04 вересня 2025 рокуСправа №160/25113/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНС-ІНВЕСТ» про застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України,-
02.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНС-ІНВЕСТ», в якій позивач просить:
- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНС-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 38465370) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНС- ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 38465370).
Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
03 вересня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла уточнена позовна заява в якій позивач уточний склад сторін у справі та просить:
- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНС-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 38465370) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНС- ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 38465370).
В обґрунтування причин пропуску строку зазначили, що відповідно до п. 87.13.ст. 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу. Нормою визначеною п.87.13 ст. 87 ПК України, встановлено строк звернення до суду до погашення такого податкового боргу. У зв'язку із відсутністю факту настання події (погашення податкового боргу), контролюючий орган звертається із даною позовною заявою у строк встановлений процесуальним законодавством.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
При цьому, статтю 87 ПК України доповнено наведеним вище пунктом 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30.11.2021 №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", який набрав чинності з 01.01.2022 (далі - Закон № 1914-IX).
Крім цього, Законом № 1914-IX частину першу статті 283 КАС України доповнено пунктом 7, згідно з яким, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Отже, п. 7 ч. 1 ст. 283 КАС України передбачає право податкового органу звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, яке кореспондує з приписами п. 87.13 ст. 87 ПК України.
Також вказаним Законом Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 289-2 «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України».
Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Отже, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; несплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Усі наведені норми введено у дію згідно із Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким до Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України внесено відповідні зміни та вони регулюють одно предметні правовідносини.
Судом встановлено, що у зв'язку з виникненням податкового боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНС-ІНВЕСТ» контролюючим органом 18 квітня 2023 року на адресу підприємства було надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 17.04.2023 року №0003166-1310-0481 на суму боргу - 1282933,10 грн., яка була повернута на адресу відправника з відміткою «адресат відмовився», що підтверджується наявним в матеріалах позову конверту та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення про отримання податковим органом кореспонденції - 25.05.2023 року.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п. 42.5 ст. 42 ПК України).
Відповідно до абз. 1,4 п. 6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, Податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, відлік строку - 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, що є підставою для звернення до суду в порядку ст. 289-2 КАС України, починається з 26.05.2023 року (наступний день після отримання контролюючим органом поштової кореспонденції з відміткою пошти про її невручення), та закінчується - 20.01.2024 року.
Відповідно, 240 календарних днів для сплати податкового боргу у добровільному порядку, сплинули 20 січня 2024 року.
Статтею 283 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, зокрема частиною другою визначено, що заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що норма ст. 289-2 КАС України, як і норма пункту 7 частини 1 статті 283 КАС України, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють інших строків звернення до суду, ніж передбачені частиною 2 статті 283 КАС України, визначаючи необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, який дозволяє уникнути передчасного звернення до суду податкового органу з позовом про обмеження виїзду керівника платника податків - боржника до спливу строку, коли платник податків має можливість самостійно сплатити податковий борг.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах заява або позовна заява має бути подана виключно з підстав, визначених п. 87.13 ст. 87 ПК України, та в разі її подання - з дотриманням вимог ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто у строк не більше 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Отже, така позовна заява має бути подана податковим органом з дотриманням строку, визначеного ч. 2 ст. 283 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Оскільки 240-ий день з дня вручення податкової вимоги форми «Ю» від 17.04.2023 року №0003166-1310-0481 закінчився 20 січня 2024 року, то позивач повинен був звернутись із позовом в порядку ст. 289-2 КАС України протягом 24 годин з моменту, коли йому стало відомо про обставини непогашення підприємством податкового боргу в установлений строк, що безпосередньо визначено ч. 2 ст. 283 КАС України.
Позивач звернувся до суду із позовом в порядку ст. 289-2 КАС України тільки 02.09.2025 року, тобто із порушенням строку звернення до суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 283 КАС України, невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
За таких обставин, оскільки позивачем не доведено правомірність подання позовної заяви протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, тобто не виконані вимоги суду, зазначені в ухвалі від 03.09.2025 року про залишення позову без руху, позовна заява підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 270, 283, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНС-ІНВЕСТ» про застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України - повернути позивачу.
Копію ухвали разом із матеріалами позову направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Тулянцева