СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16906/25
пр. № 1-кп/759/1747/25
03 вересня 2025 року місто Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12025100120000140 від 04.07.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Городниця Новоград-Волинського р-ну Житомирської обл., громадянина України, який здобув середню освіту, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , -
ОСОБА_3 , у 2024 році, більш точний час розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем реєстрації а саме поруч з будинком, що за адресою АДРЕСА_1 , побачив на землі кастет, в цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу. Далі ОСОБА_3 , перебуваючи за вищевказаною адресою, підібрав із землі кастет та розпочав носити його при собі.
У подальшому, 04.07.2025 ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, зберігаючи при собі вищевказаний кастет, який знаходився у центральному відділенні наплічної сумки, яка була при ньому на той час, прибув до станції метро «Житомирська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві.
Того ж дня, ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, що виразились у носінні холодної зброї (кастету) без передбаченого законом дозволу, незаконно маючи при собі, а саме у центральному відділенні наплічної сумки, яка була при ньому на той час, зайшов до вестибюлю станції метро «Житомирська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де приблизно о 10 год 30 хв був зупинений працівником поліції та запрошений до кімнати поліції, що розташована на вказаній станції КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де ОСОБА_3 було затримано на підставі ст. 208 КПК України та в присутності двох запрошених понятих чоловічої статі, під час проведення особистого обшуку останнього та обшуку його особистих речей, виявлено та вилучено, з центрального відділення його наплічної сумки, кастет який відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, який ОСОБА_3 за вищевикладених обставин придбав та незаконно носив при собі, без передбаченого законом дозволу.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 263 КК України як незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого; обставини, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують; дані про особу обвинуваченого, а саме його молодий вік та те, що він не працює, має місце проживання у м. Києві, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.
Таким чином, за сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 263 КК України слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 263 КК України, а саме у виді мінімального штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Також суд вважає за необхідне стягнути зі ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
На підставі викладеного, керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Речові докази: кастет, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів УП в метрополітені ГУНП у м. Києві, квитанція №007824 - знищити.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави відшкодування судових витрат за проведення експертизи в розмірі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн. 10 коп.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1