Єдиний унікальний номер 205/10274/25
Номер провадження3/205/3256/25
26.08.2025 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
До суду з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 35065/04-36-04-08/39036516 від 13.06.2025.
Згідно вказаного протоколу керівник ТОВ «НВП «Моноліт» ОСОБА_1 у м. Дніпро вул. Данила Галицького, буд. 2-А, 29.04.2025 вчинив правопорушення: несвоєчасне подання до установи банку платіжних доручень на перерахування угодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до самостійно поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2025 року № 9115803873 від 29.04.2025, на суму 56 470 грн, граничний термін сплати 29.04.2025 (станом на 29.04.2025 заборгованість по даному розрахунку склала 56 470 грн, сума податкового боргу повністю погашена платіжними дорученнями №144 від 23.05.2025, №145 від 23.05.2025, №146 від 23.05.2025, №828972725 від 23.05.2025, №828972724 від 23.05.2025, №828972726 від 23.05.2025 відповідно), що спричинило виникнення податкового боргу, чим порушено вимоги пункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57 Кодексу, що підтверджено актом з питання порушення термінів сплати суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 27.05.2025 за №30318/04-36-04-08/39036516, відповідальність передбачена ст. 124 ПКУ та ч.1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у справах вказаної категорії, не перешкоджає розгляду справи у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення врегульовано нормами Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016.
Згідно пунктів 15, 16 Інструкції до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області долучено акт камеральної перевірки з питання порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів №30318/04-36-04-08/39036516 від 27.05.2025, під час якої встановлено порушення ТОВ «НВП «Моноліт» вимог пункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57, пункту 30.1 статті 50 (у разі порушення термінів сплати по уточнюючим розрахункам) Кодексу щодо термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податку на додану вартість за період лютий 2024 року, лютий, березень 2025 року.
У вказаному акті зазначено, що при перевірці використано інформацію, наявну в базах даних ІКС ДПС України, зокрема, дані інтегрованої картки платника ІКС «Податковий блок» щодо несвоєчасної сплати податку, збору, платежу, в тому числі за наслідками проведених перевірок; подану податкову звітність; СЕА ПДВ (дані щодо рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника на дату гранічного терміну сплати використовується тільки в частині перевірки своєчасності сплати податкових (грошових) зобов'язань з податку на додану вартість), матеріали камеральних та документальних перевірок платників податків, іншу інформацію, у тому числі надану платником податку.
Однак інформацію, досліджену під час перевірки, що підтверджує її висновки, суду не надано.
Разом з тим до матеріалів справи в порушення вимог пунктів 15, 16 Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення та ст.251 КУпАП не долучено жодних документів на підтвердження складу адміністративного правопорушення, зокрема, того, що ОСОБА_1 на час вчинення адміністративного правопорушення був посадовою особою (керівником) ТОВ «НВП «Моноліт», відповідальною за подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), тобто суб'єктом зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно супровідного листа до протоколу долучено витяг з ІКС «Податковий блок», проте документ із такою назвою у матеріалах відсутній.
До протоколу долучено документ без назви, що містить ідентифікаційні та довідкові дані щодо ТОВ «НВП «Моноліт», а також відомості щодо посадових осіб, де у графах «керівник» та «головний бухгалтер» зазначено « ОСОБА_1 ».
Проте, враховуючи відсутність назви вказаного документу, суд не може його ідентифікувати та визнати належним доказом підтвердження призначення ОСОБА_1 відповідною особою вказаного підприємства.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Разом з тим суд зауважує, що одна лише копія акту перевірки не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а викладені в акті відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства, а підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 822/1037/18).
Проте уповноваженою особою суду не надано жодного такого документу або інформації на підтвердження отриманих результатів перевірки, на підставі яких суд мав би можливість встановити, чи мала місце подія адміністративного правопорушення, а також інші факти, які мають істотне значення для з'ясування усіх обставин справи для правильного її вирішення.
Отже, у зв'язку із відсутністю належних доказів на підтвердження обставин, зазначених у протоколі №35065/04-36-04-08/39036516 від 13.06.2025, поза розумним сумнівом не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а саме у несвоєчасному поданні посадовою особою підприємства, установи та організації платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Керуючись ст.283 та 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно