Справа № 462/6347/25
провадження 1-кс/462/1469/25
02 вересня 2025 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , вивчивши клопотання дізнавача ОСОБА_2 про надання дозволу на знищення речових доказів у кримінальному провадженні №1025142390000148 від 26 травня 2025 року, -
встановив:
дізнавач СД ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням у якому просить надати дозвіл на знищення речового доказу у кримінальному провадженні №1025142390000148 від 26 травня 2025 року, а саме на знищення PVP який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, маса якого становить 0,00085 грама, який упаковано після проведення судової експертизи в полімерний пакет Експертної служби МВС України «5920734» та поміщено в камеру зберігання речових доказів ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області.
Вивчивши матеріали клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин не можливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
До клопотання слідчий долучив копію постанови про закриття кримінального провадження №1025142390000148 від 26 травня 2025 року від 18 липня 2025 року, відповідно до п'ятого пункту якої «речові докази, у вказаному кримінальному провадженні залишити в камері зберігання речових доказі ВП №1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області до вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 44 КУпАП.
Однак, дізнавачем не долучено доказів на підтвердження вирішення такого питання, що унеможливлює вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні №1025142390000148 від 26 травня 2025 року.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, суд, встановивши, що клопотання про вирішення долі речових доказів подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Беручи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що клопотання дізнавача ОСОБА_2 про надання дозволу на знищення речових доказів у кримінальному провадженні №1025142390000148 від 26 травня 2025 року слід повернути для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 100, 171, 172, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
клопотання дізнавача ОСОБА_2 про надання дозволу на знищення речових доказів у кримінальному провадженні №1025142390000148 від 26 травня 2025 року - повернути для усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1