18.08.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5681/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Пищикова Л.І., голова ОСББ; Патика А.В., представник; Погрібна О.А., представник;
від відповідача: Остапенко П.В.
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богомаза 198" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2024 року у справі №904/5681/23 (суддя Загинайко Т.В.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богомаза 198" (49125, м. Дніпро, вул. Богомаза, буд. 198; ідентифікаційний код 42483406)
до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 6; ідентифікаційний код 03341763)
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 40392181)
про витребування нежитлових приміщень з незаконного володіння,-
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№5346/23 від 26.10.2023 року) до відповідача про витребування з незаконного володіння нежитлових приміщень №108 загальною площею 32,7 м.кв. на І поверсі в житловому будинку літ. А-12, які знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Богомаза, 198, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 114486512101.
В обґрунтування поданої заяви позивач стверджує, що спірні приміщення є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2024 року у цій справі відмовлено у задоволенні позову.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що приміщення №108, площею 32,7 кв.м є допоміжним.
Суд послався на наявність рішення Амур- Нижньодніпровського районного суду від 28.11.2017 року у справі №199/8070/16-ц, яке набрало законної сили і яким визначено статус приміщення, яке є спірним у даній справі №904/5681/23, а саме- встановлено, що воно не є допоміжним; витребувано це приміщення від останнього власника Очеретяного Євгена Вячеславовича на користь територіальної громади в особі Дніповської міської ради. В подальшому вказане судове рішення стало підставою для державної реєстрації нежитлового приміщення №108 загальною площею 32,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ) за територіальною громадою м.Дніпро в особі Дніпровської міської ради.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богомаза 198" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначає, що в рішенні Амур-Нижньодніпровського районного суду від 28.11.2017 року у справі №199/8070/16-ц судом не встановлювався статус та функціональне призначення приміщення 108 по вул. Богомаза, 198 в м. Дніпро.
Апелянт вважає, що висновок суду про те, що відмова ОСББ призначати в даній справі експертизу щодо визначення функціонального статусу спірного приміщення мала вплив на остаточне рішення суду, спростовується висновками Верховного Суду у постановах від 08.04.2020 року по справі № 915/1096/18, від 15.05.2019 року по справі № 906/1169/17.
На переконання скаржника, факт переобладнання та перепрофілювання орендарями спірних приміщень під свій вид діяльності не породжує, не змінює і не припиняє в силу закону статус даних приміщень як допоміжних.
Також скаржник посилається на обставини зазначення судом у рішенні про те, що надане викопіювання поверхових планів, наданих адвокату на його запит відповідно до листа від 05.07.2023 року №6759, містить експлікацію внутрішніх площ приміщення електрощитової з площею 27,3 кв.м; що такого приміщення, як кладової, вказане викопіювання не містить. Щодо цього апелянт зазначає, що в експлікації вказане приміщення І позиція 4 вказана кладова площею 10,5 м2. Дане приміщення з зазначеною площею відображено на поверховому плані першого поверху.
За доводами скаржника, будь-які відмінності в технічних паспортах могли бути викликані тим фактом, що раніше обміри робилися вручну, а наразі робляться з допомогою більш точних приладів вимірювання. При цьому, ніхто по справі не заперечував проти того, що спірне нежитлове приміщення, про витребування якого заявлено ОСББ у позовній заяві, на даний час має площу 32,7 м2 та складається з поз.1-5 - приміщення, І-лоджія.
Апелянт наголошує, що спірні приміщення ІІ-4 - кладова та приміщення 108 - електрощитова є допоміжними приміщеннями і в силу Статуту ОСББ мають використовуються у будинку для власних потреб співвласників виключно за їх незмінним функціональним призначенням - кладова та електрощитова.
Ані ОСББ, ані співвласники будинку ніколи не надавали згоди на реєстрацію права власності на спірні приміщення за територіальною громадою м. Дніпра, не відчужувало дані приміщення та не були стороною правочинів щодо них.
Апелянт вважає, що спірні допоміжні приміщення вибули з власності співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 поза їх волею, а тому мають бути повернуті з чужого незаконного володіння назад у їх власність.
Відповідач згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що спірні нежитлові приміщення перебували на балансі Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, яке було зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.09.1991 року.
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 року та рішення Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 року відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 08.07.2013 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення №108, що розташоване за адресою: вул. Богомаза, 198 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна-114486512110).
На переконання відповідача, при вирішенні питання наявності у міської ради повноважень на розпорядження спірними приміщеннями, ключовим є визначення їх правового статусу, а саме - встановлення того, чи відносяться вказані приміщення до допоміжних, чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.
Відповідач звертає увагу, що статус спірних приміщень визначено рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2017 року у справі № 199/8070/16, де зазначено, що воно є нежитловим.
При цьому, спірне приміщення заходиться на 1-му поверсі, має окремий вхід, в приміщенні відсутнє обладнання, яке обслуговує більше одного приміщення, а також інше обладнання, що забезпечує потреби усього житлового будинку, тому воно не є допоміжним приміщенням.
У судовому засіданні 18.08.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи відчать, що Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації листом від 05.07.2023 року №6759 "Про надання інформації" на запит адвоката Патика А. від 20.06.2023 року надало з інвентаризаційної справи на житловий будинок літ. А-12 по вул. Богомаза, 198 в м. Дніпропетровську копії поверхового плану першого поверху з експлікацією до приміщення №108, виготовлених при первинній інвентаризації в 1985 році (значилося, як електрощитова), копії плану з журналом підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщення, виготовлені на підставі проведеної 07.02.2002 року технічної інвентаризації приміщення №108 в будинку №198 по вул. Богомаза в м. Дніпропетровську та зазначило, що відомості щодо зміни функціонального призначення зазначеного приміщення відсутні, однак наявне рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.07.2020 року №1668, в пункті 4.1.1 якого зазначено про необхідність отримання дозволу на зміну функціонального призначення зазначеного нежитлового приміщення (т.1, а.с.28).
Як вбачається з наданої копії поверхового плану першого поверху, виготовленого при первинній інвентаризації в 1985 році, на 1-му поверсі знаходилося приміщення 108 - електрощитова, загальною площею 27,3 кв.м (т.1, а.с.29-30).
З плану приміщення №108 станом на 07.02.2022 року та журналу підрахунку площі вбачається, що приміщення №108 має загальну площу 36,0 кв.м та складається з: 1 - коридор площею 8,0 кв.м; 2- приміщення площею 6,8 кв.м; 3 - туалет площею 1,1 кв.м; 4 - приміщення площею 4,4 кв.м; 5 - приміщення площею 10,0 кв.м, 6 - електрощитова площею 5,7 кв.м. (т.1, а.с. 31-32).
05.07.2013 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 року №46, рішення Дніпропетровської міської ради від 26.09.2001 року №26/23 було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення №108 загальною площею 32,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ); опис: в житловому будинку літ. А-12 на першому поверсі нежитлове приміщення №108, яке складається з: 1-5 - приміщення, І - лоджія, про що свідчить наявний у матеріалах справи Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.07.2013 року №6803436 (т.2, а.с.7).
З експлікації приміщень до плану поверхів виробничого будинку від 04.03.2013 року вбачається, що група приміщень №108 у будинку АДРЕСА_1 має загальну площу 32,7 кв.м та складається з: 1 - приміщення площею 4,3 кв.м; 2 - приміщення площею 4,2 кв.м; 3 -приміщення площею 6,5 кв.м; 4 - приміщення площею 10,5 кв.м; 5 - приміщення площею 4,1 кв.м; І - лоджія площею 3,1 кв.м (т.2, а.с.65).
Також з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська перебувала цивільна справа №199/8070/16-ц за позовом прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Очеретяного Євгена Вячеславовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетгрупп", виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської міської ради про витребування майна.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду від 28.11.2017 року у справі №199/8070/16-ц, яке набрало законної сили 04.03.2020 року, позов прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Очеретяного Є.В., треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетгрупп", виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської міської ради про витребування майна задоволено та витребувано від ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення №108 по вул. Богомаза, 198 в м. Дніпро, реєстраційний номер об'єкта 114486512101 (т.1, а.с.226-231).
Вказаним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду встановлено, що:
- нежитлове приміщення №108, розташоване за адресою: вул. Богомаза, 198 в м. Дніпро, перебувало на балансі Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.09.1991;
- рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів №46 від 27.11.1991 року "Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів", доповнене рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 року, затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро;
- факт належності об'єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів №46 від 27.11.1991 року, територіальній громаді м. Дніпропетровська встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/5829/13-ц від 14.05.2013 року за заявою Дніпропетровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення;
- на підставі рішень Дніпропетровської міської ради народних депутатів №46 від 27.11.1991 року та рішення Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 року відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 08.07.2013 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення №108, що розташоване за адресою: вул. Богомаза, 198 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна-114486512110);
- рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 року об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств - ВРЖЕП АНД району передано на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю";
- 06.08.2012 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району; на час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 року ВРЖЕП АНД району в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав;
- постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 року у справі №38/5005/6637/2012 ВРЖЕП АНД району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру;
- на підставі вказаної постанови ліквідатором ВРЖЕП АНД району призначено арбітражного керуючого Барановського О.В., яким нежитлове приміщення №108, що розташоване за адресою: вул. Богомаза, 198 в м. Дніпро з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" торгів з продажу нежитлового приміщення №108, що розташоване за адресою: вул. Богомаза, 198 в м. Дніпро, загальною площею 32,7 кв.м., оформлених протоколом №60 від 27.12.2012 року, переможцем яких визначено товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетгрупп";
- на підставі протоколу №60 про проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення №108, що розташоване за адресою: вул. Богомаза, 198 в м. Дніпро, 29.07.2013 року між ВРЖЕП АНД району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетгрупп" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №108, що розташоване за адресою: вул. Богомаза, 198 в м. Дніпро, загальною площею 32,7 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстровим №5637, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 року у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності щодо продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені на їх підставі;
- зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора ВРЖЕП АНД району арбітражного керуючого Барановського О.В. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщенням 108, що розташоване за адресою: вул. Богомаза, 198 в м. Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 року Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення №108, що розташоване за адресою: вул. Богомаза, 198 в м. Дніпро, загальною площею 32,7 кв.м, оформлених протоколом № 60 від 27.12.2012 року та визнано недійсним договір купівлі-продажу № 5637 від 29.07.2013 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., укладеного між ліквідатором-арбітражним керуючим Саричевою Н.Б. та ТОВ "Маркетгрупп" з відчуження нежитлового приміщення № 108, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32,7 кв. м.;
- вказане нерухоме майно ТОВ "Маркетгрупп" було відчужено на користь ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу № 1545 від 03.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зєніковою М.С.
В подальшому, 16.03.2018 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 року №46, рішення Дніпропетровської міської ради від 26.09.2001 року №26/23 та рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро від 28.11.2017 року у справі №199/8070/16-ц за територіальною громадою м. Дніпро в особі відповідача - Дніпровської міської ради було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення №108, загальною площею 32,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ); опис: в житловому будинку літ. А-12 на першому поверсі нежитлове приміщення №108, яке складається з: 1-5 приміщення, І - лоджія, що підтверджується наявною у матеріалах справи інформаційною довідкою від 16.06.2023 року №335857899 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т.1, а.с.34-38).
Колегія суддів констатує, що 19.09.2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зареєстровано позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богомаза 198" (запис 1 224 102 0000 087072), про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якої міститься в матеріалах справи (т.1, а.с.39).
Відповідно до пункту 1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Богомаза 198", затвердженого установчими зборами (протокол від 07.09.2019 року №1), метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне управління, утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (т.1, а.с.40-46).
Відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 12.12.2023 року №2/5-2243:
- у Реєстрі об'єктів права комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади за адресою: вул. Богомаза, буд. 198 є запис про нежитлове приміщення за №108 в житловому будинку літ. А-12 загальною площею 36,0 кв.м, балансоутримувач - Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради, за інформаційними відомостями, наданими балансоутримувачем до Реєстру станом на 01.01.2020 року, відповідно до рішення міської ради народних депутатів від 27.11.1991 року №46 "Про комунальну власність Дніпропетровської міської Ради народних депутатів", належить до комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади;
- відповідно до бази даних "Оренда об'єктів комунальної власності" станом на 01.12.2023 року за адресою: вул. Богомаза, буд. 198 укладалися наступні договори оренди комунального нерухомого майна: - від 15.04.2010 року №230-УКВ/10 (загальною площею 32,7 кв.м. на 1-му поверсі 12-ти поверхового будинку) з ФОП Татаріновою А.О., договір оренди припинив дію 29.07.2013 року на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 року у справі №38/5005/6637/2012; - від 31.01.2020 року №170-ДРА/20 (загальною площею 167,0 кв.м, прим. 5 на 1-му поверсі 12-ти поверхівки) з громадянином України Пригожиним А.О. (т.1, а.с.101 зворот).
Також в матеріалах справи наявні копії зазначених у листі договорів оренди, зокрема від 15.04.2010 року №230-УКВ/10 договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, за яким Дніпропетровська міська рада передала в оренду нежитлове приміщення загальною площею 32,7 кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза, 198 на першому поверсі дванадцятиповерхового будинку (т.1, а.с.105-110).
Позивач стверджує, що спірні приміщення є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку №198 по вул. Богомаза у м. Дніпрі, проте, оскільки співвласники багатоквартирного будинку в особі ОСББ були незаконно позбавлені права на спірні приміщення, то введення останнього у володіння цим майном можливе шляхом скасування за відповідачем державної реєстрації права на це майно та припинення речового права на нього. Відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (такий висновки наведено у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі № 915/1096/18).
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі № 914/554/19 зазначено, що особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення як на окремий об'єкт цивільних прав.
Подібні висновки також наведені у постановах Верховного Суду від 18.06.2024 року у справі № 916/1200/23, від 20.09.2023 року у справі № 910/17576/20.
Чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі №922/1406/21, від 05.07.2023 року у справі № 904/2636/19.
Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і належать до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, /необхідно зважати як на місце їхнього розташування, так і на загальну характеристику сукупності властивостей таких приміщень, зокрема на спосіб і порядок їх використання./
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2019 року у справі №910/13903/18, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі № 461/4295/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №598/175/15-ц.
Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі №922/1406/21.
Крім того, за змістом законодавства, у багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, які мають самостійний правовий статус та до житлового фонду не входять.
За наведеного, як вірно встановлено судом першої інстанції, при вирішенні питання наявності у відповідача повноважень на розпорядження спірними приміщеннями, ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень, а саме, встановлення того, чи відносяться вказані приміщення до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.
З системного аналізу наведених норм та правових позицій судів вбачається, що необхідним критерієм для розмежування допоміжного приміщення від нежитлового є: - функціональне призначення; - місця розташування; - загальна характеристика сукупності властивостей приміщення; - спосіб і порядок використання приміщення.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Частинами 1 та 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Відповідно до частин 4, 6 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Колегія суддів поділяє висновок оскаржуваного рішення про те, що обставини, встановлені рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2017 року у справі №199/8070/16 відповідно до статті 75 ГПК України мають приюдиційне значення для цієї справи, тому не підлягають доказуванню.
Як зазначено вище, вказаним рішенням суду встановлено, що спірне приміщення є нежитловим. Крім того, суд у справі №199/8070/16 послався також на те, що факт належності спірного приміщення відповідачу встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/5829/13-ц від 14.05.2013 року.
Доводи скаржника, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2017 року у справі №199/8070/16 не встановлювались обставини статусу та функціонального призначення спірного приміщення, спростовуються змістом такого рішення.
При цьому, позивачем не надано доказів в підтвердження функціонального призначення спірних приміщень саме площею 32,7 кв.м під час введення в експлуатацію, як і не надано доказів в підтвердження того, що в спірних приміщеннях знаходиться технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою.
Наведене спростовує доводи скаржника, що спірні приміщення є допоміжними.
Посилання скаржника на наявність в експлікації примішення кладової також не приймаються судом до уваги, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, надане викопіювання поверхневих планів, наданих адвокату на його запит відповідно до листа від 05.07.2023 року №6759, містить експлікацію внутрішніх площ приміщення електрощитової з площею 27,3 кв.м, такого приміщення, як кладової, вказане викопіювання не містить.
Надана до матеріалів справи копія технічного паспорту від 03.03.2013 року не містить посилання на приміщення електрощитової площею 27,3 кв.м або на будь-яке нежитлове приміщення з такою площею, яке б відповідало приміщенню електрощитової, та кладової 10,5 кв.м, загальною площею 32,7 кв.м (т.2, а.с. 62-65).
З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін, судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2024 року у справі №904/5681/23 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 03.09.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков