Справа № 159/8421/24 Головуючий у 1 інстанції: Лесик В. О.
Провадження № 22-ц/802/779/25 Доповідач: Бовчалюк З. А.
02 вересня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня 2025 року,
АТ КБ «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, у якому прохає ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № б/н від 18.06.2021 року в розмірі 1046498,10 грн., що складається з: 88096,17 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 16552,93 грн. - заборгованості за простроченими відсотками.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач 18 червня 2021 року отримав від АТ КБ «ПриватБанк», кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок на строк 12 місяців з подальшою пролонгацією, з процентною ставкою 40,8% річних. Власним підписом останній засвідчив свою згоду на те, що підписана ним Анкета - заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Паспорт споживчого кредиту складає між ним та банком кредитний договір. Незважаючи на виконання позивачем умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання по кредитному договору перед позивачем не виконав, внаслідок чого у позичальника перед позикодавцем виник борг, сума якого заявлена до стягнення.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.06.2021 року в сумі 104649,10 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь АТ «Приватбанк» судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання учасники справи (їх представники) не з'явилися, однак суд вважає за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у даній справі є 2 вересня 2025 року, тобто дата складення повного судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, у заяві ОСОБА_1 про приєднання до Умов та правил надання послуг від 18 червня 2021 року, яка підписана відповідачем , були визначені умови кредитування.
Зокрема, максимальний ліміт кредитування - 50 000 грн. для карт Універсальна, 75 000 грн. для карт Універсальна Голд, тип та розмір процентної ставки - 42,0 % річних для карт Універсальна, 40,8 % для карт Універсальна Голд, розмір процентної ставки, яка застосовується при невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту - 84,0 % річних для карт Універсальна, 81,6 % річних для карт Універсальна Голд.
Відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування. Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання.
Згідно з наданою АТ КБ «Приватбанк» випискою по рахунку заборгованості за договором №б/н від 18.06.2021 року станом на 13.11.2024, за період 01.04.2022 -12.11.2024 убачається, надання банком кредитних коштів та активне їх використання відповідачем.
Згідно з п. 2.1.1.2.5 Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою частиною заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані клієнту на умовах цього договору. Сторони узгодили, що загальний розмір кредиту за цим договором становить розмір кредитного ліміту, встановлений банком клієнту, та який за розміром не перевищує: 50000,00 грн. для карт «Універсальна»; 75000,00 грн. для карт «Універсальна голд»; 100000,00 грн. для преміальної картки Platinum; 200000,00 грн. для преміальної картки World Black Edition; 400000,00 грн. для преміальної картки World Elite; 800000,00 грн. для преміальної картки Infinite; 300000,00 грн. для преміальної картки VISA Signature. При цьому сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта в рамках розміру, зазначеного у абз. 1 цього пункту, та не потребує додаткового погодження із клієнтом.
У п. 2.1.1.2.6 Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою частиною заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, сторони узгодили, що в період строку користування кредитом, клієнт має право змінювати вид кредитної картки. При цьому сторони узгодили, що в такому разі платність за користування кредитом може змінюватися як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, відповідно до діючих Тарифів банку для відповідного типу карток на дату зміни типу картки. При цьому зміна типу картки не потребує додаткового погодження сторонами.
Пунктом 2.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг закріплено, що кредит надається шляхом встановлення банком кредитного ліміту та рахунку клієнта на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта з урахуванням законодавства та внутрішньобанківських документів.
Пунктом 2.1.1.2.8 Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою частиною заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг закріплено, що розмір кредиту, реальна річна відсоткова ставка та загальна вартість кредиту на дату укладення договору, усі припущення, використані для обчислення відсоткової ставки зазначені в Паспорті споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п.п. 2.1.1.2.10, 2.1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом (за виключенням пільгового періоду) клієнт сплачує банку фіксовану відсоткову ставку від суми трат, здійснених за рахунок кредиту. Розмір відсотків залежить від виду картки та зазначений у Тарифах банку та Паспорті споживчого кредиту. В разі прострочення зобов'язань за Договором, клієнт сплачує банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної відсоткової ставки від суми трат, здійснених за рахунок кредиту.
У п.п. 2.1.1.5.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов'язаний здійснювати погашення кредиту у строки та в розмірах, визначених п.п. 2.1.1.3.1., 2.1.1.3.2 цього договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
На підтвердження укладеного між сторонами кредитного договору, позивачем додано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка підписана відповідачем. Тарифи, довідку про зміну умови кредитування та обслуговування кредитної картки, виписку та розрахунок заборгованості, довідку про видачу карток відповідачу.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 в межах договору про надання банківських послуг були видані кредитні картки: НОМЕР_1 терміном до 08/19, 15.07.2019-5168755440703961 терміном до 03/23, 19.10.2020-536354012438074 терміном дії до 03/24, 18 червня 2021 року-4149629317288439 терміном до 08/24 (а.с. 204)
Відповідач користувався кредитними коштами шляхом їх зняття з кредитної картки, здійснював платежі, а також поповнював картку, про що свідчить виписка за рахунком.
З огляду на викладене, між сторонами наявні кредитні правовідносини, що виникли на підставі договору про надання банківських послуг відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до умов та правил надання послуг № б/н від 18.06.2021, а тому, доводи апеляційної скарги про відсутність доказів, які б підтвердили отримання у АТ КБ «ПриватБанк» коштів на підставі заяву від 18.06.2021 року є помилковими.
Разом з тим, позивач пред'явив вимоги про стягнення заборгованості за договором, у тому числі, крім тіла кредиту, заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, як невід'ємні частини укладеного договору.
Умовами та Правилами надання банківських послуг, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і Банку, відповідальність сторін, які підписані відповідачем.
Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, наявні правові підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не підтверджено наявність видачі кредитних коштів в заявленому розмірі, що становить тіло кредиту.
АТ КБ «ПриватБанк» було надано довідку, відповідно до умов якої вбачається, що починаючи з 2016 року по 16 лютого 2024 року відповідачу був неодноразово збільшений кредитний ліміт, останній який був збільшений до 87180 грн ( а.с. 203).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно з пунктом 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).
В матеріалах справи міститься виписка по рахунку, за яким обліковуються кошти клієнта банку, і ця виписка в сукупності з іншими доказами, може підтверджувати заборгованість відповідача за виданим кредитом.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16-ц (провадження № 61-16362св18), від 04 грудня 2019 року у справі № 750/6058/17-ц (провадження № 61-47353св18) та від 29 липня 2020 року у справі № 753/10779/16-ц (провадження № 61-39196св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 205/4176/18 (провадження № 61-6279св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 190/1419/19-ц (провадження № 61-10096св20).
Здійснивши перерахунок сум, які використовувались відповідачем та поверталися відповідачем (тіло і відсотки), що відображено у виписці за договором (а.с 54-97 Т.1), колегія суддів приходить до висновку, що у ОСОБА_1 перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 99894, 87 гривень, з яких 84550, 32 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 15344, 55 гривень проценти за користування кредитом за період з 01 квітня 2022 року по 12.11.2024 року.
Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 99894, 87 гривень.
Необхідно наголосити, що заперечуючи проти задоволення позову у повному обсязі , відповідач не подав свого розрахунку та не клопотав про признання бухгалтерської експертизи.
Безпідставними є твердження апелянта про те, що згадана раніше виписка по кредитному договору не охоплює період заборгованості, який вказано у позовній заяві, а саме з 18.06.2021-12.11 2024 року. З виписки за договоро (а.с 54-97, Т.1) вбачається, що заборгованість перед банком у ОСОБА_1 виникла саме починаючи з 02.04.2022 року.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції, в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором, зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для зміни рішення.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
АТ КБ «ПриватБанк» при зверненні до суду з позовом сплачено 2422,40 гривень судового збору .
Зважаючи на часткове задоволення позову, а саме на 95,45 % (з заявлених 104649,10 грн, задоволено 99894,87 грн ) та з урахуванням норм ст. 141 ЦПК України у відповідному відсотковому співвідношенні підлягає і стягненню з відповідача на користь позивача, сплачений банком судовий збір в розмірі 2312,18 грн. Окрім того з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 165,33 гривень, що становить 5,55 % задоволених вимог апеляційної скарги та відмовлених позовних вимог банку.
Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня 2025 року в даній справі змінити виклавши її резолютивну частину в редакції цієї постанови.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь Акціонерного товариства «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.06.2021 року в сумі 99894, 87 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь Акціонерного товариства «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) 2312,18 гривень судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Акціонерного товариства «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 165,33 гривень судового збору за подання позовної заяви.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий-суддя:
Судді: