вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1896/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВОСПЕЦСТРОЙ» про ухвалення додаткового рішення про судові витрати у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БОЕДЕМ» (03180, м. Київ, вул. Велика Окружна, 4)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВОСПЕЦСТРОЙ» (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 3, кв. 49)
та до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТХОЛДІНГ» (03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 3/7, кв. 250),
третя особа 1, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю “ГІГАНТІК ОУШЕН» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Стешенків, буд. 5),
третя особа 2, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю “НП ПРОДЖЕКТ» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 11/1),
про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у здійсненні права розпорядження своїм майном,
секретар судового засідання: Ліщук М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Шалашова В.І. (ордер серії ВІ № 1241577 від 03.09.2024 р.);
від відповідача 1: Любаренко Д.О. (ордер серії АА № 1071105 від 03.09.2024 р.);
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився;
встановив:
Рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2025 р. у даній справі у задоволенні позову було відмовлено повністю.
30.06.2025 р. до Господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшла заява № 336 від 24.06.2025 р. (вх. № 4314/25 від 30.06.2025 р.) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, за якою ТОВ “НОВОСПЕЦСТРОЙ» просило суд про стягнення з позивача 132376,30 грн. судових витрат, у тому числі - 120000,00 грн. витрат на правову допомогу і 12376,30 грн. витрат на придбання бензину.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2025 р. було призначено судове засідання для вирішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВОСПЕЦСТРОЙ» № 336 від 24.06.2025 р. (вх. № 4314/25 від 30.06.2025 р.) питання про покладення на Товариства з обмеженою відповідальністю “БОЕДЕМ» понесених у справі № 911/1896/24 витрат на правничу допомогу на 31.07.2025 р.
31.07.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника позивача ТОВ "БОЕДЕМ" надійшли заперечення б/н від 31.07.2025 р. (вх. № 10643 від 31.07.2025 р.) на заяву про ухвалення додаткового рашення про стягнення судових витрат, у яких позивач посилається на неподання відповідачем 1 письмової заяви до закінчення судових дебатів про намір подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, після ухвалення рішення, та несвоєчасне подання документів щодо судових витрат відповідача 1, наявних у останнього на момент подачі відзиву та розгляду справи по суті. Також позивачем заперечувалась співмірність розміру заявлених судових витрат на правову допомогу та зазначалося про відсутність підстав для витрат у вигляді відшкодування вартості пального.
Судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВОСПЕЦСТРОЙ» про ухвалення додаткового рішення про судові витрати у даній справі було відкладене на 21.08.2025 р.
У судовому засіданні 21.08.2025 р. представник позивача заперечувала проти покладення понесених відповідачем 1 витрат на правову допомогу та на придбання бензину на ТОВ “БОЕДЕМ», представник відповідача 1 просив задовольнити подану заяву та покласти вказані судові витрати на позивача.
Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву ТОВ “НОВОСПЕЦСТРОЙ» про покладення на ТОВ “БОЕДЕМ» понесених у справі № 911/1896/25 судових витрат, заслухавши позиції представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно з приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Слід зазначити, що до закінчення судових дебатів представником відповідача 1 було зроблено заяву про надання доказів у підтвердження понесення витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому, суд зауважує, що норма ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України не вимагає подання окремої письмової заяви.
Таким чином, відповідачем 1 було заявлено про ухвалення додаткового рішення та подано відповідну заяву, до якої додано докази в підтвердження понесених витрат у зв'язку з розглядом справи № 911/1896/24, у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Так, до матеріалів заяви про понесені ТОВ “НОВОСПЕЦСТРОЙ» судові витрати останнім було долучено договір № 2400824 про надання правничої допомоги від 15.08.2024 р., додаткову угоду № 1 до договору № 2400824 про надання правничої допомоги від 15.08.2024 р., розрахунок вартості виконаних робіт (правничої допомоги) по справі № 911/1896/24 із супроводу справи у Господарському суді Київської області, рахунок на оплату № 911 від 17.06.2025 р. на суму 120000,00 грн., акт надання послуг № 911 від 17.06.2025 р., платіжну інструкцію № а46е13а1-5942-4саb-9f01-78428939dd4f від 24.06.2025 р. на суму 60000,00 грн., інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 29749346 від 24.06.2025 р., нефіскальний чек № 00371026 від 01.04.2025 р. на суму 2608,54 грн. (бензин авто А-95 Євро-5), нефіскальний чек № 00444083 від 10.04.2025 р. на суму 2000,00 грн. (бензин авто А-95 Євро-5), фіскальний чек № 741928 від 28.05.2025 р. на суму 2567,80 грн. (бензин А-95 Євро-5), нефіскальний чек № 01221541 від 15.05.2025 р. на суму 2499,95 грн. (бензин авто А-95 Євро-5), фіскальний чек № 956389 від 09.06.2025 р. на суму 2700,00 грн. (бензин А-95 Євро-5), ордер серії АА № 1071105, від 03.09.2024 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/1304 від 25.12.2017 р.,
Як встановлено судом, 15.08.2024 р. між ТОВ “НОВОСПЕЦСТРОЙ» (клієнт) та Адвокатським бюро «Лобаренко та Партнери» в особі керуючого партнера Лобаренко Ігоря Олеговича (адвокатське бюро) було укладено договір № 2400824 про надання правничої допомоги, відповідно до п. 1 якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу обсягом та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. 2.1.3 договору адвокатське бюро відповідно до узгоджених з клієнтом доручень, які окремо погоджуються сторонами договору: п. 2.1.3.1 надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів перед фізичними та юридичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, а також у загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб; п. 2.1.3.2 представляє клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред?явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред?явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладанням мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов й ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання, отримувати документи, у тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені клієнта судовий збір та інші необхідні платежі, вчиняти інші дії в інтересах клієнта не передбачених даним договором; п. 2.1.3.3 представляє інтереси клієнта в судах, в органах прокуратури, МВС та СБУ під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні захисту прав та інтересів клієнта
Відповідно до п. 2.1.4 договору партнери адвокатського бюро та/або адвокати, за домовленістю, (виступаючи як захисники), здійснюють, у встановленому законом порядку, захист прав та законних інтересів клієнта (його співробітників), у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення України.
Відповідно до п. 4.1 договору юридичну допомогу, що надається адвокатським бюро, клієнт оплачує в гривнях відповідно до додаткової угоди до даного договору.
Згідно з п. 4.2 договору при розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в п. 2.1.3 даного договору, адвокатське бюро отримує оплату такої юридичної допомоги на підставі окремого рахунку, відповідно до розрахунку, який зазначається в додатковій угоді.
Пунктом п. 4.3 договору визначено, що сума, вказана у п. 4.1 договору, є гонораром адвокатського бюро за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.
Відповідно до п. 7.1 договору даний договір укладений на безстроковий термін та набирає чинності з моменту його підписання.
15.08.2024 р. між ТОВ “НОВОСПЕЦСТРОЙ» та Адвокатським бюро «Лобаренко та Партнери» в особі керуючого партнера Лобаренко Ігоря Олеговича було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 2400824 про надання правничої допомоги від 15.08.2024 р., відповідно до п. 2 якої базова вартість години адвоката становить 2500,00 грн. без ПДВ (у робочі дні з 09:00 год. до 19:00 год.).
Згідно розрахунку вартості виконаних робіт (правничої допомоги) по справі № 911/1896/24 із супроводу справи у Господарському суді Київської області адвокатським бюро було надано клієнту послуги на суму 120000,00 грн., а саме - дослідження та аналіз позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» по справі № 911/1896/24 (10 годин), підготовка та подача відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЕДЕМ» по справі № 911/1896/24 (12 годин), підготовка та подача заперечень від 29.10.2024 р. по справі № 911/1896/24 (5 годин), підготовка та подача заяви про застосування строків давності від 21.12.2024 р. по справі № 911/1896/24 (2 години), підготовка та подача пояснень від 21.12.2024 р. по справі № 911/1896/24 (3 години), виїзд та участь у судовому засіданні 09.09.2024 р. № 911/1896/24 (2 години), виїзд та участь у судовому засіданні 21.10.2024 р., № 911/1896/24 (2 години), виїзд та участь у судовому засіданні 28.11.2024 р., № 911/1896/24 (2 години), виїзд та участь у судовому засіданні 16.01.2025 р. № 911/1896/24(2 години), виїзд та участь у судовому засіданні 14.02.2025 р. № 911/1896/24 (2 години),виїзд та участь у судовому засіданні 27.03.2025 р. № 911/1896/24 (2 години), виїзд та участь у судовому засіданні 22.05.2025 р. № 911/1896/24 (2 години), виїзд та участь у судовому засіданні 19.06.2025 р. №911/1896/24 (2 години).
17.06.2025 р. ТОВ “НОВОСПЕЦСТРОЙ» та Адвокатським бюро «Лобаренко та Партнери» було підписано акт надання послуг № 911 на суму 120000,00 грн. із правничої допомоги щодо супроводу судової справи № 911/1896/24 у Господарському суді Київської області.
17.06.2025 р. адвокатським бюро було виставлено клієнту рахунок № 911 на суму 120000,00 грн.
ТОВ “НОВОСПЕЦСТРОЙ» було частково оплачено на користь АБ «Лобаренко та Партнери» надані останнім послуги, що підтверджується платіжною інструкцією № а46е13а1-5942-4саb-9f01-78428939dd4f від 24.06.2025 р. на суму 60000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач просить суд стягнути з позивача загалом 132376,30 грн. в якості витрат на професійну правничу допомогу (120000,00 грн.) та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (12376,30 грн. вартості використаного пального).
Слід зазначити, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначалося вище, відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Поряд з цим, згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з пунктом 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).
У той же час, при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Поряд з цим, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18 та інших.
Адвокат та клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитись із запропонованими тарифами (вартістю послуг), зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору, клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.
Проте, інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу, не зобов'язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати всю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування, суд має виходити з критерію розумності розміру цих витрат, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Поряд з цим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або ж неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 925/1067/19 від 17.08.2020 р., у справі № 916/2691/19 від 16.07.2020 р. та інших.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Наведена правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі№ 922/445/19.
Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням предмета спору у даній справі, обсягу фактично поданих представником відповідача 1 до справи доказів та пояснень, дійсно необхідного та підтвердженого доказами фактичного обсягу правничої допомоги, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які відповідач 1 просить відшкодувати за рахунок позивача, не є співмірними із ціною позову, а їх розмір, зокрема, в частині дослідження та аналізу позовної заяви та підготовки і подання відзиву (який було залишено без розгляду ухвалою суду від 16.01.2025 р.), за висновком суду, є завищеним і не відповідає критерію розумної необхідності.
Дослідивши вищенаведені обставини, долучені до матеріалів справи докази, врахувавши заперечення позивача щодо неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що у даному випадку розумним розміром витрат на послуги адвоката відповідача 1, які слід покласти до відшкодування за рахунок позивача у даній справі, є 60000,00 грн.
Щодо заяви відповідача 1 про покладення на позивача витрат на придбання бензину у сумі 12376,30 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 р., справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015 р.). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій ухвалі від 21.07.2020 р. у справі № 915/1654/19.
Суд зазначає, що фактичні витрати представника відповідача в розмірі 12376,30 грн. на придбання 212,77 літрів бензину А-95 Євро-5 для заправлення свого автомобіля не підтверджені належними засобами доказування у справі, оскільки із доданих касових чеків, а саме - нефіскального чеку № 00371026 від 01.04.2025 р. на суму 2608,54 грн. (бензин авто А-95 Євро-5), нефіскального чеку № 00444083 від 10.04.2025 р. на суму 2000,00 грн. (бензин авто А-95 Євро-5), фіскального чеку № 741928 від 28.05.2025 р. на суму 2567,80 грн. (бензин А-95 Євро-5), нефіскального чеку № 01221541 від 15.05.2025 р. на суму 2499,95 грн. (бензин авто А-95 Євро-5), фіскального чеку № 956389 від 09.06.2025 р. на суму 2700,00 грн. (бензин А-95 Євро-5), не вбачається, що такі витрати здійснено саме представником відповідача 1.
Крім того, жодними засобами доказування не підтверджено, що придбання пального за вищезазначеними чеками є витратами, пов'язаними саме з розглядом даної справи, як і не надано розрахунку витрат пального.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником належними і допустимими доказами не доведено пов'язаності понесення витрат у сумі 12376,30 грн. на придбання бензину із розглядом даної справи, що унеможливлює покладення цих витрат на позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заяви ТОВ “НОВОСПЕЦСТРОЙ» про ухвалення додаткового рішення щодо покладення на ТОВ “БОЕДЕМ» понесених у справі № 911/1896/24 судових витрат.
Щодо решти пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Поряд з цим, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії).
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що решта посилань, аргументів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення не спростовує.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВОСПЕЦСТРОЙ» про ухвалення додаткового рішення про судові витрати у справі № 911/1896/24 щодо покладення на позивача витрат на правову допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БОЕДЕМ» (03180, м. Київ, вул. Велика Окружна, 4, код 14308121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВОСПЕЦСТРОЙ» (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 3, кв. 49, код 44563692) 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
3. У задоволенні решти вимог заявника відмовити.
4. Додаткове рішення направити учасникам справи.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення підписано 04.09.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна