СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/14448/25
пр. № 2/759/6522/25
04 вересня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
30.06.2025 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшов зазначений позов, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення до 01.05.2018 року в розмірі 3 816.36 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 629.70 грн., три відсотки річних в сумі 152.41 грн., заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води до 01.05.2018 в сумі 1 878.43 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 309.96 грн., три відсотки річних 75.06 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року до 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води в сумі 17 357.27 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3874.66 грн., три відсотки річних 968.53 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26 220.48 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 4 258.15 грн., три відсотки річних 1021.69 грн., пеню в розмірі 1243.02 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 33093.13 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 4112.25 грн., три відсотки річних 949.84 грн., пеню в розмірі 1 155.62 грн., заборгованість з плати за абоненське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 536.25 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмір 199.71 грн. та 3 028.00 грн. витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 та у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла вказана заборгованість перед позивачем, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.07.2025 відкрито по справі спрощене позовне провадженнята витребувано докази у справі (а.с. 57-58). Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
23.07.2025 до суду надійшли витребуванні докази (а.с. 63-67).
29.07.2025 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнав, зазначивши, що він не є власником житлового приміщення, а тому не несе жодної відповідальності та просив застосувати строк позовної давності, при цьому не зазначив, період до якого сплив строк позовної давності (а.с. 69-71).
Відповіді на відзив до суду не надходило.
Строки для подання відповіді на відзив закінчились, а тому суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення та задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630. Правовідносини з постачання теплової енергії та гарячої води між постачальною організацією та споживачем (мфізичною особою) починаючи з 01.11.2021 р, здійснюється на підставі постанови КМУ від 11.12.2019 № 1182 Про затвердження Правил надання гарячої води" та Постанови № 803 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 р.
Відповідно до п. 8 Правил та Закону послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, такий договір є договором приєднання.
На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго», на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).
Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг Споживачем.
Квартира АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.
Відповідач від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).
Відповідно до ст. 20 Закону, п. п. 18, 20, 30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до ст.20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 №1875-ІV, п.п.18, 20, 30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Позивач на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до Відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води.
Згідно з п. 3.4.2 Договору цесії Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей.
Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).
Відповідач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 , також зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.6).
Як вбачається з відповіді Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентиризації" квартира на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 по 1/3 частині за кожним (а.с.63-67).
Згідно відповіді № 1421616 від 01.09.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , за вказаними параметрами інформацію не знайдено (а.с.73). Жодних доказів, що відповідач не є власником (співвласником) спірної квартири, останнім суду не надано.
Відповідач своєчасно не сплачує за спожиті послуги з центрального опалення та/або постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Щодо застосування строків позовної давності слід зазначити наступне.
У своїх запереченнях відповідач просив застосувати строки позовної давності до позовних вимог і з цих підстав відмовити у позові.
Главою 19 Цивільного Кодексу визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
За змістом статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
За змістом статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Стаття 267 ЦК України передбачає, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При цьому відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Крім того, відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Стаття 257 ЦК України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦПК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України.
Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦКУкраїни ). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦКУкраїни ).
Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувалася.
З урахуванням п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2020 року.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінено з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діє на момент постановленян рішення суду.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про застосування строків давності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем. Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості заявлений позивачем.
Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності", тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає задоволенню, тому з кожного відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн., сплаченого позивачем при зверненні до суду.
У відповідності до п. 3 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
Як вбачається з квитанції № 5679 (с) наданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» витрати по наданню інформації становлять 267.29 грн., які підлягають стягненню на користь підприємства з відповідача.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 534, 611, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованістьза спожиті послуги з централізованого опалення до 01.05.2018 року в розмірі 3 816.36 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 629.70 грн., три відсотки річних в сумі 152.41 грн., заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води до 01.05.2018 в сумі 1878.43 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 309.96 грн., три відсотки річних 75.06 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року до 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води в сумі 17 357.27 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3 874.66 грн., три відсотки річних 968.53 грн.,заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 26220.48 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 4 258.15 грн., три відсотки річних 1021.69 грн., пеню в розмірі 1243.02 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 33 093.13 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 4 112.25 грн., три відсотки річних 949.84 грн., пеню в розмірі 1 155.62 грн., заборгованість з плати за абоненське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 536.25 грн, заборгованість з плати за абоненське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмір 199.71 грн. тасплачений судовий збір в розмірі 3028.00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (код ЄДРПОУ 03359836) витрати пов'язані з витребуванням доказів і розмірі 267,29 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо.
Зазначити дані сторін:
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», місцезнаходження: м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Д. Бабич