Єдиний унікальний номер 205/11204/25
Номер провадження3/205/3547/25
25.08.2025 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, військовослужбовця, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця 3 відділення охорони 4 взводу охорони 1 роти охорони батальйону охорони військової частини, проживаючого за адресою: казарма військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП,
До суду з військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту надійшов протокол про адміністративне правопорушення №80 від 24.05.2025.
Згідно вказаного протоколу 27.05.2025 військовослужбовець солдат ОСОБА_1 , стрілець 3 відділення охорони 4 взводу охорони 1 роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , виконуючи обов'язки військової служби за призначенням, в умовах воєнного стану, прибув з відпустки до розташування підрозділу з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з ротової порожнини, нечітка мова, почервоніння обличчя, хитка хода, та був виявлений командиром 4 взводу охорони 1 роти охорони батальйону охорони сержантом ОСОБА_2 . Вказаному військовослужбовцю було запропоновано пройти медичне освідування на підтвердження стану алкогольного сп'яніння, на що він дав свою згоду. В результаті проведеного огляду встановлено, що вміст алкоголю в крові військовослужбовця ОСОБА_1 складає 2,246‰. Перевірка військовослужбовця проводилась на приладі «АлкоФор 505» №00433.
Вказаними діями військовослужбовець ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів», що виразилось у вживанні алкогольних напоїв.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного проступку уповноваженою особою до протоколу долучено такі матеріали:
-чек тестування на алкоголь ОСОБА_1 від 27.05.2025, результат 2,246‰;
-акт огляду ОСОБА_1 від 27.05.2025 на стан алкогольного сп'яніння, результат 2,246‰;
-рапорт заступника командира 1 роти охорони з ППП батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про те, що солдат ОСОБА_1 27.05.2025 повинен був повернутися із відпустки до частини, цього дня о 12:00 останній не вийшов на зв'язок, його дружина повідомила, що він перебуває вдома та вживав алкогольні напої. За вказівкою командира роти ОСОБА_4 командиром 4 взводу сержантом ОСОБА_2 та його заступником солдатом ОСОБА_5 було здійснено виїзд в м. Запоріжжя за адресою проживання солдата. Вдома він був виявлений у стані алкогольного сп'яніння, повертатися до розташування не збирався. О 16.30 ОСОБА_1 був доставлений до розташування в АДРЕСА_3 . Йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння, на що він надав згоду. Для підтвердження стану алкогольного сп'яніння був залучений санітарний інструктор БО сержант ОСОБА_6 . Перебування у стані алкогольного сп'яніння підтверджено 27.05.2025 о 16.50 алкотестером "АЛКОФОР-505" (серійний номер-00433) і зафіксовано рівень - 2.246 ‰;
-пояснення командира 4 взводу охорони 1 роти охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , головного сержанта - командира 1 відділення охорони 4 взводу охорони 1 роти охорони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 аналогічного змісту;
-пояснення солдата ОСОБА_1 про те, що 27.05.2025 після його доставлення з відпустки він надав згоду та пройшов тест на стан алкогольного сп'яніння, тестом підтверджено результат 2.246 ‰;
-копію військового квитка НОМЕР_3 ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на наведене, суд, беручи до уваги необхідність додержання принципу розумності тривалості судового провадження, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 3 статті 172-20 КУпАП, передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до п.7 Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України№ 32 від 12.01.2024 (далі Порядок), у разі встановлення факту перебування у стані сп'яніння результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця/військовозобов'язаного з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом.
Суд звертає увагу на те, що у протоколі №80 від 28.05.2025 зазначено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів», що виразилось у вживанні алкогольних напоїв
Проте із матеріалів, долучених до протоколу, зрозуміло, що ОСОБА_1 вживав алкоголь, перебуваючи в себе вдома, а не на території військової частини, куди він був доставлений військовослужбовцями, після чого було проведено його огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Суд зауважує, що адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачена за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями саме на території військових частин, військових об'єктів.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Зважаючи на те, що належними та допустимими доказами розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв на території військової частини, військового об'єкту військовослужбовцем ОСОБА_1 не підтверджено, а суд позбавлений права відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист, суд дійшов висновку про недоведеність наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у його діях.
Викладені обставини свідчать про наявність підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.7, 38, ч. 3 ст.172-20, ст.247, 251, 280 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно