Справа № 560/11469/25
іменем України
03 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позивач обґрунтовує свій позов тим, що свідоцтвом про хворобу № 7479 від 30.08.2024, затвердженого РВЛК підтверджується, що на підставі статті 2а графи ІІ Розкладу хвороб його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Вважає, що бездіяльність посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у перешкоджанні та затягуванні звільнення з військової служби за поданим 24.04.2025 шляхом надсилання рекомендованого листа з описом вкладення на адресу військової частини НОМЕР_1 рапортом, та відмова військової частини НОМЕР_1 у звільненні з військової служби позивача, відповідно пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є протиправною.
Ухвалою від 04.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
У відзиві відповідач зазначає, що Позивач самостійно залишив місце служби маючи тільки документ про непридатність, однак повністю проігнорував військову процедуру звільнення, військову дисципліну та свій військовий обов'язок, чим здійснив кримінальне правопорушення.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що позивач повністю підтримує свої позовні вимоги, вважає, що відповідач порушив його законне право на звільнення з військової служби.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
30 серпня 2024 року військово-лікарською комісією клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Військово-медичного клінічного центру Західного регіону за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2024 № 47/3 було проведено медичний огляд з метою визначення придатності позивача до військової служби.
Відповідно до Свідоцтва про хворобу № 7479 від 30.08.2024, на підставі статті 2а графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно Доповіді про самовільне залишення місця несення служби військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , молодшим сержантом ОСОБА_1 від 22.03.2025, 18.03.2025 встановлено відсутність ОСОБА_1 , який перебував у відрядженні в підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до Доповіді від 22.03.2025 розшукові заходи позитивних результатів не дали, в чому вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
24.04.2025 року позивачем подано рапорт, шляхом надсилання рекомендованого листа, до військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби на підставі пп. «б» п. 2 ч. 4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
На адвокатський запит представника позивача, Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь, якою повідомлено, що рапорт про звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 станом на дату надання відповіді був розглянутий Оперативним Командуванням «ЗАХІД», яке уповноважено давати своє погодження на звільнення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 . На підставі наказу Командуючого Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 14.02.2025 року №162-РС було погоджено звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 з військової служби, однак з огляду на той факт, що ОСОБА_1 в військовій частині з НОМЕР_3 03.2025 року рахується як самовільно залишивший військову частину НОМЕР_1 не може видати відповідний наказ на його звільнення за його відсутності. Для оформлення відповідного наказу на звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 йому потрібно особисто звернутись до військової частини НОМЕР_1 .
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Порядок звільнення з військової служби встановлений статтею 26 Закону №2232-ХІІ.
Відповідно до підпункту б пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану за станом здоров'я.
Згідно до частини 7 статті 26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке зокрема регулює відносини, що виникають у зв'язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби (далі Положення №1153/2008).
Згідно до пункту 242 Положення №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Згідно до пункту 9.1.4. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 300 від 16.07.1997 (далі Наказ №30), для приймання та здавання справ і посади встановлюються такі строки:
- командира військової частини - не більше 10 днів;
- заступника командира військової частини і з'єднання з тилу і їм відповідних посадових осіб - не більше 20 днів:
- начальника служби військової частини і з'єднання - не більше 15 днів;
- начальника клубу військової частини і з'єднання - не більше 15 днів;
- начальника складу, хлібозаводу (хлібопекарні) і їдальні - не більше 10 днів;
- начальника майстерні частини (з'єднання) - не більше 5 днів;
- командира і старшини підрозділу - не більше 5 днів;
- командира взводу - не більше 3 днів.
Строк приймання та здавання справ і посади рахується з моменту прибуття у військову частину (з'єднання) призначеної для прийому справ і посади особи.
Іншим посадовим особам строк приймання і здавання справ і посади визначається старшим начальником (але не більше 10 днів).
Відповідно до пункту 2.1.6. Інструкції з діловодства у Збройних Силах України затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 № 40, у Збройних Силах України створюються такі види документів: наказ, директива, розпорядження, бойовий наказ, бойове розпорядження, окреме доручення (доручення), рішення, протокол, положення, постанова, інструкція, історичний формуляр, формуляр, правила, план, звіт, доповідь, донесення, доручення, акт, звуко- та відеозаписи, програма, алгоритм, рапорт, заява, телефонограма, факсограма, службовий лист, довідка, методичні рекомендації, доповідна та пояснювальна записки, протокол, припис, посвідчення про відрядження, відпускний квиток, графік відпусток, обхідний лист та інші документи, розроблені в установленому порядку.
Обхідний лист документ, в якому зазначено структурні підрозділи, керівники яких мають засвідчити відсутність заборгованості військовослужбовця (працівника) перед ними.
Відповідно до пункту 30 розділу II Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, (в редакції від 20.11.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Інструкція №280) зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини здійснюється виключно на підставі наказів по стройовій частині.
Згідно до пункту 33 розділу II Інструкції № 280 (в редакції від 20.11.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Виключення із списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки: 1) військовослужбовців, звільнених з військової служби, призначених для проходження військової служби до інших військових частин (у тому числі ті, які в установленому порядку направлені для подальшого проходження військової служби навчання за кордон на строк понад один рік), зарахованих на навчання до військових навчальних закладів, обраних народними депутатами України, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, а також направлених для проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування),- з дня вибуття.
Відповідно до пункту 29 розділу ХII Інструкції №280 (в редакції від 20.11.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після затвердження висновку (постанови) військово-лікарської комісії про визнання військовослужбовців за станом здоров'я непридатними до військової служби, підготовка документів для звільнення військовослужбовців та виключення їх зі списків особового складу військових частин здійснюються службами персоналу військових частин, у списках особового складу яких вони перебувають, або службами персоналу вищих рівнів, кадрових центрів з урахуванням вимог Положення та цієї Інструкції. Витяги із наказів в електронній формі (у разі відсутності технічної можливості або, якщо передбачено надання тільки оригіналів паперових документів, також примірники витягів з наказів у паперовій формі) направляються до закладів охорони здоров'я (установ), у яких перебувають на лікуванні військовослужбовці, або до ТЦК та СП, зазначених в особистих рапортах військовослужбовців.
Згідно до пункту 25 розділу ХІІ Інструкції №280 (в редакції від 20.11.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, які виявили бажання особисто подати документи щодо оформлення звільнення з військової служби у зв'язку з непридатністю до військової служби за станом здоров'я за висновком (постановою) військово-лікарської комісії або щодо оформлення відпустки для лікування у зв'язку з хворобою, відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), направляються після проведення лікування із закладів охорони здоров'я (установ) до військових частин за місцем проходження служби до отримання ними поранень (контузій, травм або каліцтв), захворювань на підставі особистих рапортів.
Згідно до абзацу десятого пункту 29 розділу V Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, у разі звільнення військовослужбовців з військової служби у запас або відставку в особливий період, у їх власність дозволяється залишати видані предмети речового майна особистого користування та інвентарне майно, вказані у відповідних примітках до Норм забезпечення. Інше інвентарне майно здається на речовий склад військової частини.
Виходячи з аналізу положень наведеного законодавства, вбачається, що виключення зі списків особового складу військової частини відбувається виключно на підставі наказу, якому передує наказ про звільнення з військової служби. При цьому для виключення зі списків особового складу, військовослужбовець зобов'язаний подати рапорт про здачу справи та посади та відповідно здати усе наявне у нього військове (інвентарне) майно, яке за ним закріплене, після чого підписується обхідний лист.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивача визнано таким, що самовільно 18.03.2025 залишив військову частину НОМЕР_1 , а рапорт про звільнення подав 24.04.2025. Таким чином, позивачем не дотримано вищезазначених норм законодавства, які регулюють процедуру звільнення з військової служби.
З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку, що за умови відсутності позивача у розташуванні військової частини НОМЕР_1 його звільнення з військової служби (виключення зі списків) не вбачається можливим.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем вказаний обов'язок виконано.
Перевіряючи поведінку відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд висновує, що така вчинена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено, тому відсутні підстави для визнання такої протиправною, що свідчить про безпідставність першої позовної вимоги,у задоволенні якої слід відмовити.
Оскільки друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги, то також не підлягає до задоволення.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та висновки щодо кожної позовної вимоги, суд висновує про безпідставність позовних вимог в цілому, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Головуючий суддя П.І. Салюк