про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
02 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5514/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )
відповідач-2: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" даних відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: "Придатний", "Постанова ВЛК від 02.07.2025", "Звання: Солдат", "ВОС 738256", "номер в реєстрі Оберіг 181220211425037600048";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 вилучити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" щодо ОСОБА_1 , а саме: "Придатний", "Постанова ВЛК від 02.07.2025", "Звання: Солдат", "ВОС 738256", "номер в реєстрі Оберіг 181220211425037600048";
2) скасувати накази, розпорядження та інші індивідуальні акти військової частини НОМЕР_2 , прийняті відносно нього.
За правилами статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною 1 статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Ухвалою судді від 15.08.2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 КАС України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
1) виправленої позовної заяви, вказавши реквізити оскаржуваних рішень (наказів) відповідача-2, про скасування яких пред'явлено цей позов,
2) копій оскаржуваних рішень військової частини НОМЕР_2 або ж обґрунтоване клопотання про їх витребування.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху направлена позивачу в електронній формі в його Електронний кабінет, із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Документ доставлено до Електронного кабінету позивача 19.08.2025 року о 01:12 год.
Позивач через свій електронний кабінет надіслав заяву від 19.08.2025 року, у якій просив відкрити провадження у справі, а також клопотання від 19.08.2025 року про витребування доказів, в якому зокрема просив суд витребувати від військової частини НОМЕР_2 копію наказу про зарахування його до списків цієї військової частини. Позивач вказує, що уточнить позовні вимоги, зокрема зазначить реквізити оскаржуваних рішень, наказів, актів та розпоряджень, після витребування їх судом від військової частини НОМЕР_2 . Стверджує, що його не ознайомлено з жодним розпорядчим документом (наказом, актом, розпорядженням тощо), які стали підставою для вчинення оскаржуваних дій, а отримати докази самостійно позивач позбавлений можливості, оскільки відповідачі відмовляються приймати будь-які його звернення.
Слід зазначити, що гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавцем встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, із якою особа звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви, чітко визначені у статті 160 КАС України, відповідно до якої у позовній заяві, зокрема зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів записів/відомостей про ОСОБА_1 у зв'язку з призовом його на військову службу під час мобілізації у липні 2025 року.
Позивач, прохаючи суд скасувати накази, розпорядження та інші індивідуальні акти військової частини НОМЕР_2 , які прийняті відносно нього, не сформулював чітко і зрозуміло, які саме це акти індивідуальної дії (як-то: про зарахування до списків особового складу, про призначення на посаду або якісь інші акти), не зазначає їхні реквізити та не надає доказів того, що такі акти/накази приймалися/видавалися відповідачем-2.
У клопотанні про витребування доказів позивач вказує, що не може отримати докази самостійно, позаяк відповідачі відмовляються приймати будь-які його звернення. Водночас жодних доказів на підтвердження цих обставин позивач ані разом з позовною заявою, ані на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху не надав.
Статтею 45 КАС України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 не сформовані чітко і зрозуміло, а позивач не виконав вимоги ухвали суду від 15.08.2025 року про залишення позову без руху щодо уточнення цих позовних вимог та не надав до суду відповідних доказів, то суд вважає за доцільне повернути позовну заяву в частині позовних вимог, звернених до відповідача-2.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до військової частини НОМЕР_2 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ