Провадження № 11-сс/4823/386/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
02 вересня 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах Фермерського господарства «Плисківське» на ухвалу слідчого судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні скарги представника ФГ «Плисківське» ОСОБА_7 на постанову дізнавача ВП №3 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 від 18 квітня 2025 року про закриття кримінального провадження №12023275390000051 від 24.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України. Слідчий суддя вказав на відсутність порушення загальних положень досудового розслідування; оскаржувана постанова винесена на підставі зібраних доказів, і підстави для її скасування та задоволення скарги відсутні.
Не погодившись із рішенням суду, представник ФГ «Плисківське» - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді місцевого суду та скасувати постанову дізнавача про закриття кримінального провадження. Посилається на те, що слідчий суддя та дізнавач помилково дійшли висновку про відсутність умислу в діях ТОВ «Плиски-Агро». Аналогічні доводи дізнавача, як підстава для закриття провадження, вже досліджувалися слідчим суддею у справі №730/178/24 під час розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження від 23.01.2024. Також саме ці обставини стали підставою для скасування прокурором попередньої постанови дізнавача від 30.05.2024. За обставинами подій, що розглядаються, станом на 27.05.2021 посадовим особам ТОВ «Плиски-Агро» було відомо, що Плисківська сільська рада передала ФГ «Плисківське» земельні ділянки, тому вони не мали права їх обробляти. Під час проголошення скороченого тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 у справі № 927/734/21 про відмову у задоволенні позову ТОВ «Плиски-Агро» до Плисківської сільської ради, ФГ «Плисківське» про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним договору оренди землі, у судовому засіданні, яке відбулося 27.07.2022, був присутній уповноважений представник ТОВ «Плиски-Агро», який відразу ж після проголошення скороченого тексту постанови дізнався про відмову у задоволенні зазначеного позову. Станом на 27.07.2022 посадові особи ТОВ «Плиски-Агро» були обізнані про відмову у задоволенні їхнього позову, незважаючи на відсутність повного тексту рішення суду. Відмова у задоволенні позову означала, що рішення сільської ради є чинним, а тому підстави у ТОВ «Плиски-Агро» для обробітку спірних земельних ділянок були відсутні. Проте, цим обставинам слідчий суддя не надав правової оцінки. На думку апелянта, дізнавачем надано неправильну оцінку поясненням директора товариства ОСОБА_9 , котрий повідомляв, що засіваючи спірні земельні ділянки, сподівався на аналогію у вирішенні схожого спору у касаційній інстанції в іншій справі, що вказує на його злочинну самовпевненість.
Заслухавши доповідь судді; представника скаржника - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, в їх сукупності.
Як убачається з матеріалів справи, 24 лютого 2023 року на виконання ухвали слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 20.02.2023, за заявою голови ФГ «Плисківське» ОСОБА_10 від 13.02.2023 щодо самовільного зайняття земельних ділянок, які перебувають в оренді ФГ «Плисківське», та знаходяться на території Плисківської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області, до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне провадження №12023275390000051 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
04 квітня 2024 року на виконання ухвали слідчого судді Борзнянського районного суду Чернігівської області за заявою ОСОБА_10 від 05.03.2024 щодо самовільного зайняття земельних ділянок, які перебувають у власності Плисківської сільської ради, до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне провадження №12024275520000039 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
05 квітня 2024 року вищевказані кримінальні провадження об'єднані в одне провадження.
18 квітня 2025 дізнавачем СД ВП №3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 винесено постанову про закриття об'єднаного кримінального провадження №12023275390000051 від 24.02.2023 за відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
У своєму рішенні дізнавач зазначив, що в ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_10 , який дотримувався своєї версії обставин події щодо самовільного зайняття посадовими особами ТОВ «Плиски-Агро» земельних ділянок, які перебувають в оренді у ФГ «Плисківське» та у власності Плисківської сільської ради; свідка ОСОБА_9 , директора ТОВ «Плиски-Агро», який повідомив, що товариство на законних підставах користувалося та обробляли земельні ділянки, які знаходяться на території Плисківської сільської ради, оскільки посівні роботи з посіву озимого рапсу відбувалися у період з 09 по 15 серпня 2022 року, в той час як повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 у справі №927/734/21 за позовом ТОВ «ПЛИСКИ-АГРО» до ФГ «Плисківське» та Плисківської сільської ради, в якій судом встановлено, що договір оренди землі б/н від 01.06.2013 (зі змінами, внесеними договорами та угодами від 10.04.2014, 10.02.2015, 04.05.2016, 26.12.2016, 01.02.2017, 25.05.2017) не є чинним. Це судове рішення товариство отримало лише 01.09.2022 та на період посівних робіт їм не було відомо про недійсність договору оренди. Умисно товариство земельні ділянки потерпілого не захоплювало й умислу на такі дії не мало. Після збору урожаю ТОВ «Плиски-Агро» земельні ділянки не обробляє; орендна плата сплачувалась товариством у повному обсязі з 2013 року. Свідка ОСОБА_11 , заступника начальника відділу архітектури, комунальної власності та земельних ресурсів Плисківської сільської ради, яка повідомила про обставини передачі в оренду ФГ «Плисківське» земельних ділянок, з приводу самовільного захоплення яких ОСОБА_10 до сільради не звертався; свідка ОСОБА_12 , яка представляла інтереси ТОВ «Плиски-Агро» під час судового розгляду Північним апеляційним господарським судом справи №927/734/21, і показала, що 27.07.2022 апеляційний господарський суд у даній справі оголосив тільки вступну та резолютивну частини постанови, повний текст якої направлено ТОВ «Плиски-Агро» електронною поштою лише 01 вересня 2022 року. Про мотиви апеляційного господарського суду щодо неукладеності вищевказаного договору оренди землі керівництво ТОВ «Плиски-Агро» дізналося 01.09.2022.
Зі змісту копії протоколів судових засідань Північного апеляційного господарського суду по справі №927/734/21 від 23.02.2022, 06.07., 20.07., 27.07.2022 та DVD-дисків із записами цих судових засідань дізнавачем установлено, що апеляційним господарським судом ні під час розгляду справи, на під час оголошення постанови, не висловлювалась думка щодо не вчинення (не укладення) Договору оренди землі б/н від 01.06.2013 (зі змінами).
Також дізнавачем була витребувана та проаналізована довідка Плисківської сільської ради Чернігівської області №497 від 21.05.2024, відповідно до якої не вбачається наявність заподіяної сільській раді з боку ТОВ «Плиски-Агро», внаслідок обробітку земельних ділянок, майнової шкоди, оскільки використання земельних ділянок товариством здійснювалось зі сплатою орендної плати.
Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону». Згідно із цим визначається і суспільна небезпечність посягань на землю.
Частиною 1 статті 197-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди власнику або користувачу.
Безпосередній об'єкт цього злочину - земельні відносини як суспільні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами цих відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами відносин є земля в межах України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Земельні відносини опосередковуються правом власності на землю і регулюються Земельним кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб'єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст.79 Земельного Кодексу України).
Самовільне зайняття ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельної ділянки. Остання належить на праві власності іншій особі (фізичній чи юридичній), яка володіє нею на інших законних підставах (наприклад, на підставі договору оренди). Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею.
Самовільне зайняття земельної ділянки з об'єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огороджуванні ділянки, знищенні і встановленні «своїх» межових знаків, у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт, завезення і розміщення будівельних матеріалів тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як «власник» чи «законний користувач» і при цьому порушує суб'єктивні інтереси учасників земельних правовідносин у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель.
Вказане кримінальне правопорушення є злочином з матеріальним складом. Отже, для встановлення об'єктивної сторони цього злочину слід встановити не тільки сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно небезпечних наслідків, які полягають у спричиненні її власнику чи законному володільцю значної шкоди. Відповідно до примітки до статті 197-1 КК України, шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що у 2023 році становить 134200 грн.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується умисною виною: особа усвідомлює, що самовільно, з порушенням встановленого порядку займає (захоплює) чужу для неї земельну ділянку, передбачає, що власнику чи законному володільцю буде спричинена її діями значна шкода, і бажає цього. Мотив і мета злочину - корисливі та інші.
Частиною 2 статті 24 КК України визначено, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Предметом позову ТОВ «Плиски-Агро» у вищевказаній господарській справі було визнання недійсним рішення восьмої сесії восьмого скликання Плисківської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області від 27 травня 2021 року № 195-8/VIII «Про передачу в оренду земельних ділянок на території Плисківської сільської ради (невитребуваних земельних часток (паїв))» та визнання недійсним договору оренди землі від 28 травня 2021 року, укладеного між Плисківською сільською радою Борзнянського району та ФГ «Плисківське».
Договір оренди землі б/н від 01.06.2013 (зі змінами та доповненнями згідно з договорами від 10.04.2014, 10.02.2015, 04.05.2016, додатковими угодами від 26.12.2016, 01.02.2017, 25.05.2017), укладений між ТОВ «Плиски-Агро» та Борзнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області, діяв до 2023 року включно.
Враховуючи предмет позову у справі №927/734/21, строк дії договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Плиски-Агро» та Борзнянською РДА, те, що посадові особи ТОВ «Плиски-Агро» ознайомилися з повним текстом постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 лише 01 вересня 2022 року, на час проведення посівних робіт їм не були відомі мотиви суду щодо відмови у їх позові, зокрема, що договір, укладений між ТОВ «Плиски-Агро» та Борзнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області, не є вчиненим (чинним), посадові особи ТОВ Плиски-Агро» з моменту укладення договору оренди до 01.09.2022 не могли усвідомлювати, що вони не мають необхідних і достатніх прав на користування земельними ділянками, що свідчить про відсутність прямого умислу на самовільне захоплення вищевказаних земельних ділянок, оскільки ті вважали, що обробляють їх з 01.06.2013 на законних підставах, тому правильним є висновок органу досудового розслідування про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У ході досудового розслідування в справі зібрані усі можливі та допустимі докази, досудове розслідування було здійснене на основі принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і у доведенні їх переконливості, диспозитивності та безпосередності дослідження показань, речей і документів, а постанова дізнавача містить належне та достатнє обґрунтування підстав для закриття кримінального провадження.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що при винесенні постанови дізнавач діяв у межах законодавства, ним були виконані всі необхідні та можливі слідчі дії. Висновки дізнавача про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 КК України, ґрунтуються на вимогах процесуального закону та матеріалах кримінального провадження.
Наведена апелянтом у скарзі мотивація свідчить про те, що особа, яка подала скаргу, у виниклій спірній ситуації вбачає незгоду з механізмом досудового розслідування, яке здійснювалось дізнавачем, методами такого розслідування, обсягом матеріалів, який був використаний у ході такого розслідування та правовим судженням, постановленим дізнавачем.
Разом з тим, слід зазначити, що виходячи із положень ст.2 КПК України, котра визначає завдання кримінального провадження, держава не наділяє заявників правом припису для правоохоронних органів щодо конкретних норм кримінального, матеріального або процесуального законів, саме в межах яких, повинно здійснюватись таке провадження.
На це ж звертав увагу і Європейський суд з прав людини при постановленні рішення у справі «Аль Фаєд проти Франції» (Al Fayed v. France) від 02.10.2007, зазначаючи, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з'ясувати ці обставини. Крім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями-слідчими в ході провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу у сенсі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, дізнавачем зібрано і вивчено в повному обсязі необхідні матеріали та, виходячи з зібраних доказів, прийнято вмотивовану постанову про закриття даного кримінального провадження, з чим погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ч.4 ст.284 КПК України, слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось про підозру.
Як убачається з наданих апеляційному суду матеріалів провадження, дізнавачем СД ВП №3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 під час прийняття постанови про закриття кримінального провадження дані вимоги закону були дотримані.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах Фермерського господарства «Плисківське» - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2025 року про відмову у задоволенні скарги на постанову дізнавача ВП №3 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 від 18 квітня 2025 року про закриття кримінального провадження №12023275390000051 від 24.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4