ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4275/25
провадження № 2/753/5501/25
26 травня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
розглянувши за наявними матеріалами справи за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,
28.02.2025 адвокат Гочаренко К.М., яка є представником ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з нього неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 102 549,70 грн.
Позовна заява з додатками надійшли до суду 03.03.2025, зареєстровані за вх. № 15778/25.
Позовна заява обґрунтована таким.
Дарницький районний суд м. Києва рішенням від 07.11.2011 розірвав шлюб між сторонами та стягнув з відповідача аліменти на сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 27.07.2011 і до повноліття дитини, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
18.06.2012 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_6 з виконання виконавчого листа № 2-6712, виданого 17.02.2012 про стягнення аліментів.
Протягом часу виконання рішення суду про стягнення аліментів відповідач належним чином не виконував батьківські обов'язки щодо утримання дитини, у зв'язку з чим станом на 01.02.2025 утворилась заборгованість у розмірі 259 669,93 грн.
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, шо у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - спосіб забезпечення виконання зобов'язання. ЇЇ завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження».
З матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_6 вбачається, що заходи передбачені частиною чотирнадцятою статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження» були скасовані постановою про скасування процесуального документу, прийнятою 27.12.2019 державним виконавцем.
Вина відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів підтверджується розрахунком заборгованості від 03.02.2025, виданого Святошинським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) та детальним розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 20.02.2025.
Таким чином, вбачаються підстави для застосування до спірних правовідносин положень частини першої статті 196 СК України, та розрахунку пені у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Загальний розмір пені суми становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми неспачених аліментів за кожен день означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяців. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.
Період обрахунку пені становить з 2018 року.
За 2018 рік:
січень 1 514,73 грн х 1% х 31 днів = 469,57 грн;
лютий 2 690,73 грн х 1% х 28 днів = 753,40 грн;
березень 1 799,39 грн х 1% х 31 днів = 557,81 грн;
квітень 952,71 грн х 1% х 3 днів = 285,81 грн;
травень 2 927,27 грн х 1% х 31 днів = 907,48 грн;
червень 3 160,02 грн х 1% х 30 днів = 948 грн;
липень 3 136,35 грн х 1% х 31 днів = 979,71 грн;
серпень 2 055,03 грн х 1% х 31 днів = 637,06 грн;
вересень 1 043,70 грн х 1% х 30 днів = 313,11 грн;
жовтень 2 26,02 грн х 1% х 31 днів = 659,07 грн;
листопад 2 148,69 грн х 1% х 30 днів = 644,61 грн;
грудень 2 714,96 грн х 1% х 31 днів = 841,64 грн;
всього за 2018 рік - 7 997,27 грн.
За 2019 рік:
застосовуючи наведений порядок розрахунку, розмір пені становить 9 600,22 грн.
За 2020 рік:
січень 3 755,29 грн х 1% х 31 днів = 1 164,14 грн;
лютий 3 725,29 грн х 1% х 29 днів = 1 080,33 грн;
березень 3 725,29 грн х 1% х 31 днів = 1 154,84 грн;
квітень 3 599,00 х 1% х 30 днів = 1 079,70 грн;
травень 3 570,67 грн х 1% х 31 днів = 1 106,91 грн;
червень 3 931,67 грн х 1% х 30 днів = 1 179,50 грн;
липень 3 989,33 грн х 1% х 31 днів = 1 236,69 грн;
серпень 3 934,33 грн х 1% х 31 днів = 1 219,64 грн;
вересень 1 293,49 грн х 1% х 30 днів = 388,04 грн;
жовтень 4 301,67 грн х 1% х 31 днів = 1 333,52 грн.
Період (включно): 01.11.2020 - 01.01.2021
Кількість днів прострочення: 62 дні
Сума, на яку нараховується пеня: 4 057,33 грн
Розрахунок: 4 057,33 грн (сума аліментів) х 1% х 62 днів (дні прострочення) = 2 515,54 грн.
Всього за 2020 рік - 13 458,85 грн.
За 2021 рік:
Період (включно): 01.01.2021 - 01.06.2021
Кількість днів прострочення: 152 дні
Сума, на яку нараховується пеня: 1 623,43 грн
Розрахунок: 1 623,43 грн (сума аліментів) х 1% х 152 (кількість днів прострочення) = 2 467,61 грн.
Період (включно): 01.06.2021 - 31.08.2021
Кількість днів прострочення: 92 днів
Сума, на яку нараховується пеня: 1 645,13 грн
Розрахунок: 1 645,13 грн (сума аліментів) х 1% х 92 дні (кількість днів прострочення) = 1 513,52 грн
вересень 2021 року: 1 573,13 грн х 1% х 30 днів = 471,94 грн;
жовтень 2021 року: 1 645,13 грн х 1% х 30 днів = 509,99 грн.
Період (включно): 01.11.2021 - 01.02.2022
Кількість днів прострочення: 93 дні
Сума, на яку нараховується пеня: 1 757,58 грн
Розрахунок: 1 757,58 грн (сума аліментів) х 1% х 93 дні = 1 634,55 грн.
Лютий 2022 року: 1 891,75 грн х 1% х 28 = 529,69 грн;
Березень 2022 року: 1 309,00 грн х 1% х 31 = 405,79 грн.
За період з квітня 2022 року по червень 2024 року (досягнення дитиною повноліття)
кількість днів прострочення: 793 днів
сума, на яку нараховується пеня - 7 115,66 грн
розрахунок: 7 155,66 грн х 1% х 793 = 56 427,18 грн.
загальна сума пені за 2021 - 2024 роки становить 62 960,27 грн.
Отже, загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 2018 року по червень 2024 року (досягнення дитиною повноліття) становить 102 549,70 грн, що не перевищує розміру заборгованості за аліментами.
Ухвалою від 07.04.2025 суд 2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін для розгляду справи по суті; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
22.04.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції зазначив таке.
Відповідно д частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доход її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше .100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір гієні повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язанню, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові витрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або несвоєчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводили відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто Відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
З аналізу чинного законодавства вбачається, що Позивач та Відповідач мають рівні права та повинні утримувати свою дитину в даному випадку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріально та забезпечувати його нормальну житті діяльність.
Відповідач вважає за необхідне зазначити, що до судового рішення про стягнення аліментів на утримання спільного сина на користь Позивач виконував свій батьківський обов'язок, як матеріально так і займався розвитком спільного сина.
Позиція Відповідача полягає в тому, що він не збирав чеки, не беріг кожну копійку, а витрачав кошти для забезпечення спільному сину дитинства. Однак. Позивачу виявилось мабуть -замаю допомоги Відповідача та вона прийняла рішення для звернення до суду для отримання ще й офіційних аліментів.
Про наявність судового рішення відповідачу стало відомо не одразу, оскільки позивач продовжувала отримувати кошти від відповідача готівкою або на банківський рахунок, батько і надалі піклувався про сина, про його дозвілля, а державний виконавець неналежним чином виконував свої обов'язки та лише нараховував заборгованість.
Більшу частину дитина проводить з відповідачем або у дідуся чи батька.
Відповідач забезпечує сина всім необхідним. Син захворів, відповідач знайшов приватну клініку, лікарями було прописано лікування, батько його повністю сплатив.
Син захотів отримати в подарунок ноутбук. Відповідач разом з батьками своїми придбали та подарували ноутбук, в свою чергу, мама все що зробила та продовжує робити так це зловживати своїми правами. Відповідач не розуміє такої позиції Позивача, адже він як батько повністю забезпечує свого сина.
Відповідач намагався знайти компроміс пропонував Позивачу, враховувати кошти, які він надсилає на утримання спільного сина та додатково витрачає для дозвілля сина в рахунок аліментів, однак Позивач відмовилась.
Відповідач зайняв позицію, що він буде безпосередньо одягати сина та проводити з ним дозвілля та витрачати кошти безпосередньо на нього, щоб він бачив на що витрачаються кошти, а не надсилати на виконавчу та позивач їх би отримувала на свій рахунок та витрачала за власним переконанням.
Така позиція Відповідача і можливо станом на сьогодні і створила йому перешкоди у вигляді заборгованості, однак дала впевненість, що їх спільний син забезпечений всім необхідним Як сину, виповнилось 18 років, він захотів піти до автошколи. Позивач відмовилась сплачувати навчання. Відповідач в свою чергу, дав сину кошти на навчання. Вартість навчання в авто школі складала 2 І 500 гривень.
Позивач не бажає йти на компроміси, а включно має на меті просто отримувати кошти від відповідача під приводом утримання сина. Відповідач, крім старшого сина, має двох дітей - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які також потребують фінансового забезпечення.
Відповідач наголошує, що не відмовлявся раніше від утримання сина до судового рішення так і за наявності судового рішення про стягнення аліментів. однак прийняв рішення самостійно приймати участь у забезпеченні сина та не надсилати кошти Позивачу. Відповідач вважає, що він як батько має право бачити на що витрачаються його кошти.
Позивач в свою, чергу має на меті виключно отримувати кошти з Відповідача, а яким чином витрачати на її думку, то вже не повинно стосуватись Відповідача Як до прикладу, вибір професії та навчального закладу для сина ОСОБА_3 .
Як наслідок. Позивач, щоб не втрачати можливість також звернулась до Дарницького районного суду міста Києва із позовною заявою про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжу є навчання, при цьому в обох позовних заявах вказується про обов'язок батька. Але ж Відповідач не має станка для друку коштів, а наразі взагалі безробітний.
Відповідач любить всіх своїх дітей, зараз офіційно непрацевлаштований та отримує нерегулярний, мінливий дохід, орієнтовно до 7 000,00 грн в місяць (послуги з транспортування людей).
Відповідач кожного року влаштовує святкування дня народження спільного із позивачем сина у себе вдома, де проживає з новою родиною, витрачає фінанси, а також дарує подарунок. Крім цього, важливим є і та обставина, що з початку повномасштабного вторгнення спільний син жив з відповідачем, який забезпечив йому безпечні умови життя.
Як вбачається, з вище викладеного. Позивач немає на мсті отримувати аліменти від Відповідача на утримання спільного сина вона переслідує мету закриття своїх фінансових потреб, адже Відповідач забезпечує спільного сина в повному обсязі.
Таким чином, вина Відповідача у виникненні заборгованості по аліментах відсутня, батько як забезпечував матеріально так і продовжує забезпечувати сина, а Позивач просто не втрачає можливості стягнути кошти ще на свою користь під приводом на утримання спільного сина Крім цього, як у безробітного Відповідач не має можливості наразі взагалі сплачувати аліменти, а тим більше сплачувати нараховану пеню, яка і виникла через бажання Позивача фінансово забезпечувати і свої потреби.
28.04.2025 представник позивача - адвокат Гончаренко К.М. подала відповідь на відзив, в якій не погодилась із доводами відповідача, з огляду на таке.
Станом на 01.02.2025 утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 259 669,93 грн.
Частиною першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення сплати аліментів до їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Тобто, стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Саме відповідач повинен довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Вина відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів підтверджується розрахунком державного виконавця від 03.02.2025.
З матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_6 вбачається, що заходи, передбачені частиною чотирнадцятою статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження» були скасовані постановою про скасування процесуального документу, прийнятою 27.12.2019 державним виконавцем.
Отже, є підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 196 СК України, та розрахунку пені у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня її повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Загальний розмір пені за період з 2018 року по червень 2024 року становить 102 549,70 грн.
Зазначене свідчить про безпідставність зазначених у відзиві тверджень про:
- виконання відповідачем батьківського обов'язку щодо утримання сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- несвоєчасну обізнаність про наявність судового рішення про стягнення аліментів;
- зловживання позивачем своїми правами.
Також недоведено посилання відповідача на придбання сину ноутбука та оплату навчання в автошколі.
У контексті правовідносин, які виникли між сторонами, посилання відповідача на здійснення оплати навчання сина в автошколі після досягнення 18 років є недоречним, оскільки такі витрати не є аліментами.
Відповідач є працездатною особою, у зв'язку з чим довідка про відсутність відомостей про заробітну плату свідчить тільки про факт відсутності офіційного працевлаштування та не доводять неспроможність сплачувати заборгованість за аліментами.
Твердження відповідача про те, що на його утриманні перебувають двоє діте й не можуть бути взяті до уваги. оскільки батьки не мають компенсовувати зменшення аліментів (чи уникати такого обов'язку) за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
12.05.2025 представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позов просить задовольнити.
12.05.2025 у зв'язку з неявкою відповідача суд відклав розгляд справи на 16 год. 55 хв. 26.05.2025.
Відповідач у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07.11.2011 у справі № 2-6712 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 27.07.2011 і до досягнення дитиною повноліття.
17.02.2012 на виконання рішення суду видано виконавчий лист.
18.06.2012 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Федоренко К.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6712.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 від 03.02.2025, сформованого державним виконавцем, станом на 01.02.2025 заборгованість зі сплати аліментів становить 259 669,93 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_6 від 20.02.2025, сформованого державним виконавцем, станом на 01.02.2025 заборгованість зі сплати аліментів становить 259 669,93 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України, у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, передбачається стягнення з боржника штрафу, суми якого стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Представник позивача надала розрахунок пені, нарахованої на розмір заборгованості за період з січня 2018 року по червень 2024 року, згідно з яким розмір пені становить 102 549,70 грн, тобто в розмірі, що не перевищує 100% заборгованості.
Формула нарахування пені така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Дослідивши та перевіривши наданих позивачем розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів, суд дійшов висновку, що він узгоджується з нормами ч. 1 ст. 196 СК України.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову зазначив таке:
- йому не було відомо про наявність рішення суду, оскільки державним виконавцем не повідомлено про відкриття виконавчого провадження;
- відповідач надав кошти на утримання дитини, однак не в межах виконавчого провадження, квитанції не зберіг;
- має на утриманні ще двох дітей;
- офіційно не працевлаштований та отримує нерегулярний дохід.
На підтвердження зазначених тверджень надав:
- довідку форми ОК-5 з реєстру зареєстрованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 1998 року по 2023 рік;
- довідку форми ОК-7 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 2011 року по 2023 рік;
- копію свідоцтва про народження дітей - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд вважає такі твердження відповідача необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідач, не погоджуючись з діями державного виконавця, не звертався до суду зі скаргами на дії (бездіяльність) виконавця в межах виконавчого провадження № НОМЕР_6.
Вказуючи на наявність на утриманні інших дітей, скрутне матеріальне становище, відповідач не скористався правом звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, які було стягнуто рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07.11.2011 у справі 2-6712, на дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття.
Із доданих до відзиву довідок суд установив, що відповідач у 2017, 2020, 2021, 2022 та 2023 роках мав дохід, аліменти частково сплачував, що врахував державний виконавець при визначенні розміру заборгованості за аліментами.
Доказів непрацездатності у спірний період відповідач не надав.
Оскільки відповідач є працездатним чоловіком, йому відомо про існування обов'язку щодо сплати аліментів на утримання дитини до досягнення повноліття, однак щомісяця та в повному обсязі відповідачем не виконувався обов'язок зі сплати аліментів, доказів щодо поважності невиконання обов'язку зі сплати аліментів відповідач не надав, тому суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 141, 209, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 102 549,70 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.
Позивач ОСОБА_1 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_4 тел. НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 тел. НОМЕР_4 адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 02.09.2025.
Суддя В.М. Маркєлова