Справа № 154/1375/25 Головуючий у 1 інстанції: Малюшевська І. Є.
Провадження № 22-ц/802/999/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
02 вересня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
секретар с/з Трикош Н. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 26 червня 2025 року,
У квітні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк») звернулося в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 26 березня 2024 року між АТ «Акцент-Банк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ABH0CT155101711441457901. На виконання умов договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 75 000,00 грн строком на 60 місяців до 25 березня 2029 року зі сплатою 75 % річних та комісії у розмірі 0,00 грн.
Позивач також зазначав, що відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 08 квітня 2025 року складає 127 961,76 грн, з яких 74 760,30 грн - загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 48 936,75 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 4 264,71 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.
Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 127 962,76 грн та судові витрати у справі у розмірі 2 422,4 грн.
Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 26 червня 2025 року у цій справі позов АТ «Акцент-Банк» задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 123 697,05 грн.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Стягнуто з відповідачки ОСОБА_1 в користь позивача АТ «Акцент-Банк» 2 341,66 грн сплаченого судового збору.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, позивач АТ «Акцент-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Учасники справи у судове засідання не з?явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.
Представник позивача подав апеляційному суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання згідно з вимогами статті 247 ЦПК України не здійснюється.
Відповідно до принципу диспозитивності суд апеляційної інстанції не робить своїх висновків щодо неоскарженої частини рішення ні в мотивувальній ні резолютивній частині судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін з таких підстав.
Судом за матеріалами справи встановлено, що 04 вересня 2023 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, у якій зазначено, що клієнт банку самостійно ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг на сайті банку та зобов'язується їх виконувати (а. с. 7-9).
Цього ж дня 04 вересня 2023 року ОСОБА_1 підписала заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, у якій визначені основні умови отримання кредиту (розмір, строк, проценти за користування, порядок погашення та розмір штрафних санкцій).
Заявою від 04 вересня 2023 року про погодження використання удосконаленого електронного підпису, яка підписана кредитором та позичальником ОСОБА_1 шляхом введення ОТП - пароля 3302, сторони договору засвідчили генерацію ключової пари особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватись для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку ABank24 з метою засвідчення дій позичальника згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг.
У заяві про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101711441457901 від 26 березня 2024 року зазначено, що позичальник просить надати кредит у розмірі 75 000,00 грн (пункт 4 договору) на строк 60 місяців з 26 березня 2024 року по 25 березня 2025 року включно (пункт 5 договору), процентна ставка 75 % річних (пункт 6 договору), розмір щомісячного платежу 4 884,21 грн (пункт 7 договору), номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку НОМЕР_1 (пункт 9 договору), загальна сума до повернення 293 049,53 грн (пункт 10 договору), у випадку порушення зобов'язань зі сплати заборгованості позичальник сплачує пеню у розмірі 0,07 % від суми прострочки, загальна сума якої не може бути більшою 15 % простроченої суми (пункт 12 договору).
26 березня 2024 року банк перерахував позичальнику кредитні кошти у розмірі 75 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером (а. с. 15).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За положеннями статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частини 1, 2 статті 207 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).
Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК України).
При цьому судом встановлено, що позичальник належним чином не виконувала взяті на себе зобов?язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.
Позивач АТ «Акцент-Банк» просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 у свою користь заборгованість за кредитом у розмірі 127 961,76 грн, з яких 74 760,30 грн - загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 48 936,75 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 4 264,71 грн загальний залишок заборгованості за пенею.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов та ухвалив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 в користь позивача АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 123 697,05 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову не оскаржено, а тому рішення суду в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з відповідача в користь позивача пені у розмірі, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивачка про стягнення з відповідачки пені у розмірі 4 264,71 грн за несвоєчасне виконання своїх зобов?язань за кредитним договором є безпідставними.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2024 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє на 90 діб Указом Президента України № 26/2025 від 14 січня 2025 року, затвердженого Законом України № 4220-IX від 15 січня 2025 року. Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року по теперішній час в Україні безперервно діє воєнний стан.
Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову АТ «Акцент-Банк» про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 в користь банку пені у розмірі 4 264,71 грн за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 26 червня 2025 року у цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді