03 вересня 2025 рокусправа № 380/24127/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, а саме - Акт № 432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті військовослужбовців, в тому числі солдата ОСОБА_2 ), що стався 22 листопада 2022 року близько 09 год 00 хв. форми Нвс-5, затверджений начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09.10.2024 і Акт № 432/02-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті військовослужбовців, в тому числі солдата ОСОБА_2 ), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби, затверджений Начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09.10.2024 форми НПвс;
- зобов'язати відповідача скласти інші Акти відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 199 від 22.06.2016, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.2016 за № 574/28704 про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 під час виконання ним обов'язків військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що син Позивачки - військовослужбовець Державної прикордонної служби України, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при виконанні військового обов'язку із захисту Батьківщини на території Донецької області внаслідок бойових дій загинув. На той час він був прикомандирований до прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В довідці про причину смерті від 24.11.2022 року зазначено, що причиною його смерті стала вибухова травма внаслідок військових дій. В лікарському свідоцтві про смерть № 7092 від 24.11.2022 зазначено, що смерть настала в зоні бойових дій, ушкодження настало внаслідок воєнних операцій, причина смерті встановлена судово-медичним експертом, до смерті призвели грубе порушення анатомічної цілісності тіла, інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла, вибухової травми, ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків, зазначено, що травма відбулася в зоні бойових дій.
Згідно відповіді на адвокатський запит начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 32/6599-23 від 19.09.2023 солдат ОСОБА_3 виконував бойові завдання щодо захисту територіальної цілісності України та відсічі збройній агресії російської федерації в районі н.п.Майдан Донецької області. Указом Президента України за № 375/2023 від 7 липня 2023 року за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові солдат Врубель нагороджений орденом «За мужність» Ш ступеня посмертно.
Повідомляє, що протягом 2023 року позивачка неодноразово зверталася до відповідача з метою отримання акта службового розслідування про причини смерті її сина, тому що такий документ потрібний для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.ст.16, 16-1, 16-2 закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», однак, відповідач не надавав такого акту.
Лише на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі №380/23363/23 відповідач 08 листопада 2024 року вручив позивачці Акт № 432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті), що стався 22 листопада 2022 року близько 09 год 00 хв. Форми Нвс-5, затверджений начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09.10.2024 (в подальшому - Акт № 432) і Акт №432/02-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби, затверджений Начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09.10.2024 форми НПвс (в подальшому - Акт № 432/02).
При цьому, позивачка не погоджується з висновками, викладеними у вищевказаних актах, оскільки в таких зазначено, що нещасний випадок, який мав місце 22.11.2022, не пов'язаний з проходженням її сином військової служби.
Позивачка вказує, що при складанні зазначених актів про нещасний випадок №432 і № 432/02 не була врахована позиція суду, зазначена у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі №380/23363/23, оскільки ОСОБА_2 Указом Президента України був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Крім цього, вважає, що неналежне виконання своїх службових обов'язків майором ОСОБА_4 по забезпеченню особового складу РОП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » і «Зеніт» водою і продуктами стало причиною того, що штаб-сержант ОСОБА_5 , солдати ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та інші військовослужбовці, які виконували бойовий наказ на цих РОП, здійснювали поїздки на придбаному ними ТЗ для самозабезпечення водою і продуктами. Такі поїздки відповідно до закону «Про військовий обов'язок і військову службу» потрібно вважати службовими, а загибель ОСОБА_2 , під час службової поїздки потрібно вважати загибеллю при виконанні обов'язків військової служби.
Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 18.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 18.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити дії.
Від представника відповідача 19.12.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що позовні вимоги стосуються події первинно відображеної в рапорті начальника зведеного загону впс (тип С) «Львів-1», згідно з яким близько 09.00 22.11.2022 під час руху польовою дорогою в напрямку н.п. Майдан Донецької області на невідомому вибуховому пристрої підірвався транспортний засіб марки УАЗ «Хантер», внаслідок чого отримали травми несумісні з життям штаб-сержант ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_7 .
В ході проведення розслідування нещасного випадку (випадку смерті) встановлено, що НОМЕР_4 прикордонним загоном проведено службове розслідування за фактом загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовців зведеного загону впс (тип С) «Львів-1» у відповідності до Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС України від 08.11.2021 №815.
За результатами проведення службового розслідування, Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №620222050010001193 від 22.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України «Недбале ставлення до військової служби», по факту події 22.11.2022 в районі ротного опорного пункту поблизу населеного пункту Майдан, Донецької області де військовослужбовці зведеного загону впс (тип С) «Львів-1» сержант ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_7 під час руху польовою дорогою здійснили наїзд на невідомий пристрій в результаті чого відбувся підрив автомобілю.
В подальшому, з урахуванням висновків, викладених у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі №380/23363/23, Східним регіональним управлінням складено Акт № 432-2024 від 09.10.2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті), що стався 22.11.2022, з військовослужбовцями в числі яких був зокрема солдат ОСОБА_2 , (далі - Акт Нвс-5 №432-2024) та Акт № 432/02-2024 від 09.10.2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби (далі - Акт НПвс №432/20-2024).
Твердження позивачки про неврахування регіональним управлінням при складанні спірних актів рішення у справі №380/23363/23, на думку представника відповідача, є необґрунтованим, оскільки предметом розгляду в справі №380/23363/23 було визначення порядку застування Інструкції №199 в частині визначення можливості проведення розслідування, складання актів визначених форм без отримання рішення органу досудового розслідування, щодо відсутності в діях загиблих ознак кримінального правопорушення), при цьому безпосередня оцінка подіям не була предметом судового розгляду.
Представник відповідача вказує, що причинами групового нещасного випадку (випадків смерті) військовослужбовців, зокрема солдата ОСОБА_2 стало те, що в супереч відданих бойових розпоряджень останні самовільно залишили визначену їм для несення служби позицію ротного опорного пункту «Зеніт» на транспортному засобі УАЗ «Хантер», не доповіли старшому начальнику, допустили пересування по замінованій ділянці місцевості, що призвело до наїзду та підриву транспортного засобу на невідомому вибуховому пристрої.
Повідомляє, що штаб-сержант ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_7 перебували поза територією військової частини, але у складі зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі бойового наказу виконували бойове завдання з оборони та утримання позиції на ротному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_8 », який знаходився в районі населеного пункту Майдан Краматорського району Донецької області та в порушення бойового наказу, залишили визначене місце служби без дозволу старшого начальника. Дії військовослужбовців (рух на транспортному засобі під час самовільного залишення місця несення служби) жодним чином не відповідають частині четвертій статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Як зазначає представник відповідача, за результатами розслідування нещасного випадку (випадку смерті) комісія прийшла до висновку, що відповідно до вимог пункту 3 частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками, що мав місце із штаб-сержантом ОСОБА_8 , солдатом ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , солдатом ОСОБА_11 вважати таким, що стався не під час виконання ними обов'язків військової служби.
Доводи позивачки про незабезпечення (зі сторони керівництва) військовослужбовців, що виконували бойові завдання на РОП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » засобами продовольства, про вимушене залишення позицій з метою їх покупки, на думку представника відповідача, нічим не обґрунтовані, оскільки: в своїх пояснення солдат ОСОБА_12 , сержант ОСОБА_13 , солдат ОСОБА_14 (виконували бойове завдання на РОП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » разом з солдатом ОСОБА_15 ) про відсутність забезпечення продовольством та проблеми з його постачанням не вказують; безпосередній начальник загиблих військовослужбовців майор ОСОБА_16 в своїх поясненнях зазначав, що ним особисто щоденно/через день доставлялись вода та продукти на РОП; солдат ОСОБА_17 , який виконував бойове завдання на сусідньому РОП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » в поясненнях зазначив, що 22.11.2022 закінчувалася вода для приготування їжі, зв'язок з начальником встановити не зміг. Проте вказане не свідчить про відсутність продовольства.
З огляду на наведене, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 27.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про об'єднання справ в одне провадження.
Ухвалою від 27.01.2025 витребувано в Офісу Президента України (вулиця Банкова, 11, Київ, 01220) копію подання командирів відповідних підрозділів Державної прикордонної служби України, на підставі яких Президентом України був підписаний Указ № 375/2023 від 07.07.2023 в частині нагородження солдата ОСОБА_2 орденом «За мужність» Ш ступеня.
Ухвалою від 25.08.2025 заяву представника позивача про відвід судді Братичак У.В. від 04.08.2024 (вх. №63136) у справі № 380/24127/24 визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді Братичак У.В. від 04.08.2024 (вх. №63136), передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду, в порядку, передбаченому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою від 26.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В. від розгляду адміністративної справи №380/24127/24.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .
Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України від 28.10.2022 № 445/ОС солдат ОСОБА_2 зарахований в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України.
Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України від 23.11.2022 № 491/ОС солдат ОСОБА_2 виключений з оперативного підпорядкування НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України у зв'язку зі смертю.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_6 ДПС України від 23.22.2022 № 12/6628 ОСОБА_2 з 28.10.2022 по 22.11.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_7 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Донецької області.
Відповідно до довідки про причину смерті від 24.11.2022 № 7092 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Причина смерті: вибухова травма внаслідок військових дій.
Як зазначено у Лікарському свідоцтві про смерть № 7092 від 24.11.2022, виданому Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; місце смерті - н.п. Майдан, Донецька область; смерть настала в зоні бойових дій, Пункт 9 - Смерть настала внаслідок: ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій.
02.08.2023 та 19.09.2023 ІНФОРМАЦІЯ_9 надало відповіді на звернення ОСОБА_1 від 17.07.2023 та запит адвоката Бідного Б.Б. від 05.09.2023, наступного змісту: на підставі наказу від 05.12.2022 № 68-ОД призначене службове розслідування нещасного випадку солдата ОСОБА_2 . Висновком службового розслідування від 06.12.2022 встановлено, що ОСОБА_2 всупереч проведених інструктажів та поставленого бойового наказу, допустив переміщення по замінованій ділянці дороги, по якій пересування було категорично заборонено, внаслідок чого відбувся підрив автомобіля. Така подія слугувала підставою для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 620222050010001193 від 22.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України. По завершенню розслідування Акти нещасного випадку (випадку смерті форма Нвс-5, форма Нвс-1) будуть направлені до ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою вручення членам сім'ї загиблого та направлення до Центральної військово-лікарської комісії ДПС України для встановлення причинного зв'язку загибелі військовослужбовця.
Вищевказані обставини встановлені у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 380/23363/23, а тому не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Крім цього, вищезгаданим судовим рішенням визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення та не завершення розслідування факту загибелі ІНФОРМАЦІЯ_10 військовослужбовців зведеного загону впс (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_6 »: солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_18 , штаб-сержанта ОСОБА_19 у порядку та у строки, що передбачені Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженій наказом Міністра внутрішніх справ України від 22.06.2016 № 199; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_11 здійснити у порядку та у строки, що передбачені Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженій наказом Міністра внутрішніх справ України від 22.06.2016 № 199, розслідування факту загибелі ІНФОРМАЦІЯ_10 військовослужбовців зведеного загону впс (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_6 », зокрема, солдата ОСОБА_2 , за результатами якого скласти передбачені пунктом 15 Інструкції № 199 Акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 6750 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання зазначеного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_11 щодо ОСОБА_2 складено:
- Акт № 432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті), що стався 22 листопада 2022 року близько 09 год 00 хв. Форми Нвс-5, затверджений начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09.10.2024 (в подальшому - Акт №432-2024);
- Акт №432/02-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби, затверджений Начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09.10.2024 форми НПвс (в подальшому - Акт №432/02-2024).
Відповідно до Акту №432-2024 в ході проведення розслідування нещасного випадку (випадку смерті) встановлено, серед іншого, наступне:
«Близько 06 год 00 хв 22.11.2022 штаб-сержант ОСОБА_5 (старший на ротному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_8 »), солдат ОСОБА_2 та солдат ОСОБА_7 на транспортному засобі марки УАЗ «Хантер» без дозволу командира підрозділу (майора ОСОБА_20 ) самовільно прийняли рішення та виїхали з визначеного їм місця несення служби (РОП «Зеніт»).
Імовірною метою залишення військовослужбовцями РОП «Зеніт» стало придбання продуктів харчування та доставка води на інший ротний опорний пункт - ротний опорний пункт « ОСОБА_21 ».
Наказ (дозвіл) на залишення місця несення служби штаб-сержанту ОСОБА_22 , солдату ОСОБА_2 та солдату ОСОБА_7 не надавався, доповідь старшому начальнику про виїзд з РОП «Зеніт» не надходила.
Близько 08 год 00 хв начальник третьої бойової прикордонної застави зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) « ІНФОРМАЦІЯ_6 » майор ОСОБА_16 отримав доповідь від солдата ОСОБА_23 (виконував обов'язки на ротному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_8 »), що штаб-сержант ОСОБА_5 (старший на ротному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_8 »), солдат ОСОБА_24 - ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_7 перестали виходити на зв'язок.
Близько 09 год 00 хв за результатами пошукових заходів неподалік населеного пункту ОСОБА_25 було виявлено транспортний засіб марки УАЗ «Хантер», який підірвався на вибуховому пристрої (тип не встановлено). Внаслідок вибуху штаб-сержант ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_24 - ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_7 загинули».
Причиною групового нещасного випадку (випадків смерті) визначено, що військовослужбовці, та зокрема солдат ОСОБА_2 , в супереч відданих бойових розпоряджень самовільно залишили визначену їм для несення служби позицію ротного опорного пункту «Зеніт» на транспортному засобі УАЗ «Хантер», не доповіли старшому начальнику, допустили пересування по замінованій ділянці місцевості, що призвело до наїзду та підриву транспортного засобу на невідомому вибуховому пристрої (пункт 4 акту №432-2024).
У підпункті 7.1. пункту 7 акту №432-2024 зазначено висновок комісії про те, що груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками, що мав місце із штаб-сержантом ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 вирішено вважати таким, що стався не під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктом 8 акту №432-2024 рішенням комісії про складання (не складення) акта форми Нвс-1 (акта форми НПвс) вирішено скласти акт форми НПвс.
Згідно акту №432/02-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 не під час виконання ним обов'язків військової служби, причиною нещасного випадку (випадку смерті) (п.7 акту) визначено, що військовослужбовці, зокрема солдат ОСОБА_2 , всупереч відданих бойових розпоряджень самовільно залишили визначену їм для несення служби позицію ротного опорного пункту «Зеніт» на транспортному засобі УАЗ «Хантер», не доповіли старшому начальнику, допустили пересування по замінованій ділянці місцевості, що призвело до наїзду та підриву транспортного засобу на невідомому вибуховому пристрої.
Вважаючи протиправними висновки, викладені в актах №432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті) військовослужбовців, що стався 22.11.2022, близько 09 год. 00 хв. та №432/02-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби (щодо ОСОБА_2 ), позивач звернулася до суду з метою їх скасування.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За змістом частин 1, 3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, а також встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Пунктами 1 та 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві державою гарантована виплата одноразової грошової допомоги, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Пунктом 1 статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Згідно зі статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком, зокрема:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
Як вже йшлося вище, позивачка є матір'ю військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув у зоні військових дій. Таким чином, позивачка є особою, яка згідно зі статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі, якщо смерть її сина військовослужбовця настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Суд враховує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у справі №380/23363/23 ІНФОРМАЦІЯ_11 було складено акти №432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті) військовослужбовців, що стався 22.11.2022, близько 09 год. 00 хв. та №432/02-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби (щодо зокрема ОСОБА_2 ).
В актах зазначено, що загибель ОСОБА_2 фактично спричинена власним недбалим ставлення до військових обов'язків, а відтак нещасний випадок, що мав місце 22.11.2022, відбувся не під час виконання обов'язків військової служби.
Надаючи оцінку таким висновкам відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про Державну прикордонну службу України» з метою встановлення єдиного порядку розслідування та обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України та приведення нормативно-правових актів Адміністрації Державної прикордонної служби України у відповідність до законодавства Міністр внутрішніх справ України 22.06.2016 видав наказ № 199, яким затвердив Інструкцію про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 18.04.2016 за № 574/28704 (далі - Інструкція № 199), відповідно до п.1 якої ця Інструкція визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).
Положення Інструкції № 199 суд застосовує в редакції, чинній станом на день прийняття наказу від 23.11.2022 № 68 про призначення службового розслідування по факту загибелі військовослужбовців, у тому числі солдата ОСОБА_2 .
За правилами пунктів 3 та 4 Розділу І Інструкції № 199, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострих отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень через аварії, пожежі, стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакти із представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, а також у разі смерті військовослужбовця.
Нещасні випадки, пов'язані із нанесенням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство військовослужбовця незалежно від здійснення кримінального провадження розслідуються відповідно до цієї Інструкції.
Порядок розслідування нещасних випадків врегульовано розділом ІІ Інструкції №199.
Так, у відповідності до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №199 про кожний нещасний випадок потерпілий або особа, яка його виявила, чи свідок нещасного випадку повинні негайно доповісти безпосередньому керівнику або керівнику робіт і вжити заходів для надання необхідної допомоги потерпілому.
Згідно пунктів 5-6 розділу ІІ Інструкції №199 у разі групового нещасного випадку, випадку з тяжкими наслідками або випадку смерті військовослужбовця комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби, яке оформлюється наказом Адміністрації Держприкордонслужби.
Нещасний випадок, що стався в органі Держприкордонслужби з військовослужбовцем іншого органу Держприкордонслужби під час виконання ним службового завдання, розслідується комісією, призначеною керівником органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок.
У разі якщо потерпілий є військовослужбовцем Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу, комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу відповідно.
Пунктами 8-9 розділу ІІ Інструкції №199 передбачено, що комісія зобов'язана:
оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
з'ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю або самогубства;
визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби;
установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці (якщо такі особи були), розробити заходи щодо запобігання таким нещасним випадкам.
Члени комісії мають право одержувати письмові пояснення від посадових осіб та інших військовослужбовців і працівників органів Держприкордонслужби, а також проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.
У відповідності до пунктів 15-16 розділу ІІ Інструкції №199 за результатами розслідування комісія зобов'язана скласти:
акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (додаток 1) форми Нвс-5;
акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби форми Нвс-1 (додаток 2), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби форми НПвс (додаток 3), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби.
Акти підписують голова і всі члени комісії. У разі незгоди зі змістом зазначених актів член комісії підписує їх з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта форми Нвс-5.
Підписані акти подаються на затвердження керівнику органу Держприкордонслужби, який призначив комісію.
Керівник органу Держприкордонслужби, який призначив комісію, розглядає та затверджує акти форми Нвс-5 та форми Нвс-1 (або форми НПвс) протягом трьох діб після їх подання.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною третьою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В частині третій статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, що діяла на момент затвердження Інструкції №199 і яка, у зв'язку з внесенням змін у цей Закон, на даний момент є частиною четвертою) зазначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Пунктом 17 розділу ІІ Інструкції №199 встановлено, що акт форми Нвс-1 (або акт форми НПвс) не складається про нещасний випадок (випадок смерті), який є наслідком:
вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння;
вчинення військовослужбовцем злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, що встановлено рішенням суду або органів досудового розслідування чи органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;
навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
З системного аналізу вищенаведених норм Інструкції №199 суд висновує, що за наслідком розслідування нещасного випадку комісією Держприкордонслужби складаються акт форми Нвс-5, а також один з актів: або ж форми Нвс-1 (якщо нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби), або ж форми НПвс (якщо нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби).
При цьому відповідні акти форми Нвс-5, форми Нвс-1 та форми НПвс є індивідуальними актами суб'єкта владних повноважень, приймаються як остаточні документи з метою фіксування результату розслідування нещасного випадку, та підлягають як адміністративному (пункти 20-22 розділу ІІ Інструкції №199), так і оскарженню їх в судовому порядку.
Як вже встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_11 складено акт №432-2024 форми Нвс-5 та акт №432/02-2024 форми НПвс (зокрема, щодо солдата ОСОБА_2 ).
Згідно вказаних актів, причиною групового нещасного випадку (випадків смерті) визначено, що військовослужбовці та, зокрема, солдат ОСОБА_2 , в супереч відданих бойових розпоряджень самовільно залишили визначену їм для несення служби позицію ротного опорного пункту «Зеніт» на транспортному засобі УАЗ «Хантер», не доповіли старшому начальнику, допустили пересування по замінованій ділянці місцевості, що призвело до наїзду та підриву транспортного засобу на невідомому вибуховому пристрої.
Разом з цим, як слідує зі змісту позову, самовільне залишення, зокрема, ОСОБА_2 ротного опорного пункту «Зеніт» відбулося за вимушених обставин, а саме - з метою доставки води та продуктів харчування на інший ротно-опорний пункт « ОСОБА_21 ». Водночас як зазначає позивач, обов'язки щодо доставки їди і продуктів харчування на ротно-опорні пункти «Зеніт» та «Хижак» було покладено на виконуючого обов'язки начальника третьої бойової прикордонної застави зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») майора ОСОБА_4 , з яким тривалий час був відсутній зв'язок.
З пояснень сержанта ОСОБА_26 , майора ОСОБА_4 , долучених до матеріалів розслідування, видно, що вимоги щодо заборони залишення ротно-опорних пунктів без дозволу начальника третьої бойової прикордонної застави зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») майора ОСОБА_4 чи начальника зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») підполковника ОСОБА_27 доводилися до військовослужбовців ротно-опорного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в усній формі. Картографічні схеми розміщення мінних полів та план-схема маршрутів не видавалися.
При цьому, у висновку службового розслідування за фактом загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовців зведеного загону впс (тип «С») «Львів-1», які перебували в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону, затвердженого 06.12.2022 начальником НОМЕР_4 прикордонного загону, майором ОСОБА_4 було надано таке пояснення:
«Під час постановки бойового наказу складу старшому РОП «Зеніт» штаб-сержанту ОСОБА_22 майором ОСОБА_28 визначено, що у разі необхідності (відсутність стійкого зв?язку, погіршення погодних умов, надання невідкладної медичної допомоги) старший має право за особистим окремим рішенням здійснити переміщення між РОПами «Зеніт»-«Хижак», який здійснити безпечним маршрутом.
Майору ОСОБА_29 зі слів старшого РОП « ОСОБА_21 » солдата ОСОБА_30 стало відомо, що близько 05:30 22.11.2022 побачивши, що на РОП «Хижак» закінчується питна вода (для приготування їжі) та після неодноразових спроб встановити зв'язок з ним з причин доставки води, останній звернувся по допомогу до старшого РОП «Зеніт» штаб-сержанта ОСОБА_19 щодо доставки води з РОП «Зеніт».
Аналогічні твердження містяться і в письмових пояснення старшого РОП «Хижак» солдата ОСОБА_30 , зокрема про те, що близько 05:30 22.11.2022 побачивши, що на РОП «Хижак» закінчується питна вода (для приготування їжі) та після неодноразових спроб встановити зв'язок з начальником НОМЕР_8 бойової прикордонної застави з причин доставки води, він звернувся по допомогу до старшого РОП «Зеніт» штаб-сержанта ОСОБА_19 щодо доставки води з РОП «Зеніт».
Таким чином з наявних матеріалів як службового розслідування, так і розслідування нещасного випадку суд встановив, що штаб-сержанту ОСОБА_5 за наявності виключних обставин було дозволено залишати ротно-опорний пункт «Зеніт» без відповідного дозволу командира, за особистим окремим рішенням.
Такою виключною обставиною, серед інших, була відсутність стійкого зв?язку з начальником третьої бойової прикордонної застави зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») майором ОСОБА_4 .
Водночас, ОСОБА_5 на час події виконував обов'язки старшого на РОП «Зеніт», а отже солдат ОСОБА_2 йому підпорядковувався.
На підставі викладених обставин суд доходить висновку про те, що вимушеною причиною для залишення ОСОБА_5 , разом, зокрема із ОСОБА_2 ротно-опорного пункту «Зеніт» слугувала відсутність стійкого зв'язку з начальником НОМЕР_8 бойової прикордонної застави та необхідність доставки води та продуктів харчування до сусіднього ротно-опорного пункту « ОСОБА_21 ».
На користь наведених вище висновків свідчить також те, що згідно з витягом із журналу бойових дій НОМЕР_4 прикордонного загону (інвентарний №62ДСК) слідує, що близько 11:20 22.11.2022 від начальника зведеного загону впс (тип С) «Львів-1» підпоклвника ОСОБА_31 надійшла доповідь, що близько 09:00 гол на відстані приблизно 6 км. Від РОП «Хижак» (солдат ОСОБА_32 +5) в напрямку н.п. Майдан, під час руху польовою дорогою (можливо замінована ділянка місцевості) на невідомому вибуховому пристрої підірвався т/з УАЗ «Хантер», який рухався з метою доставки продуктів харчування з РОП «Зеніт» (штаб сержант Дем'яновський + 5). За результатами вибуху отримали травми несумісні з життям 3 військовослужбовці зведеного загону впс (тип С) «Львів-1»: солдати ОСОБА_24 , ОСОБА_7 та штаб сержант ОСОБА_5 .
Відтак, оскільки нещасний випадок з ОСОБА_2 відбувся в момент здійснення ним доставки води та продуктів харчування, такий слід кваліфікувати саме як нещасний випадок, що стався під час виконання обов'язків військової служби.
Суд враховує, що за відсутності картографічної схеми розміщення мінних полів та план-схеми маршрутів ОСОБА_2 буз позбавлений можливості самостійно визначити безпечний маршрут доїзду до ротно-опорного пункту « ОСОБА_21 ».
Необхідно також звернути особливу увагу на те, що Указом Президента України №375/2023 від 07.07.2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові солдат ОСОБА_2 нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Зі змісту Статуту відзнаки Президента України - ордена «За мужність», затвердженого Указом Президента України від 21.08.1996 №720/96 слідує, що відзнакою Президента України - орденом «За мужність» нагороджуються військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та інші особи за особисту мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків стихійного лиха, пожеж та за інших надзвичайних обставин, у боротьбі зі злочинністю, а також при виконанні військового, службового, громадянського обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя.
При цьому, відповідно до абзацу пункту 9 Розділу II Статуту, нагородження орденом «За мужність» військовослужбовців та прирівняних до них осіб провадиться за поданням Міністерства оборони України, командування Прикордонних військ України, Національної гвардії України, керівництва Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Міністерства внутрішніх справ України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що звертаючись з поданням до Президента України про нагородження старшого солдата ОСОБА_33 орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) командування Прикордонних військ України фактично визнало факт того, що смерть сина позивачки наступила в період проходження служби та під час виконання службового обов'язку, оскільки орденом «За мужність» нагороджується військовослужбовець виключно при виконанні службового обов'язку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2025 у справі № 420/2449/23.
Подання про нагородження сина позивачки орденом «За мужність» ІІІ ступеня на ім'я Президента України датоване 23.05.2023. За змістом нагородного листа, підписаного головою ДПС України, « 22 листопада 2022 року старший солдат ОСОБА_34 рухався на транспортному засобі УАЗ «Хантер» польовою дорогою з метою доставки продуктів. Близько 9:00 на відстані 6 км від ротного опорного пункту «Хижак» у напрямку н.п. Майдан Донецької області автомобіль підірвався на невідомому вибуховому пристрої. За результатом вибуху старший солдат ОСОБА_34 отримав численні поранення несумісні із життям.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старший солдат ОСОБА_2 подається до нагородження орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)».
Тобто, через шість місяців після загибелі ОСОБА_2 командування Прикордонних військ України вносить на ім'я Президента подання про нагородження його орденом «За мужність» ІІІ ступеня, у якому зазначає про вірність військовій присязі, тоді як у цій справі відповідач стверджує про здійснення досудового розслідування стосовно цього військовослужбовця (яке триває і на теперішній час) за фактом недбалого ставлення до військової служби.
На переконання суду, факт нагородження ОСОБА_2 орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно, а також зміст нагородного листа, підписаного головою Державної прикордонної служби України, ставить під сумнів покликання відповідача про наявність ознак недбалого ставлення загиблого до військової служби, а встановлені у справі обставини в цілому свідчить про недоведеність належними доказами доводів відповідача про те, що солдат ОСОБА_2 загинув не під час виконання ним обов'язків військової служби.
Аналогічні висновки були викладені також у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі №380/23363/23 стосовно ОСОБА_2 , яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №380/23363/23, однак залишилися проігнорованими відповідачем при складанні спірних актів.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про протиправність зазначення в актах №432-2024 форми Нвс-5 та №432/01-2024 форми НПвс того, що нещасний випадок відбувся не під час виконання ОСОБА_2 обов'язків військової служби, а тому такі акти в частині, що стосуються ОСОБА_2 необхідно скасувати.
Таким чином, суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 22.11.2022 з військовослужбовцем ОСОБА_2 , за результатом якого скласти відповідні акти з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Акт №432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку в частині щодо смерті військовослужбовця - ОСОБА_2 , затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 09.10.2024.
Визнати протиправним та скасувати Акт №432/02-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 не під час виконання ним обов'язків військової служби, затверджений Начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09.10.2024.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_11 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) повторно провести розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 22.11.2022 з військовослужбовцем ОСОБА_2 , а також скласти відповідні акти з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн 92 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна