Справа № 466/8163/25
Провадження № 1-кс/466/2538/25
02 вересня 2025 року, слідча суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , дослідивши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, щодо не проведення допиту потерпілого в межах кримінального провадження №62025140160000340 від 22.03.2025 ,-
01.09.2025, до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла вищевказана скарга, в якій ОСОБА_2 просить зобов'язати відповідальну особу Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, розташоване у м. Львові, провести допит його, як потерпілого та вручити пам'ятку прав потерпілого, в межах кримінального провадження №62025140160000340 від 22.03.2025 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. ст. 372 КК України.
Слідча суддя, перевіривши скаргу на відповідність вимогам КПК України, встановила що вона підлягає поверненню з наступних підстав.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 розділу III КПК України.
Так, частиною першою статті 306 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Тобто законом не встановлено критерій визначення місцевого суду (за місцем знаходження органу досудового розслідування, або вчинення кримінального правопорушення чи ін.) слідчий суддя якого розглядає таку категорію справ.
Таким чином, територіальну підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора главою 26 розділу III КПК України чітко не визначено.
Разом з тим, оскільки законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування чи здійснюється досудове розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК тощо), про що вказано у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2013 року N 223-558/0/4-13 "Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження".
Отже, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, у тому числі, за скаргами на рішення, дії або бездіяльність слідчого, прокурора здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ст. 215 КПК України досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
Згідно ЗУ «Про Державне бюро розслідувань», Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
Згідно з Розділ VI прикінцевих та перехідних положень, п. 4 Заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення, подані до органів внутрішніх справ, органів Національної поліції до набрання чинності цим Законом і відомості щодо яких не внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, але які відповідно до цього Закону підслідні Державному бюро розслідувань, передаються протягом 24 годин до відповідного підрозділу (органу) Державного бюро розслідувань для їх внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань згідно із статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України.
Матеріали кримінального провадження, які на день набрання чинності цим Законом перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування, але відповідно до цього Закону підслідні Державному бюро розслідувань, у тримісячний строк після початку здійснення Державним бюро розслідувань функції досудового розслідування передаються до відповідного підрозділу (органу) Державного бюро розслідувань для продовження провадження. Кримінальні провадження, які до початку діяльності Державного бюро розслідувань розпочаті слідчими органів прокуратури і перебувають на стадії досудового розслідування, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років.
Заяви та повідомлення, звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, подані до органів внутрішніх справ, органів Національної поліції до набрання чинності цим Законом і щодо яких не прийнято рішення, але які відповідно до цього Закону підслідні Державному бюро розслідувань, протягом 24 годин повертаються заявникам або передаються до відповідного підрозділу (органу) Державного бюро розслідувань для їх внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань згідно із статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України.
При цьому згідно ст. 9 ЗУ «Про державне бюро розслідувань» Систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.
Для забезпечення виконання завдань Державного бюро розслідувань утворюються такі його територіальні управління:
1) територіальне управління, розташоване у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області;
2) територіальне управління, розташоване у місті Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Вінницьку, Житомирську, Рівненську, Хмельницьку, Чернівецьку області;
3) територіальне управління, розташоване у місті Миколаєві, що поширює свою діяльність на Кіровоградську, Миколаївську, Одеську області;
4) територіальне управління, розташоване у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим, Запорізьку, Херсонську області, місто Севастополь;
5) територіальне управління, розташоване у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську, Полтавську, Сумську, Харківську області;
6) територіальне управління, розташоване у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Донецьку і Луганську області;
7) територіальне управління, розташоване у місті Києві, що поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області.
З огляду на зазначене, створено розгалужену систему органів досудового розслідування.
Для визначення того, до якого місцевого суду може бути подано скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, ключове значення мають дві підстави:
1) територіальна юрисдикція місцевого суду;
2) знаходження органу досудового розслідування в межах відповідної територіальної юрисдикції місцевого суду.
Згідно із пунктами 3, 3-1 Розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію. До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року N 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.
Таким чином, наразі юрисдикція місцевих судів поширюється на відповідні адміністративно-територіальні одиниці, які існували до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року N 807-IX.
Для визначення місця знаходження органу досудового розслідування проаналізовано структуру правоохоронного органу, оскільки орган досудового розслідування є одним зі структурних підрозділів такого органу та, відповідно, розташований за місцем знаходження такого правоохоронного органу.
Отже, органи досудового розслідування (слідчі управління, слідчі відділи, слідчі відділення) розташовані відповідно у територіальних органах поліції, одні з яких мають статус юридичних осіб публічного права (головні управління Національної полiції в областях), а інші - ні, але виступають їх територіальними (відокремленими) підрозділами. При цьому як головні управління Національної поліції в областях, так і відокремлені підрозділи поліції мають чітко визначену поштову адресу, а також територію, на яку поширюється їх юрисдикція.
Тому місцезнаходженням відповідного органу досудового розслідування є місце розташування (реєстрації) територіального підрозділу, який має статус юридичної особи публічного права, або розташування його територіального (відокремленого) підрозділу, який такого статусу не має, до структури якого входить відповідний орган досудового розслідування.
Як вбачається зі змісту скарги, поданої до суду, ОСОБА_2 зазначає, що 04.07.2025 року, звертався до уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, розташоване у м. Львові, з заявою про надання статусу потерпілого в кримінальному провадженні 62025140160000340 від 22.03.2025 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. ст. 372 КК України.
Проте, вказаний орган не відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Львова, оскільки Територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, відноситься до територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова.
Отже, скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, розташоване у м. Львові, щодо не проведення допиту потерпілого в межах кримінального провадження №62025140160000340 від 22.03.2025 не підлягає розгляду в Шевченківському районному суді м. Львова.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо не підлягає розгляду в цьому суді. За таких обставин скарга підлягає поверненню скаржнику. Це не позбавляє особу можливості звернутись з аналогічною скаргою до Личаківського районного суду м. Львова.
Слідча суддя враховує, що з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається "суд, встановлений законом", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. Право на справедливий судовий розгляд "належним судом" має бути забезпечено рівній мірі сторонам справи.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідча суддя , -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, щодо не проведення допиту потерпілого в межах кримінального провадження №62025140160000340 від 22.03.2025 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити особі, яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвала слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Слідча суддя ОСОБА_1