ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.09.2025Справа № 910/8451/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської
державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний
холдінг»
про стягнення 214.185,82 грн
Представники сторін: не викликались
Суть спору :
07.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний холдінг» про стягнення 214.185,82 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.11.2020 між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії № 1533502-02 у приміщення за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 4. У період з 01.11.2021 постачання теплоенергії здійснювалось на підставі публічного договору приєднання. Відповідачем за вказаною адресою спожито теплову енергію у період з листопада 2021 року по лютий 2025 року, проте всупереч умовам договору не здійснено своєчасну її оплату, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 214.185,82 грн, з яких 175.880,92 грн основного боргу, 4.549,09 грн пені, 25.283,89 грн інфляційних втрат, 7.216,26 грн 3% річних, 1.255,66 грн плати за абонентське обслуговування послуги у період листопад 2021 року - лютий 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/8451/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою суду було встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі суду відзиву на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.07.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 11.07.2025 о 17:19 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 28.07.2025 включно.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 11.07.2025 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -
30.11.2020 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний холдінг» (відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії № 1533502-02.
Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором.
Об'єктом теплопостачання за вказаним договором є нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 4, площею 164,5 кв. м.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Пунктом 8.1 договору сторонами погоджено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2021.
Згідно з п. 8.4. договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Сторонами доказів в підтвердження виявлення однією з сторін договору про небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір був неодноразово продовжений.
Однак, 01.05.2021 набрав чинності Закон України № 1060-ІХ від 03.12.2020 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» яким внесено зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме - запроваджено укладання публічного договору приєднання.
З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021.
Оскільки постачання теплової енергії є видом житлово-комунальних послуг, то на ці правовідносини розповсюджуються також положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті КП «Київтеплоенерго» було опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021.
Відповідач, який є власником нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Костьольна, 4, площею 164,5 кв. м (свідоцтво про право власності від 04.06.2015), після публікування позивачем тексту договору не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
З огляду на викладене судом встановлено, що між КП «Київтеплоенерго» та ТОВ «Український інвестиційний холдінг» укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії шляхом приєднання до публічного договору (далі - договір) та абоненту присвоєно особовий рахунок № 153350212470100.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість використаної теплової енергії, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 175.880,92 грн, та за неналежне виконання відповідачем зобов'язань позивачем нараховані 4.549,09 грн пені, 25.283,89 грн інфляційних втрат, 7.216,26 грн 3% річних, 1.255,66 грн плати за абонентське обслуговування послуги у період листопад 2021 року - лютий 2025 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).
Згідно п. 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до п. 7 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (зайве закреслити).
Згідно з п. 8. договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу)(п. 11 договору).
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (пункт 12 договору).
Відповідно до п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://kte.kmda.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Zminy-do-Nakazu-360.pdf.
У відповідності до пункту 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: https://kte.kmda.gov.ua/wp-content/uploads/2021/10/Taryfy-dlyaKP-KYYIVTEPLOENERGO-vstanovleni-rozporyadzhennyam-KMDA-vid-19-zhovtnya-2021- roku-2176-.pdf?x56614.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Згідно з п. 32. договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Пунктом 34. договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
В матеріалах справи наявні докази на підтвердження постачання теплової енергії за договором на об'єкт відповідача за адресою: м. Київ, вул. Костельна, 4 в опалювальний період, зокрема: корінці нарядів про включення № 1667 від 23.10.2021, № 552 від 20.10.2022, № 555 від 16.10.2023, № 503 від 30.10.2024, та корінці нарядів про відключення опалення № 459 від 08.04.2023, № 499 від 18.03.2024, акти надання послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 28.02.2025; актом прийняття теплового вузла обліку № 2-7673 від 15.03.2016, актами про готовність комерційного обліку споживача до роботи № 2/2-4/05-2234 від 25.05.2021, № 08191 від 16.05.2022, № 2/2-4/04-3763 від 25.05.2023, № 2/2-4/06-4611 від 13.06.2024, актом перевірки стану вузла обліку теплової енергії споживача № 24003014 від 29.11.202, відомості споживання теплової енергії відповідачем у спірний період.
Відповідно до умов договору позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію за період з листопада 2021 року по лютий 2025 року загальною вартістю 175.880,92 грн.
Відповідачем належних доказів пред'явлення ним претензій позивачу щодо факту отримання, якості або обсягів поставленої теплової енергії чи опротестування даних, зазначених у відомостях споживання теплової енергії за спірний період не подано. Відповідачем не подано жодних доказів в підтвердження інших розмірів фактично спожитої ним теплової енергії. Також відповідачем не подано доказів відмови (подачі заяви про відключення) відповідача від мереж централізованого опалення у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з п. 41. договору споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній з 01.05.2021) комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.
Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надано визначення «плата за абонентське обслуговування» - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
В матеріалах справи наявні складені позивачем щомісячні акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по лютий 2025 року на загальну суму 1.255,66 грн.
Відповідачем не спростовано факт надання позивачем відповідачу послуги з теплопостачання за спірний період.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті поставленої теплоенергії та за абонентське обслуговування послуги за договором в повному обсязі не подано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 175.880,92 грн за спожиту теплову енергію та 1.255,66 грн за абонентське обслуговування послуги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію у повному обсязі, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Часиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 45 договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Суд не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком пені, оскільки позивачем розраховано пеню за подвійною обліковою ставкою НБУ, а не за ставкою, визначеною пунктом 45 договору - 0,01%. Також позивачем невірно визначено період прострочення, зокрема позивач визначає початком прострочення перший день наступного за звітним місяцем, тоді як за умовами п. 34 договору оплата за розрахунковий місяць має бути здійснена не пізніше останнього дня наступного місяця. Так, наприклад оплата за спожиту теплову енергію за січень 2024 року має бути здійснена у строк до 29.02.2024 включно, а не до 30.01.2024 як вважає позивач та початком прострочення визначає 01.02.2024.
Крім цього, позивачем не враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті спожитої теплоенергії відповідач за договором своєчасно не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої за розрахунками суду (знаходиться в матеріалах справи) становить 398,01 грн.
В іншій частині пені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем неправомірно застосовано подвійну облікову ставку НБУ та невірно визначено період прострочення.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів за теплову енергію, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 25.283,89 грн інфляційних втрат та 7.216,26 грн 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Умовами договору інший розмір процентів не визначений.
За розрахунком суду (знаходиться в матеріалах справи) 3% річних становлять 7.138,30 грн та позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В іншій частині 3% річних позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З поданого позивачем до позовної заяви розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, а також акту звіряння взаєморозрахунків вбачається, що відповідач здійснив оплату за спожиту теплову енергію за листопад та грудень 2021 року наступного за звітними місяцями, тобто у строки встановлені договором, а отже прострочення не мало місця, тому позивачем неправомірно нараховані 3% річних та інфляційні втрати за прострочення оплати за ці місяці.
Також з поданого позивачем до позовної заяви розрахунку 3% річних та інфляційних втрат вбачається, що останнім днем періоду їх нарахування є 28.02.2025 на суму боргу з урахування вартості спожитої теплової енергії за січень та лютий 2025 року, що суперечить умовам договору, оскільки прострочення за ці періоди починається з 01.03.2025 та відповідно 01.04.2025, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
Крім цього, позивачем не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.
За розрахунком суду (знаходиться в матеріалах справи) розмір інфляційних втрат становить більший розмір ніж пред'явлений позивачем і оскільки у суду відсутні повноваження виходити за межі пред'явлених позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), суд погоджується із заявленим позивачем розміром інфляційних втрат в сумі 25.283,89 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 25.283,89 інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний холдінг» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра. 6 літ. А; код ЄДРПОУ 36336201) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; код ЄДРПОУ 40538421) 175.880 (сто сімдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн 92 коп. основного боргу, 1.255 (одну тисячу двісті п'ятдесят п'ять) грн 66 коп. боргу за абонентське обслуговування послуги, 398 (триста дев'яносто вісім) грн 01 коп. пені, 25.283 (двадцять п'ять тисяч двісті вісімдесят три) грн 89 коп. інфляційних втрат, 7.138 (сім тисяч сто тридцять вісім) грн 30 коп. 3% річних, 3.149 (три тисячі сто чорок дев'ять) грн 35коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В.Сівакова