Справа № 728/1086/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/666/25
Категорія - ч.4 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
02 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження
№12025270390000118 та №12025270390000131 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 червня 2025 року,
Цим вироком:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Вирівка, Конотопського району, Сумської області, житель АДРЕСА_1 , не одружений, освіта професійно-технічна, не працює, раніше не судимий,
засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили, не обирався.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 2544,48 грн процесуальних витрат.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_2 , не одружений, освіта середня, не працює, раніше не судимий,
засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_11 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік
6 (шість) місяців та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_11 , до набрання вироком законної сили, не обирався.
Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено та триває на даний час.
У липні 2024 року, у вечірній час (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_7 , перебуваючи біля магазину «Батуринський шлях», за адресою: вул. Шевченка, буд.1, с. Красне, Ніжинського району, Чернігівської області, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, в умовах воєнного стану, таємно, викрав спортивний велосипед “MARSSTAR TRAIL QUEST», вартістю 5026,08 грн, який належить ОСОБА_12 , та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
У період з 15 по 30 березня 2025 року (точний день та час в ході слідства не встановлено), ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , маючи прямий умисел на здійснення крадіжки, прибули до господарства ОСОБА_13 , що розташоване в АДРЕСА_3 , де шляхом зриву навісного замка, проникли всередину будинку, звідки повторно, таємно, в умовах воєнного стану, викрали масляний обігрівач марки «ЕLЕКТА», вартістю 1500 грн, телевізійний тюнер марки World Vision Т70 DVD-T2, вартістю 400 грн, двохкамфорну електричну плитку марки «Леміра», вартістю 900 грн.
У подальшому, проникли до господарської будівлі, звідки таємно, повторно, в умовах воєнного стану, викрали чотири металеві газові балони ємністю 50 л кожний, на загальну суму 4000 грн.
Також, проникли до сараю на території господарства, звідки таємно, повторно, в умовах воєнного стану, викрали велосипед марки “ХВЗ» вартістю 1100 грн.
Крім того, повторно, таємно, в умовах воєнного стану, з подвір'я господарства викрали металобрухт вагою 900 кг, на суму 5400 грн, чим потерпілій ОСОБА_13 було заподіяно матеріальних збитків на загальну суму 13300 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_11 та виключити з мотивувальної частини вироку стосовно ОСОБА_11 кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину повторно. Посилається на те, що при викладенні змісту встановлених судом фактичних обставин, суд вказав, що крадіжку майна ОСОБА_11 з господарства ОСОБА_13 вчинено повторно. Крім того, місцевий суд зазначив повторність і як кваліфікуючу ознаку, чим вийшов за межі пред'явленого ОСОБА_11 обвинувачення. Разом з тим, ОСОБА_11 вперше вчинив кримінальне правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Цей же вирок щодо ОСОБА_7 ніким з учасників процесу не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , котрі погодились з позицією прокурора; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_11 у скоєнні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, а також вид і розмір призначеного покарання прокурором не оспорюються.
Згідно з п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, зокрема, зазначається: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення; обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Статтею 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За змістом ст.32 КК України, повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
Повторність, передбачена частиною 1 цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним кримінально протиправним наміром.
Вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_11 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло та інше приміщення, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Разом з тим, з мотивувальної частини вироку вбачається, що суд при викладенні змісту встановлених судом фактичних обставин, вказав, що крадіжку майна ОСОБА_14 з господарства ОСОБА_13 вчинено повторно.
Крім того, місцевий суд прийшов до висновку, що правильною є кваліфікація дій ОСОБА_11 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення, в умовах воєнного стану.
Згідно з приміткою до ст.185 КК України, повторним у ст.ст.185, 186 та 189-191 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
Проте, з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_11 вперше вчинив кримінальне правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
А той факт, що крадіжку ОСОБА_11 було вчинено з декількох приміщень у господарстві потерпілої, не свідчить про наявність в його діях кваліфікуючої ознаки - повторності, оскільки, така крадіжка була вчинена в один час, що охоплювалось єдиним умислом.
За таких підстав, у діях обвинуваченого ОСОБА_11 відсутня кваліфікуюча ознака за ч.4 ст.185 КК України - вчинення злочину повторно, а тому вона підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку.
Відтак, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції - зміні в частині кваліфікації дій ОСОБА_11 .
Керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 червня 2025 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_11 - змінити, в частині кваліфікації дій ОСОБА_11 .
Виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку за ч.4 ст.185 КК України - повторність, кваліфікувавши дії ОСОБА_11 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення.
У решті цей же вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4