07.08.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3030/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Михайлов Д.В.
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Хмельницького." на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 року у справі №904/3030/24 (суддя Ніколенко М.О.)
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Хмельницького.", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про встановлення постійного безоплатного сервітуту щодо приміщення підвалу в будинку для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання,-
Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Хмельницького." про встановлення Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку № 25 по вулиці Хмельницького в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 року у цій справі позов задоволено; встановлено Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку № 25 по вулиці Хмельницького в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
Рішення мотивовано тим, що у позивача відсутня інша можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку №25 по вул.Хмельницького у місті Жовті Води Дніпропетровської області вузлом комерційного обліку теплової енергії іншим способом, ніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення вказаного будинку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Хмельницького." Звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Просить оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 року у справі №904/3030/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування скарги зазначає, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції помилково встановлено, що відповідач є власником будівлі і земельної ділянки, який має право відповідно до закону самостійно приймати рішення з питання володіння, утримання та користування спільним майном та помилково визначено відповідача належним відповідачем за ознаками права власності або іншого речового права.
Вважає, що дозвіл на укладання договору сервітуту між позивачем та відповідачем може бути наданий виключно загальними зборами співвласників ОСББ відповідно до спеціального Закону "Про ОСББ". В іншому випадку такий договір буде визнано недійсним відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України з правовими наслідками, передбаченими ст. 216 Цивільного кодексу України.
Скаржник звертає увагу, що позивач є суб'єктом господарювання та є монополістом з надання комунальної послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Статутом позивача, який наявний в матеріалах справи, визначено, що підприємство створене для здійснення підприємницької діяльності з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення населенню та іншим споживачам з метою отримання прибутку. На відміну від відповідача, який не має прибутку як непідприємницьке товариство для здійснення функцій визначених законом України "Про ОСББ", позивач, як суб'єкт підприємницької діяльності, має всі підстави для укладення оплатного сервітуту.
На переконання скаржника, позивач не довів необхідності надання йому постійного безоплатного сервітуту щодо всього технічного підвального приміщення будинку №25 по вулиці Хмельницького в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання, не врахував що підвальне приміщення не є самостійним нежитловим приміщенням, а є допоміжним приміщенням, яке відноситься до спільного майна ОСББ.
Апелянт вказує, що позивачем не здійснені будь-які дії з метою погодження порядку та способу встановлення сервітуту відповідно до вимог ст. 403 Цивільного Кодексу України, докази з цього приводу у матеріалах справи відсутні.
За доводами скаржника, встановлення комерційного приладу обліку не передбачає обов'язкового та виключного його встановлення у технічному приміщенні будинку, він може бути встановлений в камерах (колодязях) відповідно до розробленого позивачем проекту або інших приміщеннях, розташованих якнайближче до межі майнової належності.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції помилково визнано належним повідомлення співласників ОСББ, яке на думку скаржника, не відповідає Закону №2119.
Апелянт зауважує, що з наданих позивачем документів, доданих до матеріалів позову, не підтверджується, що у позивача виготовлена та наявна саме проектна документація для встановлення вузла комерційного, яка має підтвердження прив'язки до межі майнової належності за ознаками права власності або іншого речового права.
Позивач згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обгрунтування зазначає, що відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідач наділений усіма правами та обов'язками (є належним відповідачем), що виникають у правовідносинах між позивачем, як оператором зовнішніх інженерних мереж, та відповідачем, як власником (співвласником) будівлі при виконанні вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" №2119-VIII від 22.06.2017 року.
Позивач вказує, що доступ до місця, у якому планується встановити вузол комерційного обліку, буде надавати уповноважена особа ОСББ "На Хмельницького.", у якої знаходяться ключі від технічного підвального приміщення будинку № 25 по вулиці Хмельницького м. Жовті Води Дніпропетровської області. Такий доступ потрібен лише для встановлення лічильника, його повірок, заміни або ремонту, огляду його цілісності; зняття показань буде здійснюватися дистанційно за допомогою блоку телеметрії БТМ (GSM- модем), що слугує для передачі по каналу мобільного зв'язку даних з приладу обліку на сервер.
За твердженням позивача, ОСББ "На Хмельницького." зі своєї сторони згоди на встановлення вузла комерційного обліку не надав; самостійно вузол комерційного обліку холодної води у строки, передбачені Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", не встановив. Отже, у КП "ЖВК» ДОР" відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку 25 по вулиці Хмельницького вузлом комерційного обліку холодної води іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку 25 по вулиці Хмельницького міста Жовті Води Дніпропетровської області.
Позивач наголошує, що проектна документація виготовлена розробником відповідно до норм діючого законодавства і не є предметом розгляду даної справи.
За доводами позивача, встановлення вузла комерційного обліку має здійснюватися у захищеному приміщенні на стороні споживача (захищеність від несанкціонованого доступу), оскільки відповідальність за цілісність даного приладу несуть саме співвласники (власник) будинку.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.08.2025 року на 16:00 год.
У судовому засіданні 07.08.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення населенню та іншим споживачам на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (рішення № 1643 від 09.12.2010 року (переоформлено рішенням від 03.11.2015 року № 2701)), керуючись нормами діючого законодавства.
КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 32182594) та створене для задоволення потреб територіальної громади міста Жовті Води шляхом здійснення господарської діяльності, пов'язаної з транспортуванням, підготовкою, знезаражуванням та реалізацією споживачам води питної якості та потреб фізичних та юридичних осіб.
02.08.2017 року вступив в силу Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" № 2119-VIII від 22.06.2017 року (далі - Закон № 2119).
КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов'язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності Законом № 2119 були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу (п. 2 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2119).
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 2119 оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Абзацом 1 ч. 3 ст. 3 Закону № 2119 встановлено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України.
Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж: (за своїм вибором) про:
- згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;
- намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 року № 444 (далі - Порядок), повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці - інформаційних стендах у під'їздах будівлі.
Встановлено, що 03.04.2024 року на виконання вимог Закону № 2119 та Порядку, на офіційному сайті КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради https://www.evk.dp.ua було розміщено інформацію щодо наміру позивача обладнати будинок за адресою: м. Жовті Води, вул. Хмельницького, буд. 25 вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання.
З метою здійснення оснащення будинку вузлом комерційного обліку, підприємством було погоджено робочий проект 1Е/130423 "Реконструкція вводів зовнішніх інженерних мереж водопостачання у будинки з оснащенням вузлами комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання в Жовтоводській територіальній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області" (т.1 а. с. 27 - 40).
Позивач зазначав суду, що в порушення вимог абз. 1 ч. 3 ст. 3 Закону № 2119 відповідач у встановлений законодавством строк не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах.
За змістом листа відповідача від 28.05.2024 року, адресованому Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради, відповідач визнає факт ознайомлення з повідомленням позивача від 03.04.2024 року про намір встановлення вузла комерційного обліку на офіційному сайті КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради» (http://www.evk.dp.ua).
Відповідно абз. 2 ч. 3 ст. 3 Закону № 2119, власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про:
- згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;
- намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку;
- намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку.
Відповідач у листі № 32 від 28.05.2024 року повідомив позивача про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку.
Так, відповідач пропонував позивачу надати інформацію про:
- номінальне та максимальне теплове навантаження систем опалення (постачання гарячої води),
- тиск теплоносія в мережі опалення (постачання гарячої води);
- температурний графік внутрішньобудинкової системи опалення;
- місце розташування та діаметр вводу мережі;
- місце розташування вузла комерційного обліку;
- тиск в мережі водопостачання: місце розташування та діаметр вводу мережі;
- місце розташування вузла комерційного обліку.
Також відповідач встановлював позивачу свої умови для встановлення вузла комерційного обліку:
- визначення місця встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку будівлі;
- розробка проекту КП "ЖВК" ДОР", затвердження його ОСББ "На Хмельницького." та передача одного примірника Об?єднанню;
- встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку будівлі в окремому приміщені, при його відсутності обладнати таке окреме приміщення КП "ЖВК" ДОР";
- забезпечити при встановленні вузла (вузлів) комерційного обліку будівлі відповідність державним санітарним нормам та захистом від підтоплення;
- забезпечити вузол (вузли) комерційного обліку будівлі необхідними засобами (приладами) від несанкціонованого доступу;
- передати безкоштовно встановлений вузол (вузли) комерційного обліку КП "ЖВК" ДОР" у власність співвласникам ОСББ "На Хмельницького.";
- забезпечити окремою лінією електроспоживання такого приміщення та обладнання його окремим лічильником обліку електричної енергії при наявності окремого договору КП "ЖВК" ДОР" з постачальником та оператором розподілу електричної енергії;
- забезпечити додатково змінність фільтра або іншого обладнання для очищення води (постійна наявність додаткового змінного фільтра);
- укладення договору сервітуту на умовах, визначених співвласниками ОСББ "На Хмельницького.";
- провести гідравлічні випробування та скласти акт відповідності;
- забезпечити укладення договору з охоронним підприємством на забезпечення охорони вузла комерційного обліку.
У відповідь листом № 1797 від 06.06.2024 року позивач зауважив, що у його повідомленні від 03.04.2024 року було визначено саме безкоштовні умови встановлення вузла комерційного обліку.
Позивач повідомив відповідача про те, що згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 2119 оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Крім того, позивач зазначив, що згідно проектної документації вузол комерційного обліку буде оснащений захисною антивандальною шафою, фільтром осадовим муфтовим, манометром та блоком дистанційної передачі даних. Блок живиться від вмонтованої батарейки. Водомір захищений від впливу зовнішніх магнітних полів та має антимагнітний захист. Клас точності водоміра у горизонтальному положенні не нижче "С".
Позивач зауважив, що, відповідно до п. 5 ст. 3 Закону№ 2119 відповідальність за збереження і цілісність вузлів комерційного обліку покладається на власника (співвласників) будівлі (її частини), в якій вони встановлені, або за договором на визначену власником (співвласниками) іншу особу.
З підстав, викладених вище, позивач повідомив відповідача про відмову погодження запропонованих умов.
Відповідно до пп. 2 п. 12 Порядку позивач надав відповідачу таку інформацію:
- тиск в мережі водопостачання не менше 0,1 МПа та не менше 0,45 Ма;
- місце розташування та діаметр вводу мережі - водопровідний ввід в підвальне приміщення будинку Д= 50 мм;
- місце розташування вузла комерційного обліку - на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж водопостачання до внутрішньобудинкових водопровідних систем будівлі.
Для погодження умов оснащення вузлом комерційного обліку позивач пропонував звернутися до відділу збуту КП "ЖВК" ДОР" для складання і підписання протоколу узгодження умов встановлення вузла комерційного обліку, у якому буде зазначено місце встановлення вузла комерційного обліку.
Однак, листом від 24.06.2024 року № 44 відповідач повідомив позивача про те, що не приймає його відповідь № 1797 від 06.06.2024 року, оскільки вона, на його думку, підписана неуповноваженою особою.
Станом на 20.06.2024 року відповідач не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах, не повідомив про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку.
Як вказує позивач, комерційний вузол обліку холодної води повинен бути встановлений в належному технічному підвальному приміщенні будівлі. Монтаж лічильника повинен виконуватися у відповідності до проекту на вузол обліку та експлуатаційної документації на обладнання, яке входить до складу лічильника.
Вузол обліку холодної води повинен бути розташований у зручному, окремому приміщенні, сухому місці та повинен бути захищений від несанкціонованого доступу сторонніх осіб, відповідно до схематичного зображення, наведеного в схемі підключення, яке додається до проекту.
Позивач зазначає, що ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку.
Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 3 Закону № 2119, у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.
Як зазначає позивач, у нього відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку № 25 по вулиці Хмельницького в місті Жовті Води Дніпропетровської області вузлом комерційного обліку іншим способом, окрім як шляхом встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення цього будинку, що й стало підставою для звернення до суду.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори, інші правочини, а також дії осіб, які породжують такі права і обов'язки. Однією з форм реалізації цивільного права на користування чужим майном є сервітут.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України сервітут належить до речових прав на чуже майно. Стаття 401 ЦК України передбачає, що сервітут може бути встановлений щодо іншого нерухомого майна, у тому числі будівлі, для задоволення потреб осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
У разі недосягнення домовленості між власником майна та заінтересованою особою, яка має потребу у користуванні таким майном, ст. 402 ЦК України надає останній право звернутися до суду з вимогою про встановлення сервітуту. Таким чином, закон прямо передбачає можливість судового захисту права користування чужим нерухомим майном у випадку, коли інші способи реалізації цього права недоступні.
Згідно з ч.ч.1, 2 та 5 ст. 403 ЦК України сервітут не позбавляє власника майна його основних прав, а лише обмежує їх у певному обсязі задля забезпечення права іншої особи. Цей інститут встановлює баланс інтересів між власником майна та особою, яка потребує його часткового використання.
Частини 1 та 3 статті 404 ЦК України уточнюють, що сервітут може бути встановлений з метою забезпечення, зокрема, водопостачання, прокладання та експлуатації мереж, і може стосуватись не тільки земельних ділянок, а й іншого нерухомого майна - зокрема технічних приміщень у будівлях.
Аналіз зазначених норм свідчить, що сервітут є передбаченим законом механізмом, який може бути застосований у випадку, якщо у особи відсутня інша реальна можливість задовольнити свої законні потреби у користуванні чужим нерухомим майном. Його мета - забезпечення ефективного, безперешкодного використання належного майна (в даному випадку - зовнішніх мереж централізованого водопостачання), коли співвласники будинку, всупереч положенням спеціального законодавства, відмовляють у доступі до технічних приміщень для встановлення вузла комерційного обліку.
У контексті вищевикладених положень ЦК України, речове право у формі сервітуту виступає правовим інструментом, який дозволяє заінтересованій особі (сервітуарію) реалізувати своє право на ефективне використання належного їй майна, навіть у разі відсутності домовленості з власником іншого майна, яке є необхідним для такого використання.
Сервітут не передбачає передачу права власності чи розпорядження майном, а встановлюється виключно для задоволення потреб іншої особи - часто немайнового характеру, таких як доступ, підключення до мереж, прохід, обслуговування тощо. При цьому він забезпечує баланс між правами власника майна та особи, що має об'єктивну необхідність у його частковому використанні.
Відповідно, ключовою ознакою встановлення сервітуту за рішенням суду є неможливість задоволення законного інтересу заінтересованої особи будь-яким іншим способом. Якщо між сторонами відсутня домовленість про встановлення сервітуту, а відмова або перешкоди з боку власника унеможливлюють ефективне використання майна позивача, суд за наявності відповідних доказів може встановити сервітут примусово.
Таким чином, у разі звернення до суду позивач повинен довести наявність об'єктивної необхідності у користуванні частиною чужого нерухомого майна (наприклад, технічним приміщенням), а також те, що використання його власного майна без встановлення сервітуту є неможливим або істотно ускладненим. Такий підхід узгоджується з вимогами ст.ст. 401- 404 ЦК України і відповідає загальним принципам цивільного права щодо забезпечення правомірного інтересу при збереженні прав власника.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми ЦК України, зокрема ст.ст. 395, 401- 404 ЦК України, які передбачають можливість встановлення сервітуту як речового права на чуже нерухоме майно у разі, коли заінтересована особа не може реалізувати своє законне право іншим способом.
Як зазначено у рішенні, відповідачем - ОСББ "На Хмельницького. " не було забезпечено доступу до технічного підвального приміщення, попри виконання позивачем, КП "Жовтоводський водоканал" ДОР, усіх вимог законодавства щодо повідомлення та організації встановлення вузла комерційного обліку водопостачання. Відсутність згоди, неприйняття будь-яких альтернативних рішень протягом строків, визначених ч. 3 ст. 3 Закону України № 2119, свідчить про бездіяльність відповідача та створення перешкод у виконанні оператором обов'язків, прямо передбачених законом.
Відповідно до наведених положень закону, у таких випадках оператор має право звернутись до суду з позовом про встановлення сервітуту, що було здійснено у цій справі. Правомірність такого звернення підтверджується як положеннями ЦК України, так і спеціальними нормами Закону № 2119, згідно з якими місце встановлення вузла комерційного обліку визначається на межі майнової належності або в іншому місці якомога ближче до цієї межі, в тому числі в підвальному приміщенні будинку, за відсутності іншої технічної можливості.
Суд першої інстанції належно оцінив усі докази в їх сукупності відповідно до вимог ст.ст.76- 79, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надав їм вірну правову оцінку, з урахуванням принципу вірогідності та балансу інтересів обох сторін у справі. Докази, надані відповідачем, не підтверджують обґрунтованості його відмови у доступі до приміщення, не містять жодного підтвердження технічної неможливості або правомірного обмеження права оператора.
Також апеляційний суд відзначає, що сервітут, встановлений рішенням суду, не позбавляє співвласників права власності, не змінює режиму майна, а лише забезпечує реалізацію обов'язку оператора зовнішніх мереж із встановлення вузла обліку у передбаченому законодавством порядку.
Доводи апелянта щодо відсутності у ОСББ повноважень розпоряджатися спільним майном та встановлювати обмеження щодо користування, також є юридично необґрунтованими. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", саме ОСББ здійснює управління спільним майном, до якого, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону, належить і підвальне приміщення. Наявність чи відсутність господарських (договірних) відносин між сторонами не має визначального значення, оскільки вимога про встановлення сервітуту має речово-правовий характер і регулюється нормами ст.ст. 401- 404 ЦК України, а не нормами договірного права.
Стосовно встановлення сервітуту суд першої інстанції правильно застосував ч. 3 ст. 403 ЦК України, відповідно до якої сервітут може бути як платним, так і безоплатним. У цій справі обрано саме безоплатний характер, що є обґрунтованим з огляду на те, що позивач є оператором, на якого покладено публічно-правовий обов'язок щодо забезпечення обліку водопостачання. Його дії не переслідують мету отримання прибутку від користування підвалом, а мають виключно функціональне значення - встановлення приладів обліку. Такий баланс інтересів відповідає положенням ст. 13 Конституції України, відповідно до якої власність не може використовуватися на шкоду правам інших осіб, а також ст. 3 Конституції, яка визнає права і свободи людини найвищою соціальною цінністю.
Щодо меж, виду та обсягу сервітуту, судом першої інстанції встановлено, що вузол комерційного обліку повинен бути розміщений у технічному приміщенні підвалу, що підтверджується проектною документацією. Така документація є належним доказом згідно з ст. 91 ГПК України, оскільки вона подана у формі належним чином засвідчених копій, достовірність яких не була спростована відповідачем. Посилання апелянта на відсутність оригіналів є юридично несуттєвим, оскільки закон не вимагає обов'язкового подання саме оригіналів у всіх випадках.
Щодо процедури повідомлення співвласників, суд першої інстанції правомірно виходив з вимог Порядку інформування співвласників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 444 від 06.06.2018 року, згідно з яким повідомлення вважається належним, якщо воно оприлюднене на офіційному сайті оператора. Додаткові способи повідомлення (вручення паперових повідомлень, розміщення на дошках оголошень) не є обов'язковими за чинним законодавством. Відсутність реакції відповідача або його представників на таке повідомлення свідчить про недобросовісну процесуальну поведінку, що не може впливати на обсяг прав позивача.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та прийнятим з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлені судом факти відповідають доказам у справі, суд дав правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, встановив юридичні підстави для реалізації права на сервітут та належно врахував публічний інтерес.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст.269 ГПК України).
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 року у справі №904/3030/24 залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 03.09.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков