03 вересня 2025 рокусправа № 380/16150/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» (79026, м. Львів, вул. Окружна, 57А, кім. 417, ЄДРПОУ 41076013) до Житомирської митниці (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 25, ЄДРПОУ 44005610) про визнання відмови протиправною, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» до Житомирської митниці, у якій просить суд:
- визнати протиправною відмову Житомирської митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновків про повернення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЗТ-Україна» (код ЄДРПОУ 41076013) надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяв № № ЖМ/202507/1 від 14.07.25, ЖМ/202507/2 від 15.07.25, ЖМ/202507/3 від 15.07.25, ЖМ/202507/4 від 14.07.25, ЖМ/202507/5 від 14.07.25, ЖМ/202507/6 від 14.07.25, ЖМ/202507/7 від 14.07.25, ЖМ/202507/8 від 14.07.25, ЖМ/202507/9 від 14.07.25, ЖМ/202507/10 від 14.07.25, ЖМ/202507/11 від 14.07.25, ЖМ/202507/12 від 14.07.25, ЖМ/202507/13 від 14.07.25, ЖМ/202507/14 від 14.07.25, ЖМ/202507/15 від 14.07.25;
- зобов'язати Житомирську митницю (код ЄДРПОУ ВП: 44005610) підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновки про повернення ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЗТ-Україна» (код ЄДРПОУ 41076013) надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 1 450 236,83 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят тисяч двісті тридцять шість гривень 83 копійки) відповідно до поданих заяв, з яких: 11 335,42 грн. за заявою ЖМ/202507/1 від 14.07.2025, 27 736,03 грн. за заявою ЖМ/202507/2 від 15.07.2025, 150 694,34 грн. за заявою ЖМ/202507/3 від 15.07.2025, 9 609,03 грн. за заявою ЖМ/202507/4 від 14.07.2025, 9 855,55 грн. за заявою ЖМ/202507/5 від 14.07.2025, 5 081,84 грн. за заявою ЖМ/202507/6 від 14.07.2025, 38 566,62 грн. за заявою ЖМ/202507/7 від 14.07.2025, 2 937,64 грн. за заявою ЖМ/202507/8 від 14.07.2025, 18 260,86 грн. за заявою ЖМ/202507/9 від 14.07.2025, 10 020,95 грн. за заявою ЖМ/202507/10 від 14.07.2025, 183 160,25 грн. за заявою ЖМ/202507/11 від 14.07.2025, 38 062,52 грн. за заявою ЖМ/202507/12 від 14.07.2025, 8 805,02 грн. за заявою ЖМ/202507/13 від 14.07.2025, 32 991,48 грн. за заявою ЖМ/202507/14 від 14.07.2025, 903 119,28 грн. за заявою ЖМ/202507/15 від 14.07.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство звернулось до митниці з заявами, в яких просило повернути надміру сплачені кошти на загальну суму 1 450 236,83 грн. Житомирська митниця направила товариству лист від 28.07.2025 №7.19-1/15-01/13/6117, яким відмовила у поверненні надмірно сплачених коштів. Відмова відповідача обґрунтована тим, що у заявах товариством зазначено тимчасові митні декларацій оформлені у період з 25.08.2020 по 03.02.2022, додаткові митні декларації - у період з 03.12.2020 по 18.02.2022, а відтак товариством не дотримано вимоги Податкового та Митного кодексів України в частині строку подачі заяви про повернення надміру сплаченої суми митних платежів. Пославшись на пропуск Товариством 1095-денного строку, відповідач залишив поза увагою положення п.52-2 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Оскільки перебіг 1095-денного строку зупинявся на період з 18.03.2020 по 31.07.2023 року (останній день місяця в якому завершилася дія карантину), відмова митного органу у поверненні надмірно сплачених митних платежів з огляду на пропуск позивачем 1095-денного строку є протиправною, а 1095-денний термін на звернення із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів не сплив дотепер, та його закінчення за найдавнішою митною декларацією №UA100630/2020/623805 від 03.12.2020 припадає на 2026 рік. Враховуючи зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачем заяви про повернення надміру сплачених митних платежів подані в межах 1095 днів, визначених п. 43.3 ст. 43 ПК України. Строк на звернення із заявою позивачем не пропущено. Вважає протиправною відмову відповідача, яка оформлена листом від 28.07.2025 №7.19-1/15¬01/13/6117. Просив позов задовольнити.
Ухвалою судді від 8.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.
Відповідач у своїх запереченнях вказує, що за час періоду друга половина 2021 року - перша третина 2022 року виникла сума коштів, які підлягають поверненню на користь ТОВ «БЗТ-Україна» з державного бюджету як надміру сплачені митні платежі. 14 та 15 липня 2025 ТзОВ «БЗТ-Україна» подало до Житомирської митниці 15 заяв про повернення з Державного бюджету України надміру сплачених сум митних платежів. За результатами розгляду заяв митниця надала товариству відповідь про відмову у поверненні митних платежів. Зазначає, що між позивачем та відповідачем склались правовідносини щодо існування суми надміру сплачених митних платежів у сумі 1450236,83грн та необхідності повернення цих надміру сплачених митних платежів з державного бюджету ТОВ «БЗТ-Україна». Повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Житомирська митниця вважає, що посилання позивача на Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким було зупинено перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, в даному випадку є недоречним, оскільки стаття 102 ПК України регулює саме податкові питання, а відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством (ст.9 Податкового кодексу України). Отже, Житомирською митницею правомірно було відмовлено позивачу у задоволенні його заяв про повернення надміру сплачених митних платежів. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ «БЗТ-Україна» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 41076013 та з 11.07.2017 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області як платник податків. Адреса місцезнаходження: 79029, Львівська область, місто Львів, вул. Окружна, 57А, к.417. Основним видом економічної діяльності позивача є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
Протягом 2020-2022 років ТОВ «БЗТ-Україна» здійснювало діяльність з імпортування нафтопродуктів та заявляло їх до митного оформлення шляхом подання митних декларацій по типу ТФ (тимчасова митна декларація) на товари, ціна яких визначається за встановленою формулою.
Зокрема, позивачем з метою митного оформлення товару подано тимчасові митні декларації: 19.12.2021 № UA101110/2021/023074; від 25.08.2020 № UA100630/2020/615711; від 20.03.2021№ UA100630/2021/085031; від 20.03.2021№ UA100630/2021/086627; від 12.04.2021 № UA100630/2021/086629; від 21.05.2021 № UA100630/2021/089799; від 17.07.2021№ UA101110/2021/002048; від 31.07.2021 № UA101110/2021/004030; від 23.08.2021 № UA101110/2021/006645; від 25.10.2021 № UA101110/2021/015003; від 29.09.2021 № UA101070/2021/008507; від 29.09.2021 № UA101070/2021/012487; від 18.11.2021 № UA101110/2021/018594; від 16.12.2021 № UA101110/2021/022657; від 03.02.2022 № UA101070/2022/001998, за якими сплачено відповідні митні платежі за попередньо визначеною митною вартістю імпортованого товару.
За вказаною процедурою декларування ціна в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідома. Завершення митного оформлення здійснюється шляхом подання кінцевих декларацій із зазначенням точних відомостей про товари.
Надалі, після фактичного перевезення товару, позивачем оформлено та подано через електронний кабінет митні декларації по типу ДТ (додаткова декларація до тимчасової декларації). Зокрема, позивачем подано до митного органу додаткові митні декларації: від 18.02.2022 № UA101110/2022/004870; від 03.12.2020 № UA100630/2020/623805; від 08.06.2021 № UA100630/2021/091457; від 07.07.2021 № UA101070/2021/000591; від 07.07.2021 № UA101070/2021/000589; від 20.07.2021 № UA101070/2021/001853; від 04.10.2021 № UA101110/2021/012156; від 07.10.2021 № UA101110/2021/012513; від 10.11.2021 № UA101110/2021/017390; від 16.12.2021 № UA101110/2021/022528; від 22.12.2021 № UA101070/2021/014526; від 09.02.2022 № UA101070/2022/002324; від 10.02.2022 № UA101110/2022/003940; від 15.02.2022 № UA101110/2022/004525; від 17.02.2022 № UA101070/2022/002813. Копії вказаних митних декларацій долучено до матеріалів справи.
Зі змісту вказаних митних декларацій типу ТФ та типу ДТ суд встановив, що в графі 9 цих митних декларацій ТОВ «БЗТ-Україна» вказане як «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання».
У зв'язку із тим, що кінцеві ціни за імпортовані нафтопродукти виявились нижчими, в додаткових митних деклараціях позивачем відображено суму надміру сплачених митних платежів на загальну суму 1 450 236,83грн.
З огляду на викладене, ТОВ «БЗТ-Україна» в особі ліквідатора ТОВ «БЗТ-Україна» арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича звернулось до митного органу із 15 заявами про повернення надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 1 450 236,83 грн за митними деклараціями згідно з переліком та додатками, долученими до заяв. Зокрема, за заявою № ЖМ/202507/1 від 14.07.2025 - про повернення 11 335,42 грн; за заявою № ЖМ/202507/2 від 15.07.2025 - про повернення 27 736,03 грн; за заявою № ЖМ/202507/3 від 15.07.2025 - про повернення 150 694,34 грн; за заявою № ЖМ/202507/4 від 14.07.2025 - про повернення 9 609,03 грн; за заявою № ЖМ/202507/5 від 14.07.2025 - про повернення 9 855,55 грн; за заявою № ЖМ/202507/6 від 14.07.2025 - про повернення 5 081,84 грн; за заявою № ЖМ/202507/7 від 14.07.2025 - про повернення 38 566,62 грн; за заявою № ЖМ/202507/8 від 14.07.2025 - про повернення 2 937,64 грн; № ЖМ/202507/9 від 14.07.2025 - про повернення 18 260,86 грн; № ЖМ/202507/10 від 14.07.2025 - про повернення 10 020,95 грн.; за заявою № ЖМ/202507/11 від 14.07.2025 - про повернення 183 160,25 грн; за заявою № ЖМ/202507/12 від 14.07.2025 - про повернення 38 062,52 грн; за заявою № ЖМ/202507/13 від 14.07.2025 - про повернення 8 805,02 грн; за заявою № ЖМ/202507/14 від 14.07.2025 - про повернення 32 991,48 грн.; за заявою № ЖМ/202507/15 від 14.07.2025 - про повернення 903 119,28 грн, відповідно.
Суд перевірив повноваження ліквідатора ТОВ «БЗТ-Україна» арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича під час звернення до відповідача із 15 заявами про повернення надміру сплачених митних платежів та встановив, що Постановою Господарського суду Львівської області від 18.02.2025 року у справі № 914/2773/24 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ «БЗТ-Україна», призначено ліквідатором ТОВ «БЗТ-Україна» арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 159 видане 31.01.2013 Міністерством юстиції України; адреса: а/с 2434, м. Львів, 79057).
Відповідно до ч.1 ст. 59 Кодексу України процедур банкрутства із дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Відповідно до ч.1 ст. 61 Кодексу України процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені КУПБ.
Таким чином, з 18.02.2025 арбітражний керуючий ОСОБА_1 виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, який в силу положень ч. 1 ст. 13 Кодексу України процедур банкрутства є незалежним та діє в інтересах кредиторів Товариства, якими є виключно юридичні та фізичні особи - резиденти України.
Житомирська митниця надіслала ліквідатору ТОВ «БЗТ-Україна» лист від 28.07.2025 №7.19-1/15-01/13/6117, яким повідомила позивача, що відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, повернення надміру сплачених митних платежів здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
В листі відповідач вказав, що митне оформлення зазначених у вищевказаних заявах зазначено тимчасові митні декларації оформлені у період з 25.08.2020 по 03.02.2022, додаткові митні декларації - у період з 03.12.2020 по 18.02.2022. Отже, граничний строк для подання заяви щодо повернення коштів завершився. Відтак, Житомирською митницею відмовлено у поверненні надміру сплачених коштів.
Не погоджуючись з такими діями відповідача ТОВ «БЗТ-Україна» звернулось до суду з вказаним позовом.
Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин підтверджується наявними у справі доказами та не заперечується сторонами.
Суд враховує, що відповідач не заперечує факту сплати позивачем до бюджету митних платежів під час митного оформлення імпортованого товару, а також сам розмір надміру сплачених позивачем митних платежів. Спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідача в поверненні позивачу надміру сплачених при імпортуванні нафтопродуктів митних платежів в сумі 1 450 236,83 грн. у зв'язку з пропуском строку подання заяв про повернення таких. Відповідач вважає, що позивач пропустив встановлений законодавством 1095-ти денний строк на повернення надміру сплачених до бюджету платежів.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Відповідно до пп. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.
Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статись помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.
Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (Пункт 43.1 статті 43).
Статтею 301 МК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата. Повернення не здійснюється: якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Згідно з пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Пункт 43.5 статті 43 Податкового кодексу України визначає, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку. (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу України).
Наказом Міністерства Фінансів України від 18.07.2017 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів № 643 (далі - Порядок №643).
Вказаний Порядок визначає процедури під час повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.
Відповідно до пунктів 3-5, 8 Розділу ІІІ Порядку № 643, у заяві зазначаються:
1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені;
2) причини виникнення такої суми коштів;
3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
4) напрям(и) перерахування суми коштів:
а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;
б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);
в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:
на депозитний рахунок 3734;
на депозитний рахунок 3734 іншої митниці;
на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);
г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;
5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Відповідно до пп. 6, 7 Порядку №643, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу. Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
Системний аналіз статей 301 МК України та 43 Податкового кодексу України, приписів розділу ІІІ Порядку № 643 дає підстави для висновку, що контролюючий орган повинен підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 21.04.2021 по справі №814/1214/16, від 25.05.2023 по справі №520/5061/2020.
Згідно з п. 8 Порядку №643 у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.
Отже, відповідно до Порядку № 643, виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні відповідного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних та інших платежів, передбачений пунктом 11 розділу ІІІ цього Порядку, зокрема, такими підставами є: невиконання вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.
Перевіряючи рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, зокрема, має перевірити чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач у встановленому законодавством порядку звернувся до митниці з заявами про повернення надміру сплачених коштів. Зокрема, за заявою № ЖМ/202507/1 від 14.07.2025 - про повернення 11 335,42 грн.; за заявою № ЖМ/202507/2 від 15.07.2025 - про повернення 27 736,03 грн.; за заявою № ЖМ/202507/3 від 15.07.2025 - про повернення 150 694,34 грн.; за заявою № ЖМ/202507/4 від 14.07.2025 - про повернення 9 609,03 грн.; за заявою № ЖМ/202507/5 від 14.07.2025 - про повернення 9 855,55 грн.; за заявою № ЖМ/202507/6 від 14.07.2025 - про повернення 5 081,84 грн.; за заявою № ЖМ/202507/7 від 14.07.2025 - про повернення 38 566,62 грн.; за заявою № ЖМ/202507/8 від 14.07.2025 - про повернення 2 937,64 грн.; № ЖМ/202507/9 від 14.07.2025 - про повернення 18 260,86 грн.; № ЖМ/202507/10 від 14.07.2025 - про повернення 10 020,95 грн.; за заявою № ЖМ/202507/11 від 14.07.2025 - про повернення 183 160,25 грн.; за заявою № ЖМ/202507/12 від 14.07.2025 - про повернення 38 062,52 грн.; за заявою № ЖМ/202507/13 від 14.07.2025 - про повернення 8 805,02 грн.; за заявою № ЖМ/202507/14 від 14.07.2025 - про повернення 32 991,48 грн.; за заявою № ЖМ/202507/15 від 14.07.2025 - про повернення 903 119,28 грн.
Щодо доводів відповідача про те, що граничний строк для подання заяви щодо повернення коштів завершився, оскільки митне оформлення зазначених у вищевказаних заявах зазначено тимчасові митні декларації оформлені у період з 25.08.2020 по 03.02.2022, додаткові митні декларації - у період з 03.12.2020 по 18.02.2022, суд зазначає таке.
Розділом ІІІ Порядку №643 передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
Аналогічного змісту норма викладена в п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.
Верховний Суд у постановах від 18.06.2019 у справі № 826/3490/18 та від 27.04.2020 у справі № 640/7371/19 сформував висновок, відповідно до якого датою виникнення надміру сплаченої суми в розумінні пункту 43.3 статті 43 ПК України вважається саме дата подання податкової декларації за звітний період, а не дата фактичного перерахування авансових внесків до Державного бюджету (дата відповідних платіжних доручень).
З матеріалів справи суд встановив, що сума надміру сплачених позивачем митних платежів, що є предметом спору у цій справі, визначена позивачем в поданих митному органу додаткових митних деклараціях від 18.02.2022, 03.12.2020, 08.06.2021, 08.06.2021, 07.07.2021, 20.07.2021, 04.10.2021, 07.10.2021, 10.11.2021, 16.12.2021, 22.12.2021, 09.02.2022, 10.02.2022, 15.02.2022, 17.02.2022.
Відповідно до пункту 9.2. статті 9 ПК України відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 301 Митного кодексу України вказано, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Враховуючи положення статті 301 Митного кодексу, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України врегульовано, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Крім того, пунктом 102.5 ст. 102 ПК України встановлено строки подачі заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
Позивач 14.07.2025 та 15.07.2025 звернувся із заявами про повернення надміру сплачених сум митних платежів.
Суд враховує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 52-5.
Відповідно до абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами в абзаці десятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності з 17 березня 2022 року) статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
В подальшому пункт 102.9 статті 102 виключено на підставі Закону № 3219-IX від 30 червня 2023 року, який набрав чинності 01 серпня 2023 року.
Отже, в період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, строк давності, передбачений статтею 102 Податкового кодексу України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - у зв'язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Подібний правовий висновок щодо застосування положень статті 102 ПК України викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №240/34220/22.
З урахуванням вказаних норм законодавства щодо зупинення строку давності, передбаченого статтею 102 ПК України, суд дійшов висновку, що позивачем подано заяву про повернення надміру сплачених митних платежів в межах визначених законодавством строків, а тому відмова відповідача у задоволенні заяви позивача з цих підстав є необґрунтованою.
Суд також враховує, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2024 відкрито провадження у справі №914/2773/24 про банкрутство ТОВ «БЗТ-Україна».
Згідно з частиною першою статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства із дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Постановою суду від 18.02.2025 у справі №914/2773/24 ТОВ «БЗТ-Україна» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ «БЗТ-Україна» призначено арбітражного керуючого Пурія Р. П. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 159 видане 31.01.2013 Міністерством юстиції України; адреса: а/с 2434, м. Львів, 79057).
Цією ж постановою скасовано всі арешти, накладені на майно ТОВ «БЗТ-Україна» чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном ТОВ «БЗТ-Україна» не допускається.
18.02.2025 на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду оприлюднено повідомлення про визнання ТОВ «БЗТ-Україна» (код за ЄДРПОУ: 41076013, адреса: вул. Окружна, буд. 57А, кім. 417, м. Львів, 79029) банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені КУПБ.
Згідно з частиною першою статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Тому, надміру сплачені митні платежі є активом боржника у справі про банкрутство (яким є позивач), який підлягає включенню в ліквідаційну масу і повинні бути спрямовані на погашення вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 908/1671/16, від 08.12.2021 у справі №911/2498/18.
Таким чином, у разі повернення позивачу з бюджету надміру сплачених ним митних платежів, такі кошти не можуть бути використані учасниками ТОВ «БЗТ-Україна», а включаються до складу ліквідаційної маси та будуть розподілені між кредиторами та на оплату заборгованості по заробітній платі.
Водночас, позивач підтвердив факт надмірної сплати коштів, у зв'язку з чим у митниці виник обов'язок скласти відповідний висновок з направленням його до органу Держказначейства для виконання.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.05.2019 у справі №810/1941/16.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не виконав процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на нього вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком № 643, безпідставно проігнорувавши обов'язок у підготовці відповідного висновку з метою повернення позивачу надміру сплачених платежів. А тому, з урахуванням норм статей 9 та 245 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Повернення помилково та/або надміру сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
Водночас, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 28.01.2020 у справі №815/4804/16, від 28.02.2019 у справі №826/4987/16.
Враховуючи те, що митним органом за результатами отриманої заяви позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком № 643, а тому наявні підстави для зобов'язання останньої їх вчинити.
Окрім того, слід зазначити, що у даному випадку, відповідач не наділений правом свободи розсуду (дискрецією) у вирішенні питання щодо повернення позивачеві надміру сплачених до бюджету митних платежів у розмірі 1 450 236,83 грн, оскільки судом встановлена бездіяльність відповідача у не поверненні таких коштів. Відтак, належним і ефективним способом захисту порушеного права є саме спонукання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити такі дії, що є дотриманням гарантій того, що таке остаточне рішення суду буде виконане у відповідності до вимог ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Щодо доводів відповідача про розмір судового збору, що підлягав сплаті під час подання позовної заяви суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 1 450 236,83 грн, таким чином, судовий збір, за подання позову у цій справі становить 21 753,55 грн (1,5% від 1 450 236,83 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за подання позовної заяви у цій справі позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 17 402 грн (21 753,55 грн * 0,8).
Позивач до позовної заяви долучив квитанцію про сплату судового збору у розмірі 17 402,00грн.
Отже, доводи відповідача на те, що позивач мав оплатити судовий збір в розмірі 4844,80 грн (3028х2х0,8) є помилковими, а позивачем вірно обраховано та сплачено суму судового збору за подання до суду позовної заяви в цій справі.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 17 402,84 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Житомирської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 44005610) щодо підготовки та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» (код ЄДРПОУ 41076013) надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяв № ЖМ/202507/1 від 14.07.25, ЖМ/202507/2 від 15.07.25, ЖМ/202507/3 від 15.07.25, ЖМ/202507/4 від 14.07.25, ЖМ/202507/5 від 14.07.25, ЖМ/202507/6 від 14.07.25, ЖМ/202507/7 від 14.07.25, ЖМ/202507/8 від 14.07.25, ЖМ/202507/9 від 14.07.25, ЖМ/202507/10 від 14.07.25, ЖМ/202507/11 від 14.07.25, ЖМ/202507/12 від 14.07.25, ЖМ/202507/13 від 14.07.25, ЖМ/202507/14 від 14.07.25, ЖМ/202507/15 від 14.07.25.
Зобов'язати Житомирську митницю (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 25, ЄДРПОУ ВП: 44005610) підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновки про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» (79029, м. Львів, вулиця Окружна, будинок 57А, кімната 417; код ЄДРПОУ 41076013) надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 1 450 236,83 грн (один мільйон чотириста п'ятдесят тисяч двісті тридцять шість гривень 83 копійки) відповідно до поданих заяв, з яких: 11 335,42 грн за заявою ЖМ/202507/1 від 14.07.2025, 27 736,03 грн за заявою ЖМ/202507/2 від 15.07.2025, 150 694,34 грн за заявою ЖМ/202507/3 від 15.07.2025, 9 609,03 грн. за заявою ЖМ/202507/4 від 14.07.2025, 9 855,55 грн за заявою ЖМ/202507/5 від 14.07.2025, 5 081,84 грн за заявою ЖМ/202507/6 від 14.07.2025, 38 566,62 грн за заявою ЖМ/202507/7 від 14.07.2025, 2 937,64 грн за заявою ЖМ/202507/8 від 14.07.2025, 18 260,86 грн за заявою ЖМ/202507/9 від 14.07.2025, 10 020,95 грн за заявою ЖМ/202507/10 від 14.07.2025, 183 160,25 грн за заявою ЖМ/202507/11 від 14.07.2025, 38 062,52 грн за заявою ЖМ/202507/12 від 14.07.2025, 8 805,02 грн за заявою ЖМ/202507/13 від 14.07.2025, 32 991,48 грн. за заявою ЖМ/202507/14 від 14.07.2025, 903 119,28 грн за заявою ЖМ/202507/15 від 14.07.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 25, ЄДРПОУ ВП: 44005610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» (79029, м. Львів, вулиця Окружна, будинок 57А, кімната 417; код ЄДРПОУ 41076013) 17 402,00 грн сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович