Постанова від 07.08.2025 по справі 913/266/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 913/266/20(913/111/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Оболонь"

на ухвалу Господарського суду Луганської області

від 11.10.2023

у складі судді Масловського С.В.

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 31.03.2025

у складі колегії суддів: Россолова В.В. (головуючого), Слободіна М.М., Хачатрян В.С.

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

до відповідача

Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Водостічні Системи",

2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

3. Приватне акціонерне товариство "Оболонь",

4. Дочірнє підприємство Приватного акціонерного товариства "Оболонь" "Красилівське",

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм"

про зобов'язання вчинити дії

в межах справи № 913/266/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл"

до боржника Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (далі - позивач, ПАТ "Українська інноваційна компанія") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (далі - ПАТ "Український інноваційний банк", відповідач) в якому просило:

зобов'язати ПАТ "Український інноваційний банк" здійснити дії щодо передачі ПАТ "Українська інноваційна компанія":

- права вимоги до ПрАТ "Оболонь" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 14/07 від 03.05.2007, укладеного між АТ "Український інноваційний банк" та ЗАТ "Оболонь", а також всіх документів, які підтверджують право вимоги за відповідним договором;

- права вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором "01-12 від 23.02.2021, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Оболонь", а також всіх документів, які підтверджують право вимоги за відповідним договором;

- права вимоги до Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства "Оболонь" "Красилівське" за кредитним договором №08-10 від 08.02.2008, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та Дочірнім підприємством ЗАТ "Оболонь" "Красилівське", а також всіх документів, які підтверджують право вимоги за відповідним договором;

- права вимоги до ТОВ "Укрполіскорм" за кредитним договором №4804 від 27.08.2012 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Укрполіскорм", а також всіх документів, які підтверджують право вимоги за відповідним договором;

- права вимоги до ТОВ "Укрполіскорм" за кредитним договором № 4706 від 16.09.2010 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Укрполіскорм", а також всіх документів, які підтверджують право вимоги за відповідним договором;

визнати за ПАТ "Українська інноваційна компанія":

- права вимоги (в тому числі право на стягнення, право на володіння, право на користування та право розпорядження) до ПрАТ "Оболонь" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 14/07 від 03.05.2007, укладеного між АТ "Український інноваційний банк" та ЗАТ "Оболонь";

- права вимоги (в тому числі право на стягнення, право на володіння, право на користування та право на розпорядження) до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором № 01-12 від 23.02.2012, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Оболонь";

- права вимоги (в тому числі право на стягнення, право на володіння, право на користування та право розпорядження) до Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства "Оболонь" "Красилівське" за кредитним договором № 08-10 від 08.02.2008, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та Дочірнім підприємством ЗАТ "Оболонь" "Красилівське";

- права вимоги (в тому числі право на стягнення, право на володіння, право на користування та право розпорядження) до ТОВ "Укрполіскорм" за кредитним договором № 4804 від 27.08.2012 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Укрполіскорм";

- права вимоги (в тому числі право на стягнення, право на володіння, право на користування та право розпорядження) до ТОВ "Укрполіскорм" за кредитним договором № 4706 від 16.09.2010 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Укрполіскорм".

зобов'язати ПАТ "Український інноваційний банк" здійснити дії щодо передачі ПАТ "Українська інноваційна компанія" всіх документів, які підтверджують право вимоги за кредитним договором № 4976 від 14.08.2013, укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Водостічні системи".

Короткий зміст ухвали місцевого суду

2. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.10.2023 провадження у справі № 913/266/20 (913/111/21) за позовом ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ПАТ "Український інноваційний банк" про зобов'язання вчинити дії закрито.

3. Судове рішення місцевого господарського суду обґрунтоване тим, що, оскільки ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінбанк" є однією юридичною особою з різними назвами, що в свою чергу унеможливлює розгляд справи по суті через відсутність спору між сторонами, при цьому нормами процесуального кодексу не передбачено можливість поєднання сторін судового процесу в одній особі, в той же час доказів на підтвердження того що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є відмінними юридичними особами, суду надано не було, господарський суд дійшов висновку, що заява Дочірнього підприємства ПрАТ "Оболонь" "Красилівське" про закриття провадження у справі є законною та обґрунтованою а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

4. Східний апеляційний господарський суд постановою від 31.03.2025 апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПрАТ "Оболонь" задовольнив частково;

ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.10.2023 у справі № 913/266/20 (913/111/21) скасував;

справу 913/266/20 (913/111/21) направив для подальшого розгляду до Господарського суду Луганської області.

5. Апеляційний суд зазначив, що в цьому випадку, позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія" заявлені до ПАТ "Український інноваційний банк" як юридичної особи та обґрунтовані існуванням спору щодо необхідності передання останнім майнових прав за зазначеним вище правочинами.

6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача, а у цій справі позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ПАТ "Український інноваційний банк" обґрунтовані визнанням судовою практикою ПАТ "Український інноваційний банк" як існуючої самостійної юридичної особи, за якою, в силу специфіки банківського законодавства, залишилось право кредиторської вимоги за відповідними правочинами.

7. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що приписи статті 231 ГПК України не передбачають такої підстави закриття провадження як фактичне поєднання в одній особі позивача та відповідача. Відповідні обставини за змістом процесуального законодавства підлягають встановленню вже після відкриття провадження у справі, в ході розгляду справи по суті.

8. Щодо вимог скаржників в частині необхідності зміни мотивувальної частини ухвали та викладенні її відповідно до змісту пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, суд зазначив про їх передчасність, оскільки судом першої інстанції не розглядався спір по суті та закрито провадження у справі в порядку пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. При цьому, апеляційний суд переглядає оскаржувану ухвали на предмет дотримання судом вимог процесуального законодавства, без встановлення фактичних обставин спору та надання останнім правової оцінки.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

9. Приватне акціонерне товариство "Оболонь" (далі - заявник, ПрАТ "Оболонь") 30.04.2025 звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 913/266/20(913/111/21).

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Оболонь" у справі № 913/266/20(913/111/21) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025.

11. 19.05.2025 суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоусом В.В. подано заяву про самовідвід у розгляді справи № 913/266/20 (913/111/21) у порядку статті 35 ГПК України.

12. Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2025 задоволено заяву судді Білоуса В.В. про самовідвід від розгляду справи № 913/266/20 (913/111/21).

13. У зв'язку з самовідводом судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/266/20 (913/111/21) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.05.2025.

14. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2025 витребувано з Господарського суду Луганської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 913/266/20 (913/111/21), відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною ПрАТ "Оболонь" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 913/266/20 (913/111/21) до надходження вказаної справи Верховного Суду.

15. 30.06.2025 на адресу Касаційного господарського суду на запит надійшли матеріали справи № 913/266/20 (913/111/21).

16. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 913/266/20 (913/111/21) за касаційною скаргою ПрАТ "Оболонь на ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025;

ухвалено здійснити перегляд ухвали Господарського суду Луганської області від 11.10.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 913/266/20 (913/111/21) в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

17. Від ПАТ "Українська інноваційна компанія" надійшов відзив на касаційну скаргу ПрАТ "Оболонь" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.10.2023 у справі № 913/266/20 (913/111/21), в якій представник Товариства просив касаційну скаргу задовольнити частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 913/266/20 (913/111/21) скасувати, ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.10.2023 у справі № 913/266/20 (913/111/21) залишити без змін.

18. Заявник зазначив, що перейменування банківської установи без зміни її організаційно-правової форми не є реорганізацією урозумінні статті 26 Закону України "Про банки та банківську діяльності" та не впливає на обсяг прав та обов'язків такої юридичної особи, які виникли за період її існування і до моменту зміни назви, з огляду на те, що внаслідок цього не створюється новий учасник правовідносин, а отже ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888 та єдиним обсягом прав та обов'язків.

19. У відзиві зазначено, що стаття 231 ГПК України та стаття 185 ГПК України не встановлюють обмежень, щодо можливості закриття провадження на стадії підготовчого провадження. Таким чином ухвалюючи постанову, якою було скасовано ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.10.2023 у справі № 913/266/20(913/111/21) суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме стаття 185, 231 ГПК України.

20. Крім того, у позові зазначено, що, виходячи із суті правовідносин, які склались на момент подачі цього позову, позивачем було обрано належний та ефективний спосіб захисту свого порушеного права - а саме зобов'язати відповідача передати право вимоги за кредитним договором та документи, які його підтверджують його законному кредитору - ПАТ "Українська інноваційна компанія", оскільки ухилення відповідача від виконання таких дій порушує право позивача як належного кредитора на реалізацію його матеріального інтересу - а саме отримання від позичальників грошових коштів, які вони зобов'язані сплатити на користь позивача. Тому доводи касаційної скарги щодо відсутності юридичного спору не підтверджуються матеріалами справи. Водночас, твердження скаржника щодо намагання позивачем встановити певні факти є необґрунтованими та хибними.

21. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 16.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX, з огляду на обставини, зазначені в пунктах 11 -15 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 913/266/20(913/111/21) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ПрАТ "Оболонь")

22. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначив, що, з урахуванням приписів статті 269 ГПК України та обов'язку суду апеляційної інстанції здійснювати перегляд оскаржуваної ухвали в межах вимог апеляційної скарги, дійшовши висновку про помилковість висновку суду першої інстанції про закриття провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, суд апеляційної інстанції повинен був надати оцінку доводам апеляційної скарги ПрАТ "Оболонь" про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, які ґрунтуються на тому, що суд господарської юрисдикції не є судом факту.

23. Разом з тим, апеляційний господарський суд не здійснив оцінки доводів скаржника, помилково зазначивши, що таке питання підлягає розгляду на стадії розгляду справи по суті.

24. Також у скарзі зазначено, що позовна заява ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ПАТ "Український інноваційний банк" про зобов'язання вчинити дії та визнати права вимоги за своїм змістом та вимоги підтверджує, що юридичний спір в цій справі відсутній, а провадження, відповідно, за нею, підлягало закриттю саме на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

25. Разом з тим, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі викладеного не врахував, так само, як і не врахував суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а мотивувальна частина оскаржуваної ухвали підлягає зміні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до вимог частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

30. Предметом судового розгляду є питання щодо наявності/відсутності правових підстав для закриття провадження у справі за позовом ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ПАТ "Український інноваційний банк".

31. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

32. Згідно з частинами другою, третьою статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

33. Верховний Суд зазначає також і те, що ГПК України взагалі не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає цей Кодекс і поняття "неналежний позивач", не визначає й механізму заміни останнього, позаяк положення Кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із "самим собою".

34. Отже, позивач і відповідач, окрім вирішення питання компетенції між державними органами у відповідному провадженні, не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

35. За змістом оскаржуваної ухвали вбачається, що місцевий господарський суд, за результатами дослідження наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань інформації встановив, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінбанк" є однією юридичною особою з різними назвами, що в свою чергу унеможливлює розгляд справи по суті через відсутність спору між сторонами, при цьому нормами процесуального кодексу не передбачено можливість поєднання сторін судового процесу в одній особі.

36. При цьому, учасниками справи в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, які б спростовували висновок місцевого суду про те, що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією і тією ж юридичною особою, не надано.

37. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та зазначив, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінбанк", з огляду на наявну судову практику, є різними юридичними особами.

38. При цьому, суд апеляційної інстанції не зазначив номери справ та дати ухвалення судових рішень, за наслідком дослідження змісту яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання ПАТ "Український інноваційний банк" як існуючої самостійної юридичної особи, за якою, в силу специфіки банківського законодавства, залишилось право кредиторської вимоги за вищезазначеними правочинами.

39. Колегія суддів вважає висновки місцевого суду обґрунтованими, а висновки апеляційного суду передчасними та звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.10.2024 у справі № 913/266/20, за змістом якої Верховний Суд дійшов, зокрема, таких висновків:

- статус банку набувається з моменту прийняття НБУ рішення про видачу банківської ліцензії з одночасним внесенням регулятором запису до Державного реєстру банків, тоді як втрата юридичною особою такого статусу відбувається у результаті завершення реорганізації банку або його ліквідації за спеціальною процедурою, здійснюваною (за винятком процедури добровільної ліквідації) державною спеціалізованою установою - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) у визначеному банківським законодавством порядку, кінцевим наслідком чого [реорганізації чи ліквідації] є здійснення НБУ запису в Державному реєстрі банків про припинення банку. При цьому відкликання банківської ліцензії не є самостійною підставою для втрати юридичною особою статусу банку;

- Фонд є установою, що виконує спеціальні функції, зокрема, щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку та їх ліквідації. У визначених законом випадках Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду (згідно із частиною першою статті 1, частиною першою статті 3, частиною першою статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб");

- Фонд у день отримання рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та не пізніше наступного робочого дня розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону про гарантування вкладів, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку (згідно із частиною п'ятою статті 77 Закону "Про банки і банківську діяльність", частиною четвертою статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб");

- з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема, припиняються всі повноваження органів управління банку та органів контролю, а у випадку, якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється (згідно із пунктом 1 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку врегульовані статтею 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб");

- відсутність належного законодавчого регулювання (порядку "відновлення" банківської ліцензії у випадку скасування судовим рішенням відповідних рішень НБУ та Фонду, спрямованих на здійснення процедури виведення банку з ринку) та невжиття державним органом (НБУ) відповідних заходів призвело до правової невизначеності як щодо статусу ПАТ "Український інноваційний банк" (нова назва - ПАТ "Українська інноваційна компанія"), так і щодо визначення органу/суб'єкта, наділеного повноваженнями на управління такою юридичною особою;

- зміни до статуту товариства не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків цієї юридичної особи, які виникли раніше у зв'язку із здійсненням нею банківської діяльності в межах своєї спеціальної правосуб'єктності як банківської установи, оскільки внаслідок цього не створився новий учасник правовідносин, а отже ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888 і єдиним обсягом прав та обов'язків;

- зміна найменування банку без попереднього погодження НБУ чи зміна організаційно-правової форми без здійснення процедури реорганізації банку в установленому банківським законодавством порядку не допускаються, тому відповідні зміни до статуту самі по собі не могли бути підставою для втрати зазначеним товариством статусу банку;

- внаслідок бездіяльності центрального органу державного управління (НБУ), а також через не запровадження органом законодавчої влади нормативного регулювання порядку "відновлення" банківської ліцензії у випадку скасування судовими рішеннями відповідних рішень НБУ та Фонду, спрямованих на здійснення процедури ліквідації банку, чи порядку подальшого виведення неплатоспроможного банку з ринку за цих умов, Боржника варто вважати таким, що був позбавлений можливості зберігати правовий статус банку;

- з урахуванням положень статті 6 Конвенції здійснення судової процедури банкрутства ПАТ "Українська інноваційна компанія" у визначеному законодавством про банкрутство порядку є формою реалізації Боржником та усіма його кредиторами права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Такий порядок дій стабілізує правову ситуацію навколо зазначеного Товариства і забезпечить захист прав та інтересів усіх учасників спірних правовідносин.

40. Отже, з огляду на зазначене, ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888, а зміни до статуту товариства не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків цієї юридичної особи щодо зобов'язань, які виникли до внесення відповідних змін до статуту зазначеної юридичної особи.

41. Водночас, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд неправильно кваліфікував поєднання в одній особі позивача та відповідача, оскільки суд першої інстанції застосував пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

42. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

43. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.

44. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

45. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

46. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

47. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

48. Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.

49. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у цій справі наведеним вимогам не відповідає, що підтверджує аргументи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, що призвело до скасування законного рішення місцевого господарського суду у цій справі.

51. З огляду на зазначене та системний аналіз положень статті 45, пунктів 1, 2 частини першої статті 231 ГПК України, Верховний Суд вважає помилковими висновки скаржника щодо необхідності зміни мотивувальної частини ухвали місцевого суду, оскільки поєднання позивача та відповідача в одній особі унеможливлюють наявність предмету спору.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

52. Відтак, з огляду на зазначене вище, касаційна скарга ПрАТ "Оболонь" підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду скасуванню, а ухвала місцевого суду залишенню в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53 Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

54. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

55. Таким чином, оскаржувану постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 913/266/20 (913/111/21) слід скасувати, а ухвалу суду першої інстанції від 11.10.2023 у цій справі - залишити в силі.

Щодо розподілу судових витрат

56. Судові витрати, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Оболонь" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.10.2023 у справі № 913/266/20 (913/111/21) залишити в силі.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (адреса: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 3-А; код ЄДРПОУ 05839888) на користь Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (адреса: 04212, м. Київ, вул. Богатирська, 3; код ЄДРПОУ 05391057) судові витрати за розгляд касаційної скарги в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

5. Доручити Господарському суду Луганської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.Г. Пєсков