справа № 361/9937/24
провадження № 3/361/4756/24
28.08.2025
28 серпня 2025 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю адвоката
Мозгового О.О., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від інспектора сектору адміністративної практики Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бровари Київської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
18 вересня 2024 року, о 23 годині 45 хвилин, поблизу будинку № 3 по бульвару Незалежності в місті Броварах Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді вину не визнав, стверджував, що 18 вересня 2024 року, о 23 годині 45 хвилин, поблизу будинку № 3 по бульвару Незалежності в місті Броварах Київської області транспортним засобом не керував, від проходження огляду не відмовлявся, вимогу поліцейських про проходження огляду на стан сп'яніння вважав необґрунтованою.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що 18 вересня 2024 року припаркував автомобіль марки «Chevrolet Lacetti», н.з. НОМЕР_2 поблизу міської ради, пішов додому, а пізно ввечері того ж дня попросив свого сина ОСОБА_1 забрати в автомобілі документи. Після того як син пішов до автомобіля, через якісь час почув звуки сірени, вийшов на вулицю та побачив поліцію поруч з їх автомобілем, а також його сина. Працівники поліції незважаючи на їх пояснення про не керування автомобілем ОСОБА_1 склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що подія свідком якої він став, відбулася у вересні минулого року. ОСОБА_4 був припаркований на парковці поблизу міської ради по бульвару Незалежності. До них підійшли працівники поліції, на їх вимогу ОСОБА_5 надав свої документи.
Адвокат Мозговий О.О. просив провадження у справі закрити за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наголошував на тому, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , що підтверджується зокрема, відсутністю в матеріалах справи постанови про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а винесено постанову про притягнення його за ч. 1 ст. 126 КУпАП, що свідчить, на його думку, про недобросовісність працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал. При цьому зазначав, що ОСОБА_1 стверджував, що не керував транспортним засобом за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, обставин, його автомобіль був припаркований поблизу будинку за місцем його проживання. Просив опитати в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , для підтвердження пояснень, наданих ОСОБА_1 . Наголошував на тому, що з відеозапису, долученого до матеріалів справи, не вбачається наявність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 . Усі сумніви мають відповідно до ст. 62 Конституції України щодо винуватості особи, тлумачитися на користь цієї особи. Докази мають бути переконливими, чіткими на підставі узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій фактів. Якщо проведення огляду на стан сп'яніння вимагалося працівниками поліції без видимих на те причин, при відсутності ознак сп'яніння, відмова від проходження медичного огляду правових наслідків не породжує.
Дослідивши матеріали справи, опитавши свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заслухавши думку адвоката Мозгового О.О, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Зі змісту частини першої статті 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідно до пункту 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. У пункті 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, ряд з яких виявлені поліцейським у ОСОБА_1 та були підставою для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що утворює склад інкримінованого йому правопорушення.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини, які суд розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 790861 від 19 вересня 2024 року, направленням до закладу охорони здоров'я та актом огляду, згідно з яким ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння і від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, письмовим зобов'язанням ОСОБА_6 , відповідно до якого він забрав належний йому транспортний засіб «Chevrolet Lacetti», н.з. НОМЕР_2 та зобов'язувався не передавати керування ОСОБА_1 до повного його витверезіння, копією постанови БАД № 126485 від 19.09.2024 на підтвердження факту керування транспортним засобом, а також відеозаписом обставин оформлення адміністративного матеріалу, з якого вбачається, що працівники поліції під час оформлення адміністративного матеріалу надали ОСОБА_1 докази правомірності зупинки транспортного засобу під його керуванням, факт керування останній не заперечував, а вимогу працівників поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ігнорував, уходив з місця складання адміністративного протоколу, відповіді на неодноразову вимогу поліцейських пройти відповідний огляд уникав, що на переконання суду, слід розцінювати як відмову від проходження від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд критично оцінює показання свідків, оскільки вони не були очевидцями обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Свідчення ОСОБА_3 не узгоджуються з відеозаписом події вчинення адміністративного правопорушення, тому що зазначений свідок прибув після приїзду поліції до авто ОСОБА_1 , а не перед прибуттям поліцейських, як він стверджує. Водночас Свідок ОСОБА_2 прибув лише на місце складання матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , що чітко видно на відеозаписі, а тому він не може підтвердити чи спростувати факт керування останнім автомобілем.
Окремо суд зазначає, що твердження адвоката про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 790861 від 19 вересня 2024 року містить посилання на порушення вимог
п. 2.Б ПДР нічим не обґрунтовано, з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст 130 КУпАП, що узгоджується з обставинами, викладеними у фабулі даного протоколу, а також міститься на відповідне посилання п. 2.5 ПДР.
Суд визнає зазначені докази належними та допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Відтак, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, яке полягало у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення судом не встановлено.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, враховуючи, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Суд зауважує, що особи, які керують транспортними засобами без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливо важливого значення.
Водночас відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп., сплату якого передбачено пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись пунктами 2, 5 статті 24, статтями 27, 30, 221, 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 605 грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.
Суддя В.М. Анікушин