Справа № 525/787/25
Провадження №3/525/384/2025
02.09.2025 селище Велика Багачка
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., секретар судового засідання Корж Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка матеріали, які надійшли від ГУ ДПС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , головного бухгалтера ПП «БІАГР», проживаючу по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягалася,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №7848 від 19.06.2025, 06.06.2025 о 17 год. 00 хв. за результатами камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації з екологічного податку за І квартал 2025 року платника податку ПП «БІАГР» установлено, що ОСОБА_1 здійснила порушення ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасно подано декларацію з екологічного податку за І квартал 2025 року, граничний термін подання 12.05.2025, фактично декларація подана 03.06.2025, чим порушено п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями). Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Згідно положень ст. 268 КУпАП, суд вважав за можливе проводити розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Цикаришвілі Б.Т. у судовому засіданні 25.08.2025 пояснив, що особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, повністю підтримав подане письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Вважав, що матеріалами справи не доведено факт вчинення адміністративного правопорушення, жодних доказів в обгрунтування обставин викладених у протоколі до матеріалів справи не додано, також відсутні докази, що підтверджують обставин викладених у акті перевірки. ПП «БІАГР» подало податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2025 року та розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення 11 квітня 2025 року о 15 год. 07 хв., що підтверджується квитанцією №2. Зазначає, що працівником податкового органу під час складання протоколу про адміністративне правопорушення допущено ряд порушень. Зокрема особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не була належним чином повідомлена про місце, дату та час складання протоколу, направлення повідомлення до електронного кабінету юридичної особи платника податків не є належним повідомленням. Також у протоколі помилково зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення є 06.06.2025, хоча це дата перевірки, а не вчиненого порушення, протокол складений з порушеннями вимог ст. 254 КУпАП, протокол складався не за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
Пізніше подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, повністю підтримав клопотання про закриття провадження у справі.
Суд заслухавши пояснення захисника, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ( ст. 280 КУпАП).
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 256 КУпАП містить вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, за змістом ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Протокол про адміністративне правопорушення №7848 від 19.06.2025 складений стосовно ОСОБА_1 , вимогам ст. 256 КУпАП не відповідає, у протоколі зазначено, що адміністративне правопорушення вчинено 06.06.2025 об 17:00:00 год. акт №7754/16-31-04-06-11/13961362 від 06.06.2025, 38340, Полтавська область, Миргородський район, с. Білоцерківка, вул. Лесі Українки, 28, у той час, коли за змістом правопорушення ОСОБА_1 інкримінується несвоєчасне подання декларації з екологічного податку, яка була подана 03.06.2025, з граничним строком подання 12.05.2025, відомостей про те, які саме протиправні дії були вчені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності саме 06.06.2025 о 17 год. 00 хв. матеріали справи не містять.
До протоколу про адміністративне правопорушення додана копія акту камеральної перевірки, який підписаний лише представником податкового органу. Будь-які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, у матеріалах справи відсутні.
У той же час захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокатом Цикаришвілі Б.Т. на адресу суду надано копію податкової декларації екологічного податку порядковий №1 звітна за 1 квартал 2025 року ПП «БІАГР», яка заповнена 11.04.2025 та додаток №1 до податкової декларації екологічного податку розрахунок №1 за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення від 11.04.2025, які містять відмітку про прийняття документу податковим органом (а.с. 27, 28). Згідно квитанції №2 податкова декларація екологічного податку за І квартал 2025 року ПП «БІАГР» подана 11.04.2025 о 15:07 та доставлена до районного рівня 3500 Північне МУ ДПС по роботі з ВПП 11.04.2025 в 14:44:19 ( а.с. 29).
За змістом статті 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016).
При цьому суд враховує, позицію Європейського суду з прав людини, щодо того, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення ЄСПЛ «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП поза розумним сумнівом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 163-1, 247, 251, 268, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Я.В. Прасол