вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2825/25
За позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 22 101,09грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух" 60 658,09грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, за період з 01.01.2023 до 31.12.2024, пеню в розмірі 845,58грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40грн.
Позивач зазначає, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, без достатньої правової підстави за рахунок міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати. Відтак відповідач зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 справу №904/2825/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 №153 у зв'язку із перебуванням судді Ярошенко В.І. на лікарняному, відповідно до п.2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи №904/2825/25, за результатами якого, справу передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 04.06.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.
03 липня 2025 року від відповідача до господарського суду надійшли письмові пояснення у справі. Товариство вважає, що позивачем при здійсненні розрахунку позовних вимог, не було в повному обсязі враховано суми всіх платежів по орендній платі за землю, здійснених підприємством за 2024 рік.
Так, за наслідками розгляду справи № 904/5316/23 за позовом Криворізької міської ради до ТОВ "Пневмовибух" про стягнення коштів у розмірі 83 911,68грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, за період з 13.10.2020 до 31.12.2022, а також судового збору у розмірі 2 684,00грн, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 було затверджено мирову угоду, відповідно до якої ТОВ "Пневмовибух" визнало заявлену в позовній заяві суму у розмірі 83 911,68грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, за період з 13.10.2020 до 31.12.2022, а також судові витрати по сплаті 50% судового збору в розмірі 1 342,00грн, що разом складає 85 253,68грн, та зобов'язався здійснити погашення цієї суми на користь Криворізької міської ради на умовах розстрочки в строк до 31.08.2024.
Загальна сума здійснених ТОВ "Пневмовибух" у 2024 році платежів на виконання мирової угоди становить 95253,68грн. Отже, товариство здійснило переплату під час виконання мирової угоди в розмірі 10 000,00грн (95 253,68грн - 83 911,68грн - 1 342,00грн). На думку відповідача, ця сума переплати повинна була бути врахована позивачем при обчисленні орендної плати за землю за 2024 рік.
Окрім того, протягом 2024-2025 років товариством здійснено платежі по орендній платі за землю за 2024 рік на загальну суму 31 500,00грн. Таким чином, за 2024 рік сплачено орендної плати на суму 41 500,00грн.
Відповідно до розрахунків позовних вимог, доданих позивачем до позовної заяви, при формуванні заявленої до стягнення суми заборгованості за 2024 рік позивач виходив з того, що товариством за 2024 рік було сплачено 29 942,36грн (19 156,70грн + 10 785,66грн). Відповідач, вважає що позивачем безпідставно заявлено до стягнення суму в розмірі 11 557,64грн (41 500,00грн - 29 942,36грн) за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005 за 2024 рік. Також просить відмовити в задоволенні вимоги про стягнення пені в розмірі 676,67грн (845,58грн - 168,91грн).
05 серпня 2025 року від позивача до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить:
поновити пропущений строк для подання заяви про зменшення розміру позовних вимог;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух" на користь Криворізької міської ради 21 921,29грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, за період з 01.01.2023 до 31.12.2024, пеню в розмірі 179,80грн а також судовий збір у розмірі 2 422,40грн.
Відповідно до вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п. 2 ч. 2).
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).
Наведені норми пов'язують можливість поновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
З урахуванням конкретних обставин, суд вважає за можливе задовольнити клопотання Криворізької міської ради та поновити позивачу строк на подання заяви про зменшення позовних вимог.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог це процесуальне право, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову 22 101,09грн, з якої й вирішується спір.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Справа розглянута відповідно до ст. 6 Конвенції, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 частини третьої ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
У зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці з 08.07.2025 по 15.08.2025, справа розглянута відповідно до статті 6 Конвенції та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17020906 від 12.12.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух" є власником майстерні за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5-Г, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2007 №14/233-07 (реєстраційний номер 21394000) (а.с. 16).
З наведеного вбачається, що з 12.12.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух" є власником майстерні за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5-Г (реєстраційний номер 21394000).
Майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005 (а.с.10).
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35952442 від 03.07.2017, державним реєстратором Виконавчого комітету Криворізької міської ради Плєтнєр Т.В., 27.06.2017 вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №21194636 про право власності Територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, загальною площею 0,1945га. Дата державної реєстрації земельної ділянки 12.10.2005 (а.с. 18-19).
27.06.2017, за ТОВ "Пневмовибух", було зареєстроване речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005 на підставі договору оренди від 15.02.2016 №2016059 строком до 12.10.2020.
27.06.2024 на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.01.2024 №2514, між Криворізькою міською радою та ТОВ "Пневмовибух" строком на один рік був укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, площею 0,1945 га, яка знаходиться на вулиці Конституційна, 5г міста Кривий Ріг, для розміщення виробничої дільниці.
Дата проведення державної реєстрації права оренди 22.08.2024.
При цьому, у період з 13.10.2020 до 21.08.2024, між Криворізькою міською радою та Товариство з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух" не існувало договірних відносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005.
У жовтні 2023 року Криворізька міська рада звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух" коштів у розмірі 83 911,68грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, за період з 13.10.2020 до 31.12.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 у справі №904/5316/23 затверджено мирову угоду від 30.11.2023, укладену між стягувачем - Криворізькою міською радою та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух".
За цією угодою відповідач визнав заявлену в позовній заяві суму у розмірі 83 911,68грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, за період з 13.10.2020 до 31.12.2022 (а.с. 36-38).
Позивач зазначає, що у період з 01.01.2023 до 21.08.2024 між Криворізькою міською радою та Товариство з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух" не існувало договірних відносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005. Тобто, відповідач використовував земельну ділянку без достатніх на те правових підстав та без наявності правовстановлюючих документів, що порушує вимоги ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
22.08.2024 за ТОВ "Пневмовибух" зареєстровано право оренди земельної ділянки за відповідним договором оренди земельної ділянки №2024386 від 27.06.2024 (номер запису 56430823) (а.с. 20-23).
За умовами договору орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.01.2024 №2514 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)" надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення - за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу. постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) (11.04), для розміщення виробничої дільниці, з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, яка розташована на вул. Конституційна, буд. 5-Г у Покровському районі м. Кривого Рогу, загальною площею 0,1945га, строком на 1 рік.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 17.06.2024 №3394/301-24 становить 2 157 841,35 гривень.
У пункті 9 договору зазначено, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв'язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.
Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
У відповідності до п. 8 договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу", зі змінами, за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки, виданого управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу".
Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру ставок плати за землю
Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.
Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до чинного законодавства України без внесення змін до договору (п. 11 договору).
Розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору в разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни ставки орендної плати за землю на підставі рішення Криворізької міської ради; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом та цим договором (п. 12 договору).
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового
зобов'язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;
стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового
зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно (п. 13 договору).
З наведеного вище вбачається, що з 01.01.2023 по 21.08.2024 між сторонами не існувало договірних відносин, договірні відносини виникли з 22.08.2024 та існували в спірному періоді - по 31.12.2024.
Згідно наданого до матеріалів справи розрахунку заборгованість за кондикційними (бездоговірними) зобов'язаннями за період з 01.01.2023 по 21.08.2024 становить 19 256,54грн та договірними за період з 22.08.2024 по 31.12.2024 - 2 664,95грн, а всього 21 921,49грн (а.с. 108, 109). Також позивачем відповідно до пункту 13 договору оренди земельної ділянки нарахована пеня в сумі 179,80грн за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 01.10.2024 по 30.04.2025.
Предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2023 по 21.08.2024 в розмірі 19 256,54грн, вимога про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 22.08.2024 по 31.12.2024 в розмірі 2 664,95грн, а також вимога про стягнення пені у розмірі 179,80грн.
Відносини, пов'язані з використанням землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
За правовою позицією Верховного Суду, для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташовано необхідно, насамперед, з'ясувати:
1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача;
2) площу земельної ділянки;
3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки);
4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19, від 16.08.2022 у справі № 922/2095/21).
Відповідно до статті 177 та пункту 1 частини першої статті 181 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України (в редакції чинній станом на дату набуття відповідачем права власності на об'єкт нерухомого майна), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).
Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов'язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна (пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику (див. п. 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77 цс 18; постанови ВС від 27.09.2022 у справі № 922/423/19, від 20.09.2022 у справі №922/3684/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
Відповідно до частини першої ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20).
Спірна земельна ділянка, розташована за адресою: вул. Конституційна, 5-Г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., площею 0,1945га, має кадастровий номер 1211000000:04:029:0005, тобто є сформованою.
У спірному періоді земельна ділянка за договором не передавалась в орендне користування, на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - майстерня, а також те, що нежитлова будівля належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух", вбачається набуття останньою прав та обов'язків землекористувача, в тому числі і обов'язок зі сплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою.
Відтак, за загальним правилом, закріпленим у статті 120 ЗК України і частині 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, набуває такі ж самі права на земельну ділянку, на яких вона належала попередньому власнику (землекористувачу) на час відчуження будівлі або споруди.
Водночас у статті 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне збереження грошових коштів відповідачем у зв'язку з використанням спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 01.01.2023 по 21.08.2024.
У свою чергу, відповідач спростовуючих доказів, які б підтвердили користування земельною ділянкою на підставі правовстановлюючих документів у спірний період не надав.
Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;
по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях.
Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Відповідно до частини першої статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (наведену правову позицію викладено у пункті 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).
Отже, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період безпідставного користування відповідачем спірною земельною ділянкою у порядку статті 1212 ЦК України.
У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто, в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (наведене узгоджується з правовим висновком, який викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).
З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух", як фактичний користувач земельної ділянки загальною площею 0,1945га з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, розташована за адресою: вул. Конституційна, буд. 5-Г, м. Кривий Ріг, у спірний період (з 01.01.2023 по 21.08.2024) без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Відповідно до листа Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 17.07.2025 вих. №34926/5/04-36-04-15-11 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух" як платник плати за землю в Покровському районі м. Кривого Рогу сплатив за 2023 рік - 35 729,59грн, за 2024 рік - 29 942,36грн (а.с. 28).
Відповідно до листа Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 17.07.2025 вих. №34926/5/04-36-04-15-11 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух" як платник плати за землю в Покровському районі м. Кривого Рогу сплатив за 2023 рік - 35 729,59грн, за 2024 рік - 57 336,96грн (а.с. 107).
Статтею 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало законної сили 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, розроблену Державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" ім. Ю.М.Білоконя" (а.с. 45).
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу", яке набрало чинності з 01.01.2022, установлено, у тому числі, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (а.с. 39-44).
Відповідно до частини другої статті 20 і частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату.
Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з підпунктом 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки видає відповідно до покладених на нього завдань Держгеокадастр (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру).
Положення Податкового кодексу України і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
За даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.04.2025 №НВ-0000719612025 земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, за цільовим призначенням віднесена до коду 11.04 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) (а.с. 10), що відповідає розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (додаток до рішення міської ради від 26.05.2021 №506, а.с. 43).
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання статті 289 Податкового кодексу України на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) опублікувала значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок, які становлять: за 2020 рік - 1,0; за 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 рік - 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь); за 2024 рік - 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 05.04.2023 (далі - Витяг-1), вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005 становить 2053 161,45грн (а.с. 17).
Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 17.06.2024 (далі - Витяг-2), вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005 становить 2157 841,35грн (а.с. 17 на звороті).
Долучені позивачем до позову витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки мають статус офіційного документу, оформлені у відповідності до вимог закону та положень Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 і на час розгляду справи не скасовані.
Позивачем надано розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої до місцевого бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, за період з 01.01.2023 по 21.08.2024 (а.с. 108).
Розрахунок за період з 01.01.2023 по 31.12.2023:
2 053 161,45грн * 3%= 61 594,84грн - орендна плата за рік, де:
2 053 161,45грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.04.2023;
3% - ставка орендної плати відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506;
Як зазначає позивач, відповідачем задекларовано та сплачено 35 729,59грн.
Грошові кошти у розмірі 11 342,00грн є надмірно сплаченими на виконання Мирової угоди у справі №904/5316/23 та враховуються позивачем, як сплата за користування земельною ділянкою у 2023 році.
Недоплаченими залишаються 14 523,25грн (61 594,84грн - 35 729,59грн - 11 342,00грн).
Розрахунок за період з 01.01.2024 по 21.08.2024:
2 157 841,35грн * 3%= 64 735,24грн - орендна плата за рік, де:
2 157 841,35грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.06.2024;
3% - ставка орендної плати відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506;
64 735,24грн :12 місяців (кількість місяців у році) = 5 394,60грн (місячна орендна плата);
5 394,60грн * 7 місяців = 37 762,20грн;
5 394,60грн : 31 день * 21 день (серпень 2024 року) = 3 654,41грн.
Як зазначає позивач, відповідачем задекларовано та сплачено 36 683,32грн.
Недоплаченими залишаються 4 733,29грн (41 416,61грн - 36 683,32грн).
Таким чином, загальна сума заборгованості за період з 01.01.2023 по 21.08.2024 складає: 19 256,54грн (14 523,25грн + 4 733,29грн).
Перевіркою судом наданого позивачем розрахунку порушень не встановлено.
Дослідивши витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку та інші наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої до місцевого бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, за період з 01.01.2023 по 21.08.2024 у розмірі 19256,54грн підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимога про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди в розмірі 2 664,95грн за період з 22.08.2024 по 31.12.2024.
До предмету доказування у справах про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки відноситься встановлення обставин укладання договору оренди, розмір орендної плати, строки внесення орендної плати тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2024 за ТОВ "Пневмовибух" зареєстровано право оренди земельної ділянки за відповідним договором оренди земельної ділянки №2024386 від 27.06.2024 (номер запису 56430823) (а.с. 20-23).
За умовами договору орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.01.2024 №2514 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)" надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення - за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу. постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) (11.04), для розміщення виробничої дільниці, з кадастровим номером 1211000000:04:029:0005, яка розташована на вул. Конституційна, буд. 5-Г у Покровському районі м. Кривого Рогу, загальною площею 0,1945га, строком на 1 рік.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 17.06.2024 №3394/301-24 становить 2 157 841,35гривень.
У відповідності до п. 8 договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу", зі змінами, за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки, виданого управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу".
Орендна плата вноситься орендарем незалежно від результатів його діяльності на відповідний рахунок (пункт 10 договору).
Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до договору (п. 11 договору).
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України плата за землю справляється відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельним кодексом України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором оренди земельної ділянки за період з 22.08.2024 по 31.12.2024 (а.с. 109).
Розрахунок за період з 22.08.2024 по 31.12.2024:
2 157 841,35грн * 3%= 64 735,24грн - орендна плата за рік, де:
2 157 841,35грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.06.2024;
3% - ставка орендної плати відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506;
64 735,24грн:12 місяців (кількість місяців у році) = 5 394,60грн (місячна орендна плата);
5 394,60грн * 4 місяці = 21 578,40грн;
5 394,60грн : 31 день * 10 днів (серпень 2024 року) = 1 740,19грн.
Як зазначає позивач, відповідачем сплачено 20 653,64грн.
Недоплаченими залишаються 2 664,95грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості за період з 22.08.2024 по 31.12.2024 складає: 2 664,95грн (23 318,59грн + 20 653,64грн).
Під час перевірки вказаного розрахунку судом порушень не виявлено; вказаний розрахунок відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи.
Статтею 96 Земельного кодексу України передбачений обов'язок землекористувача своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.
В установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Доказів оплати орендної плати у сумі 2 664,95грн станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.
За таких обставин, строк виконання зобов'язання з оплати орендної плати є таким, що настав, відповідно вимога позивача про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 2 664,95грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини другої ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 13 договору визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов'язання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;
стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 179,80грн за загальний період з 01.10.2024 по 30.04.2025 (а.с. 109).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до п. 13 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування; розрахунок пені є вірним.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:029:005, за період з 01.01.2023 до 31.12.2024 у сумі 21 921,29грн та пеня у сумі 179,80грн, а всього 22 101,09грн.
Під час звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості у сумі 61 503,67грн позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40грн згідно платіжної інструкції №65 від 28.05.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 61, 67).
В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути заборгованість у сумі 22 101,09грн. З цієї суми сплаті підлягає судовий збір у сумі 2 422,40грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 422,40грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух" про стягнення 22 101,09грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пневмовибух" (ідентифікаційний код 19319767; вулиця Конституційна, буд. 5-Г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50015) на користь Криворізької міської ради (ідентифікаційний код 33874388; пл. Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:029:005, за період з 01.01.2023 до 31.12.2024 у сумі 21 921,29грн (двадцять одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 29коп.), пеню у сумі 179,80грн (сто сімдесят дев'ять гривень 80коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 04.09.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва