03 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5172/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
ОСОБА_1 , через свого представника адвоката - Міхеєвої Євгенії Геннадіївни, звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення її безвісті зниклого 04.03.2024 чоловіка -5Ійськовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_2 за період з 04.03.2024 по 31.01.2025 в сумі 1 771 189,43 грн;
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 : 100% грошового забезпечення її безвісті зниклого 04.03.2024 чоловіка - військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_2 з період з 04.03.2024 по 31.01.2025 в сумі 1 771 189, 43 грн.
Ухвалою судді від 04.08.2025 року позовну заяву залишено без руху з підстав не сплати судового збору, та з огляду на необхідність подачі заяви про поновлення строку звернення до суду.
12.08.2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Міхєєвої Є.Г. про поновлення строку звернення до суду, у якій адвокат зазначає про дотримання строків звернення до суду, а також щодо відсутності обов'язку сплачувати судовий збір.
Так, у заяві зазначено про те, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а тому поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні», та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві , що регулюють трудові правовідносини, в постанові від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Грошове забезпечення безвісно зниклого військовослужбовця отримує його дружина, а тому, маючи право відповідно до Порядку №884 на отримання грошового забезпечення безвісті зниклого чоловіка - військовослужбовця, має право і на оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_2 , являючись позивачем та має право на пільги, визначені в п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Досліджуючи зміст вказаної заяви, суддя зазначає наступне.
Частиною другої статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати.
Безспірним є факт, що термін заробітна плата є тотожним терміну грошове забезпечення.
У статті 4 КАС України наведено визначення, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Предметом спору в даному позові є протиправна бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, яке належить не їй, а її безвісті зниклого чоловіка.
ОСОБА_1 беззаперечно є позивачем у даній справі, проте щодо правовідносин бездіяльності не виплати грошового забезпечення її чоловіка, а не щодо стягнення заробітної плати.
У рішенні Конституційного Суду України від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 , на яке покликається представник позивача, зазначено, що право заробляти собі на життя є невід'ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене (абзац другий підпункту 6.1.1 підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини).
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Проте, виплата грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовці є відмінним поняттю ''заробляти на життя'' чи то ''перерахуванню частини грошового забезпечення''.
Тобто, правовідносини щодо виплати заробітної плати, які звільнені від сплати судового збору, охоплюються спором між працівником та роботодавцем. Натомість, суб'єктний склад даного спору є інший.
Суддя зазначає, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на спори, щодо бездіяльності у виплатах або сумах виплат грошового забезпечення членам родини зниклого безвісті військовослужбовця. Відповідно, питання щодо можливості отримання позивачкою таких виплат замість самого військовослужбовця потребує належного правового обґрунтування, адже наведені у позовній заяві нормативні положення регулюють правовідносини, пов'язані із виплатою саме членам сімей військовослужбовців, зниклих безвісти за особливих обставин, належного таким військовослужбовцям грошового забезпечення у зв'язку з визнанням їх безвісти зниклими. Ці правовідносини маю відмінний зміст від правовідносин між роботодавцем та працівником щодо виплати заробітної плати.
У зв'язку із наведеним, суддя відхиляє доводи представника позивача щодо звільнення позивача від сплати судового збору.
Представник позивача навела заперечення щодо обов'язку сплати судового збору, вказавши про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», інших підстав щодо звільнення від сплати судового збору не наведено.
Ураховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, а саме визнання протиправною бездіяльність, судовий збір належить до сплати на загальних підставах.
За таких обставин у судді відсутні правові підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали суду не наданий доказ оплати судового збору, тобто ухвала судді про залишення позову без руху не виконана.
Згідно 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зважаючи на те, що позовна заява вже була залишена без руху, суддя вирішили продовжити на п'ять днів строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 121, 132, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_3 на п'ять днів, з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК