03.09.2025м. СумиСправа № 920/981/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/981/25
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ
БАНК «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001,
код ЄДРПОУ 14360570)
до відповідача: ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
про стягнення 70 366 грн 55 коп.,
Суть спору. 03.07.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у сумі 70 366 грн 55 коп. за кредитним договором №2624112922-КД-1 від 26.05.2020, а також стягнути на користь позивача судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Згідно з інформацією наданою Центром надання адміністративних послуг міста Ромни (вх.№3745/25) ОСОБА_1 зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 12.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №920/798/25 та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Копія ухвали суду від 21.07.2025 про відкриття провадження у справі №920/981/25 була отримана відповідачем - ОСОБА_1 через його електронний кабінет системи «Електронний суд» 21.07.2025, 17:39:20, що підтверджується квитанцією №4039715 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.62 - зворотна сторона).
Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Водночас, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні аргументованих заперечень щодо позовних вимог в установлений судом строк суду не подав.
Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.
26.05.2020 Фізична особа підприємець Вінніченко Олена Володимирівна (далі -Позичальник, Відповідач) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Кредитор, Позивач) уклали кредитний договір № 2624112922-КД-1 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого Кредитор надав у користування Позичальнику кредитні кошти у розмірі 705 737,56 грн в обмін на зобов'язання щодо їх повернення 25.05.2025 (п. А.2), які передбачені Кредитним договором (п.п. А.3, 1.2, 2.2.3).
Відповідно до п. A.1. Вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в формі надання з встановленого періоду вибірки 6 місяців.
Відповідно до п. А.2 Кредитного договору ліміт цього договору: 705 737,56 грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 700 000 грн. (сiмсот тисяч гривень 0 копійок), на поповнення обігових коштів для капітального ремонту торгового приміщення за адресою: м. Ромни, вулиця Монастирська, 4А та 5 737,56 грн. (п'ять тисяч сімсот тридцять сім гривень 56 копiйок ) на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Кредитного договору. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги.
Пунктом А.3., 1.2, 2.2.3 встановлений термін повернення кредиту 25.05.2025.
У п.А.4 Кредитного договору сторони визначили рахунки для обслуговування кредиту: рахунок НОМЕР_2 (у гривні), отримувач: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 337546, код ЄДРПОУ 2624112922 (IBAN - НОМЕР_3 );
Згідно п. А.5. істотних умов, зобов'язання позичальника забезпечуються: - договором іпотеки №2624112922-ДІ-1/1 від 26.05.2020 року; - договором поруки № 2624112922-ДП-1 від 26.05.2020 року.
За користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 15 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п. А.6 Кредитного договору).
Відповідно до п. А.6.1 Кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк за користування кредитом встановлює Позичальнику проценти у розмірі 20 % річних. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього Договору. За умови відновлення виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п. А.6. цього Договору При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6. цього договору та дати початку її нарахування.
У випадку порушення Позичальником грошового зобов'язання по сплаті кредиту Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 30 (тридцять) % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом. (п.А.7 Кредитного договору).
У п.А.8 Кредитного договору сторони передбачили, що проценти, встановлені п.п. А.6., А.6.1. Договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з п. 2.3.2 цього Договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до підп. 2.3.2. п. 2.3. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, банк, на свій розсуд, має право:
а) змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором; або:
б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором; або:
в) достроково розірвати цей договір та вимагати повернення коштів/погашення заборгованості у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації позичальника, у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим; якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; у випадку відмови позичальника у наданні інформації щодо структури власності, з якої можливо встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); або:
г) згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов'язань позичальником за цим Кредитним договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п.2.3.2 цього договору або порушення позичальником вимог п.1.1 цього договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадку зменшення розміру активів позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів, зазначених у відповідної річної звітності за попередній рік (п.2.3.8 кредитного договору).
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п.А.6, А.6.1 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п.2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
В разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п.А.7. цього договору (п.4.2 кредитного договору).
Згідно з п.п. 6.1., 6.2., 7.2. договору він вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань. Цей договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до п.п. А-1, А2 Кредитного договору Позичальником отримані кредитні кошти. Факт отримання підтверджується копією виписки по рахунку НОМЕР_4 (а.с. 23-48).
За доводами Позивача, що підтверджуються матеріалами справи Відповідач порушив свої зобов'язання за Кредитним договором, припинив здійснювати платежі.
Заборгованість Відповідача за Кредитним договором становить за тіло кредиту 70 366 грн 55 коп.
ОСОБА_1 згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 10.03.2025 мала статус фізичної особи - підприємця, видами діяльності якої визначено: 47.11. роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
21.01.2025 зареєстровано припинення ФОП за її рішенням, про що в Реєстр внесено запис 2006310060005000347.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем господарських зобов'язань за кредитним договором позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення означених вище сум з відповідача як фізичної особи, вважаючи, що з припиненням ФОП вона не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного
законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Частинами 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Господарський суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №904/2073/19, відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит) в будь-якій валюті. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами договору. Правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами, регулюються самостійно сторонами шляхом укладення договору. На кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов'язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.
Як було встановлено судом, між позивачем та відповідачем виникли договірні зобов'язання, за умовами яких позивач зобов'язався надати відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит у строки, які погоджені сторонами у кредитному договорі (кінцевий термін повернення кредиту 25.05.2025).
З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій. Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано умови Кредитного договру вчасно та належним чином.
Із змісту статті 530 ЦК України слідує, що однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. При цьому коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов'язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли сторона порушила умови договору, зобов'язання вважається не виконаним, що є порушенням умов договору.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).
Натомість з матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо погашення кредиту у погоджений між сторонам строк що мало наслідком виникнення кредитної заборгованості перед позивачем.
З вищенаведених повідомлень-вимог вбачається, що остаточною датою повернення кредиту, є 25.05.2025.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем вимоги позивача про повернення кредитних коштів.
Відтак, матеріалами справи підтверджується, що відповідач прийняті на себе зобов'язання за договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів належним чином не виконує, у зв'язку з чим у останнього рахується заборгованість перед банком за тілом кредиту в розмірі 70 366,55 грн.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 70 366,55 грн станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню та задовольняється судом.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення суми 70 366, 55 грн підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується наступним:
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп. покладається на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 70 366 грн 55 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (вулиця Грушевського, буд. 1Д, код, м. Київ, 01001 код ЄДРПОУ 14360570) суму 70 366,55 грн (сімдесят тисяч триста шістдесят шість гривень 55 коп.) заборгованості за тілом кредиту, а також суму 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривень 40 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.09.2025.
Суддя С.В. Заєць