СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/14384/25
пр. № 2/759/6491/25
04 вересня 2025 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
27.06.2025 р. до суду надійшов вказаний позов, в якому позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 38 312.87 грн., 3% річних у розмірі 3 933.52 грн., інфляційні втрати в розмірі 19 237.73 грн., пеню у розмірі 118.50 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.08.2014 р. в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Акціонерна компанія "Київводоканал", в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал» - позивача, як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж). Як вказує представник позивача, повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
31.05.2021 року на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ "Київводоканал" про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/ або централізованого водовідведення у зв'язку з чим з 01.07.2021 року вказаний договір вважається укладеним.
Однак, в порушення умов договорів та законодавчо встановлених вимог, відповідачі зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.01.2017 року по 31.03.2025 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 38 212.87 грн., з них: 36477.24 грн. - заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 1753.63 грн. - заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування. Також позивач вказує, що у зв'язку із простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов'язані сплатити на його користь 3% річних в сумі 3 933,52 грн., інфляційні втрати в розмірі 19 237,73 грн. на підставі ст.625 ЦК України та пеню 118,50 грн.
Ухвалою суду від 04.07.2025 р. відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін та витребувано докази у справі (а.с. 44-45).
Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Відповідачам направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, а також матеріали позовної заяви та додатки до неї.
Від відповідача ОСОБА_2 04.08.2025 до суду надійшов відзив на позов, в якому остання вимоги позову не визнала, зазначила, що не отримувала розрахунок заборгованості від позивача, а тому останій не може бути взяти до уваги судом, також просила застосувати строк позовної давності (а.с. 56-69)
Відзиву від відповідача ОСОБА_1 на позов до суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
08.08.2025 р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач на вимогах позову наполягав з підстав викладених в позові, зазначивши, що строки давності не сплили (а.с. 71-81).
Заперечень на відповідь на відзив до суду не надходило.
Строки для подання відзиву та заперечень на відповідь на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
08.07.2025 р. та 24.07.2025 до суду надійшли витребувані докази у справі (а.с.51-52, 55). Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення у відповідності до вимог п. 5 ст. 279 ЦПК України, яким задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 05.08.2014 в газеті "Хрещатик" №110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", в подальшому перейменованим у Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем). Повідомленням було визначено, що фізична особа, що користується послугами централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов публічного договору, а у разі відмови від отримання вказаних послуг, споживач зобов'язаний направити письмову відмову до ПрАТ "Київводоканал" для оформлення припинення надання послуг.
Відповідно до п. 1.1 договору, ПрАТ "АК "Київводоканал" зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Жодних повідомлень про відмову від надання зазначених послуг, передбачених повідомленням про публічний договір (оферту) від відповідача не надходило.
У зв'язку з тим, що від відповідачів на адресу ПрАТ "Київводоканал" не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вона вважається такою, що приєдналася до публічного договору та зобов'язана виконувати обов'язки зазначені в ньому.
31.05.2021 року на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ "Київводоканал" про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/ або централізованого водовідведення у зв'язку з чим з 01.07.2021 року вказаний договір вважається укладеним.
У порушення умов договору та законодавчо встановлених вимог, як зазначив позивач відповідачі зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.01.2017 року по 31.03.2025 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 36 477,24 грн. з оплати за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та 1 735,63 грн. заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування.
Судом встановлено, що згідно відомостей з Реєстру територіальної громади м.Києва відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані в кв. АДРЕСА_1 (а.с. 61).
Спірна квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована (а.с.23, 55).
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Законодавством встановлено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З огляду на те, що зобов'язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі N 6-59цс13).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Звертаючись до суду з позовом, ПрАТ "АК "Київводоканал" у зв'язку з простроченням оплати спожитих житлово-комунальних послуг відповідачем, позивач просить стягнути на їх користь також штрафні санкції, а саме: 3 % річних, пеню та інфляційні втрати.
За правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" Індивідуальний споживач зобов'язаний: у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
У зв'язку із простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідач зобов'язана сплатити на користь позивача за період з 01.01.2017 р по 31.03.2025 р. 3 % річних у розмірі 3933,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 19 237,73 грн. та пеню 118,50 грн.
Щодо застосування строків позовної давності слід зазначити наступне.
У своїх запереченнях сторона відповідача просила застосувати строки позовної давності до позовних вимог і з цих підстав відмовити у позові.
Главою 19 Цивільного Кодексу визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
За змістом статті 256 ЦК України , позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
За змістом статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Стаття 267 ЦК України передбачає, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При цьому відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Крім того, відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Стаття 257 ЦК України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦПК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України.
Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦКУкраїни ). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦКУкраїни ).
Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувалася.
З урахуванням п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2020 року.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінено з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діє на момент постановленян рішення суду.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про застосування строків давності.
Відповідачами не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем, судом перевірена правильність нарахування заборгованості.
Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє у доказах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ "АК "Київводоканал" підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідачів у розмірі 1514 грн. з кожного.
Що стосується вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, пов'язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 45,00 гривень, то в даному випадку слід звернути увагу на те, що матеріали справи не містять доказів понесення таких витрат, а тому підстав для їх стягнення на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" немає.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 19, п. 5 ч. 3 ст. 20, ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 1 ст. 68 ЖК України, ст.ст. 512, 525, 626, 530, 611 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 133, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства"Київводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Київводоканал" заборгованість за спожиті послуги у розмірі 38 212,87 грн., 3% річних у розмірі 3 933,52 грн. та інфляційні втрати в сумі 19 237,73 грн., та пеню у розмірі 118,50 грн., а всього разом 61 502 (шістдесят одна тисяча п'ятсот дві) грн. 62 коп.
Стягнути з кожного з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судові витрати по сплаті судового збору по 1514,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Зазначити дані позивача: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», код ЄДРПОУ: 03327664, юридична адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А;
Зазначити дані відповідачів :
1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
2 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Бабич Н.Д.