про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2025 року справа № 320/43947/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лошакова Гута" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лошакова Гута" з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС №8302612/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати органи Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну порядковий номер №3 від 05.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС №8302613/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати органи Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну порядковий номер №4 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС №8302614/40337115 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати органи Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну порядковий номер №5 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у день її подання на реєстрацію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від позивача та відповідачів.
01.07.2025 через підсистему "Електронний Суд" від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому Головне управління ДПС у Чернігівській області та Державна податкова служба України заперечують проти розгляду позовної заяви ТОВ "Лошакова Гута" по суті та просять суд залишити її без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Відповідачі зазначають, що позовна заява подана позивачем 21.12.2023, тоді як рішення ДПС України за результатами розгляду скарг позивача на рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних були прийняті та вручено позивачу 14.03.2023. Таким чином, між датою отримання рішення за результатами адміністративного оскарження та датою подання позову минуло понад три місяці, що, на думку відповідачів, свідчить про порушення спеціального строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачі посилаються на положення Податкового кодексу України, зокрема пункт 56.23 статті 56, відповідно до якого платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу, а також на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 08.02.2021 у справі №360/1252/19. Згідно з правовими позиціями, сформульованими у зазначених постановах, рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, які не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, підлягають оскарженню в судовому порядку у тримісячний строк з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду скарги, якщо така скарга була подана.
Відповідачі наголошують, що скорочений тримісячний строк звернення до суду у випадку попереднього використання досудового порядку врегулювання спору встановлений законом з метою забезпечення правової визначеності та наступності юрисдикційних проваджень, а також для мінімізації темпорального проміжку між адміністративним та судовим етапами вирішення спору. На думку відповідачів, скорочення строку звернення не порушує права особи на судовий захист, оскільки надає достатній час для підготовки правової позиції, ознайомлення з рішенням контролюючого органу та залучення консультантів.
У зв'язку з викладеним, відповідачі вважають, що позовна заява ТОВ "Лошакова Гута" подана з порушенням строку, встановленого частиною 4 статті 122 КАС України, та підлягає залишенню без розгляду відповідно до частин 3 та 4 статті 123, пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України. Відповідачі також зазначають, що позивач не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а отже, відсутні підстави для розгляду справи по суті.
З'ясовуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із даною позовною заявою, суд зазначає наступне.
Так, Верховий Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 14.02.2019 (справа № 813/4921/17), та сформулював наступний правовий висновок.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як вже зазначено, частина 1 статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, у тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Верховний Суд звернув увагу на те, що Законом України від 24.10.2013 №657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон №657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов'язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.
Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VІІ дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина 4 статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Конституційний Суд України рішенням від 13.12.2011 №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини 4 статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб'єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).
Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Отже, з огляду на вищезазначені норми закону та враховуючи правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, суд, вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, дійшов таких висновків.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що оскаржувані позивачем у даній справі рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: №?8302612/40337115 від 21.02.2023 - щодо податкової накладної №?3 від 05.11.2022; №?8302613/40337115 від 21.02.2023 - щодо податкової накладної №?4 від 10.11.2022; №? 8302614/40337115 від 21.02.2023 - щодо податкової накладної №?5 від 10.11.2022 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
14.03.2023 Державна податкова служба України прийняла рішення за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову в реєстрації податкової накладної: №26008/40337115/2 - залишити скаргу без задоволення та рішення №8302612/40337115 без змін; №25939/40337115/2 - залишити скаргу без задоволення та рішення №8302613/40337115 без змін; №25962/40337115/2 - залишити скаргу без задоволення та рішення №8302614/40337115 без змін.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі попереднього адміністративного оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, строк звернення до адміністративного суду становить три місяці з дня отримання рішення за результатами такого оскарження.
Позовну заяву у даній справі зареєстровано канцелярією суду 28.11.2023 за №55253, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Київського окружного адміністративного суду. Суд зазначає, що позовна заява до суду надійшла у поштовому конверті, трекінг Укрпошти 0960102001587 (Рокитне), натомість на конверті відсутні будь-які позначення Укрпошти щодо дати відправки рекомендованого поштового відправлення, тому суду невідомо коли саме позивач подав на Укрпошту рекомендоване поштове відправлення, в якому надійшов позов на адресу суду.
Таким чином, тримісячний строк звернення до суду, був позивачем пропущений.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання позовної заяви поштовим зв'язком у межах встановленого процесуального строку, зокрема поштовий чек, опис вкладення або трек-номер, який би підтверджував факт передачі кореспонденції до оператора поштового зв'язку. Відомості про відправлення, які б дозволяли встановити дату подання позову, суду позивачем не надані. За результатами перевірки поштового трекінгу, відправлення, яке могло б відповідати позовній заяві, не виявлено в межах періоду, що охоплює понад шість місяців до дати фактичного надходження позову до суду.
За таких обставин, відсутність підтвердження своєчасність направлення позовної заяви поштою в межах тримісячного строку звернення до суду не дозволяє суду визнати цей строк дотриманим.
Частиною 3 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами 13 - 15 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та належні докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 161, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та належні докази поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.