ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2025Справа № 910/7561/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №4" виконавчого органу Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвентпромпостач"
про стягнення 245 430,00 грн
Представники сторін: не викликалися
У червні 2025 року Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня №4" виконавчого органу Київської міської ради (далі - Комунальне підприємство, Лікарня) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвентпромпостач" (далі - Товариство, ТОВ "Укрвентпромпостач") 245 430,00 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством по Договору підряду №414 від 23.12.2022 не забезпечено включення вартості зворотних матеріалів, отриманих при розбиранні конструкцій металопластикових віконних блоків, що підтверджується Актом перевірки №262605-30/260 від 03.07.2024, складеного Північним офісом Держаудитслужби за результатами перевірки закупівель ID: UA-2022-12-26-008757-a та UA-2021-10-08-004405-b.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 позовну заяву Комунального підприємства залишено без руху, надавши останньому час для усунення її недоліків.
27.06.2025 через загальний відділ діловодства суду Комунальне підприємство подало заву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7561/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
31.07.2025 через систему "Електронний суд" Товариство подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з пред'явлення позову до неналежного відповідача: відсутні підстави для покладення відповідальності за невключення вартості зворотних матеріалів в проектно-кошторисну документацію, яка була розроблена та складена іншою юридичною особою - ТОВ "ПВК "Будівельна спілка" та скорегована ТОВ "Проексп". Крім цього, виконані Товариством роботи за договором підряду №414 від 23.12.2022 були прийняті Позивачем (Замовником) без жодних претензій та/або зауважень.
Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства необґрунтованими.
23.12.2022 між Комунальним підприємством (за договором - Замовник) та Товариством (за договором - Генпідрядник) було укладено договір підряду №414, предметом якого було виконання робіт з капітального ремонту відділення анестезіології та інтенсивної терапії із заміною існуючого обладнання КНП "Київська міська лікарня №4" на вул. Солом'янська, 17 у Солом'янському районі міста Києва.
Відповідно до пункту 1.3 Договору склад та обсяг робіт, що доручаються для виконання Генпідряднику, визначені проектно-кошторисною документацією. Генпідрядник виконує роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами.
Згідно з пунктом 2.1. Договору ціна Договору тверда, розрахована відповідно до правил застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення в будівництві і становить - 13443187,67 грн, у тому числі ПДВ - 2 114 107,56 грн. оформлюється у вигляді договірної ціни за погодженням із Замовником, яка є невід'ємною частиною Договору.
За положеннями пункту 2.5. Договору в разі виявлення завищень обсягів та (або) вартості виконаних робіт, що були оплачені Замовником, Генпідрядник повертає Замовнику суму такого завищення.
У відповідності до підпункту 5.1.4. пункту 5.1. Договору у процесі виконання робіт Замовник має право вносити зміни та доповнення до проектно-кошторисної документації та обсягів робіт за умови завчасного попередження про такі Зміни Генпідрядника. Якщо внесені зміни та доповнення до проектно-кошторисної документації та обсягів робіт вимагають коригування договірної ціни чи календарного графіку виконання робіт, Сторони укладаються про це Додаткову угоду.
За підпунктом 5.4.1. пункту 5.4. Генпідрядник зобов'язаний виконувати роботи у встановлені строки та відповідно до проектно-кошторисної документації.
Замовник передає Генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та проектну документацію до початку виконання робіт (пункт 7.1. Договору).
У відповідності до пункту 10.3. Договору Замовник приймає виконані належним чином генпідрядником роботи шляхом підписання Акту приймання виконаних робіт форми №КБ-3, які є підставою для розрахунків за виконані роботи.
Замовник забезпечує оплату робіт за цим договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника (пункт 9.4).
Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.03.2023, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (пункт 14.1).
Північним офісом Держаудитслужби було проведена перевірка закупівель (за номерами ID: UA-2022-12-26-008757-a та UA-2021-10-08- 004405-b) проведених Комунальним некомерційним, за результатами якої складено Акт перевірки №262605-30/260 від 03.07.2024, в якому зазначено:
"…Розділ "Стан розрахунково-платіжної дисципліни. Правильність відображення дебіторської та кредиторської заборгованості".
Додатковою угодою від 31.03.2023 №1 у зв'язку з обставинами викладеними Генпідрядником у листі від 29.03.2023 № 29/3/23, керуючись пунктами 12.1-12.3 Договору №414 продовжено строк дії договору та строк виконання зобов'язань щодо виконання робіт до 07.04.2023.
Відповідно до Додаткової угоди від 04.04.2023 №2 до Договору №414 зменшено обсяг закупівлі робіт до 12 887 555,22 грн.
Відповідно до наданої до перевірки відомості аналітичного обліку по субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 27.12.2022 по 07.04.2023 по ТОВ "Укрвентпромпостач" оплати за виконані роботи здійснено згідно з договором від 23.12.2022 №414 на загальну суму 12 887 555,22 грн, виконано робіт на загальну суму 12887555,22 грн.
Дебіторська (кредиторська) заборгованість по договору від 23.12.2022 №414відсутня.
Розділ "Фактичний стан виконання договору"
Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) до зазначених Договорів ТОВ "Укрвентпромпостач" виконано будівельних за Договором від 23.12.2022 №414 на суму 12 887 555,22 грн (разом із ПДВ), які сплачено Лікарнею у повному обсязі.
Згідно висновків науково-технічного звіту про обстеження (технічного обстеження конструкцій) розробленого ТОВ "КДК "Інжиніринг" рекомендовано замінити дерев'яні віконні блоки з значним фізичним зносом, металопластикові вікна з однокамерним склопакетом (Дерев'яні віконні блоки з значним фізичним зносом 24 шт.; Металопластикові однокамерні склопакети 1 шт.).
Всупереч висновкам та рекомендаціям науково-технічного звіту про обстеження (технічного обстеження конструкцій) розробленого ТОВ "КДК "Інжиніринг" в акті виконаних робіт №1 за грудень 2022 року по договору від 23.12.2022 року №414 додатково замінено металопластикові вікна з двокамерним склопакетом у кількості 109,08 м2 на суму 997 427,52 грн з ПДВ.
Поряд з цим демонтовані металопластикові вікна в кількості 109,08 м2, не віднесено до вартості зворотних матеріалів та не відображено в обліку об'єкту контролю.
У відповідності до п. 3.19 "Настанови з визначення вартості будівництва" вартість матеріалів, виробів та комплектів у складі зворотних сум приймається як за нові за поточними відпускними цінами із застосуванням коефіцієнта зносу 0,5, крім тих, на які ціни реалізації можуть бути визначені. Вартість матеріалів, одержуваних у порядку попутного добування, у разі неможливості використання їх на даному будівництві, але за можливості реалізації враховується за поточними цінами франко-місце заготівлі (франкокар'єр для місцевих матеріалів і викопних; франко-лісосіка для деревини, одержуваної від вирубування лісу тощо).
Питання збору, аналізу та узагальнення інформації про ціни на основні будівельні матеріали, вироби та конструкції, що склалися в розрізі регіонів України, та доведення такої інформації до учасників будівництва, Листом Мінрегіону від 11.07.2016 №7/15-8471 покладено на ТОВ "НВФ "Інпроект".
Так, зазначена інформація щоквартально наводиться в Збірнику "Ціноутворення у будівництві" та на сайті Технічного комітету №311 "Ціноутворення та кошторисне нормування у будівництві" (https://www.inproekt.kiev.ua/CO/Advice).
Зокрема, станом на 01.10.2022 вартість 1 м2 металопластикових блоків віконних по м. Києву становила 4500,00 грн, а відповідна вартість демонтованих ТОВ "Укрвентпромпостач" вікон повинна складати 2250,00 гривень.
Розрахунок: 109,08 м2 х 4500,00 грн х 0,5 = 245 430,00 грн
Таким чином, Лікарнею до актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за договором від 23.12.2022 №414 не забезпечено включення вартості зворотних матеріалів отриманих при розбиранні конструкцій металопластикових блоків віконних, внаслідок чого завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 245 430,00 грн та спричинило незаконне витрачання бюджетних коштів, чим порушено п. 3.19 "Настанови з визначення вартості будівництва" та завдано збитків на зазначену суму (ст. 14).
Кредиторська/дебіторська заборгованості по взаєморозрахункам з ТОВ "Укрвентпромпостач" за виконані роботи, згідно зазначених Договорів в Лікарні станом на 01.07.2024 відсутня…".
Листом №262605-13/4978-2024 від 19.07.2024 вищезазначена інформація була передана Північним офісом Держаудитслужби до Департаменту хорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У поясненнях від 27.06.2024 Комунальне підприємство відповіло Північному офісу Держаудитслужби, що, виходячи з положень пункту 3.19 "Настанов з визначення вартості будівництва" включення вартості зворотних матеріалів отриманих при розбиранні конструкцій металопластикових блоків віконних є прерогативою проектувальника на етапі розроблення проектної документації. Робочий проект по об'єкту "Капітальний ремонт відділення анестезіології та інтенсивної терапії із заміною існуючого обладнання КНП "Київська міська клінічна лікарня №4" вул. Солом'янська, 17 у Солом'ямському районі", розроблений ТОВ "ПВК "Будівельна спілка" та скоригований за зауваженнями ТОВ "Проексп".
Включення вартості зворотних матеріалів отриманих при розбиранні конструкцій металопластикових блоків віконних не було передбачено Робочим проектом по об'єкту "Капітальний ремонт відділення анестезіології та інтенсивної терапії із заміною існуючого обладнання КНП "Київська міська клінічна лікарня №4" вул. Солом'янська, 17 у Солом'янському районі". Настановою та чинним законодавством України не передбачено внесення змін до розробленої проектної документації підрядником або Замовником на етані виконання робіт за їх ініціативою, а також настановою та чинним законодавством України не передбачено відповідальності Замовника за розроблену проектною юридичною особою проектної документації, тим паче яка успішно пройшла експертизу відповідної експертної організації. Враховуючи, відсутність повноважень Лікарні, як Замовника щодо забезпечення включення вартості зворотних матеріалів отриманих при розбиранні конструкцій металопластикових блоків віконних до проектної документації, відсутні законодавчі підстави для встановлення порушення Лікарнею пункту 3.19. "Настанови з визначення вартості будівництва".
Проте, надалі Комунальне підприємство звернулось до Товариства із претензією №821 від 08.08.2024 про стягнення 245 430,00 грн збитків.
Однак вказана претензія була залишена без відповіді та задоволення.
Оскільки Товариством не забезпечено включення вартості зворотних матеріалів, отриманих при розбиранні конструкцій металопластикових віконних блоків, чим було завдано Лікарні збитків, тому остання звернулася з даним позовом до суду.
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Такий спосіб захисту порушеного права відшкодування збитків має універсальний характер.
Відповідно до частин 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
1. Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
2. Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
3. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. Водночас причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди (такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №335/6977/22 та у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №197/1330/14-ц).
Верховний Суд виходить з того, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
4. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Отже, заявляючи до стягнення збитків, позивач повинен, окрім наявності всіх чотирьох елементів, чітко визначити у чому вони (збитки) полягають у розмінні статті 22 ЦК України, статей 224 та 225 ГК України (упущена вигода/реальні збитки/моральна шкода).
Враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).
Перевіряючи наявність складу цивільного правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 875 ЦК України підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно з частиною 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Частиною 2 статті 877 ЦК України встановлено, що договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором (частина 1 статті 878 ЦК України).
У відповідності до частини 1 статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Статтею 888 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником (частина 1). Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (частина 2).
За положеннями частини 1 статті 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема: брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування (пункт 4); залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт (пункт 6).
Відповідно до частини 1 статті 890 ЦК України підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором (пункт 1); погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування (пункт 2); передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (пункт 3).
Згідно з частиною 1 статті 891 ЦК України підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.
За частиною 2 статті 891 ЦК України у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
У пункті 3.19. "Настанови з визначення вартості будівництва" зазначено, що у випадках, коли проектними рішеннями передбачено розбирання конструкцій (металевих, залізобетонних, дерев'яних тощо), знесення будівель та споруд, внаслідок чого виникає можливість одержання комплектів, виробів та матеріалів, придатних для повторного застосування, або провадиться супутнє будівництву добування окремих матеріалів (камінь, гравій, ліс тощо), за підсумком локальних кошторисів на розбирання, знесення будівель і споруд та інші роботи довідково наводяться зворотні суми, що враховують реалізацію таких матеріальних ресурсів.
Зворотні суми позначаються окремим рядком під назвою "Зворотні суми" і визначаються на підставі номенклатури і кількості комплектів, матеріалів і виробів, що придатні для подальшого використання. Матеріали, вироби та комплекти, що враховуються у зворотних сумах, слід відрізняти від матеріалів, що обертаються (опалубка, кріплення тощо), які застосовуються відповідно до технології будівельного виробництва багаторазово при виконанні окремих видів будівельних робіт. Багаторазова їх оборотність врахована в КНУ РЕКН на відповідні конструкції та види робіт.
Вартість матеріалів, виробів та комплектів у складі зворотних сум приймається як за нові за поточними відпускними цінами із застосуванням коефіцієнта зносу 0,5, крім тих, на які ціни реалізації можуть бути визначені. Вартість матеріалів, одержуваних у порядку попутного добування, у разі неможливості використання їх на даному будівництві, але за можливості реалізації враховується за поточними цінами франко-місце заготівлі (франкокар'єр для місцевих матеріалів і викопних; франко-лісосіка для деревини, одержуваної від вирубування лісу тощо).
У випадку неможливості (підтвердженої відповідними документами) використання або реалізації матеріалів від розбирання або попутного добування їх вартість у зворотних сумах не враховується.
Таким чином, вартість зворотних матеріалів може бути передбачена проектним рішенням.
Як було раніше встановлено судом, 23.12.2022 між Комунальним підприємством (за договором - Замовник) та Товариством (за договором - Генпідрядник) було укладено договір підряду №414, предметом якого було виконання робіт з капітального ремонту відділення анестезіології та інтенсивної терапії із заміною існуючого обладнання КНП "Київська міська лікарня №4" на вул. Солом'янська, 17 у Солом'янському районі міста Києва.
За положеннями пункту 1.3 Договору склад та обсяг робіт, що доручаються для виконання Генпідряднику, визначені проектно-кошторисною документацією. Генпідрядник виконує роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами.
Замовник передає Генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та проектну документацію до початку виконання робіт (пункт 7.1. Договору).
Даючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №414 від 23.12.2022, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а не договором підряду на проведення проектних робіт.
Отже, укладення сторонами договору будівельного підряду №414 від 23.12.2022 було спрямоване на виконання Товариством робіт у відповідності до проектно-кошторисної документації, яка передається останньому Комунальним підприємством. Тобто Відповідач не здійснював розроблення проектно-кошторисної документації.
Крім цього, за твердженнями Товариства, що також підтверджується Комунальним підприємством у письмових поясненнях від 27.06.2024, включення вартості зворотних матеріалів отриманих при розбиранні конструкцій металопластикових блоків віконних не було передбачено Робочим проектом по об'єкту "Капітальний ремонт відділення анестезіології та інтенсивної терапії із заміною існуючого обладнання КНП "Київська міська клінічна лікарня №4" вул. Солом'янська, 17 у Солом'янському районі". При цьому, вказаний Робочий проект був розроблений ТОВ "ПВК "Будівельна спілка" та скоригований за зауваженнями ТОВ "Проексп".
З урахуванням вищевикладеного, оскільки Відповідач не був ані замовником, ані розробником проектно-кошторисної документації, суд дійшов до висновку про те, що Товариство не є відповідальною особою за невключення вартості зворотних матеріалів до проектно-кошторисної документації - Робочим проектом по об'єкту "Капітальний ремонт відділення анестезіології та інтенсивної терапії із заміною існуючого обладнання КНП "Київська міська клінічна лікарня №4" вул. Солом'янська, 17 у Солом'янському районі".
Таким чином, суд дійшов до висновку, що Позивачем не доведено наявності протиправної поведінки як одного з елементів господарського правопорушення.
Як було раніше зазначено, у разі відсутності хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає, а тому інші елементи складу правопорушення не досліджуються судом.
У той же час, судом встановлено, що позов Комунального підприємства взагалі не містить жодного обґрунтування наявності елементів складу цивільного правопорушення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов Комунального підприємства не підлягає задоволенню.
При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на Позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ