Справа № 509/1987/25
03 вересня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюк І.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/1987/25 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.01.2022 року о 17:00 год. водій ОСОБА_1 в с. Сухий Лиман, Одеського району, Одеської області по вул. Іллічівська дорога біля АЗС «БРСМ», керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21043» д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної дистанції інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «PORSHE CAYENE» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок вказаної ДТП транспортним засобам завдано механічні пошкодження, власникам матеріальні збитки. Відповідно до постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.02.2022 року, вказана пригода сталася з вина відповідача.
В порушення умов Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент пригоди застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.
Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП 24.01.2022 року, та заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до Звіту № 4/8/2022 про оцінку автомобіля «PORSHE CAYENE» д.н.з. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «PORSHE CAYENE» склала 28209,55 грн.
На підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламенту виплату потерпілому в розмірі 24007,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 820078 від 30.05.2022 року.
Крім того, МТСБУ було сплачено на користь ОСОБА_3 витрати за оплату послуг аваркома (експерта) у розмірі 1550,00 грн., що також підтверджується платіжною інструкцією № 818840 від 14.04.2022 року.
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. На вказаних підставах звернулося до відповідача з метою захисту своїх прав та інтересів, та стягнення суми сплаченого майнового відшкодування в розмірі 25557,68 грн. та сплаченого судового збору.
Ухвалою судді від 23.04.2025 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Дяченко С.В. про розгляд справи за відсутності представника. В клопотанні представник підтримав позовні вимоги в повному обсязі, щодо прийняття заочного рішення по справі не заперечував. До клопотання додано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію довіреності, все скріплено електронним підписом адвоката.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.
Згідно з положеннями ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідачки, яка причини неявки не повідомила, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
У відповідності до ст.ст. 76-81 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Судом встановлено, що 18.01.2022 року о 17:00 год. водій ОСОБА_1 в с. Сухий Лиман, Одеського району, Одеської області по вул. Іллічівська дорога біля АЗС «БРСМ», керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21043» д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної дистанції інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «PORSHE CAYENE» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок вказаної ДТП транспортним засобам завдано механічні пошкодження, власникам матеріальні збитки. Відповідно до постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.02.2022 року, вказана пригода сталася з вина відповідача.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «PORSHE CAYENE» д.н.з. НОМЕР_2 , був пошкоджений, внаслідок чого його власнику завдано матеріальних збитків.
Станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до Звіту № 4/8/2022 про оцінку автомобіля «PORSHE CAYENE» д.н.з. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «PORSHE CAYENE» склала 28209,55 грн.
Зазначена шкода особисто відповідачем потерпілому не відшкодована.
Водій ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з відповідною заявою про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП.
На підставі Наказу МТСБУ відшкодував завдані власнику транспортного засобу збитки внаслідок ДТП у розмірі 24007,68 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 820078 від 30.05.2022 року.
Крім того, МТСБУ було сплачено на користь ОСОБА_3 витрати за оплату послуг аваркома (експерта) у розмірі 1550,00 грн., що також підтверджується платіжною інструкцією № 818840 від 14.04.2022 року.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тобто Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Згідно із ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим.
Приймаючи до уваги ст. 1191 ЦК України, п. 38.2.1ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація».
Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст.993ЦК України і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає в особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Таким чином, регрес - це нове право, що виникає в особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату через те, що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням.
Отже, у страхуванні відповідальності навіть після виконання зобов'язання страховиком суброгація неприпустима, оскільки виникають правовідносини з відшкодування витрат у порядку регресу.
Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.
У відповідності до вимог ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до позивача, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто право вимоги до відповідача.
Згідно із ст. 38 Закону України "Про страхування", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем сплачено судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 2, 3, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 141, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 993, 1191, 1166 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, код 21647131) в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 25557 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 68 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, код 21647131) судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий: Є. М. Панасенко