Постанова від 03.09.2025 по справі 554/3630/25

Головуючий І інстанції: Яковенко Н.Л.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2025 р. Справа № 554/3630/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Міщенка Юрія Олексійовича на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 02.06.2025, по справі № 554/3630/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати постанову від 28.01.2025 року №110 в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за ч.3 ст.210 КУпАП.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу, у зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Не погодившись із зазначеною ухвалою представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до Ковпаківського районного суду м.Полтави.

На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 було було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за ч.3 ст.210 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2025 позивач звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.04.2025 позовну заяву передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки позивачу слід уточнити відповідача, до якого звертається з позовом, адресу свого місця проживання та надати до суду клопотання з обгрунтуванням пропуску строку звернення до суду, оскільки клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке надав позивач разом з позовом не є обґрунтованим.

29.05.2025 на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2025 представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків.

02.06.2025 ухвалою Київського районного суду м. Полтави позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу, у зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи зазначене рішення суд виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а тому наявні підстави, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України для повернення позовної заяви позивачеві. Також зазначив, що матеріали, які надійшли до суду 29.05.2025 за своїм змістом та суттю не відповідають вимогам, які передбачені нормами ст. 159-160 КАС України для позовної заяви, не містять виправлень недоліків, на які вказував суд.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Права та обов'язки учасників справи визначені у статті 44 КАС України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.7 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується постанова №110 за справою про адміністративне правопорушення від 28.01.2025 року, якою позивач притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за ч.3 ст.210 КУпАП.

Як вказує позивач у заяві про поновлення строку, поданій суду першої інстанції, вказану вище постанову він отримав 03.03.2025, після чого, 13.03.2025 звернувся до суду.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не надав оцінку зазначеним позивачем обставинам пропуску строку звернення до суду, не встановив з достовірністю, що вказані позивачем обставини не є поважними, а лише обмежився висновками про їх неповажність.

Стосовно не усунення такого недоліку позовної заяви як не зазначення місця проживання позивача, оскільки матеріали позовної заяви містять інформацію про адресу місця проживання в АДРЕСА_1 , коли за даними Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_2 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Полтави від 26.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, в тому числі, оскільки позивачу слід уточнити адресу свого місця проживання.

На виконання вимог ухвали суду від 26.05.2025 представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків, в який позивач уточнив своє місце проживання, вказавши зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_1 .

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений судом строк вимоги ухвали від 26.05.2025 не виконав, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунув.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки, відповідно до вищевикладеного, позивачем було виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху в частині уточнення адреси місця проживання у встановлений в ухвалі строк.

Також, залишаючи без руху апеляційну скаргу суд першої інстанції виходив з того, що позивачу слід уточнити відповідача, до якого звертається з позовом, враховуючи, що відповідачем може бути юридична особа.

Стосовно цього колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Пунктом 3 Положення № 154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Згідно з пунктом 7 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.

Частиною 4 статті 46 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з тим, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень може бути також орган державної влади без статусу юридичної особи, а також його посадова особа, якщо вони здійснюють публічно-владні функції.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За викладених обставин, колегія суддів вважає передчасним та необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Міщенка Юрія Олексійовича - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 02.06.2025 по справі № 554/3630/25 скасувати.

Адміністративну справу № 554/3630/25 направити до Київського районного суду м.Полтави для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло

Попередній документ
129944753
Наступний документ
129944755
Інформація про рішення:
№ рішення: 129944754
№ справи: 554/3630/25
Дата рішення: 03.09.2025
Дата публікації: 05.09.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (27.10.2025)
Дата надходження: 15.09.2025
Розклад засідань:
10.07.2025 00:00 Другий апеляційний адміністративний суд