03.09.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4542/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чумаченко Валентини Вікторівни
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Васильєв О.Ю.) від 24.12.2024 р. у справі № 904/4542/24
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця Чумаченко Валентини Вікторівни, м. Кривий Ріг
про стягнення 117 033,55 грн, -
У жовтні 2024 р. Криворізька міська рада (позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП Чумаченко В.В. (відповідач) про стягнення 117 033,55 грн за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:175:0011 по вул. Двінська, 57и у м. Кривому Розі.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним збереженням відповідачем коштів за фактичне безоплатне користування земельною ділянкою у період з 06.04.2023 р. по 31.12.2023 р.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 р. у справі № 904/4542/24:
- позов задоволено у повному обсягу;
- стягнуто з відповідача Фізичної особи-підприємця Чумаченко Валентини Вікторівни на користь позивача Криворізької міської ради 117 033,55 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 3 028,00 грн витрат на сплату судового збору.
Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Фізична особа-підприємець Чумаченко Валентина Вікторівна, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 р. у справі № 904/4542/24 у повному обсягу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає наступне:
- стверджує, що судом першої інстанції направлено ухвалу про відкриття провадження у цій справі не на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, чим порушено право відповідача на надання відзиву на позов;
- вважає оскаржуване рішення незаконним, оскільки воно ухвалено судом першої інстанції без доказів користування відповідачем земельною ділянкою;
- на переконання апелянта, суд першої інстанції не мав підстав стягувати на користь позивача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою та витрати на сплату судового збору, оскільки позивач є органом місцевого самоврядування, внаслідок чого Криворізька міська рада не є суб'єктом господарювання та не має банківських розрахункових рахунків.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2024 р. поновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Чумаченко Валентини Вікторівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 р. у справі № 904/4542/24 у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Криворізькою міською радою подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від від 24.12.2024 р. у справі № 904/4542/24 - без змін.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначає:
- вказує на те, що різниця в адресі відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та адресою, на яку було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, виникла через перейменування вулиці Ватутіна на Федора Караманиць;
- зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності без належних правовстановлюючих документів. Розрахунок безпідставно збережених коштів розрахований на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.01.2023 № 1387/301-23 та ставки орендної плати, встановленої рішення Криворізької міської ради;
- стверджує, що цей позов подано на правах власника вимагати витребування майна (грошових коштів) із чужого незаконного володіння на підставі статті 1212 ЦК України (на рівні орендної плати, так як це єдино можлива плата за земельну ділянку, що перебуває в користуванні особи).
Фізичною особою-підприємцем Чумаченко Валентиною Вікторівною подано до Центрального апеляційного господарського суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якої апелянт підтверджує доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, земельна ділянка площею 0,7195 га, кадастровий номер 1211000000:07:523:0007, розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Двінська, 57и, є сформованою з 14.12.17 р., що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001731512024 від 19.07.24 р.
Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно за Чумаченко В.В. 01.12.15 р. зареєстровано право власності на будівлі, площею 2886,5 кв. м., які розташовані на вулиці Двінська, 57и м. Кривий Ріг (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 7966474121110).
Рішенням Криворізької міської ради № 2525 від 28.02.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Двінській, 57и, реєстрацію права комунальної власності на неї й надання її оренду для розміщення нежитлової будівлі виробничого корпусу, будівлі КПП та будівлі ТЕП», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7195 га на вул. Двінській, 57и у Тернівському районі (кадастровий номер 1211000000:07:523:0007) для розміщення нежитлової будівлі виробничого корпусу, будівлі КПП та будівлі ТЕП.
Відповідно до вказаного рішення, ФОП Чумаченко В.В. із земель комунальної власності надано в орендне користування терміном на 5 років земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,7195 га на вул. Двінській, 57и у Тернівському районі, кадастровий номер 1211000000:07:523:0007, за цільовим призначенням - землі для розміщення основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) для розміщення нежитлової будівлі виробничого корпусу, будівлі КПП та будівлі ТЕП.
На підставі рішення Криворізької міської ради № 2525 від 28.02.18 р. між Криворізькою міською радою та ФОП Чумаченко В.В укладено договір оренди земельної ділянки № 2018091 від 27.03.18 р. За умовами цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (за цільовим призначенням - землі для розміщення основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) для розміщення виробничого корпусу, будівлі КПП та будівлі ТЕП з кадастровим номером 1211000000:07:523:0007, яка розташована на вул. Двінській, 57и у Тернівському районі м. Кривий Ріг (п. 1). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7195 га (п. 2). Договір укладено терміном на 5 років (п. 6).
Як зазначає позивач, термін дії договору оренди земельної ділянки № 2018091 від 27.03.18 р. закінчився 05.04.23 р., договір на новий термін не поновлявся, тому у період з 06.04.23 р. по 31.12.23 р. між Криворізькою міською радою та ФОП Чумаченко В.В не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:523:0007.
Таким чином, відповідач у період з 06.04.23 р. по 31.12.23 р. користувався спірною земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки, не сплачуючи при цьому плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати, чим порушено майнові права позивача.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею у розмірі орендної плати за період з 06.04.23 р. по 31.12.23 р., зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Стаття 14 Цивільного кодексу України також визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (п. «е» ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України).
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України).
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).
Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).
Державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону (п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач з 01.12.15 р. є власником нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 1211000000:07:523:0007.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою за ФОП Чумаченко В.В., зокрема, докази укладення відповідного договору оренди з Криворізькою міською радою та державної реєстрації такого права у період з 06.04.23 р. по 31.12.23 р. Таким чином, відповідач у період з 06.04.23 р. по 31.12.23 р. користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави та безкоштовно.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Частиною 1 ст. 15 цього Закону визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) зробила правовий висновок (п. 94), що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.
Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з офіційною інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 34985/5/04-36-24-17-13 від 25.07.2024 ФОП Чумаченко В.В. за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:07:523:0007, площею 0,7195 га на вулиці Двінська, 57и у Тернівському районі за період з 06.04.23 р. по 31.12.23 р. податкові зобов'язання за землю визначені, задекларовано та сплачено 29 829,71 грн.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (ст. 14.1.72. Податкового кодексу України).
Відповідач у спірний період не був власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 14.1.125. Податкового кодексу України).
Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (ст. 14.1.136. Податкового кодексу України).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (ст. 288.4. Податкового кодексу України).
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. (ст. 288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України).
Таким чином, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти).
Отже, Фізична особа-підприємець Чумаченко В.В., як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:523:0007, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею у розмірі орендної плати за період з 06.04.23 р. по 31.12.23 р., зобов'язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Так, рішенням Криворізької міської ради № 523 від 26.05.21 р., яке набрало чинності з 01.01.22 р., затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік-1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель сільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 рік - 1,051.
Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 1387/301-23 від 27.01.23 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:523:0007 за 2023 рік становить 6 650 410,45 грн.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу, яке набрало чинності з 01.01.22 р.
За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:07:523:0007 за цільовим призначенням віднесена до коду 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що відповідає ставки орендної плати - 3,0 % від нормативної грошової оцінки земель міста.
За розрахунком позивача за період з 06.04.23 р. по 31.12.23 р. відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:07:523:0007 у розмірі 117 033,55 грн.
Так, 6 650 410,45 грн х 3,0 % = 199 512,31 грн - плата за рік, де:
6 650 410,45 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1387/301-23 від 27.01.2023;
3,0 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради № 506 від 26.05.2021;
199 512,31 грн: 12 (кількість місяців у році) = 16 626,03 грн (орендна плата за місяць);
16 626,03 грн: 30 днів х 25 днів = 13 855,02грн (плата за користування земельною ділянкою за період з 06.04.2023 по 30.04.2023);
(16 626,03 грн х 8) + 13 855,02 грн = 146 863,26 грн (плата за користування земельною ділянкою за період з 06,04.2023 по 31.12.2023).
Враховуючи те, що відповідачем за 2023 р. сплачено 29 829,71 грн, то недоплаченими залишаються 117 033,55 грн (146 863,26 грн. - 29 829,71 грн.).
З огляду на викладене, судова колегія констатує, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не мав підстав стягувати на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою та витрати на сплату судового збору, з огляду на таке.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України, ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР) передбачається, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст.ст. 3, 8).
Водночас статтями 1, 2, 6, 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (ст. 140 Конституції України).
Відповідно до статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
Положення статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в України» встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.
До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі ст.ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 викладено правову позицію про те, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Ураховуючи викладене, судова колегія констатує, що органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Криворізька міська рада як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території міста Кривого Рогу, суб'єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Кривого Рогу, та зобов'язаний здійснювати захист комунальних майнових прав.
Також відхиляє судова колегія і доводи апелянта щодо необізнаності останнього про розгляд цієї справи Господарським судом Дніпропетровської області, з огляду на наступне.
Так, апелянт стверджує, що судом першої інстанції направлено ухвалу про відкриття провадження у цій справі не на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, чим порушено право відповідача на надання відзиву на позов.
З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи-підприємця Чумаченко Валентини Вікторівни вбачається, що зареєстрованим місцезнаходженням останньої є: АДРЕСА_2 .
Водночас, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвалу суду першої інстанції від 21.10.2024 р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цій справі надіслано на таку адресу відповідача: Федора Караманиць 36, 18, Кривий Ріг, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл., 50029.
Судова колегія зауважує, що рішенням Криворізької міської ради від 28.10.2022 № 1515 «Про перейменування об'єктів топоніміки м. Кривого Рогу» вулицю Ватутіна перейменовано на вулицю Федора Караманиць.
Отже, судом першої інстанції ухвалу від 21.10.2024 р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цій справі надіслано за належною адресою відповідача, а відповідні доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу та не приймаються судом апеляційної інстанції.
Також, судова колегія звертає увагу, що ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2024 р. про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача у цій справі також було надіслано на адресу: Федора Караманиць 36, 18, Кривий Ріг, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл., 50029, і при цьому вказана ухвала була отримана апелянтом, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 р. у цій справі відсутні.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4 542,00 грн слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чумаченко Валентини Вікторівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 р. у справі № 904/4542/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 р. у справі № 904/4542/24 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Фізичну особу-підприємця Чумаченко Валентину Вікторівну.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б. Парусніков