вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3098/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМОІЛ", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором поставки №52 від 12.03.2025 у загальному розмірі 207 454,74 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМОІЛ" (далі - позивач) через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки №52 від 12.03.2025 у загальному розмірі 207 454,74 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 184 726,72 грн., пеня у розмірі 9 458,39 грн., 3% річних у розмірі 915,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 117,98 грн., штраф у розмірі 9 236,33 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
02.07.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
25.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
31.07.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №52 від 12.03.2025, а саме в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.
Позиція відповідача
Відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача та вважає їх такими що не підлягають виконанню мотивуючи тим, що Укладаючи Договір, Сторони дійшли згоди, що оплата Товару здійснюється з відтермінуванням платежу протягом визначеного строку з моменту поставки Товару. Поставка Товару здійснюється з одночасним наданням Позивачем Відповідачу визначеного умовами п.п. 2.3 та 3.2 Договору переліку документів, в тому числі рахунку, товарно-транспортної накладної та паспорту якості. Таким чином, зобов'язання Позивача з поставки Товару є виконаним з моменту передачі Відповідачу Товару та визначеного Договором переліку документів. Позивачем не надано суду документи на підтвердження належного та повного виконання зобов'язання з поставки Товару, оскільки до позовної заяви додано лише один документ з переліку, визначеного в п.п. 2.3, 3.2 Договору, а саме; видаткову накладну.
У зв'язку з вказаними обставинами відсутні підстави застосування неустойки у вигляді пені, штрафу та 3% річних а також індексу інфляції адже фактично відсутнє саме грошове зобов'язання Відповідача.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
12.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дімоіл», (далі - Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" (далі - Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 52 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору 1.1. Продавець постачає за узгодженими Сторонами замовленнями “Покупця» продукти нафтоперероблення, іменовані надалі - Товар. Подання та узгодження замовлень може відбуватись як в письмовому (електронному), так і в усному порядку.
Найменування Товару, його кількість і ціна вказується у відповідному Додатку, що є невід'ємною частиною даного Договору. (п. 1.2. Договору).
Одиницею виміру за даним Договором є: кілограм, метрична тонна, літр, фасований Товар вимірюється в штуках (п. 2.1. Договору).
Загальна кількість Товару і його вартість, що поставляється за даним Договором, вказується в рахунках та видаткових накладних (п. 2.2. Договору).
Якість Товару повинна відповідати діючим ГОСТам (ДСТУ) чи ТУ. Якість Товару підтверджується паспортом якості, який “Продавець» передає “Покупцеві» разом з Товаром (п. 2.3. Договору).
У разі виникнення суперечки за якістю Товару, результати аналізу незалежної лабораторії, яка узгоджена обома Сторонами, будуть остаточними і обов'язковими для обох Сторін (п. 2.4. Договору).
Згідно п. 3.1. Договору Товар, за згодою Сторін поставляється за однією з наступних умов, якщо інше не визначено у відповідному Додатку, що є невід'ємною частиною даного Договору:
- шляхом самовивозу “Покупцем», ризики випадкового знищення або пошкодження Товару, в даному випадку, переходять до “Покупця» в момент передачі Товару “Продавцем» перевізнику, або експедитору (водію) “Покупця»;
- перевізником, залученим “Продавцем», до місця поставки, узгодженого Сторонами. Інші умови поставки можуть передбачатись Сторонами в додатках до даного Договору.
В п. 3.2. Договору передбачено, що на поставлену партію Товару “Продавець» зобов'язаний надати “Покупцеві» наступні документи:
- рахунок;
- видаткову накладну;
- товарно-транспортну накладну, або залізничну накладну;
- паспорт якості.
Приймання Товару за якістю і кількістю проводиться відповідно до вимог “Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої наказом Міністерством палива та енергетики України, Міністерством економіки України,
Міністерством транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008 р. (п. 4.1. Договору).
У випадку якщо якість Товару не відповідає паспорту якості, “Покупець» має право на:
- відшкодування документально підтверджених витрат по поверненню Товару та повернення суми сплачених коштів за неякісний Товар; або
- заміну неякісного Товару на Товар відповідної якості (п. 4.2. Договору).
Відповідно до п.п. 5.3 та 5.4 Оплата за Товар у відповідності до цього Договору здійснюється на умовах 100% передоплати до моменту відвантаження Товару, якщо інше не визначено у відповідному Додатку. За домовленістю Сторін, можлива оплата Товару з відтермінуванням платежу протягом 30 (тридцять) календарних днів, з моменту поставки Товару і підписання видаткових накладних, якщо інші умови не передбачені Сторонами у відповідному Додатку.
В Додатку № 1 від 12.03.2025 року до Договору Сторонами визначено наступні умови оплати:
п. 2 Умови поставки: DDP, склад Нової Пошти, м. Новомиргород.
п. 3 Термін і умови оплати: Умови оплати: Оплата Товару здійснюється з відтермінуванням платежу за наступним графіком:
• 50% вартості Товару - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту поставки Товару і підписання видаткових накладних;
• 50% вартості Товару - не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару і підписання видаткових накладних.
Відповідно до п. 6.1. Договору за прострочення оплати відносно поставленого Товару “Покупець» сплачує “Продавцю» пеню у розмірі 0,2%, від загальної вартості несплаченого в строк Товару за кожен день прострочення. Строк позовної давності щодо нарахування пені становить 3 (три) роки. У разі порушення терміну оплати Товару більше ніж на 10 (десять) банківських днів, “Покупець» додатково сплачує штраф у розмірі 5% від загальної вартості несплаченого в строк Товару.
Згідно п. 6.2. Договору у випадку поставки Товару неналежної якості “Продавець» зобов'язаний на письмову вимогу Покупця замінити такий Товар на Товар належної якості протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги. У випадку невиконання “Продавцем» зобов'язання щодо заміни Товару на Товар належної якості, за поставку Товару неналежної якості Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості Товару неналежної якості.
Сплата штрафних санкцій чи відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань по даному Договору (п. 6.3. Договору).
Договір Відповідно до п. 7.1. Договору, вступає в силу з моменту підписання і діє до 13.03.2026 р.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово на виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір поставки №52 від 12.03.2025 є чинним протягом спірного періоду.
18.03.2025 з боку Позивача на користь Відповідача було здійснено поставку партії Товарів (технічні оливи) перелік яких було наведено в Додатку № 1 віж 12.03.2025, підтвердженням поставки є підписана уповноваженими представниками Сторін видаткова накладна № 281 від 18.03.2025, загальна вартість поставленої партії Товару - 204 726,72 грн.
Відповідно до умов Додатку № 1 від 12.03.2025, оплата за поставлену партію Товару за видатковою накладною № 281 від 18.03.2025, повинна була бути здійснена Відповідачем:
- у розмірі 50%, в сумі - 102 363,36 грн., до - 03.04.2025 (включно),
- другий платіж в розмірі 50%, в сумі - 102 363,36 грн., до - 18.04.2025 (включно).
29.04.2024, Відповідачем було здійснено часткову оплату у розмірі - 20 000,00 грн.
Отже, з врахуванням здійснення часткової оплати Відповідачем, сума основного боргу останнього за поставлений Позивачем Товар, становить: 204 726,72 - 20 000,00 = 184 726.72 грн.
У зв'язку з викладеними обставинами, Позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості поставленого товару.
Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття товару за зазначеними видатковими накладними відповідачем також не заявлено.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов'язань.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити вартість цього товару.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Таким чином, враховуючи викладене, а також визначений контрагентами у пункті 5.3., 5.4. Договору та пункті 3 Додатку №1 до Договору порядок розрахунків за поставлений товар, приймаючи до уваги його прийняття відповідачем за наведеними видатковою накладною, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав.
Щодо твердження Відповідача про ненастання строку оплати товару
Відповідач стверджує, що “Укладаючи Договір, Сторони дійшли згоди, що оплата Товару здійснюється з відтермінуванням платежу протягом визначеного строку з моменту поставки Товару. Поставка Товару здійснюється з одночасним наданням Позивачем Відповідачу визначеного умовами п.п. 2.3 та 3.2 Договору переліку документів, в тому числі рахунку, товарно-транспортної накладної та паспорту якості. Позивачем не надано суду документи на підтвердження належного та повного виконання зобов 'язання з поставки Товару, оскільки до позовної заяви додано лише один документ з переліку, визначеного в п.п. 2.3, 3.2 Договору, а саме: видаткову накладну».
Суд з даним твердження відповідача не погоджується.
Відповідно до п.5.3 Договору поставки №52 від 12.03.2025 р. (далі також - “Договір») оплата за Товар у відповідності до цього Договору здійснюється на умовах 100% передоплати до моменту відвантаження Товару, якщо інше не визначено у відповідному додатку.
Пунктом 5.4 Договору передбачено, що за домовленістю Сторін, можлива оплата Товару з відтермінуванням платежу протягом 30 (тридцять) календарних днів, з моменту поставки Товару і підписання видаткових накладних, якщо інші умови не передбачені Сторонами у відповідному Додатку.
У Додатку №1 від 12.03.2025 р. до Договору вказано, що оплата здійснюється з відтермінуванням платежу за наступним графіком: 50 % вартості протягом 15 календарних днів з моменту поставки Товару і підписання видаткових накладних; 50 % вартості не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки Товару і підписання видаткових накладних.
Отже, факт поставки товару підтверджується належним чином оформленою та підписаною Відповідачем без жодних зауважень видатковою накладною. Цей документ є невід'ємною частиною договору та свідчить про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань щодо передачі товару. Згідно з умовами Додатку №1 до Договору саме підписання видаткової накладної є ключовою умовою настання обов'язку з оплати.
Крім того, факт того, що Відповідач підписав видаткову накладну без жодних застережень або коментарів, свідчить про відсутність будь-яких претензій або зауважень щодо кількості, якості чи комплектності поставленого товару, а також передачі Відповідачу товаросупровідних документів. Якби у Відповідача були обґрунтовані зауваження або сумніви щодо поставки, він мав право їх зафіксувати у відповідному акті чи зробити примітки у товаросупровідних документах - чого зроблено не було.
Згідно із положеннями ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ч.і ст.9).
Частиною другою ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено обов'язкові реквізити первинного документа.
Видаткова накладна №281 від 18.03.2025 р., за якою було здійснено поставку товару Відповідачу, містить всі обов'язкові реквізити, в тому числі підписана Відповідачем, а тому відповідає вимогам до первинного документа. Таким чином, факт поставки товару Відповідачу є підтвердженим та не повинен ставитися під сумнів.
Більше того, протягом усього періоду з моменту поставки Відповідач не звертався до Позивача з будь-якими запитами, вимогами або претензіями щодо відсутності товаросупровідних документів. Таке процесуальне мовчання свідчить про те, що Відповідач фактично визнав наявність належної поставки без застережень, а відповідно, і настання обов'язку з оплати згідно з умовами Договору.
Додатково, Відповідач зазначає: “Однак в порушення зазначених вимог процесуального законодавства, разом з позовною заявою Позивачем не надано до суду повного переліку документів, передбаченого умовами п.п. 2.3 та 3.2 Договору, який Позивач зобов'язався передати Відповідачу разом із Товаром, що унеможливлює встановлення строку виконання обов'язку Відповідача сплатити за, як зазначає Позивач, поставлений Товар».
Отже, навіть у самому відзиві на позовну заяву Відповідач не заперечує факту отримання товару або факту отримання товаросупровідних документів. Натомість, Відповідач лише констатує, що певні документи не були додані до матеріалів позову. Така аргументація є лише формальною і жодним чином не спростовує факту належного виконання Позивачем своїх зобов'язань щодо поставки товару у відповідності до умов Договору.
Щодо товаросупровідних документів
1. Паспорти якості
Відповідач зазначає: “ Оскільки до позовної заяви не додано паспорт якості на Товар, то неможливо підтвердити відповідність якості Товару паспорту якості на цей Товар, як це передбачено умовами п. 2.3 Договору. Також Позивачем не додано до позовної заяви товарно-транспортну накладну, що є порушенням умов п. 3.2 Договору».
Згідно з п.2.4 Договору у разі виникнення суперечки за якістю Товару, результати аналізу незалежної лабораторії, яка узгоджена обома Сторонами, будуть остаточними і обов'язковими для обох Сторін.
Відповідно до п.4.2 Договору у випадку якщо якість Товару не відповідає паспорту якості, Покупець має право на відшкодування документально підтверджених витрат по поверненню Товару та повернення суми сплачених коштів за неякісний Товар,- або заміну неякісного Товару на Товар відповідної якості.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку поставки Товару неналежної якості Продавець зобов'язаний на письмову вимогу Покупця замінити такий Товар на Товар належної якості протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги.
Судом встановлено, що Відповідач не звертався до Позивача з вимогами чи претензіями щодо невідповідності якості Товару або неможливості перевірити її, у тому числі з посиланням на відсутність паспортів якості.
Відповідно до положень п. 2.4, 4.2 та 6.2 Договору, Сторони чітко узгодили механізми врегулювання спорів щодо якості Товару, зокрема, можливість проведення незалежної експертизи, повернення коштів, заміни товару або відшкодування витрат на повернення. Проте жоден із цих механізмів Відповідачем використаний не був. Така поведінка свідчить про фактичне визнання ним належної якості поставленого товару.
Крім того, відсутність будь-яких дій з боку Відповідача після прийняття товару та підписання видаткових накладних без зауважень підтверджує, що товар був прийнятий у належному стані і не викликав у Відповідача жодних сумнівів щодо відповідності вимогам Договору.
Позивач зазначив, що має всі необхідні паспорти якості щодо поставленого товару, які були надані Відповідачу, а саме:
- Паспорт якості фасованої продукції №04022.01.01.1 - мастило YUKO LITOL-24EP - позиція №1 у видатковій накладній;
- Паспорт якості №080225.1 - олива моторна Dimoil Extra 15W-40 API SG/CD - позиція №2 у видатковій накладній;
- Паспорт якості №030225.2 - олива гідравлічна МГЕ-46В - позиція №3 у видатковій накладній;
- Паспорт якості №160125.2 - олива моторна для дизельних двигунів М10Г2к - позиції №4, №13 у видатковій накладній;
- Паспорт якості №24-461 - рідина гальмівна Дот4 - позиція №5 у видатковій накладній;
- Паспорт якості №160225.3 - олива моторна Dimoil Extra 10W-40 API SG/CD - позиція №6 у видатковій накладній;
- Паспорт якості №080125.1 - олива трансмісійна ТАД-17і - позиція №7 у видатковій накладній;
- Паспорт якості №170225.3 - олива трансмісійна 80W-90 GL-5 - позиція №8 у видатковій накладній;
- Паспорт якості фасованої продукції №32018.01.01.1 - рідина охолоджуюча YUKO Antifreeze -40 - позиція №9 у видатковій накладній;
- Паспорт якості №090125.1 -Нігрол-Л (API GL-1) - позиція №10 у видатковій накладній;
- Сертифікат на MOBILUBE HD-N 80W-140 - позиція №11 у видатковій накладній;
- Паспорт якості №130125.1 - олива індустріальна И-40А - позиція №12 у видатковій накладній;
- Паспорт якості фасованої продукції №47081.07.01.1 - мастило YUKO графітне - позиція №14 у видатковій накладній;
- Паспорт якості №190225.2 - Олива компресорна КС-19 - позиція №15 у видатковій накладній.
2. Податкова звітність
Відповідачем зазначено, що Позивачем не надано до суду документів з податкової звітності, що ставить під сумнів дійсність господарської операції.
Аргумент Відповідача щодо відсутності у матеріалах справи податкових документів, які б нібито могли підтвердити дійсність господарської операції, є штучним та необґрунтованим. Господарська операція підтверджується, перш за все, наявністю належно оформлених первинних документів, зокрема підписаних обома сторонами видаткових накладних, які свідчать про факт поставки товару. Ці документи є достатніми доказами фактичного здійснення поставки, що є ключовим для встановлення факту виконання зобов'язань Позивачем.
Предметом спору у даній справі є не питання податкового обліку чи фіскальних зобов'язань, а питання оплати поставленого товару, тобто наявність заборгованості Відповідача за фактично поставлену продукцію. Сумніви щодо податкової звітності жодним чином не впливають на зобов'язання за Договором. Зобов'язання зі сплати коштів виникає на підставі виконаного зобов'язання з передачі товару, що і підтверджується видатковою накладною.
Якщо Відповідач дійсно вважав, що господарська операція є фіктивною, або договір - недійсним, він мав усі процесуальні можливості для звернення до суду з відповідним позовом про визнання правочину недійсним або про зобов'язання Позивача поставити товар. Проте протягом усього часу з моменту поставки товару Відповідач не здійснював жодних дій, спрямованих на оскарження дійсності Договору або вимоги здійснити поставку. Така бездіяльність свідчить про фактичне визнання дійсності господарської операції з боку Відповідача.
Позивач зазначив, що своєчасно сформовано та зареєстровано податкову накладну №77 від 18.03.2025 р. за результатами поставки товару Відповідачу..
Таким чином, твердження про сумнівність операції через відсутність податкових документів не стосується предмету спору і не спростовує факт поставки товару та обов'язку Відповідача сплатити за нього. Натомість, Позивач виконав свої податкові зобов'язання належним чином.
3. Рахунок на оплату
Відповідач стверджує, що Позивачем не надано до суду копію рахунку на оплату, тому неможливо встановити дату поставки та дату виникнення обов'язку Відповідача здійснити оплату товару.
Судом встановлено, що Позивачем було сформовано та направлено Відповідачу електронними засобами рахунок №52 від 12.03.2025 р.
Твердження Відповідача про те, що через відсутність рахунку на оплату неможливо встановити дату поставки товару та дату виникнення обов'язку щодо його оплати, є юридично некоректним і суперечить усталеній судовій практиці. Рахунок на оплату не є первинним обліковим документом у розумінні чинного законодавства. Він не підтверджує факт господарської операції та не встановлює самостійно юридичних зобов'язань сторін. Його функція полягає виключно в інформуванні покупця про реквізити, на які має бути здійснено платіж, а не в засвідченні факту поставки товару чи виникнення грошового зобов'язання.
З цього приводу існує стала правова позиція Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №7915/641/19 Касаційний господарський суд зазначив: “рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити [...] тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов'язку оплатити товар». Аналогічні висновки викладено й у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 (справа №7910/32579/15), 22.05.2018 (№7923/712/17), 21.01.2019 (№7925/2028/15), 02.07.2019 (№7918/537/18), 29.08.2019 (№7905/2245/17) та 26.02.2020 (№7915/400/18).
Таким чином, відсутність рахунку в матеріалах справи жодним чином не спростовує факту поставки товару, який підтверджено підписаною видатковою накладною, а також не впливає на момент виникнення у Відповідача обов'язку здійснити оплату. Юридичні підстави для зобов'язання зі сплати вартості поставленого товару виникають не внаслідок виставлення рахунку, а внаслідок фактичної передачі товару, що належним чином підтверджується письмовими доказами у справі.
4. Товарно-транспортна накладна
Відповідач стверджує, що Позивачем не було додано до позовної заяви товарно-транспортну накладну, у зв'язку з чим ставить під сумнів дату виникнення обов'язку сплати грошових коштів за поставлений товар.
Відповідно до Додатка №1 до Договору Сторони погодили такі умови поставки: DDР, склад Нової пошти, м. Новомиргород.
Таким чином, товар відправлявся Відповідачу поштовим відправленням. За таких умов, оформлення товарно-транспортної накладної не передбачено, оскільки доставка здійснюється за допомогою поштового сервісу.
Додатково, відсутність товарно-транспортної накладної не спростовує факту поставки, який підтверджено підписаною Відповідачем видатковою накладною. Цей документ є належним первинним документом, що засвідчує факт передачі товару Позивачем і прийняття його Відповідачем без будь-яких зауважень. Таким чином, факт належного виконання зобов'язання щодо поставки підтверджений, а обов'язок здійснити оплату виник згідно з умовами Договору - з моменту поставки та підписання видаткової накладної.
Крім того, Відповідач не заперечує факту прийняття товару, не стверджує, що не отримував Товар або що він був відправлений неналежним чином, не вимагав товарно-транспортної накладної у момент поставки, не заявляв жодних претензій після її здійснення. Таким чином, його посилання на відсутність товарно-транспортної накладної виглядає формальним і спрямованим виключно на уникнення виконання обов'язку щодо оплати, який фактично та юридично виник.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у загальному розмірі 184 726,72 грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 184 726,72 грн визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
За несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті, Відповідач повинен сплатити Позивачеві:
1) пеню, згідно п. 6.2. Договору, що становить - 9 458,39 грн. (розрахунок наведено у Додатку №1 до даної Позовної заяви);
2) штраф згідно п. 6.1. (5% у разі прострочення більше 10 банківських днів), що становить - 9 236,33 грн. (розрахунок наведено у Додатку №1 до даної Позовної заяви);
3) втрати від інфляції, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, що становить - З 117,98 грн. (розрахунок наведено у Додатку №1 до даної Позовної заяви);
4) три процента річних від суми боргу, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, що становить - 915,32 грн. (розрахунок наведено у Додатку №1 до даної Позовної заяви).
Щодо суми пені та штрафу
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.1. Договору за прострочення оплати відносно поставленого Товару “Покупець» сплачує “Продавцю» пеню у розмірі 0,2%, від загальної вартості несплаченого в строк Товару за кожен день прострочення. Строк позовної давності щодо нарахування пені становить 3 (три) роки. У разі порушення терміну оплати Товару більше ніж на 10 (десять) банківських днів, “Покупець» додатково сплачує штраф у розмірі 5% від загальної вартості несплаченого в строк Товару.
Згідно п. 6.2. Договору у випадку поставки Товару неналежної якості “Продавець» зобов'язаний на письмову вимогу Покупця замінити такий Товар на Товар належної якості протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги. У випадку невиконання “Продавцем» зобов'язання щодо заміни Товару на Товар належної якості, за поставку Товару неналежної якості Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості Товару неналежної якості.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9 458,39 грн. за загальний період прострочення з 04.04.2025 по 10.06.2025 та штраф 5% у розмірі 9 236,33 грн.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки пені та штрафу є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач нарахував та заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 915,32 грн за період з 04.04.2025 по 10.06.2025 та інфляційні втрати у розмірі 3 117,98 грн за період з квітня по травень 2025 року.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, приходить до висновку, що вони здійснені правильно та такими, що підлягають задоволенню.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору
Враховуючи вищевикладені обставини, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 2 489,46 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8) покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" (49000, м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 7, поверх 6, код ЄДРПОУ 30912734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМОІЛ" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 17, офіс 16, кімната 2, код ЄДРПОУ 45154241) суму основного боргу у розмірі 184 726,72 грн., пеня у розмірі 9 458,39 грн., 3% річних у розмірі 915,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 117,98 грн., штраф у розмірі 9 236,33 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 489,46 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 04.09.2025.
Суддя В.Г. Бєлік