Справа № 953/5468/25
н/п 2-а/953/314/25
03 вересня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова в складі
головуючого судді Вітюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Соломонової К.О.,
учасники справи у судове засідання не з'явилися
розглянув у м. Харків адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_2
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
Короткий зміст заявлених вимог
У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ТЦК), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника ТЦК № 7500 від 11.04.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;
- справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача закрити;
- судові витрати покласти на відповідача.
Позов обґрунтовано таким:
- позивач вчасно уточнив облікові дані;
- позивач не отримував повісток про виклик до ТЦК;
- в оскаржуваній постанові відсутні дані про реальну дату отримання або відмови в отриманні повістки позивачем, а також на яку адресу надсилалася повістка;
- з оскаржуваної постанови вбачається відсутність юридичного складу адміністративного правопорушення;
- оскаржувана постанова не містить посилань на протокол, позивач зазначає, що відносно нього не складався протокол ТЦК, а тому процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не дотримана;
- оскаржувана постанова не містить будь-яких даних про те, які саме дані відповідач хотів уточнити у позивача;
- позивача було мобілізовано, а за день до відправки на навчання ухвалено оскаржувану постанову.
Стислий виклад заперечень, позицій відповідача та третьої особи
Відповідач правом на подання відзиву та будь-яких інших документів не скористався.
Третя особа не надала поянень щодо суті спору.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 23.06.2025 відкрив позовне провадження в адміністративній справі, призначив її до розгляд на 03.07.2025, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Також суд витребував з ТЦК належним чином завірені копії документів, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови.
У судове засідання 03.07.2025 учасники справи не з'явилися. Суд ухвалою від 03.07.2025 задовольнив клопотання позивача, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відклав розгляд справи на 31.07.2025.
У судове засідання 31.07.2025 учасники справи не з'явилися. У зв'язку з неявкою учасників справи та для належного повідомлення відповідача суд ухвалою від 31.07.2025 судове засідання відклав на 03.09.2025 та повторно витребував копії документів, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови.
03.09.2025 у судове засідання учасники справи не з'явилися. Від представника позивача 31.07.2025 надійшла заява, в якій останній просив розглянути справи за його відсутності та відсутності позивача, вказавши, що позовні вимоги підтримує. Відповідач у судове засідання не з'явився, витребовуваних документів і відзиву на позов не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали та судової повістки засобами поштового зв'язку. Поштове повідомлення повернулося з відміткою: "отримано 06.08.2025". Тобто відповідач повідомлений про дату, час та місце судового засідання та судове провадження належним чином. Третя особа повідомлялася шляхом направлення ухвали від 31.07.2025 та судової повістки до електронного кабінету (доставлено 31.07.2025).
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, враховуючи заяву представника позивача про розгляд справи без його та довірителя участі, належне повідомлення інших учасників справи про дату, час та місце судового засідання, відсутність від них клопотань про неможливість розгляду справи, обмеженість строку розгляду відповідної категорії справ, дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.
Фіксування судового засідання не здійснювалось, у зв'язку з неявкою учасників справи.
Фактичні обставини, встановлені судом
Згідно зі скрін-шотом з додатку "Резерв+" дані уточнено 11.04.2025 наявна відмітка: "дані уточнено вчасно".
11.04.2025 начальник ТЦК ухвалив постанову № 7500, відповідно до якої 11.04.2025 о 10 год. 00 хв. працівником поліції був доставлений до ТЦК гр. ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Встановлено, що ОСОБА_1 25.02.2025 року було направлено повістку № 2687962 на 11:00 годин 07.03.2025, для уточнення даних, але ОСОБА_1 до ТЦК не з'явився. Своєю бездіяльністю громадянин порушив абзац 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзац 3 пункту 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, абзац 2 частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". 3 періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 № 303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не виявлено, обставиною, що пом'якшує відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння громадянина. Начальник ТЦК ухвалив накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення даних військовозобов'язаного.
Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Згідно з підпунктом 2 пункту 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку резервіст або військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні: (І) відмітки про отримання особою відправлення; (ІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або (ІІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Позивач заперечує факт його оповіщення та зазначає, що відповідачем в оскаржуваній постанові не зазначено дані про дату отримання або відмови в отримані такої повістки.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов та, ураховуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України) зобов'язав його надати документи, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови. Також суд повторно витребовував у відповідача документи, про що постановляв відповідні ухвали, які не були виконані.
Водночас відповідач не надав суду ані відзиву на позов, ані витребовуваних документів.
У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку оповіщення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК (докази надсилання повістки, її отримання, неотримання, причини неотримання, тощо), зокрема, дотримання пункту 41 Порядку, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення з однією з таких відміток: про отримання особою відправлення; про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку. Однак жодного доказу щодо надсилання відповідного оповіщення позивачу (поштове повідомлення про вручення), за якою адресою та, відповідно, належного оповіщення позивача відповідач не надав, що виключає можливість встановлення відповідного факту. Натомість позивач відповідну обставину заперечує. Суд також виходить з того, що у разі не оповіщення або ж повернення відповідного відправлення через невручення, указана обставина не може бути підтверджена жодним доказом зі сторони позивача, а тому обставину належного оповіщення має доводити саме відповідач.
За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного оповіщення про необхідність з'явитись до ТЦК є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав. Неподання останнім відзиву на позов без поважних причин та доказів на спростування обставин, наведених у позові, у цьому випадку кваліфікується як визнання позову.
Також, суд зазначає, що згідно з оскаржуваною постановою повістка була направлена позивачу для уточнення даних. Однак в оскаржуваній постанові не наведено, які саме дані необхідно було уточнити. При цьому з доданої позивачем копії скріншоту додатку "Резерв+" вбачається, що позивач уточнював дані 11.04.2025 (наявна відмітка про вчасне уточнення).
Крім того, суд вважає обгрунтованими посилання позивача на недотримання процедури розгляду справи, зокрема відсутність протоколу про адміністративне правопорушення, що додатково вказує на допущенні відповідачем порушення.
Щодо суб'єктного складу учасників справи
Суд враховує, що відповідач (районний центр комплектування) відповідно до абзацу 2 пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, є відокремленим підрозділом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Тобто зі змісту наведених норм вбачається, що стороною у справі, яка є суб'єктом владних повноважень може бути орган державної влади без статусу юридичної особи.
Суд також відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21, згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Такої ж практики притримується Другий апеляційний адміністративний суд (постанова від 03.02.2025 у справі № 638/22555/24).
Отже, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є належним відповідачем у цій справі.
Висновки за результатами розгляду заяви
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині скасування оскаржуваної постанови ТЦК та закриття справи про адміністративне провадження, а в решті - відмові, оскільки пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України передбачено право суду скасувати оскаржувану постанову, визнання спірної постанови протиправною не передбачено.
Судові витрати
Суд вирішує питання щодо судових витрат (судовий збір) відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 77, 243 - 246, 139, 250, 255, 286, 293 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову № 7500 від 11.04.2025 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Роман ВІТЮК