01 вересня 2025 року
м. Київ
справа №990/5/23
адміністративне провадження №П/990/5/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В., Єзерова А.А., Бевзенка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,
представника позивача: Животова О.М.,
представника відповідача: Саввіна С.С.,
представника третьої особи: Онищука С.Б.,
розглянувши у закритому судовому засіданні заяву Служби безпеки України про поновлення пропущеного процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів справи №990/5/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування Указу в частині, -
11 січня 2023 року до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Президента України (далі - відповідач), у якій позивач просить
- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 19 жовтня 2022 року № 727/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію позиції 193 додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) стосовно ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2023 року клопотання ОСОБА_1 та Президента України про залучення третіх осіб у справі задоволено. Цією ж ухвалою Суд залучив до участі у справі Раду національної безпеки і оборони України (далі - РНБОУ), Службу безпеки України (далі - СБУ) як третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, а також встановив їм десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання пояснень щодо позову.
Копію вказаної вище ухвали СБУ отримала 03 березня 2023 року, відтак мала процесуальний строк для подання пояснень щодо позовної заяви до 13 березня 2023 року включно.
28 липня 2025 року СБУ подано до суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання СБУ додаткових доказів щодо позову, до якої додано пакет відповідних доказів.
У заяві заявник зазначає, що на СБУ відповідно до рішення РНБОУ від 19 жовтня 2022 року, введеного в дію Указом Президента України №727/2022, покладено обов'язок здійснювати моніторинг застосування санкцій. У зв'язку з виконанням цього обов'язку СБУ здійснювала збір та аналіз інформації щодо можливого ухилення від санкцій позивачем. Матеріали, що мають суттєве значення для вирішення справи (зокрема аналітичні висновки, протоколи огляду, копії інформаційних довідок, матеріали кримінального провадження №42022100000000128), отримані лише 18 липня 2025 року після надходження листа Національної поліції України від 16 липня 2025 року №105834/02-2025, яким надано дозвіл на їх розголошення. Раніше ці документи були об'єктивно недоступні, що підтверджується зазначеним листом та процесуальними обмеженнями. З огляду на викладене, причини пропуску процесуального строку є поважними, оскільки вони зумовлені незалежними від сторони обставинами.
В судовому засіданні 01 вересня 2025 року представники СБУ та відповідача підтримали вказану заяву про поновлення процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів справи. Представник позивача заперечував проти задоволення вказаної заяви СБУ, просив відмовити в задоволенні такої.
Вирішуючи заяву СБУ про поновлення процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів справи, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
Відповідно до статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.
Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дасть змогу третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази і надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Згідно із статтею 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Враховуючи наведені СБУ і окреслені вище обставини, через які третя особа не змогла реалізувати своє право на подання доказів для підтвердження правомірності своєї позиції у встановлений строк, Суд вважає за можливе задовольнити заяву СБУ в частині визнання поважними причини пропуску СБУ строку для подання до суду доказів та поновлення такого строку.
Що ж до заяви СБУ в частині приєднання доказів до матеріалів справи, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з поданих документів СБУ вбачається, що частина таких викладена іноземними мовами (російською, англійською) (том 4 а.с. 96-119, 121, 210, 212-218).
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Докази, які оцінюються в адміністративній справі, мають відповідати вимогам, передбаченим КАС України, зокрема статтями 73- 76 КАС України.
Письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за неможливе приєднати до матеріалів справи докази, оскільки частина документів викладена іноземними мовами, а тому в задоволенні заяви СБУ в частині приєднання доказів до матеріалів справи, що надійшли до Суду 28 липня 2025 року, слід відмовити.
Керуючись статтями 73- 76, 94, 121, 165, 167, 243, 248, 256 КАС України, Суд
Заяву Служби безпеки України задовольнити частково.
Визнати поважними причини пропуску Службою безпеки України строку для подання до суду доказів та поновити цей строк.
Відмовити у приєднанні до матеріалів справи №990/5/23 доказів, наданих Службою безпеки України, що надійшли до Верховного Суду 28 липня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Н.В. Коваленко
Л.В. Тацій
А.А. Єзеров
В.М. Бевзенко ,
Судді Верховного Суду