Справа № 456/1652/24
Провадження № 1-кп/456/117/2025
іменем України
04 вересня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області м. Дрогобич, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не одруженого, з середню освітою, не працюючого, відносно якого 23.04.2018 в Стрийський міськрайонний суд скеровано для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017140130001942 від 31.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,-
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 , 19.10.2018, близько 17:10 годин, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , який засуджений за вчинення даного кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 ст. 187 КК України, (надалі із ОСОБА_6 ), знаходячись на повороті вул.Олесницького в м.Стрию Львівської області, вирішили вчинити напад з метою заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , підійшли до потерпілого ОСОБА_7 , який в той час проходив вказаною вулицею та стали його супроводжувати до швейної фабрики « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 .
Знаходячись на вказаній вулиці, цього ж числа, близько 17.30 години, ОСОБА_3 з відома та згоди ОСОБА_6 , умисно наніс потерпілому один удар рукою в обличчя, від чого останній впав на землю, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді садна на передній поверхні ділянки правого колінного суглобу, садна на передній поверхні ділянки лівого колінного суглобу, «закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, забій м'яких тканин голови», які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров'я.
В той час, як потерпілий ОСОБА_7 лежав на землі, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відкрито заволоділи майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном марки «BRAVIS» моделі «Jazz», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , вартістю 493,34 грн., в якому знаходилася SІМ-карта оператора « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_3 , вартістю 40 грн., на рахунку якого коштів не було; шкіряним чоловічим гаманцем вартістю 250 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 2200 грн. та кредитні банківські картки банку ІНФОРМАЦІЯ_4 , ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », які належать потерпілому; золотою каблучкою 585 проби, розміром 19,5, масою 3,79 г, вартістю 2387,70 грн.
Після чого, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_6 покинули місце події з майном потерпілого ОСОБА_7 , розпорядившись ним на власний розсуд.
Вказаними діями, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_6 спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5 371,04 грн.
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винними у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 передбачена частиною 2 статті 187 КК України - вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину по пред'явленому
йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 187 КК України, не визнав, суду пояснив, що він не був на місці події і злочину не вчиняв. На відео, долучених до матеріалів справи, себе не впізнає.
Потерпілий ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією актового запису про смерть №198 від 08.03.2022 (а.к.п. 183-184).
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, та підлягають доказуванню.
Доказуванню у кримінальному провадження підлягають, подія кримінального провадження, винуватість обвинуваченого, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір завданої шкоди, розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Не визнання вини обвинуваченим суд розцінює як спосіб захисту, оскільки винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 ст. 187 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
Письмовими доказами:
витягом з ЄРДР №12019140130000125 від 28.01.2019 про виділення матеріалів досудового розслідування (а.к.п. 109-110) на підставі постанови прокурора від 28.01.2019, згідно якої з матеріалів кримінального провадження №12018140130001474 від 20.10.2018 виділено в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_3 (а.к.п. 112-115);
копіями витягу з ЄРДР №12018140130001474 від 20.10.2018, копією телефонного повідомлення ОСОБА_8 від 19.10.2018 про факт крадіжки речей та грошових коштів у її чоловіка ОСОБА_7 та копією рапорту від 20.10.2018, яким зафіксовано повідомлення зі служби 102 від лікаря ОСОБА_9 про те, що 19.10.2018 о 17.30 год. ОСОБА_7 отримав струс головного мозку та госпіталізований у травматологічне відділення ІНФОРМАЦІЯ_8 внаслідок удару по голові, нанесеного невідомою особою (а.к.п.116-120);
копією заяви ОСОБА_7 від 19.10.2018, відповідно до якої він просить
прийняти міри до невідомих осіб, які 19.10.2018 близько 17.30 год. у АДРЕСА_2 , відкрито заволоділи його телефоном, гаманцем з грошовими коштами та золотою обручкою (а.к.п. 121);
копією висновку експерта №237 від 24.10.2018, за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_7 (проведеної на підставі ухвали слідчого судді від 23.10.2018 (а.к.п. 128), якою задоволено клопотання слідчого про проведення експертизи (а.к.п. 127), згідно якого у ОСОБА_7 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна на передній поверхні ділянки правого колінного суглобу, садна на передній поверхні ділянки лівого колінного суглобу, діагностовано «закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, забій м'яких тканин голови», які за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я і могли утворитися біля п'яти діб до проведення експертизи, що може відповідати даті спричинення 19.10.2018 року, внаслідок дій тупих твердих предметів, чи при ударах до таких (а.к.п. 129-130);
копією виписки з медичної картки ОСОБА_7 та листка непрацездатності (а.к.п. 131-132);
копією заяви ОСОБА_7 від 26.10.2018 про долучення до матеріалів кримінального провадження прикладної бірки від обручки (а.к.п. 134);
копією довідки №336 від 29.10.2018 про вартість майна, виданої оцінювачем ОСОБА_10 , відповідно до якої вартість мобільного телефона «Bravis Jazz Black» становить 1100 грн., sim-карти оператора « ІНФОРМАЦІЯ_3 » - 40 грн., шкіряного чоловічого гаманця - 250 грн. (а.к.п. 137);
копією довідки з ломбарду, згідно якої вартість граму золота станом на 19.10.2018 становить 630 грн., вартість золотої обручки 585 проби розміром 19,5, масою 3,79 грам становить 2387,70 грн. (а.к.п. 139);
копією заяви ОСОБА_11 від 31.10.2018 про видачу мобільного телефону; копією протоколу ОМП від 31.10.2018; копією протоколу огляду предмету від 31.10.2018; копією постанови про визнання об'єкту речовим доказом від 31.10.2018 (а.к.п. 140-144);
копією висновку експерта №9/671 від 21.11.2018, за результатами проведення товарознавчої експертизи (проведеної на підставі ухвали слідчого судді від 01.11.2018 (а.к.п. 150), якою задоволено клопотання слідчого про проведення експертизи (а.к.п. 149), згідно якого ринкова вартість представленого на дослідження мобільного телефона марки «BRAVIS» моделі «Jazz», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , станом на 19.10.2018 становила 493,34 грн. (а.к.п. 153-157);
копіями рапортів о/у Стрийського ВП від 21.10.2018 про отримання відеозаписів за 19.10.2018 з камер відеоспостереження, розташованих у АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , які в подальшому оглянуто 23.10.2018, про що складено протокол огляду предмету та постановою слідчого від 23.10.2018 визнано речовим доказом в кримінальному провадженні (а.к.п. 158-164);
копією протоколу від 06.11.2018 про демонстрацію відеофайлу потерпілому ОСОБА_7 , згідно якого останній заявив, що на відеофайлі впізнає себе у супроводі невідомих осіб, що в подальшому здійснили напад на нього та заволоділи його майном (а.к.п. 165);
копією запиту в ломбард від 15.11.2018 та копією відповіді з ломбарду №2511/11 від 15.11.2018 про здачу золотої обручки ОСОБА_12 (а.к.п. 166-167);
копією протоколу пред'явлення особи для впізнання від 20.11.2018, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3 , як особу, яка нанесла йому удар та заволоділа його майном (а.к.п. 168-169);
копією протоколу пред'явлення особи для впізнання від 28.12.2018, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_6 , як особу, яка нанесла йому удар та заволоділа його майном (а.к.п. 170-171);
копією повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 11.01.2019 (а.к.п. 172);
копією протоколу проведення слідчого експерименту від 11.01.2019 з ОСОБА_6 (а.к.п. 173);
постановою слідчого від 04.02.2019 про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного ОСОБА_3 в розшук (а.к.п. 174-176);
постановою слідчого від 02.02.2024 про відновлення досудового розслідування у зв'язку із встановленням місцязнаходження підозрюваного ОСОБА_3 (а.к.п. 177-178);
вироком ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.06.2019, відповідно до якого ОСОБА_6 визнано винним за ч.2 ст.187 КК України (а.к.п. 179-180);
матеріалами тимчасового доступу (клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів від 15.03.2024; ухвала слідчого судді від 19.03.2024; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.03.2024; опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду) на підставі яких у ІНФОРМАЦІЯ_10 вилучено аудіо-відео запис судового засідання за 18.06.2019 в справі №456/386/19 (про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст.187 КК України), які поміщено на компакт-диск (а.к.п. 188-198);
протоколом огляду предмету від 19.03.2019 (аудіо-відео запису судового засідання за 18.06.2019 в справі №456/386/19) на якому зафіксовано показання ОСОБА_6 (а.к.п. 199-202);
матеріалами тимчасового доступу (клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів від 18.03.2024; ухвала слідчого судді від 19.03.2024; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.03.2024; опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду) на підставі яких у ІНФОРМАЦІЯ_11 з матеріалів кримінального провадження №12018140130001474 вилучено паперову бирку від обручки, копію корінеця квитанції №1491 про знаходження телефону в камері зберігання речових доказів, компакт-диск з записом слідчого експерименту від 11.01.2019, два компакт-диски до протоколу огляду від 23.10.2018 (а.к.п. 203-215);
протоколом огляду предмету від 19.03.2019 (паперової бирки) та постановою про визнання та прилучення до кримінального провадження речових доказів (а.к.п. 216, 217);
інформацією із DVD-диску, а саме допиту ОСОБА_6 , згідно якої він зустрів Макулу, який піднімав потерпілого. Макула запитав чи хоче він заробити гроші, якщо хоче, то щоб ішов з ним. Пішли разом до швейної фабрики. Макула наніс потерпілому удар в обличчя рукою, від чого потерпілий впав. Макула зняв з нього обручку, витягнув гаманець і телефон, після чого вони втекли, поїхали у м.Дрогобич де поділились коштами. Обручку здали у ломбард, телефон продали;
інформацією із DVD-диску, а саме слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 , згідно якого ОСОБА_13 розповів, що 19.10.2018 року приблизно о 17.00 год. зустрів по вул.Олесницького знайомого Макулу і ще одного чоловіка, який спіткнувся. Макула запропонував чи він не хоче заробити гроші. Дійшли всі разом до швейної фабрики «Стрітекс». Макула вдарив потерпілого в обличчя, чоловік впав, ОСОБА_14 зняв з нього обручку, сказав, чого стоїш, бери гаманець, взяв, потерпілий впирався. Макула взяв телефон потерпілого і вони втекли. Гаманець віддав ОСОБА_14 , там було приблизно 2 000 грн. та кредитні картки. Поділили гроші по 1000 грн. і поїхали в м.Дрогобич. Макула пішов продати обручку, повернувся з якимось чоловіком і пішли в ломбард. Дав йому 500 грн. і дав телефон щоб продати. Приїхала машина і чоловік сказав, що хоче купити телефон «Помідор» - продав за 150 грн.
Показаннями свідків:
показаннями свідка ОСОБА_11 , за змістом яких до неї прийшли слідчі і сказали, що у неї знаходиться викрадений телефон, який в подальшому вилучили. Цей телефон приніс її співмешканець ОСОБА_15 та сказав, що отримав його за ремонт автомобіля, який він зробив на СТО. Це було приблизно восени 2018 року, телефон марки «Бравіс». Телефон був не включений. Казав, що приїхали люди ромської національності ремонтувати машину і дали за роботу телефон. Цей телефон перебував у неї вдома приблизно 2-3 дні;
показаннями свідка ОСОБА_12 , за змістом яких до нього вечором підійшли люди і запитали чи має паспорт. Він відповів, що має і вони запропонували йому за пачку сигарет здати обручку в ломбарді. Сказали, що обручка не крадена. Він погодився і здав обручку в ломбарді « ІНФОРМАЦІЯ_12 » в м.Дрогобич. Йому за це дали 100 грн. Гроші за обручку взяв той, хто просив, він був циганського походження, мав прізвисько « ОСОБА_16 »;
показаннями свідка ОСОБА_17 , за змістом яких підпис на протоколі пред'явлення особи для впізнання його. Впізнання ОСОБА_14 . Щось таке було, деталі не пригадує;
показаннями свідка ОСОБА_18 (начальника відділу кримінальної поліції Стрийського РУП), за змістом яких він ОСОБА_14 знає давно, так як раніше працював у ІНФОРМАЦІЯ_13 , приблизно в 2012 році. Здійснював супровід справи ОСОБА_19 , опрацьовували розкриття даного злочину, досліджували камери відеоспостереження. Подавав рапорти, в яких вказував, що на камерах зафіксований саме обвинувачений ОСОБА_14 , тому що знав цю особу в силу своєї роботи і виконання посадових обов'язків;
показаннями свідка ОСОБА_6 , за змістом яких він не може пригадати про обставини справи, оскільки це було давно. Під час розгляду справи відносно нього він визнав вину, його було засуджено і покарання він відбув. Не пам'ятає даних подій, так як вживав і вживає наркотичні засоби. Макулу не пам'ятає.
Оскільки потерпілий ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією актового запису про смерть №198 від 08.03.2022 (а.к.п. 183-184), за клопотанням прокурора судом досліджено:
протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 20.10.2018 (а.к.п.231), згідно якого 19.10.2018 року о 16:45 год. він вийшов з роботи та поїхав на службовому автобусі у м. Стрий. Близько 17:10 він приїхав на вокзал, що у м. Стрий. В той момент він перебував у легкому стані алкогольного сп'яніння. Вийшовши з автобуса попрямував додому, що у АДРЕСА_5 . По дорозі додому біля повороту на вул.Олесницького до нього підійшли двоє невідомих осіб чоловічої статі (один ромської національності, інший - української) та запропонували провести його додому, оскільки їм з ним по дорозі та хочуть допомогти дійти йому додому. Разом із ними він йшов додому по вул. Вокзальній, весь час вони розмовляли на загальні теми. Де знаходиться швейна фабрика «Стрітекс», він повідомив, що саме тут проживає. Один з них, той що ромської національності, запропонував покурити, після чого рукою, наніс ОСОБА_7 удар в обличчя з правої сторони. Від цього удару він впав на землю та на декілька хвилин втратив свідомість. Коли прийшов до свідомості поряд із собою побачив особу ромської національності, який рукою обмацував кишені його куртки і запхав руку в ліву кишеню штанів, витягнув мобільний телефон марки «BRAVIS» Jazz Black, ІМЕІ: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , на рахунку якого коштів не було із SІМ-картою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_3 . В подальшому ці двоє осіб пішли в напрямку будинків, що на вул.Ленкавського, а він піднявся, зауважив, що гаманець з грошовими коштами в кількості 2200 гривень відсутній та не було телефону марки «BRAVIS», після чого пішов додому. Прийшовши додому розповів про даний інцидент своїй жінці, яка в свою чергу виявила відсутність золотої обручки. Близько о 20:00 його дружина викликала працівників поліції. На викраденій золотій обручці були 2 ледь замітні вм'ятини, а у телефоні були неполадки із динаміками. Один із мужчин був 175 см. росту, ромської національності, в його мові проявлявся специфічний акцент притаманний особам ромської національності, середньої тілобудови. Ніс з горбинкою, біля носа зліва є бородавка. Одітий був у білу куртку з темними рукавами, чорні штани та у яскравій шапці. Другий мужчина був ростом близько 175 см., худорлявої статури, одяг мав темного кольору, весь час йшов попереду них та озирався по боках;
інформацію із DVD-диску, а саме допит потерпілого ОСОБА_7 , згідно якої Матіїшин приблизно о 17.00 год. приїхав до ж/д вокзалу, був у стані алкогольного сп'яніння, пішов в сторону «мікрорайону». На вулиці до нього підійшов Макула, сказав, що допоможе, оскільки він перечепився. Зустріли ОСОБА_13 , з яким ОСОБА_14 поговорив і вони вдвох наздогнали його. Дійшли до швейної фабрики «Стрітекс», де ОСОБА_14 запропонував покурити. Коли присідав, відчув удар біля виска, який наніс Макула, від чого впав. Не міг зрозуміти, що сталося. Почув, що з куртки витягують телефон. Опирався як міг. Телефон витягнув ОСОБА_14 . За обручку і гаманець не пам'ятає як це сталося. Макула і ОСОБА_13 побігли, а він не міг встати, був дезорієнтований, а тому не кричав. Полежав і пішов додому. Дружина побачила відсутність обручки.
Також, за клопотанням прокурора, судом досліджено матеріали кримінального провадження №456/386/19 (пр.№1-кп/456/222/2019) про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст.187 КК України, зокрема:
обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018140130001474 від 20.10.2018, в якому зазначено, що в діях ОСОБА_6 наявні всі підстави для обґрунтованої підозри у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України;
постанову прокурора від 28.01.2019, згідно якої з матеріалів кримінального провадження №12018140130001474 від 20.10.2018 виділено в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_3 ;
вирок ІНФОРМАЦІЯ_14 від 18.06.2019,відповідно до якого ОСОБА_6 визнано винним та призначено покарання за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього, особисто належного йому майна. У вказаному вироку зазначено, що ОСОБА_6 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно 19.10.2018 року близько 17:10 год. він за попередньою змовою з ОСОБА_3 , вчинив напад на потерпілого ОСОБА_7 , з метою заволодіння його майном.
Відповідно до ухвали ІНФОРМАЦІЯ_15 від 19.11.2019, вирок ІНФОРМАЦІЯ_14 від 18.06.2019 відносно ОСОБА_6 залишено без змін.
Крім цього судом досліджено матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме:
- відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії №875 від 07.05.2019, ОСОБА_3 здоровий;
- згідно характеристики, наданої ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_3 тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_6 , охарактеризував себе посередньо, скарг від сусідів на його поведінку не поступало, на протязі року до адміністративної відповідальності не притягувався;
- відповідно до характеристики, наданої ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , характеризується посередньо, до адміністративної відповідальності не притягувався;
- згідно довідки КНП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » №20 від 29.02.2024, інформації КНП « ІНФОРМАЦІЯ_19 » від 19.11.2018 та від 01.03.2024, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться;
- відповідно до ухвал слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_14 від 20.04.2023 та від 15.01.2024, надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою приводу до суду для обрання йому запобіжного заходу;
- згідно ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_14 від 03.02.2024, ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання - з 17:43 год. 02.02.2024 року;
- відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_4 та довідки від 27.02.2024, наданої ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- згідно вимоги від 25.10.2018 ОСОБА_3 раніше не судимий;
- відповідно до копії обвинувального акту від 23.04.2018 ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Суд враховує витяги з ЄРДР (а.к.п. 109, 116-118) про кримінальне правопорушення як докази законності отриманих та досліджених в судовому засіданні доказів.
Оцінка доказів.
Оцінюючи здобуті в кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази суд вважає, що вищевикладені докази
встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та отримані у порядку, встановленому КПК України.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 21.10.2011 року у справі «Коробова проти України», відповідно до якої, при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», який ґрунтується на достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновках.
Так, показання свідків є чіткими, послідовними і логічними, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами. Показання надані свідками безпосередньо у судовому засіданні за присутності обвинуваченого та його захисника.
Досліджені документи є процесуальними джерелами доказів відповідно до вимог частини 2 ст. 84 КПК України. Отримані такі в порядку, передбаченому КПК України.
Зазначені докази не викликають сумнівів у своїй достовірності, оскільки містять інформацію, яка відповідає дійсності. В своїй сукупності докази є достатніми та взаємопов'язаними між собою.
Стороною захисту подано два клопотання в порядку ст.89 КПК України про визнання доказів недопустимими.
В обгрунтування клопотання від 24.07.2025 адвокат покликається на те, що стороною обвинувачення у кримінальному провадженні в якості доказів надано:
- копію рапорту оперуповноваженого Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_18 від 21.10.2018 року про отримання ним відеозапису із камер зовнішнього спостереження, що знаходиться на сервісі технічного обслуговування по АДРЕСА_3 , в якому також зазначає що з даного відео видно о 17:17:05 год. 19.10.2018 року, як разом із ОСОБА_7 по вул. в сторону вул. С.Стрільців м.Стрий ідуть ОСОБА_3 та невідома особа;
- копію рапорту оперуповноваженого Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_18 від 21.10.2018 року про отримання ним відеозапису із камер зовнішнього спостереження, що знаходиться на кафе « ІНФОРМАЦІЯ_21 » в АДРЕСА_3 , в якому також зазначає що з даного відео видно що о 15:56 год. 19.10.2018 року, ОСОБА_7 , а за ним о 15:57 год. проходить ОСОБА_3 ;
- копію рапорту оперуповноваженого Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_18 від 21.10.2018 року про отримання ним відеозапису із камер зовнішнього спостереження, що знаходиться на приміщенні автостоянки та сервісі технічного обслуговування по АДРЕСА_2 ;
- копії протоколу огляду предмету від 23.10.2018 року, DVD дисків з записами з вище вказаних камер спостереження;
- постанову про визнання об'єкту речовими доказами від 23.10.2018 року відповідно до якої оглянуті відеозаписи на DVD диску визнано речовими доказами та долучено до матеріалів справи.
В той же час оперуповноважений СКП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ст.лейтенант поліції ОСОБА_18 був введений в слідчо-оперативну групу відповідно до наказу №70 «Про створення слідчо-оперативної групи для розслідування кримінального правопорушення» від 23.10.2018 року.
У даному випадку отримання оперативним працівником відеодиску суперечить вимогам ч.1, 2 ст.41 КПК, оскільки оперативний працівник у порушення вимог КПК без доручення слідчого не уповноважений здійснювати процесуальні дії з власної ініціативи, тобто у непередбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку.
Відповідно до ст.93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та одержання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
З вказаного слідує, що правом витребувати від будь-якої особи необхідні речі, документи, відомості, тощо, наділений слідчий, а не оперативний працівник.
Вказана правова позиція викладена в постанові ВС України від 07.08.2019 року у справі №607/14707/17.
Таким чином зазначені докази є недопустимими так як отримані в порушення вищевказаних кримінально-процесуальних норм.
Прокурором, як доказ подано суду копію протоколу пред'явлення особи ОСОБА_3 для впізнання від 28.12.2018 року.
Згідно з статтею ст.228 КПК України забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
В той же час прокурором надано суду копію протоколу про демонстрацію відеофайлу від 06.11.2018 року потерпілому. Відповідно до протоколу потерпілий ОСОБА_7 заявив, що в відефайлі впізнає себе у супроводі невідомих йому осіб, що в подальшому здійснили напад та заволоділи його майном.
Таким чином протокол пред'явлення особи ОСОБА_3 для впізнання від 28.12.2018 року отриманий в порушення вимог ст.228 КПК України.
Відповідно до витягу з ЄРДР в кримінальному провадженні №12018140130001474 від 20.10.2018 року дане кримінальне провадження було зареєстроване з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України.
28.01.2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 187 КК України.
Разом з тим зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, з
огляду на положення ч.3 ст. 110 КПК, має здійснюватися шляхом винесення
відповідної постанови.
Окрім цього, досудове розслідування здійснювалося неповноважним
слідчим, оскільки в матеріалах справи доручення про проведення досудового
розслідування від 16.11.2018 року про доручення проведення досудового
розслідування слідчому майору поліції ОСОБА_20 не підписане керівником
органу досудового розслідування, в дорученні не зазначається в якому саме
кримінальному провадженні, а тому всі зібрані у справі докази є недопустимими.
Відтак, враховуючи, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 було складено слідчою ОСОБА_20 , яка, з огляду на викладене, на час складання та вручення повідомлення про підозру, тобто, станом на 28.01.2019 року, не мала повноважень у даному кримінальному провадженні, не можна вважати, що ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12018140130001474 від 20.10.2018 року було повідомлено про підозру з дотриманням порядку, передбаченого КПК України.
Так, прокурором долучені на обґрунтування висунутого обвинувачення матеріали кримінального провадження є недопустимими доказами у даному кримінальному провадженні, так як отримані на підставі проведення слідчих дій не уповноваженими особами. Отже, фактично дане повідомлення про підозру було здійснено на підставі недопустимих доказів. Наведене свідчить, що фактично обвинувачення ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, було висунуте з порушенням порядку та встановленої процедури, з огляду на те, що останній фактично на час висунення йому обвинувачення, не перебував у статусі підозрюваного.
Вказана правова позиція викладена в постанові ВС України від 07.08.2019
року у справі № 696/99/21 від 03.05.2022 року.
За таких обставин перелічені докази неможливо покласти у підґрунтя
обвинувального вироку.
Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
У зв'язку з тим фактом, що вищевказані докази отримані з порушенням встановленої процедури, просить їх визнати недопустимими.
В обгрунтування клопотання від 04.09.2025 адвокат покликається на те, що стороною обвинувачення у кримінальному провадженні в якості доказів надано:
Висновок судово-медичної експертизи №237 від 24.10.2018 року отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_7 , з якого вбачається, що експертиза проведена на підставі ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.10.2018 року. Інших даних про надіслання від органу досудового слідства в експертну установу додаткових матеріалів немає.
В той же час, з висновку вбачається, що він проводився з представленої виписки-епікризу №7869 з медичної карти стаціонарного хворого ІНФОРМАЦІЯ_8 на гр. ОСОБА_7 .
Згідно з п. 4.4 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом ІНФОРМАЦІЯ_22 від 17 січня 1995 року №6, при проведенні судово-медичної експертизи експерт повинен використовувати оригінали медичних документів.
Однак, як вбачається з висновку експерта, в порушення зазначених норм, такий висновок був складений виключно на підставі представленої копії виписки- епікризу №7869 з медичної карти хворого. В той же час, у висновку не зазначено, ким саме така копія була представлена експерту.
Відповідно до ч. 4 ст. 69 КПК експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи.
В зв'язку з чим висновок судово-медичної експертизи №237 від 24.10.2018 року ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, є недопустимим доказом, оскільки ні слідчий, ні прокурор у порядку ст. 163 КПК України не зверталися з відповідним клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме медичних карт стаціонарного хворого, які знаходилися у КНП « ІНФОРМАЦІЯ_23 ».
Прокурором також, як доказ, суду надано копію виписки з медичної картки ОСОБА_7 та копії листка непрацездатності.
В той же час в матеріалах кримінальної справи відсутні дані про отримання слідчим чи прокурором вказаних копій документів. Вказані документи не визнані речовими доказами по справі.
Таким чином зазначені докази є недопустимими так як отримані в порушення вищевказаних кримінально-процесуальних норм.
За таких обставин перелічені докази неможливо покласти у підгрунтя обвинувального вироку.
Стороною обвинувачення в судовому засіданні подано письмове заперечення на клопотання адвоката від 24.07.2025 про визнання доказів недопустимими.
В обгрунтування заперечення прокурор покликається на те, що клопотання адвоката є безпідставним та не обгрунтованим, а доводи сторони захисту такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав.
1. В судовому засіданні допитаний ОСОБА_18 пояснив, що в 2018 році він перебував на посаді оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_24 , та згідно функціональних обов'язків перебував на лінії з розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів в тому числі грабежів та розбоїв. Згідно реєстраційного рапорту ЄО №12196 від 19.10.2018 за повідомленням ОСОБА_8 на місце події виїхала слідчо-оперативна група в складі слідчого, експерта-криміналіста та працівників ІНФОРМАЦІЯ_24 .
Відповідно до розділу II. «Організація взаємодії при надходженні до органу, підрозділу поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та реагуванні на них» Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами ІНФОРМАЦІЯ_25 в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні затвердженої Наказом ІНФОРМАЦІЯ_26 07.07.2017 № 575 ч.4. Після надходження до органу, підрозділу поліції інформації про вчинення кримінального правопорушення та внесення інформації до ЄРДР під керівництвом начальника органу, підрозділу поліції здійснюється комплекс першочергових заходів та невідкладних слідчих (розшукових) дій, у тому числі за дорученням слідчого (дізнавача), спрямованих на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та з'ясування всіх обставин події.
Першочергові заходи та невідкладні слідчі (розшукові) дії можуть передбачати: проведення огляду місця події; переслідування і затримання правопорушників за слідами або указаними потерпілими і очевидцями напрямками переміщення правопорушника або за результатами роботи службового собаки, організація загороджувальних заходів, у тому числі в місцях можливого перебування або появи правопорушників; проведення поквартирного чи подвірного обходу для збирання відомостей про подію, обстеження місцевості в районі вчинення кримінального правопорушення, виявлення загублених, викинутих правопорушником знарядь учиненого діяння, інших предметів, отримання додаткової інформації про подію та осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; інші передбачені законодавством заходи та дії, необхідні для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
До складу СОГ включаються слідчий (дізнавач), працівник оперативного підрозділу, спеціаліст-криміналіст, а також (за необхідності) кінолог зі службовим собакою.
Завданням СОГ є виявлення, фіксація, вилучення та пакування слідів кримінального правопорушення, речових доказів, установлення свідків та потерпілих, з'ясування обставин кримінального правопорушення, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, які його вчинили.
Згідно рапортів ОСОБА_18 від 21.10.2018 відеозаписи із зовнішнього спостереження ним були отримані в ході виконання першочергових розшукових заходів, а також встановлення осіб, які вчинили відкрите викрадення майна ОСОБА_7 .
Відтак, вважає, що до внесення відомостей в ЄРДР слідчий не міг давати письмові доручення оперативному підрозділу, відеозаписи які долучені до матеріалів кримінального провадження, надалі оглянуті слідчим та визнані речовими доказами, є належними та допустимими доказами, оскільки отримані в результаті виконання першочергових заходів, спрямованих на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та з'ясування всіх обставин події.
2. В судовому засіданні як доказ прокурором надано протокол про демонстрування відеофайлу потерпілому від 06.11.2018, а саме проводилась слідча дія під час якої потерпілому був представлений відеофайл, на якому він впізнав себе у супроводі двох невідомих йому осіб, що в подальшому здійснили напад та заволоділи його майном. Вказана слідча дія проводилась через низьку якість зображення, на якій органу досудового розслідування не вдалось категорично встановити, що на відеофайлі саме потерпілий йде в супроводі двох осіб, риси обличчя потерпілого та невідомих осіб на ньому не видно. Низька якість зображення на відеофайлі також була встановлено судом під час його огляду в судовому засіданні.
Окрім цього, прокурором долучено в судовому засіданні як доказ протокол
пред'явлення для впізнання від 20.11.2018 згідно якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3 як особу, яка 19.10.2018 близько 17:00 наносила йому удари в ділянку голови. ОСОБА_3 потерпілий впізнав, по віку, по зросту, по зовнішнім рисам обличчя та по мові.
Відтак, вважає, що протокол пред'явлення особи для впізнання від
20.11.2018 є належним та допустим доказом, оскільки на відеофайлі з камери
відеоспостереження який демонструвався потерпілому зображено підхід до місця події потерпілого в супроводі двох невідомих осіб, яких він не впізнає, не видно ознак, по яких потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3 як нападника.
3. Що стосується зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч.2 ст. 186 КК України на ч.2 ст. 187 КК України, то просить долучити до матеріалів судової справи копію постанови про зміну правової кваліфікації від 10.01.2019 з матеріалів кримінального провадження №1202018140130001474 від 20.10.2018, яке перебуває в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_27 , окрім цього в судовому засіданні долучено виділені з вказаного провадження витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, як за ч.2 ст. 186 так і за ч.2 ст. 187 КК України.
4. Що стосується неуповноваженого слідчого у кримінальному провадженні, просить долучити до матеріалів судової справи копію Доручення від 16.11.2018 підписану начальником ІНФОРМАЦІЯ_28 ОСОБА_21 , яка наявна в матеріалах кримінального провадження №1202018140130001474, та в якій зазначено, що слідчій ОСОБА_20 доручено проведення досудового
розслідування у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_7 .
Окрім цього, попередньо в судовому засіданні долучено та досліджено,
виділеного з кримінального провадження №1202018140130001474, копію витягу з ЄРДР за ч.2 ст. 186 КК України, який зроблений слідчою саме 16.11.2018, та в якому вказано, що заявником (потерпілим) є ОСОБА_7 .
Вивчивши клопотання адвоката про визнання доказів недопустимими та заперечення прокурора на вказане клопотання, дослідивши долучені прокурором докази, суд визнає допустимими доказами:
- копії рапортів оперуповноваженого Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_18 від 21.10.2018 року про отримання ним відеозаписів із камер зовнішнього спостереження, що знаходяться на сервісі технічного обслуговування по АДРЕСА_3 , на кафе « ІНФОРМАЦІЯ_21 » в АДРЕСА_3 та на приміщенні автостоянки та сервісі технічного обслуговування по АДРЕСА_2 ;
- копії протоколу огляду предмету від 23.10.2018 року, DVD дисків з записами з вище вказаних камер спостереження;
- постанову про визнання об'єкту речовими доказами від 23.10.2018 року відповідно до якої оглянуті відеозаписи на DVD диску визнано речовими доказами та долучено до матеріалів справи,
оскільки, відповідно до розділу II. «Організація взаємодії при надходженні до органу, підрозділу поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та реагуванні на них» Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами ІНФОРМАЦІЯ_25 в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні затвердженої Наказом ІНФОРМАЦІЯ_26 07.07.2017 № 575 ч.4. Після надходження до органу, підрозділу поліції інформації про вчинення кримінального правопорушення та внесення інформації до ЄРДР під керівництвом начальника органу, підрозділу поліції здійснюється комплекс першочергових заходів та невідкладних слідчих (розшукових) дій, у тому числі за дорученням слідчого (дізнавача), спрямованих на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та з'ясування всіх обставин події.
Першочергові заходи та невідкладні слідчі (розшукові) дії можуть передбачати: проведення огляду місця події; переслідування і затримання правопорушників за слідами або указаними потерпілими і очевидцями напрямками переміщення правопорушника або за результатами роботи службового собаки, організація загороджувальних заходів, у тому числі в місцях можливого перебування або появи правопорушників; проведення поквартирного чи подвірного обходу для збирання відомостей про подію, обстеження місцевості в районі вчинення кримінального правопорушення, виявлення загублених, викинутих правопорушником знарядь учиненого діяння, інших предметів, отримання додаткової інформації про подію та осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; інші передбачені законодавством заходи та дії, необхідні для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
До складу СОГ включаються слідчий (дізнавач), працівник оперативного підрозділу, спеціаліст-криміналіст, а також (за необхідності) кінолог зі службовим собакою.
Завданням СОГ є виявлення, фіксація, вилучення та пакування слідів кримінального правопорушення, речових доказів, установлення свідків та потерпілих, з'ясування обставин кримінального правопорушення, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, які його вчинили.
Згідно рапортів ОСОБА_18 від 21.10.2018 відеозаписи із зовнішнього спостереження ним були отримані в ході виконання першочергових розшукових заходів, а також встановлення осіб, які вчинили відкрите викрадення майна ОСОБА_7 .
Протокол пред'явлення особи для впізнання від 20.11.2018 суд визнає належним та допустим доказом, оскільки на відеофайлі з камери відеоспостереження який демонструвався потерпілому зображено підхід до місця події потерпілого в супроводі двох невідомих осіб, яких він не впізнає, не видно ознак, по яких потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3 як нападника.
Що стосується зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч.2 ст. 186 КК України на ч.2 ст. 187 КК України, судом досліджено та долучено до матеріалів справи копію постанови про зміну правової кваліфікації від 10.01.2019 з матеріалів кримінального провадження №1202018140130001474 від 20.10.2018, тобто слідчим виконано вимоги ч.3 ст.110 КПК України.
Окрім цього в судовому засіданні досліджено виділені з вказаного провадження витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, як за ч.2 ст. 186 так і за ч.2 ст. 187 КК України.
Що стосується неуповноваженого слідчого у кримінальному провадженні, судом досліджено та долучено до матеріалів справи копію Доручення від 16.11.2018 підписану начальником ІНФОРМАЦІЯ_28 ОСОБА_21 , в якому зазначено, що слідчій ОСОБА_20 доручено проведення досудового
розслідування у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_7 .
Також в судовому засіданні досліджено копію витягу з ЄРДР за ч.2 ст. 186 КК України, який зроблений слідчою саме 16.11.2018, та в якому вказано, що заявником (потерпілим) є ОСОБА_7 .
Що стосується висновку експерта №237 від 24.10.2018, суд вважає його допустимим доказом, оскільки експертизу проведено на підставі ухвали слідчого судді від 23.10.2018, в якій зазначено, що для експертного дослідження експертові направляється ОСОБА_7 ; на вимогу експерта надаються матеріали кримінального провадження №1202018140130001474 від 20.10.2018.
Суд визнає допустимими наведені докази, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України.
Склад злочину.
Аналізуючи наявність складу злочину, передбаченого частиною 2 ст. 187 КК України, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб.
Розбій належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів. Він посягає на два об'єкти: право власності й особу (її здоров'я і життя).
Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном.
Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.
Суб'єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.
Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Кваліфікованим видом розбою в даному випадку є розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Судом встановлено, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виник узгоджений умисел на вчинення нападу з метою заволодіння майном потерпілого, поєднаного із застосування насильства. Реалізуючи свій злочинний намір, вони підійшли до потерпілого ОСОБА_7 , який в той час проходив вулицею та стали його супроводжувати до швейної фабрики « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 .
Знаходячись на вказаній вулиці, 19.10.2018 року близько 17.30 години, ОСОБА_3 з відома та згоди ОСОБА_6 , умисно наніс потерпілому один удар рукою в обличчя, від чого останній впав на землю, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді садна на передній поверхні ділянки правого колінного суглобу, садна на передній поверхні ділянки лівого колінного суглобу, «закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, забій м'яких тканин голови», які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров'я.
В той час, як потерпілий ОСОБА_7 лежав на землі, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відкрито заволоділи майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном марки «BRAVIS» моделі «Jazz», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , вартістю 493,34 грн., в якому знаходилася SІМ-карта оператора « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_3 , вартістю 40 грн., на рахунку якого коштів не було; шкіряним чоловічим гаманцем вартістю 250 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 2200 грн. та кредитні банківські картки банку ІНФОРМАЦІЯ_4 , ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », які належать потерпілому; золотою каблучкою 585 проби, розміром 19,5, масою 3,79 г, вартістю 2387,70 грн.
Після чого, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_6 покинули місце події з майном потерпілого ОСОБА_7 , розпорядившись ним на власний розсуд.
Вказаними діями, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_6 спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5 371,04 грн.
Отже, характер та послідовність дій, вчинених ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_6 , вказують на те, що у них був прямий умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу(розбій), за попередньою змовою групою осіб.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши обставини, підтверджені доказами, що досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжуютьпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином (частина 2 ст. 187 КК України);дані про особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції частини 2 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі із конфіскацією майна.
Призначення обвинуваченому ОСОБА_3 такого виду покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішення інших питань, необхідних при ухваленні вироку.
Цивільний позов не заявлявся.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна (речові докази), накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.11.2018 (а.к.п. 147) слід скасувати.
Обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироку законної сили слід залишити без змін.
Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років, 6 (шість) місяців із конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 02.02.2024 (з моменту його затримання).
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна (речові докази), накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_14 від 01.11.2018 (а.к.п. 147) - скасувати.
Речові докази (постанови про визнання об'єкту речовими доказами від 23.10.2018, 31.10.2018, 19.03.2024 (а.к.п. 144, 162, 217), а саме:
- телефон «BRAVIS» Jazz Black ІМЕІ: НОМЕР_1 ; 862444019006334;
- диск DVD-R 16х (з відеозаписами з приміщень, що у АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 за 19.10.2018);
- паперову бирку (розміром 3 см шириною та 4,5 см довжиною, яка була вилучена протоколом тимчасового доступу від 19.03.2024) - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Повний текст вироку вручити учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1