Єдиний унікальний номер справи: 650/2822/25 Головуючий в І інстанції: Сікора О.О.
Номер провадження: 22-ц/819/656/25 Доповідач: Майданік В.В.
02 вересня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Майданіка В.В.,
суддів: Воронцової Л.П.,
Склярської І.В.,
секретар Олійник К.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", від імені якого діє адвокат Кришталь Олександр Олександрович, на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 травня 2025 року, постановлену у складі судді Сікори О.О., дата складення повного судового рішення - не зазначено, у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю,
Стислий виклад позовної заяви, заяви про забезпечення позову, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги
14 травня 2025 року до суду першої інстанції надійшла зазначена заява про забезпечення позову, в якій представник позивачки просить забезпечити позов шляхом накладення заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо належної позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 8,9713 га з кадастровим номером 6520686700:03:019:0011, яка знаходиться за межами села Степне на території Норайської ОТГ, Бериславського району Херсонської області.
Вказана заява обґрунтована тим, що у провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю. Розгляд справи здійснюється у межах позовного провадження, рішення у справі не ухвалено.
Разом із тим, в межах розгляду аналогічних судових справ судами було встановлено, що відповідач ТОВ "Ютс-Агропродукт" вчиняє дії, спрямовані на відчуження прав оренди земельних ділянок, що перебували у його користуванні, зокрема, шляхом укладення угод з третіми особами та реєстрації нових орендарів у Державному реєстрі речових прав. У квітні 2025 року, за наявною інформацією, ТОВ "Ютс-Агропродукт" уже уклало такі правочини щодо інших земельних ділянок, які перебували в оренді на території Борозенської та Новорайської територіальних громад Бериславського району Херсонської області, внаслідок чого права оренди були зареєстровані на іншу юридичну особу.
Таким чином, вважає, існує обґрунтоване припущення, що аналогічні дії можуть бути вчинені і стосовно земельної ділянки, яка є предметом цього спору, що ускладнить або унеможливить виконання майбутнього судового рішення та поновлення порушених прав позивача.
Оскаржуваною ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 травня 2025 року було задоволено заяву про забезпечення позову, подану адвокатом Іщук Надією Ростиславівною, яка діє від імені ОСОБА_1 . Так, суд постановив забезпечити позов шляхом накладення заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо належної позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 8,9713 га з кадастровим номером 6520686700:03:019:0011, яка знаходиться за межами села Степне на території Норайської ОТГ, Бериславського району Херсонської області.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст.149, 150 ЦПК України.
Також, суд враховував те, що відповідно до наданої представником позивача Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стосовно земельних ділянок із кадастровими номерами: 6520984800:07:002:0005, 6520984800:06:019:0014, які розташовані на території Бериславського району Херсонської області, вбачається, що право оренди щодо них, яке належало ТОВ "Ютс-Агропродукт", згідно з Договором № 1704/25-10 про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року було передано ТОВ "Перемога-Плюс". З наданих представником позивача документів вбачається, що у квітні 2025 року відбувалася передача прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від попереднього орендаря - Приватного підприємства "ЮГ-Агропродукт-Плюс" - на користь ТОВ "Перемога-Плюс" (код ЄДРПОУ 33251307).
На думку суду, вказане свідчить про очевидну спробу змінити правовий статус спірного об'єкта, зокрема шляхом передачі прав на нього іншій особі поза волею власника земельної ділянки та без погодження з ним, попри наявність невиконаних договірних зобов'язань зі сторони орендаря. Як зазначив суд, така поведінка відповідача має ознаки зловживання процесуальними правами та є потенційно фраудаторною (ухильницькою), оскільки в умовах фактичної заборгованості з орендної плати та існуючого судового спору відповідач вчиняє дії, спрямовані на створення нових правовідносин щодо земельної ділянки, чим ускладнює можливість належного виконання судового рішення про задоволення позову. Як вказав суд, власник ділянки, щодо якої укладено договір про відчуження права оренди не лише позбавлений можливості отримати плату за фактичне користування своєю земельною ділянкою, але й втрачає реальну здатність розпоряджатися нею, включаючи право на повторну передачу її в оренду після розірвання чинного договору.
У зв'язку з викладеним, зазначив суд, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на зміну правового статусу спірної земельної ділянки, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, є необхідним, пропорційним та обґрунтованим способом захисту прав позивача.
При цьому суд враховував, що такі заходи забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача як орендаря земельної ділянки, оскільки земельна ділянка й надалі перебуває у користуванні відповідача, а забезпечення позову обмежується лише відповідною забороною.
Також суд виходив з того, що обраний вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан відповідача та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, не завдає відповідачу збитків, не позбавляє відповідача права користування земельною ділянкою, але запобігає її подальшому неправомірному відчуженню чи перереєстрації речових прав на іншу особу під час розгляду справи, а тому, як вважав суд, такий захід забезпечення є співмірним, необхідним і таким, що забезпечує ефективний захист прав позивача у межах даного провадження.
На вказане судове рішення відповідач, від імені якого діє адвокат Кришталь Олександр Олександрович, подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про його скасування й постановлення нової ухвали, якою відмовити позивачці у задоволенні заяви про забезпечення позову. При цьому скаржник послався на порушення судом норм процесуального права.
Зокрема, вказав, що в оскаржуваній ухвалі суд не вказав, які конкретні фактичні обставини цієї справи покладені в основу висновків суду або які приписи законодавства були порушені з боку відповідача.
Також зазначив, що суд не вказав, а позивач в свою чергу не навів за текстом поданої заяви, що земельна ділянка (або декілька ділянок), договір оренди якої просить розірвати позивач, є в переліку (додатку) до Договору відчуження прав оренди земельних ділянок, тобто що відповідачем вживаються дії щодо відчуження саме тієї конкретної ділянки, відносно якої сформульовано позовні вимоги. При цьому вказав, що дії відповідача щодо іншого майна (інших майнових прав), які не мають відношення до даної справи, не можуть покладатися в основу рішення про забезпечення позову та слугувати належними підставами для його обґрунтування.
Також вказав, що судом не враховано того, що, крім договору про відчуження прав оренди інших земельних ділянок, які не мають відношення до даної справи, інших доводів та доказів недобросовісної поведінки відповідача чи наявності дій чи підготовки до дій, які свідчать про намір відповідача ухилитися від виконання рішення суду у даній справі, та на які є можливість подати обґрунтовані заперечення, подана заява про забезпечення позову просто не містить.
Таким чином, скаржник вважав, що суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що до поданої позивачем заяви про вжиття заходів забезпечення позову додано достатньо належних доказів на підтвердження обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Справу було призначено до апеляційного розгляду на 02.09.2025 року о 13-00 годині, однак учасники справи, які до суду не з'явилися й про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У зв'язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом
У справі встановлено таке.
Позов подано 29 квітня 2025 року.
Ухвалою суду від 29.04.2025 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
Вказана ухвала оприлюднена в ЄДРСР.
На час постановлення оскаржуваної ухвали рішення суду у справі не ухвалено.
Відповідно до Договору № 1704/25-24 про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року ТОВ "Ютс-Агропродукт" в особі директора Журика Андрія Леонідовича, що діє на підставі Статуту та рішення учасника, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога-Плюс", в особі директора Рака Олександра Івановича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та їх наслідки, уклали договір про те, що продавець передає (відчужує), а покупець набуває право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована на території с. Новорайськ Бериславського району Херсонської області, площею 128,5645 га, яка зазначена у Додатку № 1 до договору, на умовах та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Предметом зазначеного договору є відчуження (продаж) продавцем права оренди земельної ділянки, що належить йому на підставі зареєстрованого речового права згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на користь покупця з одночасною передачею всіх прав та обов'язків орендаря, передбачених відповідним договором оренди землі, укладеним із власником земельної ділянки. Умови договору передбачають, що після його укладення та проведення державної реєстрації переходу речового права, до покупця переходять усі обов'язки щодо сплати орендної плати та належного використання земельної ділянки відповідно до вимог законодавства.
Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним по суті.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення ст.ст.18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
При цьому відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
За змістом ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Згідно з ч.1 ст.150 зазначеного Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1); забороною вчиняти певні дії (п.2).
За ч.3 ст.150 вказаного Кодексу заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову": єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви особи, яка бере участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням цих заходів (п.4.).
Отже, закон пов'язує забезпечення позову з неможливістю чи ускладненням виконання судового рішення.
Вважаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою, апеляційний суд враховує, що за поданим позовом на час постановлення оскаржуваної ухвали рішення суду у справі не ухвалено. З наданого представником позивача Договору № 1704/25-24 про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року встановлено, що відповідач продав, а ТОВ "Перемога-Плюс" набуло право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована на території с. Новорайськ Бериславського району Херсонської області, площею 128,5645 га, яка зазначена у Додатку № 1 до договору, на умовах та відповідно до вимог чинного законодавства України. Предметом зазначеного договору є відчуження (продаж) продавцем права оренди земельної ділянки, що належить йому на підставі зареєстрованого речового права згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на користь покупця з одночасною передачею всіх прав та обов'язків орендаря, передбачених відповідним договором оренди землі, укладеним із власником земельної ділянки. Умови договору передбачають, що після його укладення та проведення державної реєстрації переходу речового права, до покупця переходять усі обов'язки щодо сплати орендної плати та належного використання земельної ділянки відповідно до вимог законодавства.
Також суд апеляційної інстанції враховує й те, що зазначене може свідчити про можливість у відповідача змінити правовий статус спірного об'єкта, зокрема шляхом передачі прав на нього іншій особі, без погодження з відповідачем, попри наявність невиконаних договірних зобов'язань зі сторони орендаря. У зв'язку з викладеним, вжиття вказаного заходу забезпечення позову є необхідним, пропорційним й таким, що забезпечує ефективний захист прав позивача у межах даного провадження.
Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, такий захід забезпечення позову не впливає на матеріальний стан відповідача та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, не завдає відповідачу збитків, не позбавляє відповідача права користування земельною ділянкою, але запобігає її подальшому неправомірному відчуженню чи перереєстрації речових прав на іншу особу під час розгляду справи. А тому він не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача як орендаря земельної ділянки, оскільки земельна ділянка й надалі перебуває у користуванні відповідача, а забезпечення позову обмежується лише відповідною забороною.
Також апеляційний суд враховує й те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду.
Таким чином, оскаржувана ухвала є законною і обґрунтованою.
Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують.
Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на те, що сторона позивача повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою про забезпечення позову, посилання на неврахування судом того, що позивач не довів обставини, які можуть свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову, а також посилання на відсутність доказів знаходження земельної ділянки, договір оренди якої просить розірвати позивач, в переліку (додатку) до вказаного Договору відчуження прав оренди. При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що, як правильно зазначив суд, укладення Договору № 1704/25-24 про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року може свідчити про можливість у відповідача змінити правовий статус спірного об'єкта, зокрема шляхом передачі прав на нього іншій особі, без погодження з відповідачем, попри наявність невиконаних договірних зобов'язань зі сторони орендаря. При цьому не має значення те, що спірна земельна ділянка може й не перебувати в переліку (додатку) до Договору відчуження прав оренди, адже саме по собі має значення саме можливість у відповідача змінити правовий статус спірного об'єкта, зокрема шляхом передачі прав на нього іншій особі.
Також підлягають відхиленню й посилання скаржника на недоведеність того, що невжиття обраних заходів забезпечення позову може привести до ускладнення виконання рішення по справі. При цьому апеляційний суд виходить з того, що вжиття вказаного заходу забезпечення позову є необхідним, пропорційним й таким, що забезпечує ефективний захист прав позивача у межах даного провадження.
Висновки суду апеляційної інстанції
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не вказують на такі її порушення, що вплинули на правильність вирішеного судом питання, апеляційний суд вважає за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" залишити без задоволення.
Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повної постанови - 02 вересня 2025 року.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська