Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 вересня 2025 року Справа№200/3865/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, 84122, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса 04053, м. Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,16, 22, ЄДРПОУ 42008368) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 8913,83 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії позивача за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки, розмір якої становить 15057,09 грн. з дати її призначення, а саме з 07.02.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести виплату позивачу перерахованої пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки, розмір якої становить 15057,09 грн. з дати її призначення, а саме з 07.02.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 (надалі-Позивач), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі-Відповідач 2) та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.02.2025 року (з дати звернення).
У 2010 році Позивачу було призначено пенсію за вислугу років згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України № 1788-ХІІ).
07.02.2025 року Позивач звернулася до Відповідача 2 (через веб-портал електронних послуг) із заявою про призначення пенсії за віком.
Заява Позивача була відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
З 07.02.2025 року Позивачу Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області було перераховано пенсію за віком, відповідно до ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (доходу). Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області провело перерахунок розміру пенсії Позивача, застосувавши показник заробітної плати за 2014-2016 рік, яка склала 3764,40 (три тисячі сімсот шістдесят чотири гривні сорок копійок).
Відповідач 1 зробив перерахунок пенсії Позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) 8913 грн. 83грн. (вісім тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 83коп.
Однак, перерахунок пенсій у 2025 році був проведений ддя тих пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 31.12.2020 року, проте, як Позивач звернувся за призначенням пенсії за віком вперше 07.02.2025 року.
15.04.2025 року Позивач звернувся до Відповідача 1 із заявою про перерахування пенсіі за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, саме за 2022-2024 роки, якої становить 15057.09 грн.. з дати звернення за її призначенням, а саме з 07.02.2025 року.
Відповідач 1 Листом № 11879-9459/Р-02/8-0500/25 від 12.05.2025 року надав Позивачу відповідь, що: «....новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується тільки при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Чинним законодавством не передбачено застосовувати повий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. При розрахунку середньомісячної заробітної плата для обчислення пенсії у відповідності до статті 40 Закону №1058 було застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески в цілому по Україні за 2011-2016 роки, з урахуванням індексації тобто який враховувався при обчисленні попереднього виду пенсії. Іншого чинним законодавством не передбачено.»
Позивач, вважає протиправними дії Відповідачів та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 02.06.2025р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідач 1 надіслав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що: Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.09.2010, як отримувач пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.02.2025 (далі - Закон №1058).
Позивач зверталась з заявою про перерахунок від 07.02.2025 №3082 «перехід на інший вид пенсії».
Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961.
За результатами опрацювання заяви про перерахунок Позивача переведено на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058 з 07.02.2025.
Позивачем надано заяву про перерахунок від 11.03.2025 №5499 «До призначення у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму». Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961. За результатами опрацювання заяви про перерахунок ОСОБА_1 винесено рішення про відмову від 18.03.2025 № 930030869375.
ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058 з урахуванням ч.3 ст. 45 Закону №1058, тобто з дати подачі заяви про перерахунок «перехід на інший вид пенсії», при переведенні з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону №1058, враховано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (п.4.3. розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058), який з урахуванням індексацій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 складає у 2021 році - 1,11 в сумі 5426.60, у 2022 році - 1,14 в сумі 6186.32, у 2023 році 1,197 в сумі 7405.03, у 2024 році - 1,0796 в сумі 7994.47 грн.
З 01.03.2025 ОСОБА_1 здійснено перерахунок «Індексація заробітку» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2024 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», за результатами перерахунку середній показник заробітної плати (доходу) в Україні збільшено на коефіцієнт 1,115, збільшений коефіцієнт склав 8913.83 грн.
Враховуючи вищезазначене, відсутні правові підстави здійснення перерахунку з 07.02.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати 2025 року за попередні 3 роки (2022-2024 рр.), оскільки не виконуються умови абз.3 ч.3 ст.45 Закону №1058.
Просили відмовити у задоволенні позову.
Відповідач 2 надіслав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що: ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із зверненням, яке подане через Веб - портал Пенсійного фонду України 19.03.2025 № ВЕБ-26002-Ф-С-25-050634 та зареєстроване 19.03.2025 № 14733/Р-2600-25 щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, саме за 2022-2024 роки, якої становить 15057,09 грн., та провести виплату перерахованої пенсії з дати звернення за її призначенням, а саме з 07.02.2025 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України від 09.04.2025 № 16200-14733/Р-02/8-2600/25 надано відповідь на звернення Позивач та зазначено наступне: Громадянка ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Відповідно до частини другої статті 5 Закону виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально в залежності від набутого ним страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.
По 06.02.2025 Позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (із змінами) із застосуванням наступних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії: 1,17 - у 2019 році, 1,11 - у 2020 році, 1,11 - у 2021 році, 1,14 - у 2022 році, 1,197 - у 2023 році, 1,0796 - у 2024 році, 1,115 - у 2025 році і відповідно заробіток для обчислення пенсії склав: з 01.03.2019 в розмірі 4404,35 грн (3764,40 грн х 1,17), з 01.05.2020 в розмірі 4888,83 грн (4404,35 грн х 1,11), з 01.03.2021 в розмірі 5426,60 грн (4888,83 грн х 1,11), з 01.03.2022 в розмірі 6186,32 грн (5426,60 грн х 1,14), з 01.03.2023 в розмірі 7405,03 грн (6186,32 грн х 1,197), з 01.03.2024 в розмірі 7994,47 грн (7405,03 грн х 1,0796) з 01.03.2025 в розмірі 8913,83 грн (7994,47 грн х 1,115).
Згідно поданої заяви Позивачку з 07.02.2025 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір якої обчислений із застосуванням середнього заробітку по народному господарству в розмірі 7994,47 грн.
З 01.03.2025 основний розмір пенсії, перерахований з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (8913,83 грн).
Показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення враховується лише при первинному призначенні пенсії.
Також просили відмовити у задоволенні позову.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що суддя перебувала у відпустці, заява розглядається після виходу з відпустки за графіком.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі-Відповідач 2) та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.02.2025 року (з дати звернення).
У 2010 році Позивачу було призначено пенсію за вислугу років згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України № 1788-ХІІ).
07.02.2025 року Позивач звернулася до Відповідача 2 (через веб-портал електронних послуг) із заявою про призначення пенсії за віком.
Заява Позивача була відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
З 07.02.2025 року Позивачу Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області було перераховано пенсію за віком, відповідно до ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (доходу). Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області провело перерахунок розміру пенсії Позивача, застосувавши показник заробітної плати за 2014-2016 рік, яка склала 3764,40 (три тисячі сімсот шістдесят чотири гривні сорок копійок).
Відповідач 1 зробив перерахунок пенсії Позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) 8913 грн. 83грн. (вісім тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 83коп.
Однак, перерахунок пенсій у 2025 році був проведений дня тих пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 31.12.2020 року, проте, як Позивач звернувся за призначенням пенсії за віком вперше 07.02.2025 року.
15.04.2025 року Позивач звернувся до Відповідача 1 із заявою з проханням перерахувати пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, саме за 2022-2024 роки, якої становить 15057.09 грн.. з дати звернення за її призначенням, а саме з 07.02.2025 року.
Відповідач 1 Листом № 11879-9459/Р-02/8-0500/25 від 12.05.2025 року надав Позивачу відповідь, що: «....новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується тільки при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Чинним законодавством не передбачено застосовувати повий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. При розрахунку середньомісячної заробітної плата для обчислення пенсії у відповідності до статті 40 Закону №1058 було застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески в цілому по Україні за 2011-2016 роки, з урахуванням індексації тобто який враховувався при обчисленні попереднього виду пенсії. Іншого чинним законодавством не передбачено.»
Позивач зазначив, що за його заявою від 07.02.2025 року відповідач 2 перевів його з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» на інший вид пенсії - на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, на його думку, відповідач 2 протиправно не провів обчислення його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки - 2022, 2023, 2024, що передували року його звернення. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо обчислення йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (Закон України від 05.11.1991 року № 1788-XII) за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно з ч. 2 ст. 7 цього Закону пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Статтею 51 цього Закону визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (Закон України від 05.11.1991 року № 1788-XII) право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV), яка визначає умови призначення пенсії за віком, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу, що визначений вказаною статтею.
Так, згідно з вказаною статтею починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, при зверненні, зокрема: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Пунктом 16 розд. XV “Прикінцеві положення» зазначеного Закону визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 зазначеного Закону визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, що передбачена Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте при переведенні з пенсії, що призначена згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення», на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 348/2271/16-а, від 23.10.2020 року у справі № 528/196/17, від 17.06.2021 року у справі № 336/7438/16-а.
Позивач має одночасно право на різні види пенсії:
1) пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», яку він отримував;
2) пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку його переведено за його заявою.
Підстави та порядок призначення зазначених пенсій є різними.
Судом встановлено, що за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (шляхом переведення на такий вид пенсії з іншої пенсії - пенсії за вислугу років) позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України вперше.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність у позивача права на обчислення його пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (шляхом переведення на такий вид пенсії).
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду, зокрема від 17.04.2018 року у справі № 348/2271/16-а, від 23.10.2020 року у справі № 528/196/17, від 17.06.2021 року у справі № 336/7438/16-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд не приймає посилання відповідача на правову позицію Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 22.10.2024 у справі № 300/5450/23, оскільки, як встановлено вище судом, пенсію за вислугою років позивачу призначено не згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788, а у відповідності до пункту «а» статті 55 вказаного Закону.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що згідно заяви 07.02.2025 позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону №1058 з 01.05.2025.
Отже, в даному випадку, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом-визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 8913,83 грн.; - зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату позивачу перерахованої пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки, розмір якої становить 15057,09 грн. з дати її призначення, а саме з 07.02.2025 року.
З приводу позовних вимог щодо - зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії позивача за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки, розмір якої становить 15057,09 грн. з дати її призначення, а саме з 07.02.2025 року, суд зазначає наступне.
Починаючи з 01.04.2021 року при опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсійні органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності. Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення/перерахунку пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У відповідності до Порядку №22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви позивача від 28.04.2025 та винесення відповідного рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
У відповідності до чинного законодавства Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не має повноважень на здійснення будь - яких інших перерахунків позивачу, у тому числі за рішенням суду, оскільки позивач не перебуває на обліку у нього та проживає на території, що обслуговується Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
Пунктом 4.8 Порядку №22-1 визначено, що документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію.
Відповідно до п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було уповноважено на розгляд конкретної заяви позивача, проте територіальний орган Пенсійного фонду України уповноважений по розгляду питання щодо призначення пенсії в даному випадку може бути визначено лише Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
А тому адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., відповідно до положення частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, 84122, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса 04053, м. Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,16, 22, ЄДРПОУ 42008368) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 8913,83 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки, розмір якої становить 15057,09 грн. з дати її призначення, а саме з 07.02.2025 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3), на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 403,73 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса 04053, м. Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,16, 22, ЄДРПОУ 42008368) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 403,73 грн.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 вересня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова