Номер провадження: 33/813/1413/25
Справа № 505/508/25
Головуючий у першій інстанції Павловська Г.В.
Доповідач Котелевський Р. І.
17.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Стоянової Л.І.,
прокурора - Щербіни Н.М.,
захисника - Кресюна В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції за участю захисника Кресюна В.А., апеляційну скаргу захисника Кресюна В.А. на постанову Подільського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2025 року, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , депутата Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше за адміністративні правопорушення пов'язані з корупцією до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалась,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП,
встановив:
Оскарженою постановою відмовлено у задоволенні клопотання захисника Кресюна В.А. про закриття провадження на підставі ст.38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Одночасно, цією ж постановою ОСОБА_1 визнана винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП та на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) грн. на користь держави, а також стягнуто судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок.
Згідно з оскарженою постановою, ОСОБА_1 , будучи депутатом Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, являючись суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», при заповненні та подачі 30.01.2024 року, о 23:13 год., до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, зазначила завідомо недостовірні відомості, на суму 916005,49 грн., що відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання вказаної декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №01-VIII від 03.12.2020 року, ОСОБА_1 визнано обраною та надано повноваження депутата Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Враховуючи вище викладене, згідно п.п. «б» п. 1 ч. І ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», депутат Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_1 відноситься до суб'єктів на яких поширюється дія цього Закону, як на депутата місцевої ради, і вона є суб'єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, і зобов'язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ст. 46 вказаного Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінет) України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.
У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» «Інформація, що зазначається в декларації», а саме ч. 1 вказаної статті, у декларації зазначаються відомості про:
2) об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
З обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відносно депутата Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_1 , складеного уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції та затвердженого 19.12.2024 року заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, та акта Національного агентства з питань запобігання корупції №144/24 від 16.12.2024 року про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, поданої суб'єктом декларування ОСОБА_1 встановлено, що у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації:
1. Суб'єкт декларування не зазначив відомостей про квартиру загальною площею 43,85 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1287643580000, що належить йому на праві власності згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суб'єкт декларування пояснив, що об'єкт з технічних причин невідображений у декларації.
Надані суб'єктом декларування пояснення не враховані з огляду на таке.
Наказом Національного агентства від 23.07.2021 року № 449/21 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2021 року за № 987/36609, затверджено Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), та Форму декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чинного на дату подання декларації.
Згідно з п. 3 розділу II Порядку суб'єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки.
У п. 4 розділу II Порядку визначено, що після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб'єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації.
Перед підписанням декларації суб'єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.
Також у п. 5 розділу II Порядку визначено, що суб'єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.
Як зазначено в договорі довічного утримання від 29.06.2017 року, згідно з висновком про вартість майна від 26.06.2017 року оціночна вартість квартири становить 449512,00 грн.
Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 449512,00 грн.
2. Суб'єкт декларування не зазначив відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 5111200000:02:005:0100 загальною площею 307 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2433633351112, що належить йому на праві власності згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суб'єкт декларування не вказав причини не зазначення об'єкта в декларації, разом з тим надав копії документів.
Відповідно до договору оренди землі від 01.07.2021 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 466493,49 грн.
Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 466493,49 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону суб'єкт декларування упродовж 30 днів після подання декларації має право подати виправлену декларацію.
У разі самостійного виявлення суб'єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб'єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб'єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, Національне агентство керується терміном «прожитковий мінімум для працездатної особи» у розмірі, який діяв станом на 30.01.2024 року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату подання декларації становив 3028,00 гривні.
Викладене свідчить про внесення суб'єктом декларування ОСОБА_1 до декларації недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на загальну суму 916005,49 грн., що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2023 рік, що містить ознаки правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи депутатом Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, являючись суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», при заповненні та подачі 30.01.2024 року, о 23:13 год., до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, зазначила завідомо недостовірні відомості, на суму 916005,49 грн., що відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання вказаної декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.4 ст.172-6 КУпАП, а саме подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Місцевий суд зазначив, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення №347/2025 від 30.01.2025 року; висновком щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 19.12.2024 року; актом №144/24 про результати проведення контролю щодо повноти заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 16.12.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.11.2024 року щодо заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування за 2023 року; копією рішення Куяльницького сільського голови Паламарчук С. №01-VIII від 03.12.2020 року про початок повноважень депутатів Куяльницької сільської ради VIII скликання Подільського району Одеської області; копією договору довічного утримання від 29.06.2017 року; копією договору про заміну набувача за договором довічного утримання від 06.04.2023 року; інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №403178826 від 11.11.2024 року; інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №403178515 від 11.11.2024 року; договором оренди землі від 01.07.2021 року; інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №402620848 від 06.11.2024 року; а також копією декларації за 2023 рік поданої ОСОБА_1 30.01.2024 року.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Кресюн В.А. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та необґрунтованість, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та дослідженим доказам, просить скасувати постанову та винести нову, якою закрити провадження по справі на підставі ст. 38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник фактично не оспорюючи доведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та кваліфікації її дій вказує, що місцевий суд безпідставно наклав адміністративне стягнення, не врахувавши закінчення строку його накладення.
Захисник вважає, що датою вчинення адміністративного правопорушення є 30.01.2024 року, 23:13 год., тобто момент подання ОСОБА_1 щорічної декларації; датами виявлення ознак адміністративного правопорушення вважає період з 04.11.2024 року по 12.11.2024 року, тобто з початку проведення вторинного контролю Національним агентством з питань запобігання корупції та по дату отримання від ОСОБА_1 письмового пояснення щодо невнесення в декларацію об'єктів нерухомого майна з технічних причин.
Таким чином, на думку захисника, на час винесення оскарженої постанови закінчились передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення.
Апеляційний розгляд проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.
При цьому, захисник Кресюн В.А. зазначив, що ОСОБА_1 обізнана про розгляд справи, однак не має можливості з'явитися в судове засідання, тому вважав за можливе проводити апеляційний розгляд за її відсутності.
За таких обставин суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої постанови, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників процесу на доступ до правосуддя.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали адміністративної справи та долучені до справи докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі захисник фактично не оспорює доведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та кваліфікації її дій, а вказує лише про неврахування місцевим судом закінчення строку накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд переглядає законність постанови суду лише в цій частині.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржена постанова є законною, обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованим та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та були досліджені судом першої інстанції, що стороною захисту не оспорюється.
Стосовно доводів захисника щодо закінчення строків накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що на момент судового розгляду не сплив строк накладення адміністративного стягнення, який передбачений ст. 38 КУпАП.
Із досліджених апеляційним судом матеріалів справи вбачається, що 30.01.2024 року ОСОБА_1 подана декларація за 2023 рік, що є датою вчинення адміністративного правопорушення (а.с.107-121).
08.11.2024 року НАЗК направлено запит ОСОБА_1 щодо надання нею пояснень щодо заповнення декларації та надання копій документів щодо об'єктів нерухомого майна (а.с.32-33).
11.11.2024 року на вказаний запит НАЗК отримало від ОСОБА_1 пояснення стосовно заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування за 2023 рік, до яких долучені: витяги з ДРП щодо трьох земельних ділянок; копія договору довічного утримання; копія витягу з ДРП про реєстрацію права власності щодо квартири (а.с.24).
Відповідно до акта про результати проведення контролю щодо повноти заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 депутатом Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №144/24 від 16.12.2024 року, встановлено, що суб'єкт декларування при складенні та поданні декларації вказав недостовірні відомості, чим не дотримав вимог п.2 ч.1 ст.46 Закону. Недостовірні відомості, зазначені у декларації відрізняються від достовірних на суму 916005,49 грн., що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. Таким чином, в діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП (а.с.20-23).
Відповідно до Розділу ІІ вказаного акта вбачається, що вторинний контроль проведено у період: з 04.11.2024 року по 16.12.2024 року.
19.12.2024 року уповноваженими особами НАЗК складено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, відповідно до якого встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП (а.с.15-19).
Згідно Розділу ІІ вказаного висновку також зазначено, що вторинний контроль проведено у період: з 04.11.2024 року по 16.12.2024 року.
30.01.2025 року оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) УСР в Одеській області ДСР Національної поліції України Бойченко С.О. щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, пов?язане із корупцією №347/2025 за ч.4 ст.172-6 КУпАП.
31.01.2025 року через відділення «Укрпошти» уповноваженою особою національної поліції вказаний протокол разом із долученими до нього документами направлений до місцевого суду.
07.02.2025 року місцевим судом отримані та зареєстровані вказані матеріали (а.с.138).
19.05.2025 року за результатами розгляду справи судом першої інстанції винесена оскаржена постанова, якою ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.4 ст.172-6 КУпАП та на неї накладене адміністративне стягнення.
Перевіряючи дотримання строків накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд звертає увагу, що з урахуванням приписів ч.4 ст.38 КУпАП, ключовою обставиною яка має значення є встановлення дати виявлення адміністративного правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_1 , від якого має відраховуватись відповідний строк.
Апеляційний суд звертає увагу, що датою виявлення адміністративного правопорушення є момент з'ясування наявності об'єктивних та суб'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що у даному конкретному випадку моментом виявлення адміністративного правопорушення є 19.12.2024 року, тобто день, коли уповноваженими особами НАЗК складено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, відповідно до якого встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП (а.с.15-19).
Таким чином, слід констатувати, що саме 19.12.2024 року уповноваженими особами НАЗК встановлені всі дані про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, про що складений відповідний висновок, і саме цей день є датою виявлення адміністративного правопорушення.
Посилання захисника на те, що днем виявлення правопорушення слід вважати дати з 04.11.2024 року по 12.11.2024 року, тобто з початку проведення вторинного контролю Національним агентством з питань запобігання корупції та по дату отримання від ОСОБА_1 письмового пояснення щодо невнесення в декларацію об'єктів нерухомого майна, апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують висновків суду щодо не закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, зважаючи на наступне.
Апеляційний суд вважає, що в даній справі НАЗК було виявлено адміністративне правопорушення не з 04.11.2024 року по 12.11.2024 року, на чому наполягає сторона захисту (з початку проведення вторинного контролю НАЗК та по дату отримання від ОСОБА_1 письмового пояснення щодо невнесення в декларацію об'єктів нерухомого майна), а з моменту виявлення уповноваженою особою всіх ознак складу адміністративного правопорушення, тобто з 19.12.2024 року, коли складено висновок щодо виявлення в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП.
До означеної дати - 19.12.2024 року, уповноважені особи здійснювали перевірку, окрема надсилали запити та отримували різну інформацію про події та факти, що мають відношення до обставин адміністративного правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що на день винесення постанови місцевим судом - 19.05.2025 року, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП не спливли, тому відсутні передбачені п.7 ч.1 ст.247 КУпАП підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження у справі.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника.
Застосування судом першої інстанції стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, захисником не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
За викладених обставин, апеляційний суд визнає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та вважає, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах строку визначеного ст.38 КУпАП, тому рішення суду першої інстанції - є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Кресюна В.А. - залишити без задоволення.
Постанову Подільського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2025 року, якою ОСОБА_1 визнана винуватою за ч.4 ст.172-6 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський