справа№ 380/6818/25
з питань відводу
03 вересня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові заяву представника позивача про відвід судді Мартинюка В.Я. у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) звернувся в суд з позовом до Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1), в якому просить зобов'язати визнати право постійного користування земельною ділянкою №17 площею 0,1 га, що знаходиться в м.Львові по вул. Абхазькій в споживчому кооперативі "Геофізик" з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва з координатами кутів повороту в СК63: 5518873,10 - 1339346,28; 5518846,79 - 1339344,72; 5518855,38 - 1339307,50; 5518881,71 - 1339308,34.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Мартинюка В.Я. від 24.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою від 22.08.2025 суд, з метою повного та всебічного дослідження усіх обставин у справі, вирішив розглянути справу в порядку загального позовного провадження та призначив у справі підготовче засідання на 08.09.2025.
Від позивача 29.08.2025 надійшла заява про відвід судді Мартинюка В.Я.. Заява мотивована тим, що після скасування Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 про відмову у відкритті провадження суддя Мартинюк В.Я. повинен був взяти самовідвід, однак цього не зробив. Така дія судді є підставою для сумніву в неупередженості та об'єктивності судді Мартинюка В.Я.
Суддя Мартинюк В.Я. дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому ухвалою від 02.09.2025 заяву про відвід судді Мартинюка В.Я. передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для вирішення питання про відвід судді Мартинюка В.Я., 02.09.2025 визначено головуючого суддю Кузана Р.І.
Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 КАС України, згідно з ч.ч.1-3 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
У відповідності до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим.
Як на підставу відводу представник позивача вказує на обставини, які не передбачені ч. 1 ст. 36 КАС України та не підтвердженні жодними доказами.
Проаналізувавши викладені в заяві позивача доводи суд приходить висновку, що такі стосуються процесуальних дій судді, носять оціночний характер і не можуть слугувати доказами упередженості судді при розгляді адміністративної справи №380/6818/25. Крім цього, вказана заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Мартинюка В.Я. у розгляді цієї справи відповідно до ст.36 КАС України.
При вирішенні питання про відвід судді суд враховує практику Європейського суду з прав людини.
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» від 17.07.1997, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013, «для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (2) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності.
Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії».
При вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» від 07.08.1996).
З огляду на наведене суд вважає, що заява позивача про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Мартинюка В.Я. від розгляду адміністративної справи 380/6818/25 є необґрунтованою, а тому в задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 243, 248, 250, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
у задоволенні заяви позивача про відвід судді Мартинюка В.Я. у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.І. Кузан