Справа 303/7757/24
№ 1-кп/303/610/24
29 серпня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Мукачеві, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , подане у кримінальному провадженні №1202407120000429, внесеному до ЄРДР 05.08.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_5
сторони захисту - обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - захисників (адвокатів) ОСОБА_6 , ОСОБА_7
потерпілої - ОСОБА_8
У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, та ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 року, змінено запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, строком до 30.11.2024 року, яки продовжено по 02 вересня 2025 року включно.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, строком на 60 днів, який продовжено по 31 серпня 2025 року, включно.
У судовому засіданні, прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого на підставі ухвали Закарпатського апеляційного суду Закарпатської області від 25.11.2024 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, та просив його задоволити.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, 2 із яких тяжкі, за один із яких законом, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Обвинувачений ОСОБА_4 ніде не працює, та не має осіб по роботі, які б за нього поручились, а члени сім'ї не мають впливу на нього, тому відсутні особи, які б поручились за виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, що унеможливлює обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Необхідність застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу викликана тим, щоб запобігти вказаним нижче ризикам. Зокрема ОСОБА_4 може: переховуватися від суду, так як він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та розуміє, що у випадку доведення його вини в суді, він може понести покарання від 7 до 10 років позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні застосовуючи до них психологічний або фізичний вплив (шляхом погроз, умовлянь чи іншим чином) чим зможе примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схилити до дачі неправдивих показань щодо фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при судовому розгляді кримінального провадження та може нівелювати зібрані стороною обвинувачення докази, які будуть надані суду; може продовжити злочинну діяльність, так як він був неодноразово засуджений, але на шлях виправлення не став, вчинив це кримінальне правопорушення проти власності, і з метою відшкодування завданої потерпілим шкоди, щоб мати можливість ініціювати пом'якшення покарання, може вчинити інші корисливі злочини. Із наявних відомостей, які характеризують ОСОБА_4 слід врахувати те, що він не бере участі в житті села, ніде не працює, зареєстрований з батьками та братом але з ними не проживав, молодий за віком і здоровий, що вказує про відсутність у нього стійких соціальних зв'язків. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 року змінено щодо ОСОБА_4 запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, який ухвалою Мукачівського міськрайонного суду продовжений до 02.09.2025. Таким чином, з урахуванням характеру суспільної небезпечності та тяжкості діянь, які інкримінується ОСОБА_4 , обставин їх вчинення, тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим, є всі підстави вважати, що застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту відповідає меті, з якою він застосовується так як такий запобіжний захід дозволяє запобігти настанню вказаним ризикам і забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також виконання завдань кримінального судочинства. Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , дані про його особу, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам, слід продовжити на 2 місяці застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та покласти на нього обов'язки визначені ухвалою Закарпатського апеляційного суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 , в судовому засіданні просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, оскільки він має намір одружитися із цивільною дружиною, та влаштуватись на роботу, бо вони чекають народження дитини, для того щоб утримувати сім'ю, та не має наміру ухилятися від суду.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію свого підзахисного та просила змінити один з обов'язків, покладених на обвинуваченого судом, при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а саме: змінити цілодобовий домашній арешт на домашній арешт в нічний час, та надати можливість обвинуваченому ОСОБА_4 працювати для утримання сім'ї та виплати потерпілій шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
Потерпіла ОСОБА_8 підтримала позицію прокурора.
Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, захисника, потерпілої, дослідивши клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав:
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком 60 днів, до 30 листопада 2024 року, та покладено на обвинуваченого наступні обов'язки: не відлучатися з місця проживання: АДРЕСА_3 , без дозволу суду; з'являтися за викликом до суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, який продовжено до 02 вересня 2025 року, включно.
На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк цілодобового домашнього арешту спливає - 02.09.2025 року.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Підставою доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може вчинити спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих чи свідків у даному кримінальному провадженні та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, судове провадження до закінчення дії ухвали про цілодобовий домашній арешт не завершиться, оскільки триває процедура судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слід продовжити домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 , та змінити один з обов'язків, покладених на нього судом, а саме: з обов'язок «не відлучатись з місця проживання, а саме: будинок АДРЕСА_4 без дозволу суду» - на обов'язок «у період часу з 21 години 00 хвили вечора по 09 годину 00 хвилин ранку, не залишати місце фактичного проживання, а саме: будинок АДРЕСА_4 без дозволу суду».
У судовому засіданні, прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, застосованого на підставі ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та просив його задоволити.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років і він усвідомлює неминучість призначення йому покарання за його вчинення, у випадку доведення його вини в суді, а тому може переховуватися від суду, будь-яким чином впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які не допитані судом, продовжити злочинну діяльність, що перешкодить кримінальному провадженню. Відповідно до ст.176 КПК України, до підозрюваного чи обвинуваченого можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів, а саме: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Необхідність застосування стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти вказаним нижче ризикам. Зокрема ОСОБА_3 може: переховуватися від суду, так як він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та розуміє, що у випадку доведення його вини в суді, він може понести покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні застосовуючи до них психологічний або фізичний вплив (шляхом погроз, умовлянь чи іншим чином) чим зможе примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схилити до дачі неправдивих показань щодо обставин кримінального провадження, що в сукупності, унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при судовому розгляді кримінального провадження та може нівелювати зібрані стороною обвинувачення докази, які будуть надані суду; може продовжити злочинну діяльність, так як він був неодноразово засуджений, але на шлях виправлення не став, вчинив це кримінальне правопорушення проти власності, і з метою відшкодування завданої потерпілим шкоди, щоб мати можливість ініціювати пом'якшення покарання, може вчинити інші корисливі злочини. Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 09.08.2024 р. щодо підозрюваного ОСОБА_3 обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою із заставою в сумі 530 тис. грн., який 02.10.2024 продовжено судом. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 р. змінено щодо ОСОБА_3 запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, який діє до 30.11.2024 р.. 27.11.2024 р. обвинувачений ОСОБА_3 не виконав умови прийнятого 25.11.2024 р. судом рішення про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, умисно порушив покладені на нього судом обов'язки та відлучився з місця проживання по АДРЕСА_2 , а 28.11.2024 р. його затримано, у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні 27.11.2024 р. кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, і в цей же день повідомлено про підозру за ч.2 ст. 146 та ч.2 ст. 289 КК України. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року, обвинуваченому ОСОБА_3 змінено запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою із визначенням застави, строком на 60 днів, тобто з 28 листопада 2024 року (з моменту затримання) по 26 січня 2025 року, включно. У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 порушив покладені на нього судом обов'язки та відлучився з місця проживання, тобто настав ризик визначений ст. 177 КПК України, а тому ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 29.11.2024 р.. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Отже, ОСОБА_3 порушив умови застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, продовжив злочинну діяльність, є суспільно-небезпечним так як вчинив три злочини в групі осіб, із яких два тяжкі, наявні повідомлення про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, завдав значний розмір майнової шкоди потерпілій, не бере участі в житті села, ніде не працює, розлучений, хоч і має трьох дітей, але не приймає участі в їх вихованні та утриманні, проживає з батьками та братом до яких не прислухається, молодий за віком і здоровий, що вказує про відсутність у нього стійких соціальних; зв'язків, а тому існують ризики, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_3 слід змінити запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначення застави. За таких обставин, враховуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_3 і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його судом винним, не виконання покладених на нього процесуальних обов'язків і обставин, які підтверджують, що надалі продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливість переховуватись від слідства та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, тому, застосований щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає меті з якою він був застосований так тільки цей запобіжний захід дозволить запобігти настанню вказаним ризикам, забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків і завдань кримінального судочинства, а тому слід продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначеною заставою в сумі 250 тис. гривень.
Обвинувачений ОСОБА_3 , в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання його під вартою, оскільки на його утриманні перебувають батьки похилого віку та троє неповнолітніх дітей. Його рідний брат перебуває на військовій службі по мобілізації.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала позицію свого довірителя ОСОБА_3 та просила обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , посилаючись на те що ризики, які були при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися. Відносно обвинуваченого апеляційним судом було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак ОСОБА_3 вчинив інше кримінальне правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_8 підтримала позицію прокурора.
Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого ним клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, потерпілої, дослідивши клопотання, суд приходить до наступного висновку:
Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Згідно ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосований (на підставі ухвали Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 року), на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, тобто з 28 листопада 2024 року (з моменту затримання) по 26 січня 2025 року, включно, який було продовжено по 31 серпня 2025 року включно.
На даний час, судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, яке перебуває на стадії судового розгляду не завершене, а строк тримання під вартою спливає - 31.08.2025 року.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 10 (десяти) років.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Аналіз матеріалів доданих прокурором до клопотання про продовження строку запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_3 , не містить відомостей про існування ризиків, щодо впливу на потерпілу та свідків та переховування від суду. При цьому, у даному кримінальному провадженні потерпілі та свідки допитані, письмові та речові докази досліджені.
Разом з цим, твердження прокурора, про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні у зв'язку з наявністю ризику переховуватися від органів досудового розслідування в інших кримінальних провадженнях, які на даний час розглядаються судом щодо ОСОБА_3 , - є неспроможним аргументом, оскільки іншому кримінальному проваджені, яке на даний час розглядається судом, а саме: за обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, с.2 ст.289 КК України, змінено запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, - у вигляді цілодобового домашнього арешту. З чого слідує, що ризики на які посилається прокурор, не знаходять свого підтвердження, а тримання обвинуваченого під вартою в одному провадженні, з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, як обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні щодо нього, - не передбачено нормами КПК України.
Матеріали клопотання прокурора, не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність продовження міри запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.
Мотиви прокурора щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов'язаних із продовженням строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_3 ..
Вимоги ч. 1 ст.183 КПК України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КК України.
Суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
З урахуванням викладеного суддя вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, не виправдовують подальше тримання особи під вартою.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на потерпілу чи свідків, чи ухилитись від суду.
За таких обставин, суддя, що з урахуванням ризику переховування від суду, у тому числі й впливу на потерпілого та свідків, приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт.
Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання, без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово; утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілою, свідками та носити електронний засіб контролю.
Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченого, суддя вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю строком на два місяці, а також покладенням на обвинуваченого, обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 8, 9 ч. 5 ст.194 КПК України.
Керуючись: Розділ ІІ КПК України, ст.331, 371, 372 КПК України, суд
1). Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186, ч.1ст. 263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, - задоволити частково.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого (на підставі ухвали Закарпатського апеляційного суду від 25.11.2024 року) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186, ч.1ст. 263, ч.2 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, строком на два місяці, тобто по 29 жовтня 2025 року, включно.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) у період часу з 21 години 00 хвили вечора по 09 годину 00 хвилин ранку, не залишати місце фактичного проживання, а саме: будинок АДРЕСА_4 без дозволу суду;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон.
Зобов'язання, зазначені у пункті 2 цієї ухвали, застосовуються до обвинуваченого на строк 2 (два) місяці з дати винесення цієї ухвали. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
2). У задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України, - відмовити.
Клопотання сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України у кримінальному провадженні №1202407120000429, внесеному до ЄРДР 05.08.2024 року, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю строком на два місяці, тобто по 29 жовтня 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу суду;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) носити електронний засіб контролю.
У відповідності до положень п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України підозрюваного ОСОБА_3 , у зв'язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу, покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити обвинуваченим та їх захисникам негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_9