Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 вересня 2025 р. №520/17732/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.01.2025 за вих №1384-41386/К-09/8- 2000/25 про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до страхового стажу періодів роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 р. по 13.09.2007 р. та у зарахуванні заробітної плати при розрахунку пенсії за період з 01.11.1993 р. по 13.09.2007 р.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 26.12.2024 із врахуванням до страхового стажу періоду роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 р. по 13.09.2007 р. та із врахуванням сум заробітної плати для обчислення її пенсії за період з 01.11.1993 р. по 13.09.2007 р., відповідно до довідок №№358, 359, 360, 361, 362, 363 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 р. по 13.09.2007 р. та у зарахуванні заробітної плати при розрахунку пенсії за період з 01.11.1993 р. по 13.09.2007 р.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 року по справі відкрито спрощене провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що 07.11.2023 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004, та зміною заробітку за період 60 місяців до 01.07.2000 р. та надала довідки №358, 359, 360, 361, 362, 363 від 29.05.2023, видані Акціонерним товариством Новоїйський гірничо- металургійний комбінат Зарафшанське управління будівництва (Республіка Узбекистан).
Рішенням від 10.11.2023 №204750016175 Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, з підстав відсутності підтвердження довідок первинними документами та відсутній акт перевірки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 по справі №520/4910/24 скасовано рішення №204750016175 від 10.11.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії позивачу на підставі довідок №№358, 359, 360, 361 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум заробітної плати відповідно до довідок № №358, 359, 360, 361 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва з 07.11.2023.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії у порядку, встановленому судовим рішенням.
Проте, при аналізі розрахунку стажу та заробітної плати позивачкою було встановлено, що до страхового стажу не враховано період роботи в Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007, а також при розрахунку пенсії не враховано заробітну плату позивачки за період з 01.07.2000 по 13.09.2007.
26.12.2024 року ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з метою врахування до страхового стажу періоду роботи в Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007 та сум заробітної плати для розрахунку пенсії за період з 01.07.2000 по 13.09.2007.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, яке було оформлене Листом від 14.01.2025 за вих №1384-41386/К-09/8-2000/25, було відмовлено позивачу у врахуванні до страхового стажу періоду роботи в Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007, оскільки відсутні дані у Реєстрі застрахованих осіб про сплату страхових внесків.
Також було відмовлено у врахуванні заробітної плати для розрахунку пенсії за період з 01.07.2000 по 13.09.2007, так як відсутні дані у Реєстрі застрахованих осіб про сплату страхових внесків. Відповідач обґрунтовує свої дії тим, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 по справі №520/4910/24 не зобов'язано відповідача врахувати при розрахунку пенсії суми заробітної плати, які зазначені у довідках про заробітну плату за період з 01.07.2000 по 13.09.2007.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із п. 1 ч. ч. 1,3 ст. 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058-ІV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Відповідно доч. 1 ст. 20 Закону № 1058-ІV,страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно ізч. 20 ст. 20 Закону № 1058-ІV,страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Таким чином, із урахуванням вищевикладених норм законодавства, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 20 Закону № 1058-ІV визначено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно дост. 106 Закону № 1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 144/669/17 .
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.»
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.01.2004 р. по 13.09.2007 р. не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
При вирішенні справи суд враховує правовий висновок викладеній у постанові Верховного Суду від 30.12.2021 у справі №348/1249/17.
Крім того судом встановлено, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 по справі №520/4910/24 скасовано рішення №204750016175 від 10.11.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії позивачу на підставі довідок №№358, 359, 360, 361 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва.
Та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум заробітної плати відповідно до довідок № №358, 359, 360, 361 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва з 07.11.2023.
Однак відповідач виконуючи це рішення повторно відмовив позивачу у врахуванні до страхового стажу періоду роботи в Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007, з підстав відсутності відсутні даних у Реєстрі застрахованих осіб про сплату страхових внесків.
Водночас, розглядаючи справу №520/4910/24 суд вже надавав оцінку твердженням відповідача про неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки, та з посиланням на постанову від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховного Суду вказав, що надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
За таких підстав суд приходить до висновку, що повторно відмовляючи позивачці у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 р. по 13.09.2007 р. та із врахуванням сум заробітної плати для обчислення її пенсії за період з 01.11.1993 р. по 13.09.2007 р., відповідно до довідок №№358, 359, 360, 361, 362, 363 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва відповідач діяв протиправно, а отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.01.2025 за вих №1384-41386/К-09/8- 2000/25 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд зауважує, що позивач намагається реалізувати своє конституційне право на пенсію вже майже два роки, що наявність у неї такого права було підтверджено судовим рішенням у справі №520/4910/24, яке набрало законної сили, але, не зважаючи на це, реалізація такого права так і не відбулася - пенсія позивачу до теперішнього часу не перерахована.
Отже, обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень п. 2, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності субєкта владних повноважень протиправною та зобовязання вчинити певні дії.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобовязати відповідача - субєкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права субєкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається з п. 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 245 КАС України.
При цьому, аналіз зазначених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.
У спірних правовідносинах право позивача на пенсію кореспондує обов'язок відповідача прийняти відповідне рішення та вчинити такі дії.
У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у тому числі шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями п. 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 245 КАС України.
Стосовно дискреційних повноважень, суд зазначає, що такими є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним. Отже, у такому випадку буде відсутнім факт невиконання обов'язку та, відповідно, факт порушення прав позивача.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Суд зауважує, що суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 року, "Фадєєва проти Росії" (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, "Кумпене і Мазере проти Румунії" (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах вже двічі реалізував свої дискреційні владні повноваження, прийнявши рішення про відмову, через що зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії є належним способом захисту прав позивача.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.01.2025 за вих №1384-41386/К-09/8- 2000/25 про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до страхового стажу періодів роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 р. по 13.09.2007 р. та у зарахуванні заробітної плати при розрахунку пенсії за період з 01.11.1993 р. по 13.09.2007 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 26.12.2024 із врахуванням до страхового стажу періоду роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 р. по 13.09.2007 р. та із врахуванням сум заробітної плати для обчислення її пенсії за період з 01.11.1993 р. по 13.09.2007 р., відповідно до довідок №№358, 359, 360, 361, 362, 363 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 03.09.2025.
Суддя Бідонько А.В.