Справа № 273/404/25
Провадження № 2/273/606/25
29 серпня 2025 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області у складі: головуючий суддя Бєлкіна Д.С., секретар судового засідання Стаднюк В.В., за участю: представника позивача - адвокат Семенько В.М. (в режимі відеоконференції), відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №273/404/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення
ОСОБА_2 звернувся до Баранівського районного суду Житомирської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 30.01.2025 у кримінальній справі №273/2050/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.). Станом на день подання позову, вирок набрав законної сили. ОСОБА_2 має статус потерпілого в даному кримінальному провадженні. У зв'язку із завданням позивачу тілесних ушкоджень, останній поніс витрати на лікування, що підтверджується відповідними чеками, йому завдано також моральної шкоди. На даний час відповідачем завдана шкода не відшкодована.
Враховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій відповідача у розмірі 6724,34 гривень, а також моральну шкоду, у розмірі 50000 гривень.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов визнає частково, а саме не заперечує щодо стягнення 673,45 грн матеріальної шкоди та 5000,00 моральної шкоди. Щодо стягнення інших заявлених позивачем витрат на лікування, звертає увагу, що позивачем у якості доказів понесення витрат на лікування надано чеки на купівлю бензину, причому дати чеків та дати звернення у лікувальні заклади не співпадають. Також, вважає заявлену до стягнення суму моральної шкоди 50000 грн завищеною та неспівмірною. Крім того, вважає надуманими доводи позивача про те, що раптовий напад спричинив йому стрес, оскільки у них був тривалий словесний конфлікт, який закінчився бійкою. При цьому, відповідач теж отримав тілесні ушводження.
Крім того, звертає увагу суду, що твердження позивача про те, що він не отримав від відповідача жодних коштів не відповідають дійсності. Так, відповідачем вже надано позивачу 3000,00 грн у відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, що підтверджується вироком Баранівського районного суду від 30.01.2025 у справі №273/2050/24, копія якого долучена до позову.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та пояснили, що внаслідок протиправних дій відповідача позивачу було завдано матеріальних збитків у вигляді витрат на лікування. Пояснили, що завдана моральна шкода полягає у значних душевних стражданнях та фізичному болю, які позивач переніс і продовжує переносити внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, у змінах в психоемоційному стані позивача, у необхідності налагоджувати свій звичайний ритм життя, який змінився внаслідок необхідності проведення лікування. Просили позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов визнав частково з підстав, наведених у відзиві. Не заперечує факту завдання тілесних ушкоджень та розуміє, що позивачу довелось проходити курс лікування, що завдало останньому матеріальних збитків, а тому не заперечує проти стягнення витрат на лікування, які позивач поніс, а іншу частину суми визнає у відшкодування моральної шкоди.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, відповідача, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази дійшов наступних висновків.
Так, вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 30.01.2025 у кримінальній справі №273/2050/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.). Вирок суду набрав законної сили.
Вироком у справі зокрема встановлено, що 06.07.2024 близько 19 год. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які перебували на майданчику літнього кафе-бару ФОП ОСОБА_3 (прибудова відкритого типу), що по АДРЕСА_1 , на ґрунті неприязних відносин виникла словесна суперечка, в ході якої останній вирішив умисно заподіяти ОСОБА_2 тілесні ушкодження.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 підійшовши до ОСОБА_2 та перебуваючи позаду, правою рукою зігнутою у лікті, схопив його за голову та почав душити, однак присутній при цьому ОСОБА_4 відтягнув ОСОБА_1 від ОСОБА_2 . Через декілька хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли з піднавісу літнього кафе, перейшли на протилежний бік вулиці, де ОСОБА_1 реалізуючи свій умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, стоячи навпроти ОСОБА_2 наніс 1 удар кулаком правої руки в область правої брови ОСОБА_2 , після чого без розриву в часі, із значною силою почергово наніс два удари кулаками рук в область носа та виличну ділянку обличчя зліва.
Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців у внутрішнього кута правої брови, на повіках обох очей, у виличній ділянці зліва, крововилив під кон'юнктиву зовнішнього кута лівого ока, які належать до легких тілесних ушкоджень, та синець на переніссі, перелом кісток носу, перелом носової перетинки, які супроводжувалися після травматичним правобічним гайморитом (запаленням правої верхньощелепної (гайморової пазухи), які належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
У зв'язку із завданням позивачу тілесних ушкоджень, останній витратив кошти на лікування, що підтверджується відповідними чеками, деякі з яких ОСОБА_2 зберіг.
Так, період з 19.08.2024 по 26.08.2024 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Горбачевського» Житомирської обласної ради з діагнозом: зміщена носова перетинка, гіпертрофія носових раковин, що підтверджується випискою № НОМЕР_1 із медичної карти стаціонарного хворого.
За період лікування ОСОБА_2 також проходив обстеження - МСКТ головного мозку, що підтверджується результатами МСКТ від 08.07.2024. Також за період лікування позивачем було придбано ліків на загальну суму 843,91 грн., що підтверджується чеками за вказаний період.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.1177 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.1195 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Суд враховує, що внаслідок завданих відповідачем ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 останній змушений був проходити курс лікування у зв'язку з чим придбавав ліки та проводив оплату вартості обстеження, що підтверджується квитанціями за період з 21.08.2024 по 27.09.2024 на загальну суму 843,91 грн. Такі витрати підтверджені належними та допустимими доказами, які приймаються судом. Разом з тим, суд не приймає до уваги як доказ понесення витрат на лікування квитанцію від 19.08.2024, оскільки суму та перелік придбаного за нею неможливо прочитати.
Суд також не приймає до уваги як доказ понесення витрат на лікування подані позивачем квитанції на придбання пального на автозаправних станціях на суму 5784,58 грн., оскільки позивачем не доведено, що зазначені суми є витратами, які позивач поніс або змушений був понести для відновлення свого порушеного права, зокрема, що вказані витрати стосуються лікування у серпні-вересні 2024 року.
Відтак, вимога про стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення частково на суму 843,91 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд враховує наступне.
Згідно ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Так суд дійшов висновку, що позивачу (потерпілому) ОСОБА_2 вчиненим відповідачем кримінальним правопорушенням спричинено моральну шкоду і внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, позивач переніс як фізичний біль, так і психологічні страждання через втрату здоров'я, тривалий час лікувався і зв'язку з цим порушився звичний нормальний спосіб життя позивача, був змушений пристосовуватись до негативних умов існування. Тому, враховуючи обставини справи, характер та глибину моральних страждань ОСОБА_2 , їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, суд дійшов переконливого висновку, що з врахуванням вимог розумності і справедливості, відшкодування моральної шкоди необхідно визначити у розмірі 20000,00 грн.
Також, судом встановлено, що відповідачем під час досудового розслідування добровільно відшкодовано позивачу 3000,00 грн, що підтверджується вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 30.01.2025 у кримінальній справі №273/2050/24.
Враховуючи викладене, позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково, з врахуванням добровільно відшкодованої суми.
Відповідно до ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, однак він звільнений від сплати судового збору, а відповідач визнав позов частково, суд дійшов переконливого висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2119,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 142, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 17843,91 грн. у рахунок відшкодування шкоди, завданої злочином, з яких 843,91 грн. матеріальних збитків, 17000,00 грн. моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 2119,60 грн. судового збору за подання позовної заяви.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бєлкіна Д.С.