Справа 362/4909/25
Провадження 3/362/2005/25
02.09.2025 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М. розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
встановив:
15.06.2025 о 20:20 год. у с. Березанщина Фастівського району Київської області по вул. Щаслива, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Kia Ceed, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. 2.3д, ПДР України створив аварійну ситуацію службовому автомобілю Renault Duster, н.з. НОМЕР_2 , а саме рухався по зустрічній смузі, чим змушував водія Renaultрізко гальмувати та змінювати напрямок руху.
Крім того 15.06.2025 о 20:20 год. у с. Березанщина Фастівського району Київської області по вул. Щаслива, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia Ceed, д.н.з. НОМЕР_1 , з явним ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події за допомогою приладу «Drager» або найближчому медичному закладі, водій відмовився під відеофіксацію на нагрудну бодікамеру № 859380.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, причини неявки суду невідомі.
Суд зауважує, що за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст.. 122, 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Устенко І.О. (діє на підставі договору про надання правничої допомоги № 408 від 07.07.2025 та ордеру серія АІ № 1918760 від 22.07.2025) у судовому засіданні заперечив факт винуватості свого клієнта у вчиненні поставлених в провину правопорушеннях. Щодо протоколу за ч. 5 ст. 122 КупАП вказав, що з наданих поліцейським відозаписів вбачається як автомобіль на вимогу працівників поліції прийняв ліворуч та зупинився, саме такі дії були сприйняті ними як створення аварійної ситуації. Вважає, що саме вимога зупинитись подана проблисковими маячками синього та червоного кольорів змусили водія перетнути зустрічну смугу та зупинитись, де це було можливим. Відтак своїми діями водій виконував вимогу працівників поліції про зупинку. Крім того вважає, що працівники поліції фіксували дане правопорушення поза межами зони своєї відповідальності і мали викликати відповідний патруль зони обслуговування, де було вчинено правопорушення. Щодо протоколу за ч. 1 ст. 130 КупАП, зазначив, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний у протоколі час. Відтак у поліцейських були відсутні підстави озвучувати пропозицію ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, а у ОСОБА_1 не виникло такого обов'язку. Крім того з відеозапису не вбачається, що поліцейські озвучували ОСОБА_1 про наявність у нього ознак сп'яніння. На думку захисника, усе вищезазначене свідчить про наявність законних підстав для закриття провадження у справах за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали матеріалів справи у їх сукупності, заслухавши пояснення захисника, суд встановив таке.
Щодо протоколу серії ААД № 683103 від 15.06.2025 за ч. 5 ст. 122 КУпАП
Диспозиція ч. 5 ст. статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
П. 1.5 ПДР України передбачає, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 2.3 д водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
При цьому згідно ПДР України при вимозі поліції зупинитися ви повинні увімкнути покажчик повороту, з'їхати на узбіччя (або зупинитись біля правого краю проїзної частини), увімкнути аварійну світлову сигналізацію та дочекатися поліцейського біля транспортного засобу, не виходячи з нього.
На думку суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: даними зі змісту протоколу серії ААД № 683103 від 15.06.2026, даними відеозапису події, який наявний при матеріалах справи, де з-поміж іншого зафіксовано як рухається автомобіль, за яким рухається службовий автомобіль з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору. Потім цей автомобіль різко змінює напрямок руху на заокругленні дороги, приймаючи вліво та різко зупиняється поруч з магазином. Це все змушує поліцейських виконати такий же маневр, щоб наздогнати автомобіль.
Щодо посилань сторони захисту про що дане правопорушення вчинено поза межами зони своєї відповідальності працівників поліції, які його оформляли, суд його відхиляє з огляду на те, що даний протокол оформлено поліцейським СРПП ВП № 3 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області зі складу екіпажу, тобто уповноваженою на те особою, а с. Березанщина входить до Фастівського району Київської області та відповідно відноситься до зони обслуговування Фастівського РУП ГУ НП в Київській області.
Так, Законом України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Тобто поліцейські, виявивши вчинення ОСОБА_1 правопорушення, припинили його, оформивши відповідний протокол.
Щодо протоколу серії ААД № 683104 від 15.06.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп'яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.
Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;
3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, відповідно до п. 2.6 Правил дорожнього руху України за рішенням поліцейського за наявності відповідних підстав водій зобов'язаний пройти позачерговий медичний огляд з метою визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється ст. 266 КУпАП.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої.
Щодо оцінки аргументів сторін і досліджених судом доказів.
У судовому засіданні було досліджено відеозапис події правопорушення, що відображений на електронному диску і долучений до матеріалів справи. Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.
На відеозаписі зафіксовано з- поміж іншого факт руху транспортного засобу та його зупинка працівника поліції шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору. Після зупинки з за керма виходить ОСОБА_1 , який має явні ознаки алкогольного сп'яніння. З огляду на стан водія ОСОБА_1 поліцейські пропонують йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі. Надалі працівники поліції озвучують виявлені ними у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та в чергове пропонують водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій категорично відмовляється від такого огляду. Водія ОСОБА_1 повідомляють про оформлення щодо нього адміністративних матеріалів за ч. 5 ст. 122 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Надалі зафіксовано оформлення адміністративних протоколів та додатків до них з подальшим ознайомленням з ними водія ОСОБА_1 .
Так, відображені на відеозаписах події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
-фактичними відомостями, які викладені у протоколі серії ААД № 683104 від 15.06.2026;
-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.06.2025, за яким такий огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 ;
-даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за яким у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна кольору шкірного покриву обличчя) ОСОБА_1 мав пройти огляд на стан сп'яніння, однак він не проведений через його відмову, що зафіксовано на відеозаписі;
-даними письмової розписки ОСОБА_2 від 15.06.2025 про отримання транспортного засобу Kia Ceed, д.н.з. НОМЕР_3 , з метою доставки за місцем проживання власника та зобов'язання не передавати керувати ним іншим особам.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння та відмовою водія ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядкуз метою виявлення стану алкогольного сп'яніння було складено цей протокол. Під час пропозиції йому пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису.
Не зважаючи на процесуальну сторони захисту. щодо невизнання вини за ч. 5 ст. 122 та ч.1 ст. 130 КУпАП, на переконання суду, надані докази на підтвердження його винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.
Суд констатує, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем у час та місці, зазначеними у протоколах, прямо випливає із матеріалів справи, зокрема відеозапису, де після зупинки автомобіля саме він виходить із-за керма автомобіля.
Таким чином, на думку суду, вищезазначене спростовує надані в судовому засіданні пояснення сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у час і місці зазначеному у протоколах.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку не оспорювався стороною захисту в ході судового розгляду
Так, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах, а норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не його право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
При цьому, у разі відмови/ухилення водія від проходження огляду у встановленому законом порядку, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду на місці чи доставлення особи до закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122 КУпАП, та ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він, як водій, керуючи транспортним засобом, порушив ПДР України та створив аварійну ситуацію, змушуючи водія Renault Duster різко гальмувати і змінити напрямок руху, а також відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка керує транспортним засобом.
Отже, клопотання сторони захисту про закриття справ ч. 5 ст. 122 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП відхиляється.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття,а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, яке є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, високий ступінь суспільної шкідливості цього правопорушення, особи ОСОБА_1 та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративних стягнень у межах санкцій вказаних статей.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289, 298, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суд
постановив:
Об'єднати в одне провадження справи за № 362/4909/25 (провадження № 3/362/2005/25) та № 362/4910/25 (провадження № 3/362/2006/25) щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 122 КУпАП, присвоїти об'єднаній справі № 362/4070/25.
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 122 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ч. 5 ст. 122 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445 (одна тисяча чотириста сорок п'ять) гривень;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко