02 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10781/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2024, (суддя суду першої інстанції Новікова І.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №280/10781/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто в частині вимог з 19.07.2022 по 31.08.2023.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що проходячи військову службу позивач вважав, що норми описані в Конституції України є непорушними, що він захищений від свавілля з боку відповідача, що ІНФОРМАЦІЯ_2 діє виключно в нормах закону і не порушує право гарантоване Конституцією України на належне грошове забезпечення. Також, позивач зазначає, що згідно з приписами ст. 233 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених цією статтею, суд може поновити строк, в разі, якщо з моменту отримання повідомлення про нараховані суми минуло не більше 1 року. Позивач зазначає, що повідомлення про нараховані суми він отримав 09 листопада 2024 року, з позовом звернувся до суду 21 листопада 2024 року. Відтак, строк звернення до суду ним не порушено.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21 листопада 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення, позивачу за період з 29.01.2020 року по 31.08.2023 року, суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30 серпня 2017 року;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.08.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу суму грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 рік в розмірі окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, та на 01 січня 2022 року відповідно та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 25.11.2024 року позовну заяву залишено без руху, на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду.
09.12.2024 від позивача до суду надійшла заява, в якій позивач просить поновити йому строк звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що він не знав про порушення своїх прав, а як тільки дізнався одразу звернувся до суду з адміністративним позовом.
Повертаючи позовну заяву в частині позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом із порушенням строку, визначеного ст. 233 КЗпП України, поважних причин пропуску строку не навів, відтак позовна заява за період з 19.07.2022 по 31.08.2023 підлягає поверненню.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції з 19 липня 2022 року):
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
У постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 суд вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Як видно з матеріалів справи до спірних відносин, які виникли в 2022 році, суд першої інстанції правильно застосував норми ст. 233 КЗпП України (в редакції з 19.07.2022). Водночас, суд неправильно встановив початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом, пов'язавши момент початку перебігу строку звернення до суду з позовом із датою видачі позивачеві копії наказу звільнення з військової служби.
Натомість, як зазначає позивач, про нараховані та виплачені йому при звільненні суми грошового забезпечення він дізнався в листопаді 2024 року з відповіді відповідача на його звернення (лист від 24.10.2024 року). Вказане не спростовано матеріалами справи.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 було витребувано у відповідача інформацію чи було надане ОСОБА_1 письмове повідомлення про нараховані суми при звільнення. Витребувано копію повідомлення, з підтвердженням його отримання позивачем.
У відповідь на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив суд, що в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутнє письмове повідомлення про нараховані позивачеві грошові суми при звільненні.
При цьому, як видно з матеріалів справи, з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 21.11.2024, тобто із дотриманням строку встановленого ст. 233 КЗпП України з моменту отримання інформації про нараховані та виплачені суми (листопад 2024).
Вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1
Таким чином, з огляду на наведені обставини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи для суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року в адміністративній справі №280/10781/24 - скасувати та матеріали адміністративної справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя А.А. Щербак