Справа № 144/1508/19
Провадження № 2/144/2/25
"04" вересня 2025 р. Теплицький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Германа О.С.,
за участі секретаря - Пігулі А.А.,
позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, адвоката - Банара В.В.,
відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,
представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, адвоката - Кушнеренка І.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в с-ще Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно, що було придбано під час перебування у шлюбі,-
В грудні 2019 року позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Первісний позов мотивовано тим, що 01 жовтня 2005 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Теплицького району управління юстиції Вінницької області, про що в книзі реєстрації шлюбів вчинено запис №56. За час перебування в шлюбі сторони мають двох спільних дітей, доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 01.11.2019 року сторони перестали проживати разом та вести спільне господарство, після чого ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. За час проживання у шлюбі сторони набули таке майно:
1. Нежитлова будівля ветаптеки, загальною площею -59,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 186755261 від 30.10.2019 року.
2. Житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею - 75, 2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі продажу серії ННЕ №787951 від 12.06.2019 року та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 186755261 від 30.10.2019 року.
3. Земельна ділянка з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0826, кадастровий номер 0523755100:04:002:0319, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №186755261 від 30.10.2019 року, (копія додається).
4. Автомобіль - SCODA OKTAVIA А5, 2012 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1595, дата реєстрації 01.12.2012 року, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит ТСЦ №0542 РСЦ МВС у Вінницькій області від 26.10.2019 року № 31/2/0542- Б/71-93. (Копія відповіді додається).
5. Автомобіль - VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1896, дата реєстрації 20.02.2019 року, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит ТСЦ №0542 РСЦ МВС у Вінницькій області від 26.10.2019 року № 31/2/0542- Б/71-93. (Копія відповіді додається).
Його загальна вартість становить 1126866,00 (один мільйон сто двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят шість) грн, що підтверджується висновками Вінницької торгово-промислової палати, (копії висновків додаються). Угоди про добровільний поділ майна, що є спільною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто, тому ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з позовом про поділ спільно нажитого майна.
Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року відкрито провадження по справі.
08 жовтня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав: По перше, ОСОБА_1 в позові зазначає, що за час проживання в шлюбі нами було нажите вище зазначене майно, однак за час проживання в шлюбі з ОСОБА_1 ніякого майна, що підлягає поділу, нажито не було. Оскільки, перебувавши у шлюбі з ОСОБА_1 в 2013 році за пропозицією своєї матері, ОСОБА_5 , відповідач придбав та зареєстрував на праві приватної власності нежитлову будівлю «ветаптеки», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (копія договору купівлі-продажу від 27.12.2013 року та копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності додаються), за кошти, які подарував йому його батько - ОСОБА_6 , у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.
Оскільки батько відповідача - ОСОБА_6 , являється фізичною особою-підприємцем, річний дохід якого в 2013 році складав 339 618 (триста тридцять дев'ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн.
Також перебувавши у шлюбі з ОСОБА_1 в 2017 році батько відповідача - ОСОБА_6 , придбав йому автомобіль - VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, у ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , за кошти у розмірі 56 000 (п'ятдесят шість тисяч) грн.
В 2019 році батько відповідача - ОСОБА_6 , допоміг синові, у розмитнені та оформлені на себе автомобіля, VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, у зв'язку з чим подарував ОСОБА_2 кошти у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн.
В 2019 року, у зв'язку з тим, що за останні роки подружнього життя з ОСОБА_1 шлюб сторін почав руйнуватися і вони більше не могли як сім'я проживати разом, виконувати сімейні обов'язки, відповідач мав намір придбати житловий будинок із земельною ділянкою, що знаходяться в смт. Теплик, Теплицького р-н, Вінницької обл., щоб почати жити окремо від ОСОБА_1 , у зв'язку з чим його батько, ОСОБА_6 , розуміючи, що синові не вистачає коштів для придбання житлового будинку із земельною ділянкою, виявив бажання подарувати мені кошти для його придбання у розмірі 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) доларів США, що в 2019 році станом на день передачі коштів було еквівалентно 503 100 (п'ятсот три тисячі сто) грн.
Оскільки річний дохід батька відповідача в 2019 році складав 750 000 (сімсот п'ятдесят тисяч) грн., він міг допомогти синові матеріально, а саме подарувати кошти у розмірі 503 100 (п'ятсот три тисячі сто) грн. для придбання житлового будинку та земельної ділянки в смт. Теплик, Теплицького р-н, Вінницької обл.
Після отримання від батька, ОСОБА_6 , зазначених коштів, відповідач 20.06.2019 року придбав та зареєстрував на праві приватної власності житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0826га за кадастровим номером 0523755100:04:002:0319, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 20.06.2019 року з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 20.06.2019 року з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (копія договору купівлі-продажу житлового будинку з копією витягу та договір купівлі-продажу земельної ділянки з копією витягу додаються).
Щодо автомобіля SKODA OCTAVIA А5, 2012 року випуску, про яку в позовній заяві зазначає позивач ОСОБА_1 , то відповідач зазначив те, що даний автомобіль було продано ще під час шлюбу батькові - ОСОБА_6 , і 01.11.2019 року він був зареєстрований на нього.
По друге, нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля «ветаптеки», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачу на праві особистої приватної власності, оскільки придбане за кошти, які подарували йому батьки та не є спільно нажитим майном подружжя.
Також, 08 жовтня 2021 року від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява, в якій зазначено, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_1 з 01.10.2005 року до 24.11.2019 року. 24.11.2019 року рішенням Теплицького районного суду Вінницької області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано. За час проживання з ОСОБА_1 ніякого майна, що підлягає поділу, нажито не було. Перебувавши у шлюбі з ОСОБА_1 в 2013 році його мати - ОСОБА_5 , запропонувала сину придбати нежитлову будівлю «ветаптеки», яка належала на праві власності Публічному акціонерному товариству «Вінницязооветпромпостач» і знаходиться за адресою: вул. Котовського, 1, смт. Теплик, Теплицький р-н, Вінницька обл. Погодившись з даною пропозицією, мати відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , почала займатися питанням купівлі-продажу та проведенням державної реєстрації даного майна на сина, оскільки вона на підставі довіреності від 22.08.2012 року представляла інтереси даного Публічного акціонерного товариства «Вінницязооветпромпостач», як власника нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з усіма необхідними повноваженнями, що підтверджується довіреністю від 22.08.2012 року (копія довіреності додається). А батько відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_6 , який є фізичною особою-підприємцем, виявив бажання подарувати сину кошти у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. для придбання даної нежитлової будівлі «ветаптеки». Оскільки батько, ОСОБА_6 , являється фізичною особою-підприємцем, річний дохід якого в 2013 році складав 339 618 (триста тридцять дев'ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн., він міг допомогти своєму синові матеріально, а саме подарувати кошти у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. для придбання нерухомого майна. Так, на підставі вище викладеного, 27.12.2013 року, ОСОБА_2 , за кошти у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн., які подарував йому батько, придбав та зареєстрував на праві приватної власності нежитлову будівлю «ветаптеки», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.12.2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (копія договору купівлі-продажу та копія витягу додаються). Також перебувавши у шлюбі з ОСОБА_1 в 2017 році батько - ОСОБА_6 , придбав відповідачу за первісним позовом, позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_2 автомобіль - VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, у ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , за кошти у розмірі 56 000 (п'ятдесят шість тисяч) грн., В 2019 році батько, ОСОБА_6 , допоміг синові у розмитнені та оформлені на себе автомобіля, VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, у зв'язку з чим подарував йому кошти у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн., На початку 2019 року, у зв'язку з тим, що за останні роки подружнього життя в подружжя шлюб почав руйнуватися і сторони більше не могли як сім'я проживати разом, виконувати сімейні обов'язки, спокійно вирішувати навіть нескладні поточні проблеми. ОСОБА_2 мав намір придбати житловий будинок із земельною ділянкою, що знаходяться в смт. Теплик, Теплицького р-н, Вінницької обл., щоб почати жити окремо від ОСОБА_1 . У зв'язку з вище викладеним, батько - ОСОБА_6 , розуміючи, що синові не вистачає коштів для придбання житлового будинку із земельною ділянкою, виявив бажання подарувати кошти для його придбання у розмірі 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) доларів США, що в 2019 році станом на день передачі коштів було еквівалентно 503 100 (п'ятсот три тисячі сто) грн. Після отримання від батька, ОСОБА_6 , зазначених коштів ОСОБА_2 , 20.06.2019 року придбав та зареєстрував на праві приватної власності житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0826 га за кадастровим номером 0523755100:04:002:0319, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 20.06.2019 року з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 20.06.2019 року з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Загальна вартість вище зазначеного майна, яке належить ОСОБА_2 на праві приватної власності становить 211 793,88 (двісті одинадцять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 88 коп., що включає в себе: вартість нежитлової будівлі «ветаптеки», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до висновку про вартість даного майна від 23.09.2021 року становить 38 167 (тридцять вісім сто шістдесят сім) грн.; вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, який відповідно до звіту про оцінку даного транспортного засобу від 22.09.2021 року становить 88 626, 88 (вісімдесят вісім шістсот двадцять шість) грн. 88 коп.; вартість житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який відповідно до договору купівлі- продажу даного житлового будинку від 20.06.2019 року становить 80 000 (вісімдесят тисяч) грн.; вартість земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до договору купівлі продажу земельної ділянки від 20.06.2019 року становить 5 000 (п'ять тисяч) грн.
У зв'язку з чим ОСОБА_2 просить суд:
1. Прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно та встановлення факту дарування коштів, до розгляду, та об'єднати її із позовною заявою ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, справа № 144/1508/19, що перебуває на розгляді у судді Теплицького районного суду Вінницької області Германа Олександра Сергійовича.
2. Встановити факт дарування коштів ОСОБА_6 у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. ОСОБА_2 та визнати ці кошти особистою приватною власністю ОСОБА_2 .
3. Встановити факт дарування коштів ОСОБА_6 у розмірі 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) доларів США, що в 2019 році станом на день передачі коштів було еквівалентно 503 100 (п'ятсот три тисячі сто) грн. ОСОБА_2 та визнати ці кошти особистою приватною власністю ОСОБА_2 .
4. Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 нежитлову будівлю ветаптеку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0826га, за кадастровим номером 0523755100:04:002:0319, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску.
5. Стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 (позивача за зустрічним позовом) судові витрати у розмірі 3 025,94 (три тисячі двадцять п'ять) грн. 94 коп.
09 грудня 2021 року ОСОБА_1 до суду подано відзив на зустрічну позовну заяву про визнання права особистої приватної власності на майно, що було придбано під час перебування у шлюбі.
Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 у поданому відзиві вказала, що не згідна з поданими зустрічними позовними вимогами, вважає, що позовні вимоги не обгрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами, а зустрічний позов не підлягає до задоволення, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано жодного доказу на підтвердження укладення договору дарування валютних цінностей. На її думку суд не може встановити та визнати факт дарування зазначених коштів, а вказані розписки та покази свідків не можуть бути переконливим доказом передачі в дар позивачу за зустрічним позовом грошових коштів його батьком. ОСОБА_1 вказала, що поясненнями свідків не може доводитися факт дарування коштів, адже це має бути підтверджено певними засобами доказування, а саме договором дарування коштів, який підлягає нотаріальному посвідченню, а свідчення батька та матері позивача за зустрічним позовом, не можуть бути оцінені судом, як належний та допустимий доказ. Щодо купівлі автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, то ОСОБА_2 доказів, таких як договір купівлі-продажу, біржової угоди чи іншого документу, щодо купівлі автомобіля не надає, а розписка не містить інформації про номер кузова, технічні характеристики, колір автомобіля, державний номер автомобіля, а тому не можливо з даної розписки встановити, який автомобіль був придбаний у ОСОБА_7 і чи в подальшому він був оформлений на ОСОБА_2 . Зазначений факт спростовується відповіддю ТСЦ МВС № 0542 від 12.11.2021 року № 31/2/0542-5-28/ад де зазначено, що автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2000 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 , 20.02.2019 року було зареєстровано за гр. ОСОБА_2 на підставі вантажної митної декларації UA 401050/2019/002380 від 11.02.2019 року, а не договором купівлі продажу між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . Отже ніякого відношення громадянин ОСОБА_7 до продажу автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT 2000 року випуску позивачу за зустрічним позовом не має, адже він не купувався у нього, а розписка, яку додає позивач не відповідає дійсним обставинам справи. Тому ОСОБА_1 просить пиєднати її відзив до матеріалів справи, відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно, що було придбано під час перебування в шлюбі.
22 грудня 2021 року позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 подала суду заяву про зміну предмета позову, в якій просить суд:
1. Змінити предмет позову та викласти його в новій редакції:
2. Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право спільної сумісної власності на нерухоме та рухоме майно, яке придбано під час перебування у шлюбі, а саме : житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею - 75,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 318387,00 грн., нежитлову будівлю ветаптеки, загальною площею - 59,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 303844,00 грн., земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0826, кадастровий номер 0523755100:04:002:0319, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 98345,00 грн. автомобіль - VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1896, дата реєстрації 20.02.2019 року вартістю 142710,00 грн. автомобіль - SKODA OKTAVIA А5,2012 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1595, дата реєстрації 01.12.2012 року, вартістю 263580,00 грн.
2. Поділити спільне сумісне майно подружжя таким чином:
Визнати за ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, заг.площею - 75,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності.
Визнати за ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0826, кадастровий номер 0523755100:04:002:0319, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності.
Визнати за ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності на автомобіль - VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1896, дата реєстрації 20.02.2019 року, д.н.з. НОМЕР_1 , припинивши право спільної сумісної власності.
Визнати за ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності на нежитлову будівлю ветаптеки, заг.площею - 59,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності.
Стягнути з ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 131790,00 грн компенсації вартості частини проданого автомобіля марки - SKODA OKTAVIA А5, 2012 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1595, дата реєстрації 01.12.2012 року.
4. Стягнути 14911 грн 00 коп. різниці у вартості спільно нажитого майна.
5. Судові витрати покласти на відповідача.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 як стало відомо з відповіді ТСЦ МВС №0542 від 12.11.2021 року № 31/2/0542-5-28/ад, було відчужено автомобіль - SKODA OKTAVIA А5, 2012 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1595, дата реєстрації 01.12.2012 року, тому у ОСОБА_1 виникла підстава зміни предмету позову, шляхом стягнення компенсації частини вартості автомобіля.
Тому, SKODA OKTAVIA A5, 2012 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1595, дата реєстрації 01.12.2012 року, д.н.з. НОМЕР_4 - є об'єктом права спільної сумісної власності.
Також ОСОБА_1 просить стягнути 14911 грн 00 коп. різниці у вартості спільнонажитого майна та судові витрати покласти на відповідача за первісним позовом.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали первісний позов, не визнали зустрічні позовні вимоги. Крім того, позивач ОСОБА_1 пояснила, що за час перебування в шлюбі з відповідачем, вони вели спільне господарство, мали спільний побут, чоловік заливав пам'ятники, вона працювала, за спільні кошти придбали спірне майно.
Відповідач та його представник в судовому засіданні первісний позов не визнали, зустрічний позов підтримали. Також, відповідач ОСОБА_1 пояснив, що позивач не має відношення до спірного майна, він його придбав за особисті кошти, отримані від батьків в борг згідно розписки, тому воно є його особистою власністю.
Допитана в судовому засіданні свідок свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що являється матір'ю відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , вказавши, що ветаптеку було придбано 2013 року за отримані кошти з оренди земельної ділянки. На той час її чоловік мав дохід, бо у нього був бізнес. Також, чоловік подарував синові гроші в сумі 25 000 грн., щоб той купив бізнес - ветмагазин. На підтвердження доходу у її чоловіка є декларації про отримання прибутків з податкової інспекції. ОСОБА_5 показала суду, що вона з чоловіком дали синові гроші на будинок, потім для сина купили авто VOLKSWAGEN PASSAT. Після цього вони з чоловіком подарували гроші синові для купівлі автомобіля SCODA OKTAVIA, а саме 20,000 грн. Згодом автомобіль SCODA OKTAVIA було переоформлено на батька - ОСОБА_6 . Мати ОСОБА_2 пояснила, підтвердити дарування коштів синові на придбання автомобілів можуть свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а щодо передачі коштів синові на купівлю ветаптеки свідків не було. ОСОБА_5 пояснила, що спільно син з невісткою коштів на придбання майна під час шлюбу не витрачали, оскільки у сина не було грошей, бо він інвалід та не може працювати, а невістка була у дикреті і також не працювала. Батьки утримували сім'ю сина. Під час дарування коштів синові вони з чоловіком не зверталися до нотаріуса, але писали розписки про отримання коштів. На купівлю будинка для сина гроші передавали в ритуальному магазині. Кошти на придбання автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT передавали безпосередньо ОСОБА_7 у сумі 56 000,00 грн. Також на розмитнення автомобіля SCODA OKTAVIA ОСОБА_5 разом з чоловіком дали синові 20 000,00 грн.
Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що являється батьком відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , вказавши, що ветаптека була придбана за його кошти в сумі 25 000,00 грн. у 2013 році. Саме 25 000, 00 грн. було подаровано сину для придбання ветаптеки, яку було оформлено на сина. Документів, які підтверджують дарування коштів сину вони з дружиною не складали. Будинок купили для сина в 2019 році за його кошти, які ОСОБА_6 дав сину при свідках. Також свідок вказав, що дарував синові кошти на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, який коштував 56 000,00 грн., які заплатив ОСОБА_7 . Потім також синові давав на розмитнення 40 000,00 грн. автомобіля SCODA OKTAVIA. Свідок ОСОБА_6 вказав, що до автомобіля SCODA OKTAVIA батьки невістки додали 20 000,00 грн. Згодом автомобіль SCODA OKTAVIA переписали на батька ( ОСОБА_6 ). При передачі синові грошей була присутня ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . На ветаптеку також дали кошти синові вони з дружиною. Також, свідок ОСОБА_6 пояснив, що утримував сім'ю сина, а його син частково отримує дохід від бізнеса.
Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що являється сусідом ОСОБА_6 - батька відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , вказавши, що він був присутній з ОСОБА_8 при даруванні коштів на придбання будинку в сумі 19,500 долларів, які ОСОБА_10 склав для сина ОСОБА_11 . Саме ці кошти дарувались на придбання будинку для сина ОСОБА_2 . Тоді ж було написано розписку про передачу коштів, яку підписав ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в магазині ритуальних товарів.
На підставі письмових доказів судом встановлено, що 01 жовтня 2005 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Теплицького району управління юстиції Вінницької області, про що в книзі реєстрації шлюбів вчинено запис №56.
За час перебування в шлюбі сторони придбали: нежитлову будівлю ветаптеки, загальною площею -59,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 186755261 від 30.10.2019. Житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею - 75, 2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі продажу серії ННЕ №787951 від 12.06.2019 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 186755261 від 30.10.2019. Земельна ділянка з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0826, кадастровий номер 0523755100:04:002:0319, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №186755261 від 30.10.2019 року, (копія додається).
4. Автомобіль - SCODA OKTAVIA А5, 2012 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1595, дата реєстрації 01.12.2012 року, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит ТСЦ №0542 РСЦ МВС у Вінницькій області від 26.10.2019 року № 31/2/0542- Б/71-93. (Копія відповіді додається). Автомобіль - VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1896, дата реєстрації 20.02.2019 року, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит ТСЦ №0542 РСЦ МВС у Вінницькій області від 26.10.2019 року № 31/2/0542- Б/71-93. (Копія відповіді додається).
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Так, відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.
Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна» від 21.12.2007р. №11).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 по справі № 209/3085/20, висловила правову позицію, згідно якої згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов'язковою.
За змістом ч.4 ст. 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом ч.2 ст. 364 ЦК України, змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі. Факт відсутності у відповідача коштів для одномоментної виплати компенсації позивачеві сам по собі не може бути ознакою надмірності тягаря з такої виплати. Якщо у цього відповідача будуть відсутні кошти, зокрема регулярні доходи, для реального виконання рішення суду, за яким на користь позивача треба виплатити компенсацію, то під час виконавчого провадження виконавець може звернути стягнення на майно відповідача, у тому числі на присуджену йому річ (ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження»). Виручені від реалізації кошти спрямовуються на задоволення вимог стягувача, сплату виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження тощо. Крім того, Велика Палата Верховного Суду констатувала помилковість висновку суду про те, що стягнення на користь позивачки компенсації за її частку у праві спільної сумісної власності на майно подружжя становитиме для відповідача надмірний тягар. Більше того, якщо для задоволення позову про стягнення коштів суд мав би враховувати платоспроможність відповідача на час розгляду справи, то стягнення у судовому порядку багатьох боргів було би неможливим саме з цієї причини.
Відповідно до висновку експерта від 30.05.2025 № СЕ-19/102-23/11314-ОБ ринкова вартість нежитлової будівлі ветаптеки, загальною площею 59,80 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на момент проведення експертизи
становить: 122710,00 грн. (сто двадцять дві тисячі сімсот десять гривень 00 коп.) ринкова вартість житлового будинку, загальною площею 75, 2 кв.м., з
господарськими будівлями та спорудами разом із земельною ділянкою
кадастровий номер 0523755100:04:002:0319, площею 0,0826 га, цільове
призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку,
господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , станом на момент проведення експертизи становить 389 167,00 грн. (триста вісімдесят дев'ять тисяч сто шістдесят сім гривень 00 коп.).
Під час судового розгляду було встановлено, що спірний автомобіль SCODA OKTAVIA А5, 2012 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1595, дата реєстрації 01.12.2012 року, було відчужено, проте дана обставина не є перешкодою для вирішення спору по суті. Відповідно до консультаційного висновку №ІК-44, про середньоринкової вартості колісного транспортного засобу, вартість автомобіль SCODA OKTAVIA А5, 2012 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1595 становить 263 580 (двісті шістдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят гривень).
Враховуючи викладене вище, з відповідача на користь позивача належить стягнути в рахунок компенсації 1/2 частини вартості автомобіля в розмірі 131 790 гривень.
Щодо вимог зустрічного позову про поділ майна подружжя, суд приходить до наступного.
Відповідач обґрунтовуючи свої позовні вимоги вказував, що спірні майно, а саме: нежитлову будівлю ветаптеку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0826га, за кадастровим номером 0523755100:04:002:0319, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, було придбана, хоча і в період шлюбу, однак за належні йому особисті кошти. Відповідач в період їх шлюбу не працювала, кошти в придбання вище вказаного майна не вкладала.
Ветаптеку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0826га, за кадастровим номером 0523755100:04:002:0319, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску він придбав за кошти, які йому були надані його батьком.
Факт позики підтверджено розпискою від 27.12.2013 про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_6 коштів в сумі 25 000 грн. для купівлі нежитлової будівлі «ветаптеки»; розпискою від 16.11.2017, про отримання ОСОБА_7 від ОСОБА_6 коштів в сумі 56 000 грн. за автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року; розпискою від 12.06.2019 про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_6 коштів для придбання житлового будинку та земельної ділянки у розмірі 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) доларів США, що в 2019 році станом на день передачі коштів було еквівалентно 503 100 (п'ятсот три тисячі сто) грн.
Суд вважає дані докази належним та допустимим, оскільки розписки оглянуті в судовому засіданні, в розписках вказані суми коштів, які є предметом позики. Доводи позивача про неналежність даного доказу суд відкидає як необгрунтовані.
Частинами 1-3 статті 61 СК визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.
Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
При зверненні із зустрічним позовом відповідач ОСОБА_2 зазначав, що спірне майно належить йому на праві особистої власності, оскільки вказане майно придбане ним за кошти, які належали йому особисто.
Статтею 57 СК України визначено перелік видів особистої приватної власності одного з подружжя та підстави її набуття.
За змістом пункту 3 частини першої статті 57 СК України майно, набуте дружиною, чоловіком, за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто є особистою приватною власністю.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17 (провадження № 61-1935св18) зроблено висновок щодо застосування пункту 3 частини першої статті 57 СК України та вказано, що «у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно є особистою приватною власністю».
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 Сімейного кодексу України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками: як час набуття майна так і кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
Проаналізувавши надані сторонами докази, суд дійшов висновку що під час перебування сторін у шлюбі відповідачу його батьком були надані кошти на придбання нежитлового приміщення ветаптеки, житлового будинку, земельної ділянки, та автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року. Дані договори позики ніким із сторін не оспорюється з підстав його недійсності.
Проте, відповідачем ОСОБА_2 не доведено на підставі належних та допустимих доказів, що договір розписки про отримання коштів від 27.12.2013, 16.11.20217 та 08.02.2019 були укладені не в інтересах сім'ї.
Таким чином, суд приходить до висновку, що кошти отримані за договором позики є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки набуті під час перебування у шлюбі за договором, укладеним в інтересах сім'ї.
Таким чином, відповідачем в судове засідання не було подано належних та допустимих доказів, що вказане нерухоме майно було придбане за кошти, що належать йому особисто.
Згідно із ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Види майна, які є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, визначено в ст. 57 СК України, зокрема згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Тобто, статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована.
Якщо ж заява одного з подружжя, про те, що річ була куплена на її особисті кошти, не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною.
Таким чином, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно дост.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1,6ст.81 ЦПК України).
Докази у справі відповідно до положень ст.89 ЦПК України оцінюються, окрім іншого, за принципом їх достатності і взаємного зв'язку у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведення факту спільного сумісного майна подружжя та підтвердження належності такого майна до спільного сумісного майна подружжя, тому таке майно визнається спільним сумісним майном подружжя та підлягає розділенню між сторонами.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5763 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три гривні) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 60, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України ст. 368, 369 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 88, 154, 209, 212 -215 ЦПК України, суд,
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя про поділ майна подружжя, задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право спільної сумісної власності на нерухоме та рухоме майно, яке придбано під час перебування у шлюбі, а саме : житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею - 75,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 318387,00 грн., нежитлову будівлю ветаптеки, загальною площею - 59,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 303844,00 грн., земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0826, кадастровий номер 0523755100:04:002:0319, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 98345,00 грн. автомобіль - VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1896, дата реєстрації 20.02.2019 року вартістю 142710,00 грн. автомобіль - SKODA OKTAVIA А5,2012 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1595, дата реєстрації 01.12.2012 року, вартістю 263580,00 грн.
Поділити спільне сумісне майно подружжя таким чином:
Визнати за ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, заг.площею - 75,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності.
Визнати за ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0826 га, кадастровий номер 0523755100:04:002:0319, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності.
Визнати за ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності на автомобіль - VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1896, дата реєстрації 20.02.2019 року, д.н.з. НОМЕР_1 , припинивши право спільної сумісної власності.
Визнати за ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності на нежитлову будівлю ветаптеки, заг. площею - 59,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної сумісної власності.
Стягнути з ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 131790,00 грн компенсації вартості частини проданого автомобіля марки - VOLKSWAGEN PASSAT, 2000 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1896, дата реєстрації 20.02.2019 року автомобіль - SKODA OKTAVIA А5, 2012 року випуску, об'єм двигуна (см3) 1595, дата реєстрації 01.12.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5763 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три) грн.
У задоволенні зустрічного ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно, що було придбано під час перебування у шлюбі - відмовити.
Роз'яснити , що відповідно до ст. 284 ЦПК України, рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, складеною відповідно до вимог ст. 285 ЦПК України, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя