Номер провадження: 11-сс/813/1161/25
Справа № 521/2079/25 1-кс/521/1513/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.08.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.05.2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою,
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Оскарженою ухвалою слідчого судді було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою №171 від 05.02.2025 року, відносно керівника Малиновської Окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_7 за ознаками вчинення суспільно-небезпечних діянь, передбачених ст.ст.: 28 ч.3,4; 111 ч.2; 111-2 ч.2; 114-1; 364 ч.2; 365 ч.3; 366 ч.2; 367 ч.2; 368-2 ч.3; 368-5 ч. 1; 369-2 ч.2 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що дослідивши зміст заяви ОСОБА_6 , відсутні підстави вважати таку заяву заявою, що містить відомості про кримінальні правопорушення, оскільки окрім наведення тієї чи іншої статті кримінального закону та особистих думок (припущень), заявник не наводить в ній об'єктивних даних, які дійсно могли б свідчити про ознаки кримінальних правопорушень з боку уповноваженої особи Малиновської окружної прокуратури м. Одеси.
Крім того, проаналізувавши додані до скарги матеріали в сукупності, слідчий суддя прийшов до переконання, що єдиною метою ОСОБА_6 внести відомості до ЄРДР відносно уповноваженої особи Малиновської окружної прокуратури м. Одеси - ОСОБА_7 , є те, що він, знов ж таки на переконання ОСОБА_6 , не виконав вимогу ст. 214 КПК України та не вніс до ЄРДР відомості відносно гр. ОСОБА_8 , діючого Президента України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати і постановити нову, якою призначити новий розгляд його скарги іншим слідчим суддею.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що поза увагою слідчого судді залишилася та обставина, що приписи ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР є імперативними, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засідання апеляційного суду учасники провадження не з'явились.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просив здійснювати розгляд апеляційної скарги шляхом забезпечення його безпосередньої участі в залі судових засідань апеляційного суду.
Право ОСОБА_6 на участь в судовому засіданні забезпечено шляхом проведення судового засідання в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за участю ОСОБА_6 , відповідні мотиви прийнятого рішення викладені в ухвалі апеляційного суду від 01.07.2025 року.
При цьому, ОСОБА_9 був належним чином сповіщений про дату, час та місце апеляційного розгляду, на адресу ДУ «Одеський слідчий ізолятор» була направлена копія ухвали Одеського апеляційного суду про призначення судового засідання у режимі відеоконференції для забезпечення її виконання та вручення ОСОБА_6 , разом із пам'яткою про його права та обов'язки у процесуальному статусі заявника, що підтверджується розпискою ОСОБА_6 про отримання.
За повідомленням службових осіб ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_6 вибув до Приморського районного суду м. Одеси, в свою чергу із заявами та клопотаннями про відкладення судового розгляду на адресу апеляційного суду він не звертався.
При цьому, прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі прокурора, у зв'язку із процесуальною зайнятістю, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
За таких обставин, з метою дотримання вимог КПК України щодо розумного строку розгляду справ, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу без участі сторін провадження, оскільки подальше відкладення розгляду справи не буде відповідати положенням ст.28 КПК України.
Враховуючи неявку учасників процесу в судове засідання, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за необхідне апеляційний розгляд здійснювати за відсутності учасників провадження та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача; обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до приписів ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з положеннями ст.24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків принесення (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 року №298).
Згідно з п.1 Глави 2 Розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.
Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч.1 ст.214 КПК, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч.4 ст.214 КПК).
Згідно матеріалів судової справи, до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_6 , в якій він порушував питання перед уповноваженим органом прокуратури про необхідність внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР відносно керівника Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 , зокрема, через те, що останній, на переконання гр. ОСОБА_6 , 17.12.2024 року, займаючи посаду керівника Малиновської Окружної прокуратури міста Одеси, умисно не виконав норму «Закону» частини 1 статті 214 КПК України за заявою ОСОБА_6 від 01.12.2024 року про вчинення кримінальних правопорушень, яка була зареєстрована в Малиновській окружній прокуратурі міста Одеси від 16.12.2024 року за № 11241-24, а саме не вніс відповідні відомості до ЄРДР за соціальне небезпечні діяння передбачені ст.ст.: 109 ч. 1; 111 ч.1; 111-1 ч. 1;111-2 ч. 1; 114-1 ч.2; 436-2 ч.2; 442 ч.1 КК України на особу ОСОБА_8 , Президента України, повноваження якого закінчилися 20.05.2024 року та протягом п?яти робочих днів з дня внесення відповідних відомостей за дотриманням правил підслідності не передав наявні матеріали до відповідного органу досудового розслідування та не доручив проведення досудового розслідування, не надав заявнику витяг з ЄРДР відповідно вимог статті 214 КПК України.
Тобто, на переконання гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вчинив умисні дії під час дії воєнного стану на території України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом вчинив суспільно небезпечні діяння передбачені ст.ст.: 28 ч.3,4; 111 ч.2; 111-2 ч.2; 114-1; 364 ч.2; 365 ч.3; 366 ч.2; 367 ч.2; 368-2 ч.3; 368-5 ч. 1; 369-2 ч.2 КК України.
Слідчим суддею також встановлено, що підставами вважати заяву саме про злочин, окрім наведення тієї чи іншої статті кримінального закону, є обов'язкова наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заяві таких даних немає, то вона не може вважатися такою, яка має бути обов'язково внесена до ЄРДР.
Разом з тим, проаналізувавши додані до скарги матеріали в сукупності, слідчий суддя прийшов до переконання, що єдиною метою ОСОБА_6 внести відомості до ЄРДР відносно уповноваженої особи Малиновської окружної прокуратури м. Одеси - ОСОБА_7 , є те, що він, знов ж таки на переконання ОСОБА_6 , не виконав вимогу ст. 214 КПК України та не вніс до ЄРДР відомості відносно гр. ОСОБА_8 , діючого Президента України.
При цьому, слідчий суддя обґрунтовано звернув увагу на те, що Президент України, на період перебування на посаді, не підлягає кримінальній відповідальності. Його можна притягнути до відповідальності лише шляхом процедури імпічменту, тобто зняття з посади, після чого можна розглядати питання про кримінальну відповідальність. Більш того, для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі (положення ст.ст. 105, 111 Конституції України).
Колегія суддів вважає, що як за формою скарги (або заяви про злочин), так і за її змістом можливо побачити, що ОСОБА_6 створює штучне уявлення про порушення власних прав. Про це свідчить формальний опис фактичних обставин, які ОСОБА_6 вважає порушенням закону; посилання на вимоги КПК, які начебто порушені під час розгляду його заяви; а також ізольовані від реальності думки ОСОБА_6 стосовно «розроблення ОСОБА_7 детального плану злочину на користь РФ та його реалізації». Доводи, викладені у скарзі не мають розумної хронології подій, які б можливо було оцінити як порушення закону. Виклад умовиводів, скаржник здійснює механічно за певною, власно розробленою схемою, не маючи ані хронологічної системи, ані індивідуальних ознак події, що мала б назву кримінальне правопорушення. Висновки, які зроблені у скарзі мають абстрактні формулювання, переписані з кримінального закону.
Відповідно, навіть при поверхневому ознайомленні зі скаргою можливо побачити, що предметом скарги не є будь-яке кримінальне правопорушення, а є виключно незгода ОСОБА_6 з невнесенням уповноваженою особи Малиновської окружної прокуратури м. Одеси - ОСОБА_7 , до ЄРДР відомостей відносно гр. ОСОБА_8 , діючого Президента України за наслідками поданої ОСОБА_6 заяви про вчинення злочину.
Є очевидним, що ОСОБА_6 у даному випадку, використовує існуючі механізми Кримінального процесуального закону, які створені для захисту порядних людей, у власних егоцентричних інтересах, які не мають нічого спільного із законністю та Правовладдям.
Комплекс прав, які забезпечують людину базовими можливостями на захист у випадку їх порушення, ОСОБА_6 сприйняв як необмежену можливість до сутяжництва. Вдало освоївши певні норми КПК і зрозумівши існуючий порядок подання скарг, ОСОБА_6 довів власні дії із уявного захисту до необмеженого кверулянства.
Не розуміння фундаментальних принципів правового порядку і призвели ОСОБА_6 до свавілля у формі кверулянства, а також така поведінка ОСОБА_6 свідчить про намагання з його боку створити надмірне навантаження як на роботу правоохоронних органів, так і судів, з метою перешкоджання їх діяльності, штучного ускладнення кримінального процесу, у якому ОСОБА_6 має статус обвинуваченого та бажання створити у певної частини суспільства уявний образ «борця» із злочинністю в органах влади.
Дослідивши матеріали провадження, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що у заяві про кримінальні правопорушення не наведено тих необхідних відомостей, що можуть свідчити про кримінальні правопорушення та, які б могли бути підставами для початку досудового розслідування. Заявник не наводить об'єктивних даних, які б підтверджували зазначені ним відомості, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення протиправних (злочинних) дій, надаючи суб'єктивну оцінку правомірності тих чи інших дій, виходячи з власного аналізу та бачення (трактування) норм закону України про кримінальну відповідальність.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне ж відкриття кримінального провадження є недопустимим, позаяк призводить до можливого порушення прав конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційовано, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Апеляційний суд вважає правильним посилання слідчого судді на те, що невнесення уповноваженою особою Малиновської окружної прокуратури м. Одеси відомостей до ЄРДР відносно діючого Президента України не може свідчити про вчинення такою особою кримінально протиправних діянь, більш того положеннями ст. 303 КПК України передбачено що, у разі незгоди заявника з діями (або бездіяльністю) прокурора, він має право оскаржити таку дію (бездіяльність) у порядку, встановленому главою 26 КПК України.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Артіко проти Італії» від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Відповідно до Конституції України, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого Закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи викладене апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.05.2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4