Номер провадження: 22-ц/813/5494/25
Справа № 501/1339/25
Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
03.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів колегії: Комлевої О.С., Сегеди С.М.,
переглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2025 року про повернення позовної заяви по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ТВО начальника В. Гоцелюка про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
29 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ТВО начальника ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 04 квітня 2025 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали суду. Суд вказав, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: - позов ОСОБА_1 було направлено в електронному вигляді (електронною поштою), без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет»); - до заяви не були додані докази надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу; - також не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
11 квітня 2025 року ОСОБА_1 на електронну пошту суду надіслав заяву в якій просить звільнити від сплати судового збору, посилаючись на відсутність доходу, про що надав довідку з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Також вказав, що позовна заява була підписана електронним цифровим підписом, а подання заяви через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему є необов'язковим, тому повторно надіслав позов на електронну пошту суду. Також вказав, що позовну заяву з додатками надіслав відповідачу в електронному вигляді на електронну пошту, вказавши, що на його думку цього буде достатньо, робити копії цифрових документів немає необхідності (а.с. 15).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ТВО начальника ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,- вважати неподаною та повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Суд вказав, що позивачем не надано доказів надсилання відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ТВО начальника В. Гоцелюка копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2025 року та направити справу на новий повторний розгляд до суду першої інстанції до Іллічівського міського суду Одеської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Предметом оскарження є ухвала суду про повернення заяви заявникові (п. 6 ст. 353 ЦПК України).
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З урахуванням вищевикладеного та положень ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.
У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 43 ЦПК України).
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ст. ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.
Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.
Також в ст. 177 ЦПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви. Так, положеннями частин 1-2 вказаної статті передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною 7 статтею 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої ст. 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ТВО начальника В. Гоцелюка, в електронній формі, шляхом надіслання позовної заяви з додатками на електронну пошту Іллічівського міського суду Одеської області (а.с. 1).
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ТВО начальника В. Гоцелюка, мають зареєстровані кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (Електронний суд).
11 квітня 2025 року ОСОБА_1 на електронну пошту суду надіслав заяву в якій зазначив, що позовну заяву з додатками надіслав відповідачу в електронному вигляді на електронну пошту, вказавши, що на його думку цього буде достатньо, робити копії цифрових документів немає необхідності (а.с. 15).
Однак, з урахуванням положень статей 43, 177 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 зобов'язаний був додати до позовної заяви, докази надсилання позовної заяви та доданих до неї матеріалів саме до електронного кабінету відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ТВО начальника В. Гоцелюка, або докази надсилання у паперовій формі листом з описом вкладення цим учасникам справи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає положенням ст. 177 ЦПК України, а тому підлягає поверненню на підставі ст. 187 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що він не надав доказів надсилання відповідачу копій документів поданих до суду, так як він надав скрін-шот з його електронної пошти про направлення відповідачу таких документів на його офіційну електронну пошту, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки такі доводи ґрунтуються на неправильному розмінні позивачем вимог положень статей 43 та 177 ЦПК України.
Так, в силу вимог чинного законодавства, у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету, копії позовної заяви та копій доданих матеріалів надсилаються в паперовій формі листом з описом вкладення за адресою такого учасника.
Так, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, зважаючи на ненадання як суду першої інстанції належних доказів відправки відповідачам копії позовної заяви із всіма доданими документами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про не виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Не приймаються до уваги також доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в його клопотанні про звільнення від сплати судового збору, оскільки як вбачається із матеріалів справи, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, подане 10.04.2025, судом першої інстанції не розглядалось.
Так, ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2025 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 з підстав не надання доказів надсилання відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ТВО начальника В. Гоцелюка копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 УПК України.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зводяться до непогодження із висновком суду першої інстанції та тлумаченні норм чинного законодавства на власний розсуд.
На підставі наведеного, оскільки законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 14 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
О.С. Комлева
С.М. Сегеда