8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03 вересня 2025 року Справа № 922/3076/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" (вх. № 20124 від 03.09.2025) про вжиття заходів забезпечення позову, подану у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" (адреса: 62495, Харківська обл., смт. Васищеве, в'їзд Орешкова, буд. 7-А; код ЄДРПОУ 32570235) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Форт пост" (адреса: 61060, м. Харків, пр.-т Льва Ландау, буд. 171; код ЄДРПОУ: 33412743);
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінрайт" (адреса: 61183, м. Харків, вул. Дружби народів, буд. 228-Б; код ЄДРПОУ 40997729) Третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луніну Тетяну Анатоліївну (адреса: 61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 22; РНОКПП НОМЕР_1 )
про скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт", в якій просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80309950 від 11.08.2025, прийняте приватним нотаріусом Харківський міський нотаріальний округ Луніною Тетяною Анатоліївною, яким зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт" права власності на нерухоме майно: будівля, нежитлова літ. «Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" залишено без руху; надано останньому п'ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви; визначено спосіб усунення недоліків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" звернулось до суду з заявою про усунення недоліків (вх. № 20133 від 03.09.2025).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2025 відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 24.09.2025 о 14:20; залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Форт пост" та приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луніну Тетяну Анатоліївну; встановлено сторонам та третій особі строк для подання заяв по суті спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" звернулось до суду з заявою про забезпечення позову (вх. № 20124 від 03.09.2025), в якій просить суд застосувати заходи забезпечення позову у судовій справі № 922/3076/25, а саме: заборонити проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна: будівля, нежитлова літ. «Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2 (сто сорок чотири дріб два).
В обгрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" посилається на те, що незастосування заходів забезпечення позову у даній справі з високою ймовірністю призведе до виникнення необхідності у позивача у подальшому звертатися до суду щодо повернення у свою власність спірного майна, яке протягом розгляду даної справи може бути вільно відчужене відповідачем у будь-який момент, визнання недійсними правочинів тощо. Вказане, на думку заявника, істотно ускладнить можливість виконання рішення та захист порушених прав позивача, змусить його вживати додаткові заходи щодо поновлення власних прав.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" (вх. № 20124 від 03.09.2025) про вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Згідно з ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018 Верховного Суду у справі № 905/2130/17 та від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у цій справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На цьому акцентовано увагу, зокрема, і у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 N 15-рп/2004у справі N 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 N 3-рп/2003 у справі N 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Як зазначалось, в мажах даної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт", в якому просить суд за наслідками розгляду справи скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80309950 від 11.08.2025, прийняте приватним нотаріусом Харківський міський нотаріальний округ Луніною Тетяною Анатоліївною, яким зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт" права власності на нерухоме майно: будівля, нежитлова літ. «Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2.
Свої вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" обгрунтовує за посиланням на те, що воно є законним власником нерухомого майна: будівлі, нежитлова літ. «Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" наполягає, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт" допущено суттєві недоліки, у зв'язку з яким зареєстроване права власності на наведене вище нерухоме майно підлягає скасуванню.
Окремо Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" звертає увагу суду на те, що зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт не набуло права вимоги до нього за договором іпотеки, а тому останній не мав права звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.
Таким чином, очевидним є те, що навіть у випадку подання позову можливість відповідача у будь-який момент відчужити спірне майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (Схожого правового висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
Тобто, незастосування заходів забезпечення позову у даній справі з високою ймовірністю може призвести до виникнення необхідності у позивача у подальшому звертатися до суду щодо повернення у свою власність спірного майна, яке протягом розгляду даної справи може бути вільно відчужене відповідачем у будь-який момент, визнання недійсними правочинів тощо. Вказане відповідно істотно ускладнить можливість виконання рішення та захист порушених прав позивача, змусить його вживати додаткові заходи щодо поновлення власних прав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку що заходи забезпечення позову у вигляді заборони проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна: будівля, нежитлова літ. «Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2 (сто сорок чотири дріб два), на вжитті яких наполягає позивач, є адекватними та співмірними з предметом спору, пропорційними щодо тих наслідків, які може викликати їх невжиття, є такими, що дозволяють досягти збалансованості інтересів сторін даного спору, в змозі ефективно захистити права та інтереси позивача, у випадку винесення рішення на його користь.
У випадку ж невжиття таких заходів існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, можливе понесення позивачем збитків або додаткових витрат, а позивач в свою чергу буде позбавлений можливості здійснити захист або поновлення своїх прав у межах одного судового провадження. Таким чином, заходи забезпечення позову насамперед направлені на те, щоб запобігти відчуженню майна щодо якого існує спір про власність.
Суд також зазначає та враховує, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, не порушують права та інтереси сторін і третіх осіб, оскільки у випадку прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову відповідач (новий власник спірного майна) і надалі зможе вільно розпоряджатись майном щодо якого позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" заяви (вх. № 20124 від 03.09.2025) та вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна: будівля, нежитлова літ. «Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2 (сто сорок чотири дріб два)."
Відповідно до ч. 6 ст. 139 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З огляду на характер спірних правовідносин, враховуючи висловлені ТОВ "Український стандарт" доводи, відсутність в матеріалах справи доказів того, що вжиття заходів забезпечення позову може порушити права та інтереси інших учасників даного спору, станом на момент постановлення даної ухвали суд не вбачає підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234-235 ГПК України, суд -
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" (вх. № 20124 від 03.09.2025) про вжиття заходів забезпечення позову.
2. Вжити такі заходи забезпечення позову:
Заборонити проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна: будівля, нежитлова літ. «Б-1» загальною площею 1672,5 (одна тисяча шістсот сімдесят дві цілих п'ять десятих) кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Сталінграда, будинок 144/2 (сто сорок чотири дріб два).
Ухвала набирає чинності негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України з урахуванням п. 4Прикінцевих положень ГПК України та п. 17.5перехідних положень ГПК України.
Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження має статус виконавчого документа. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
В силу ст. 124 Конституції України та ГПК України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український стандарт" (адреса: 62495, Харківська обл., смт. Васищеве, в'їзд Орешкова, буд. 7-А; код ЄДРПОУ 32570235).
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінрайт" (адреса: 61183, м. Харків, вул. Дружби народів, буд. 228-Б; код ЄДРПОУ 40997729).
Суддя О.І. Байбак