Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 вересня 2025 року Справа№200/4478/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, починаючи з 11.10.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 11.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу первинно було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, скориставшись правом переходу на інший вид пенсії, позивач звернувся із заявою про переведення його на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Позивача було переведено на пенсію за віком, проте обчислення розміру пенсії за віком проведено із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. Позивач вважає, що при розрахунку розміру пенсії відповідачем протиправно не застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2021-2023 роки.
Ухвалою суду від 25.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на адміністративний позов у якому зазначено, що у даному випадку має місце не первинне призначення пенсії в розумінні частини другої статті 40 Закону № 1058, а переведення з одного виду пенсії на інший, правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2021, 2022, 2023 роки відсутні. Вважає, що дії органів Пенсійного фонду є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач, зокрема вказав, що з 02.02.2000 ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788). Позивач звернувся з заявою від 11.10.2024 №18740 про перерахунок пенсії «перехід на інший вид пенсії».
Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. За результатами опрацювання заяви Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Також зазначає, що показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку. У зв'язку з чим відсутні підстави для застосування середнього показника заробітної плати (доходу) в Україні за попередні 3 роки (2020-2022), при переведенні з 11.10.2024 ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. На думку відповідача, розмір пенсії позивача обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
ОСОБА_1 з 02.02.2000 призначалась за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.
11.10.2024 позивач звернувся із заявою щодо проведення перерахунку пенсії перехід на інший вид пенсії.
За принципом екстериторіальності пенсійну справу було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. За результатом розгляду заяви від 11.10.2024 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV з 11.10.2024.
Разом з тим, при обчисленні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачами.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою довільної форми щодо підстав застосування при переводі на пенсію за віком на пільгових умовах показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки та просив перерахувати та виплатити пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Листом від 02.06.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача про розмір пенсії та його обрахунок, крім іншого зазначивши, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статі 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Не погодившись із зазначеними вище діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-ХІІ) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
В силу вимог ст. 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до п. "е" ст. 55.
Положеннями ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-ІV) встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
У ч.1 ст.26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
При цьому, відповідно до ч.1, 2 ст.27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст.40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч.1 та 2 ст. 42 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
У ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до приписів ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 дійшла такого висновку … З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що 01.01.2008 позивачу було призначено пенсію за вислугу відповідно до п. а ст. 55 Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше 18.05.2017 після досягнення 60-річного віку.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Отже, Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Верховний Суд України при ухвалені цієї постанови також врахував і положення Законів № 1058-IV та № 1788-XII.
Підсумовуючи зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а.
Зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду в подальшому підтриманий Верховним Судом в постановах від 31.07.2019 в справі №720/208/17, від 16.06.2020 в справі №127/7522/17, від 18.08.2020 в справі №263/6611/17, від 28.09.2022 в справі №184/886/17, від 29.03.2023 в справі №240/4170/19, від 08.02.2024 в справі №500/1216/23, від 27.11.2024 в справі №560/11681/23, від 25.03.2025 в справі № 380/3740/24.
Таким чином, наведений підхід Верховного Суду до правозастосування у вказаних правовідносинах є сталим.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як слідує із матеріалів справи, позивач з 02.02.2000 отримував пенсію за вислугу років, що призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 11.10.2024 позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону України Про пенсійне забезпечення, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, показник середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки складає 13 559,41 грн.
Враховуючи вказані вище висновки Верховного Суду, в спірному випадку відбулось переведення на інший вид пенсії за іншим законом. Призначення позивачу пенсії за віком з 11.10.2024 відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відбулось вперше.
Відтак, висновки відповідачів про відсутність підстав для перерахунку позивачу призначеної за віком пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2021-2023 роки), на переконання суду, є хибними.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд також зазначає, що у межах спірних правовідносин заява позивача про перерахунок пенсії від 11.10.2024 розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ у Львівській області та за результатом її розгляду прийнято рішення про переведення за вислугу років на пенсію за віком без врахування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058.
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Відтак, належним відповідачем у частині позовних вимог зобов'язального характеру є саме Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивача від 13.03.2025 про перерахунок пенсії та прийняв рішення про переведення за вислугу років на пенсію за віком.
Натомість, Головне управління ПФУ в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви позивача по суті, не приймало рішення про відмову у перерахунку пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.
Отже, позовні вимоги до Головного управління ПФУ в Донецькій області заявлені безпідставно.
Таким чином, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незастосування при призначенні позивачу пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 11.10.2024 із врахування висновків суду.
При цьому, задоволення позову у такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Щодо клопотання представника Головного управління ПФУ в Донецькій області про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вважає, що позовна заява подана з порушенням процесуального строку звернення до суду, оскільки позовна заява подана до суду позивачем 18.06.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 11.10.2024.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався із заявою про застосування показника середньої заробітної плати в Україні з якої були сплачені страхові внески за 2021-2023, але через неодноразову відмову (листами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.12.2024 №34830-31979/В-02/8-0500/24, від 19.03.2025 №16049-10431/В-02/8-0500/25, від 21.03.2025 №6635-4377/В-02/8-0500/25) надіслати відповідь на заяву на адресу для листування яка зазначена в заяві позивача, а адреса реєстрації місця проживання позивача є територією активних бойових дії - АДРЕСА_1 , для отримання відповіді по суті звернення представником позивача було подано не один адвокатський запит з метою підтвердження вчиненого порушення пенсійного законодавства та пенсійних прав позивача відповідачем.
Листом ГУ ПФУ у Донецькій області від 02.06.2025 №0500-0202-8/54444 відповідач - Головне управління ПФУ в Донецькій області повідомив, що якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом 5 частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Тобто, новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується тільки при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Чинним законодавством не передбачено застосовувати новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Також в листі наведений розрахунок пенсії
Отже, пенсія з віком фактично призначена позивачеві у жовтні 2024 року, з листа відповідача - ГУ ПФУ у Донецькій області від 02.06.2025 №№0500-0202-8/54444 позивач дізнався про складові розміру пенсії, що зумовило звернення до суду з цим позовом 18.06.2025.
За змістом ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведеної процесуальної норми вказує на те, що у разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, оскільки позивач неодноразово, у період з грудня 2024 по березень 2025, звертався із заявою про застосування показника середньої заробітної плати в Україні з якої були сплачені страхові внески за 2021-2023, але через неодноразову відмову надіслати відповідь на заяву на адресу для листування яка зазначена в заяві позивача, ураховуючи, що пенсія фактично призначена в жовтні 2024 року, про алгоритм розрахунку та складові розміру даної пенсії позивача повідомлено 02.06.2025, саме з цієї дати починається облік шестимісячного строку звернення до суду.
Оскільки позов подано до суду 18.06.2025, строк звернення до суду позивачем не порушений.
Отже твердження відповідача Головного управління ПФУ в Донецькій області щодо пропуску строку звернення позивача до суду є необґрунтованим та залишання судом без розгляду.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судових витрат.
Згідно з положеннями ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Ч.8 ст.139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн. Втім, при зверненні до суду позивач мав сплатити 968, 96 грн (1 211, 20 * 0. 8), адже позов був поданий в електронній формі.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968, 96 грн, відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (який прийняв протиправне рішення/вчинив протиправні дії/бездіяльність) сплачений судовий збір в сумі 968, 96 грн.
Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 242, 24 грн., суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 з 11.10.2024 пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2024 № 18740 про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закон України №1058 з врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2021, 2022, 2023 роки), та із врахуванням висновків суду у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968, 96 грн.
Повне судове рішення складено 03.09.2025.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька